Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Розробка та дослідження адаптивної системи навчання для людей з обмеженням зору

Зміст

Вступ

Тривалий період часу в нашій країні інваліди мали можливість вчитися тільки в спеціальних установах, що відповідають специфіці захворювання. Як правило, освіта людей–інвалідів обмежується або рамками шкільного навчання, або в середньо–спеціальних освітніх установах, що мають невеликий набір пропонованих професій і спеціальностей. На сьогоднішній день одним з головних завдань сучасного суспільства стає гуманне ставлення до інвалідів: ці люди мають таке ж право на гарну, повноцінну освіту, як і здорові люди.

Нечасто можна зустріти в наших вищих навчальних закладах студентів, які мають обмежені можливості (сліпих, глухих, з ДЦП та ін.). Звичайно, такий стан речей пов’язаний з особливостями цієї категорії, з проблемами, які виникають при їх навчанні (психологічні особливості, процес навчання не враховує специфіки захворювання, процес адаптації студента–інваліда до зовсім нової для нього системі).

У даній роботі звертається увага на людей з ослабленим зором і з глибокими порушеннями зору. Психіка сліпих і слабозорих є, як і в нормі, єдністю суб’єктивного та об’єктивного.

У ній відбивається об’єктивна дійсність, специфічно заломлюється в свідомості кожного індивіда. Тобто, будь–яка подія, будь–яка думка, будь–яке почуття переломлюються у свідомості людей по–різному, суб’єктивно, залежно від досвіду, знань, установок, потреб, психічного і фізичного стану. І в той же час, що виникають у свідомості образи, думки, почуття відбивають більш–менш адекватну об’єктивну реальність. А.Г. Літвак у своїй книзі „Тіфлопсіхологіі” писав: „Випадання або серйозне обмеження функцій зорового аналізатора дає підставу поставити питання: чи зміняться пізнавальні можливості і адекватність відображення, якщо людина буде мати менше органів почуттів, ніж в нормі? Вивчення психічної діяльності осіб з дефектами зору показало, що навіть при таких складних порушеннях здатність адекватно відображати світ зберігається. Втрачається вона лише при випаданні всіх трьох гностичних (пізнавальних) почуттів: зору, слуху і дотику”.

Тифлопедагогіка — це наука про виховання і навчання дітей з глибокими порушеннями зору, одна з галузей дефектології. Вона з’ясовує своєрідність навчання і виховання людей при різному ступені порушення зору, що тягне за собою вторинні відхилення у психічному та фізичному розвитку. Для попередження і подолання недоліків та аномалій розвитку передбачається система спеціального навчання і корекційно–виховної роботи.

За ступенем порушення зору і своєрідності способів сприйняття навчального матеріалу розрізняють абсолютно і практично сліпих людей, що користуються переважно дотиково–слуховим способом сприйняття і орієнтації.

Завданням тифлопедагогіки як науки є розробка таких основних проблем:

Ґрунтуючись на закономірностях розвитку пізнавальної діяльності сліпих та слабозорих і об’єктивних вимогах життя, тифлопедагогіка внесла значні удосконалення в зміст освіти, трудового і професійного навчання. Розроблено тип навчальних посібників, спеціальних обладнань і технічних засобів, що підвищують ефективність навчання дітей з глибокими порушеннями зору.

Спираючись на досягнення в сфері цієї науки необхідно розробити адаптивну систему навчання людей з обмеженим зором. Таким чином, за допомогою персонального комп’ютера включити їх до суспільно–корисної діяльності зі створенням рівних з іншими громадянами можливостей для участі в житті сучасного суспільства.

1. Актуальність розробки адаптивної системи навчання людей з обмеженим зором

У зв’язку з соціальною політикою нашої держави щодо інвалідів, яка все більше орієнтується на їх активне включення в суспільно–корисну діяльність, особливої актуальності набуває забезпечення доступності для людей з обмеженим зором всієї інфраструктури за допомогою ПК.

Процес навчання значно ускладнений внаслідок наявності порушень зору. У порівнянні з нормально сліпі людьми вони повинні більше часу затрачати на вивчення навчального матеріалу. При недостатньому закріпленні навчального матеріалу знання відрізняються фрагментарністю, іноді носять формальний характер. З метою виявлення формалізму в знаннях людей з обмеженим зором слід використовувати різноманітні методи закріплення та контролю. Отже, щоб сліпі та люди з послабленим зором могли отримувати знання в тому ж обсязі, що і зрячі, необхідно вишукувати найбільш ефективні методи навчання, створювати нові посібники, які дозволять оптимізувати навчальний процес [1–3].

