Біографія
Особистісне становлення
От і з'явилася можливість розповісти трошки про себе. Мене звуть Пушкар Ірина Юріївна. Народилася я 20 жовтня 1992 в місті Горлівка. Мої батьки воювали з бабусями і дідусями з приводу того, як мене назвати, але в підсумку без імені я не залишилася. З дитинства я була дуже активною дитиною. У 9 місяців я вже почала розмовляти, в 1 рік я вже знала напам'ять багато віршів і в мене був свій перший маленький бізнес – розповідання віршів, стоячи на табуретці в обмін на цукерки. У дитячий садок я почала ходити в 1,7 років дуже охоче, оскільки мені подобалося проводити час з моїми однолітками. Я не сиділа на місці, знала всі вуличні ігри і мамі доводилося дуже довго відпирати мої речі після дитячих пустощів та ігор в хованки і догонялки .
Шкільні роки запам'яталися мені особливо яскраво. Протягом майже всіх шкільних років я була командиром класу, брала участь у багатьох культурних заходах школи. Але найбільше мені запам'яталися моменти, коли вчителька хворіла, і мене просили провести урок у 1–3 класах. Це було досить незвично, але я дуже люблю дітей і швидко знаходила з ними спільну мову. Незвично навіть було, коли маленькі діточки називають тебе по імені та по батькові коли тобі всього 15 років. Мене часто намагалися відправити на різного роду олімпіади, але відвідувала я їх рідко, оскільки мені це не зовсім подобалося. Найулюбленішим предметом була англійська мова. Саме в школі я зустріла своїх друзів, які і на сьогоднішній день є невід'ємною мого життя.
Професійне становлення
Початок мого дорослого і вже відповідального життя почалося з надходження до Державного університету інформатики і штучного інтелекту. Поступила я на спеціальність Системний аналіз і управління
. Своїм вибором я залишилася задоволена. Університет багато чого мене навчив. Це робота в колективі, відповідальність за свої дії, оскільки жити потрібно було в гуртожитку. Нелегко було все відчувати в нових фарбах: участь у конференціях, написання курсових, захист диплома. Але всі ці випробування вплинули дуже позитивно і о диво – я студентка магістратури Донецького національного технічного університету, без п'яти хвилин
з дипломом системного аналітика. Все-таки хочеться вірити, що стільки років на цю професію я витратила не дарма.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Плани на майбутнє у мене не надто фантастичні. Як і багатьом молодим і активним жителям цієї планети, мені хочеться знайти хорошу роботу, яка буде приносити мені задоволення. Найбільше не хочу прокинутися років так в 40 з відчуттям того, що я займаюся не своєю справою. Ну і менш важливим, а навіть дуже бажаним для мене є створення міцної і дружної сім'ї, яка буде мені приносити ті самі, всіма бажані душевний спокій і радість.