Біографія
Особистісне становлення
Я, Кондратов Леонід Ігорович, народився 7 серпня 1992 в м. Донецьку. Мої батьки, Кондратов Ігор Леонідович і Кондратова Тетяна Олександрівна, за освітою – інженери, обидва закінчили ДонНТУ.
У дитинстві був дуже активною і енергійною дитиною. Проте велика активність нерідко межувала з терплячістю і старанністю, міг годинами сидіти за цікавою справою. З дитинства подобалося створювати, конструювати що‑небудь, подобалося вирішувати різні головоломки, дізнаватися щось нове про світ. На щастя, мої уподобання не залишалися непоміченими батьками і вони завжди допомагали в моїх починаннях.
У школу пішов у віці 7 років, до цього ходив у дитячий сад. Якраз перед вступом до школи
народилася сестра. І це багато в чому визначило моє подальше життя, бо досить часто батьки залишали мене
наглядати за сестрою. Признатися, іноді було прикро, адже всі однокласники гуляли в той час як я повинен був сидіти вдома і стежити за сестрою.
Але, напевно, воно й на краще. Це прищеплювало думку про те, що хочу
завжди йде після треба
.
За час навчання в школі займався співом у хоровій капелі, баскетболом. Однак ніде особливо не затримувався. Співання в якийсь момент стало забирати занадто багато часу і заважало вчитися. А з баскетболом якось не склалося.
Професійне становлення
У шкільний час, значною мірою завдяки вчителю математики, Брусило Зінаїді Олексіївні, виявилися здібності до математики.
Після 9 класу я став вчитися у фізико‑математичному класі, про що жодного разу не пошкодував.
Однак відмінником я в школі не був, незважаючи на те, що труднощів у навчанні не відчував.
Вчитися в школі мені безумовно не подобалося, тому прагнення робити все на відмінно
не було.
У старших класах я вже розумів, що в подальшому житті хочу займатися чимось, повʼязаним з навколокомпʼютерною тематикою, особливо мене приваблювало програмування, хоча до вступу в університет я практично не мав уявлення, що це за штука така – програмування. Це бажання виникло не спонтанно, адже компʼютер супроводжував мене протягом усього життя і з самого дитинства (а саме в 4 роки я побачив перший компʼютер) щось мене в ньому приваблювало.
Розпочався пошук відповідних спеціальностей в університетах і вибір припав на Донецький національний технічний університет (ДонНТУ). У цьому ж університеті я закінчив курси математики, які виявилися дуже корисними при здачі іспитів.
Іспити були успішно здані і я поступив до ДонНТУ на спеціальність Компʼютерні системи діагностики
факультету Компʼютерні науки та технології
.
Навчання в університеті сильно відрізнялося від навчання у школі і пристосувався я до нього не відразу,
внаслідок чого на першому курсі оцінки залишали бажати кращого. Але вже на другому курсі справи пішли вгору.
Програмування та інші профільні предмети давалися легко, вчитися і пізнавати щось нове було цікаво.
Найбільшу користь принесло вивчення таких предметів, як Основи ООП
, Візуальне програмування
,
Системне програмування
, Алгоритми та методи обчислень
, Системи управління базами даних
.
З часом почало приходити розуміння важливості процесу самонавчання, оскільки отримуваних знань не завжди вистачало, щоб виконати роботу так, як хотілося. На щастя, практично завжди викладачі залишали простір для творчості, що дозволяло самостійно вивчати і застосовувати на практиці ті мови програмування, які не входили в програму навчання, але знання яких може зіграти важливу роль у майбутньому.
На четвертому курсі визначився з науковим керівником і областю наукової роботи. Оскільки вирішив я займатися обробкою зображень, то керівником вибрав Меркулову Катерину Володимирівну, яка є відмінним фахівцем у цій галузі. Темою моєї магістерської роботи стала розробка СКС визначення морфологічних змін щелепно‑лицьової області при остеосинтезе на підставі тривимірної моделі.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Успішно закінчити навчання на магістратурі. Знайти роботу, яка була б цікавою і перспективною. Постійно вивчати щось нове для досягнення все нових висот.