Використовується при навчанні незрячих учнів рельєфно–крапкова система письма Л. Брайля вже сама по собі обумовлює значне уповільнення процесу засвоєння знань. Уповільнення відбувається в процесі роботи сліпого учня з літературними джерелами, виконаними рельєфним шрифтом, особливо при знаходженні довідкового (або йому подібного ) матеріалу. При навчанні сліпих сам процес письма рельєфним шрифтом і контроль правильності ведення записів займає велику кількість часу.

Одним з прогресивних напрямків у розробці методів адаптивної системи навчання є програмоване навчання. Програмоване навчання — це навчання з використанням спеціальних програмованих посібників, в яких детально розроблена навчальна діяльність учнів.

До програмованих посібників належать програмовані підручники, збірники програмованих вправ для закріплення і повторення навчального матеріалу, програмовані контрольні завдання для поточної і підсумкової перевірки знань і спеціальна техніка (брайлівська клавіатура, дисплей, принтер Брайля та спеціальні миші). На сьогоднішній день розроблені програми екранного доступу (так називаються всі спеціалізовані програми для незрячих). Вони здатні зчитувати інформацію з монітора комп’ютера в Інтернеті і більшості додатків. Виняток становлять лише програми з графічним інтерфейсом [4–6].

Дуже важливим при навчанні людей з обмеженням зору є вимірювання і закріплення отриманих знань. Досягти цього можна за допомогою спеціально розроблених тестів.

Тест — це інструмент оцінювання набутих за час навчання знань, що складається з системи тестових завдань, стандартизованої процедури проведення, обробки та аналізу результатів.

Зі сказаного вище випливає необхідність проведення подальших досліджень ефективності адаптивної системи навчання сліпих і людей з обмеженим зором за допомогою програмованих навчальних посібників та перевірки знань учнів за допомогою тестування.

Дослідження включає наступні питання цієї проблеми, які необхідно вирішити:

Таким чином можна з упевненістю сказати, що розробка адаптивної системи навчання для людей з обмеженим зором є актуальною, тому що рішення проблеми навчання сліпих людей за допомогою персонального комп’ютера це в прямому сенсі слова, засіб реабілітації і включення їх в суспільно–корисну діяльність з іншими громадянами.

При цьому робочі програми спеціальної освіти повинні бути побудовані з урахуванням особливостей розвитку незрячих та людей з послабленим зором. У них має бути врахована необхідність корекційно–компенсаторної роботи, спрямованої на розвиток сприйняття, конкретизацію уявлень, формування прийомів і способів самоконтролю і регуляції рухів з використанням спеціальних форм, прийомів та способів. Оскільки сприйняття навчального матеріалу сліпими за швидкістю, повноті і точності поступається сприйняттю інформації звичайними людьми, а уявлення цих людей про навколишній світ фрагментарні, а в ряді випадків спотворені, збільшено час на виконання вимірювальних дій, проведення спостережень та предметних уроків.

2. Аналоги програм для навчання сліпих людей за допомогою персонального комп’ютера

2.1 JAWS – програма для читання з екрану

JAWS — програма для читання з екрану комп’ютера, призначена для людей з ослабленим зором. Розроблено групою сліпих і людей з обмеженим зором із Freedom Scientific в Сент–Пітерсберг, штат Флорида, США.

Мета продукту полягає в тому, щоб персональні комп’ютери, що використовують операційну систему Microsoft Windows, були доступні для сліпих та користувачів з обмеженим зором.

Читання відбувається шляхом надання користувачу інформації, яка відображається на екрані, через озвучування тексту на екрані (text–to–speech) і за допомогою шрифту Брайля, що дозволяє без обмежень користуватися клавіатурою. JAWS дозволяє користувачам створювати скрипти, які можуть змінювати розміри і тип інформації і які дозволяють використовувати JAWS з програмами, для цього не призначеними (наприклад, в програмах, що не використовують панель управління).

JAWS спочатку створювався для операційної системи MS–DOS. Це була одна з небагатьох програм для читання з екрану, що працюють в текстовому режимі MS–DOS.

Унікальністю JAWS в той час було використання каскадних меню в стилі додатків Lotus 1–2–3. Відмінність JAWS від інших програм для читання було використання макросів для настройки призначеного для користувача інтерфейсу і поліпшення роботи з додатками.

В даний час нова версія JAWS для Windows виходить раз на рік, з невеликими змінами. Остання версія 15.0 вийшла в жовтні 2013 року. В ній розроблені такі нові можливості як:

2.2 Функція VoiceOver

VoiceOver — це функція (технологія), вбудована в операційну систему Mac OS X. Використовуючи VoiceOver, користувач може керувати своїм комп’ютером, використовуючи мову і клавіатуру.

Вона читає вголос вміст файлів, включаючи web–сторінки, поштові повідомлення Apple Mail і файли текстового процесора, надаючи всеосяжне звуковий опис робочого простору, і включає в себе багатий набір клавіатурних команд, які дозволяють управляти інтерфейсом. Ця функція була розроблена, щоб поліпшити управління комп’ютером користувачам з поганим зором.

Утиліта здатна підтримувати різні моделі дисплеїв Брайля. При підключенні до комп’ютера підтримуваного монітора Брайля VoiceOver виявляє цей монітор, а потім по системі Брайля (скороченої або повної версії) передає на нього інформацію про вміст екрану комп’ютера.

При використанні трекпада Multi–Touch можна переміщатися по екрану і взаємодіяти з відображеними об’єктами за допомогою жестів VoiceOver. Пересуваючи по екрану курсор VoiceOver, можна прослуховувати опис об’єктів, на які вказує курсор. За допомогою курсору можна вибирати кнопки та інші елементи управління, читати і редагувати текст. Курсор клавіатури і вказівник миші можуть взаємодіяти з курсором VoiceOver різними способами. Їх можна налаштувати таким чином, щоб вони слідували один за одним або, навпаки, одночасно використовувалися для переміщення в різних програмах незалежно один від одного. Нові і змінені команди VoiceOver доступні в Mac OS X 10.6 [10].

2.3 NVDA – робота на комп’ютері без застосування зору

NVDA (Non Visual Desktop Access) — вільна, з відкритим вихідним кодом програма для MS Windows, яка дозволяє незрячим або людям з ослабленим зором працювати на комп’ютері без застосування зору, виводячи всю необхідну інформацію за допомогою мови або на брайлівський дисплей.

Основною метою проекту NVDA є надання можливості незрячим працювати за комп’ютером не переплачуючи за спеціалізоване програмне забезпечення, так як поширюється безкоштовно.

Оскільки NVDA є проектом з відкритим вихідним кодом, кожен користувач, при наявності знань достатнього рівня, зможе внести свій внесок у розвиток програми або зробити її зручніше для себе. Процес розробки абсолютно відкритий, тобто, всі поправки і доповнення будуть розглянуті співтовариством і, якщо вони завоюють симпатії користувачів, то після тестування будуть включені в головну вітку проекту, а ваше ім’я з’явиться в списку розробників.

NVDA підтримує такі поширені інтерфейси доступу, як Microsoft Active Accessibility, Java Access Bridge, IAccessible2 і UI Automation. З NVDA стають доступні консоль Windows та інші консольні додатки. Для розширення функціональних можливостей програми можна використовувати глобальні плагіни, написані не на вузько спеціалізованої скриптової мови знання якої більше ніде не застосовують, а на потужному інструменті розробки, такому як Python, що значно розширює можливості по реалізації ваших ідей [11].

2.4 Адаптивна клавіатура (система комунікації для сліпих)

Набір якого тексту для незрячої людини перетворюється на нездоланну перешкоду. Вирішити цю проблему, як було сказано раніше, покликані програми для розпізнавання мови. Але, на жаль, ці продукти не здатні сприймати швидку мову.

В даний час існує багато видів клавіатур для введення і виведення інформації за допомогою матриці, яка утворює рельєфно–крапковий шрифт Брайля.

Клавіатура Брайля — пристрій для введення символів тексту (символів Брайля) за допомогою клавіш з тисненням. Використовується людьми з ослабленим або втраченим зором. Прикладом комп’ютерної клавіатури Брайля може служити продукт фірми Syscom. У верхній частині комп’ютера розташовані клавіші для набору тексту, в нижній частині — рядок Брайля, який необхідний для читання текстів та перевірки коректності інформації, введеної за допомогою клавіш. Крім рядка Брайля, для виведення інформації використовується синтезатор мови.

Переваги клавіатури Брайля:

Недоліком при роботі з шрифтами Брайля є низька швидкість зчитування. Незряча людина не може вести спілкування в реальному часі. До того ж подібні пристрої мають чималі габарити і дуже дорогу вартість [12,13].

Безперечно сучасні технології відкривають наш світ людям з обмеженим зором. Програмні та апаратні засоби покликані допомогти незрячим і людям зі слабким зором отримати доступ до будь–яких сфер діяльності. Використання комп’ютерних тіфлотехнологій, яке засноване на перетворенні електронної інформації в доступну і зручну матеріальну форму подання, надає людям з обмеженим зором нові, не доступні їм раніше можливості.

Але проблема соціальної реабілітації сліпих та їх навчання є вічною проблемою: чого б не досягнути, до ідеалу буде далеко. Нерідко комп’ютерні програми, системи комунікації для сліпих, а також інформаційні ресурси та сервіси (включаючи освітні) виявляються недоступними для незрячих та людей з обмеженим зором тому, що їх розробники навіть не замислювалися про те, що у окремих категорій користувачів можуть існувати нестандартні потреби за поданням інформації.

Всі ці пристрої комунікації людей зі слабким зором досить великі та не є мобільними, що суттєво знижує їх ефективність. До того ж вони мають дуже дорогу вартість. Тому просто необхідно розробити адаптивну систему навчання сліпих людей для великого кола огляду. Щоб кожна людина яка її потребує змогла нею скористатися.

3 Основні засоби контролю результатів знань адаптивного навчання людей з обмеженим зором

3.1 Контроль результатів знань сліпих за допомогою тестування

У результаті досліджень було виявлено, що основним засобом контролю результатів адаптивного навчання є тести. Тому дуже важливо включити їх в адаптивну систему навчання людей з обмеженим зором.

В даний час все більше уваги приділяється тестам, як швидкому та зручному способу оцінки знань. Однак уявна простота створення тестів і зрослий попит на них породили безліч неякісних матеріалів, званих тестами.

При розробці тестів для людей з обмеженим зором потрібно враховувати два моменти:

Не менш важливе значення при тестуванні сліпих людей має порядок пред’явлення завдань кого навчають і метод визначення його рівня знань за результатами тестування, тобто модель тестування. Необхідно відзначити, що розглянуті моделі застосовуються для тестування, тобто оцінки знань і відрізняються від моделей, що застосовуються в психологічних тестах для визначення характеристик особистості, тому назвемо їх моделями педагогічного тестування.

В адаптивних навчальних системах тестування сліпих може застосовуватися як засіб ідентифікації особи для побудови індивідуальної послідовності навчання. При цьому можна розрізняти три види тестування: попереднє, поточне і підсумкове.

Попереднє тестування застосовується перед початком навчання і спрямоване на виявлення попередніх знань учня по ряду дисциплін, які йому належить вивчати. Сюди ж можуть включатися психологічні тести для визначення індивідуальних характеристик особистості учня, які враховуються в ході навчання для налаштування на роботу з конкретним учнем. За результатами попереднього тестування будується послідовність вивчення навчальних курсів.

Поточне тестування – це контроль або самоконтроль знань з окремого елементу навчального курсу, наприклад, розділом або темою. За його результатами будується послідовність вивчення тем і розділів всередині курсу, а також може здійснюватися повернення до тем, які були вивчені недостатньо добре.

І, нарешті, підсумкове тестування – це контроль знань з курсу в цілому або по сукупності курсів. За його результатами коригується послідовність вивчення навчальних курсів.

Тестові завдання можуть складатися з використанням різноманітних комп’ютерних інструментів, починаючи від різних редакторів і програм для розробки презентацій і до використання мов програмування і можливостей мережі Інтернет [14–16].

Можна виділити основні фактори, які вплинуть на підвищення мотивації адаптивного процесу навчання людей з обмеженим зором при використанні комп’ютерних програм для тестування:

  1. отримання миттєвого результату тестованого:
    1. відкритий процес тестування виключає всякі сумніви про правильність оцінки;
    2. самооцінка, підкріплена відповідними коментарями викладача, дуже сильно впливає на навчальну активність учня;
  2. виняток упередженого ставлення в оцінці якого навчають:
    1. тестування за допомогою комп’ютера виключає упереджене ставлення;
    2. спостерігається стан психологічного комфорту;
  3. труднощі і обсяг тестових завдань для всіх груп тих, кого навчають людей з обмеженим зором практично однакові, що дає можливість проведення змагання між учнями і групами за результатами тестування;
  4. можливість програм для тестування працювати в режимі навчання:
    1. використання комп’ютера для інтерактивного навчання спонукає більший інтерес до самого процесу навчання;
    2. елемент створює додаткову мотивацію для роботи з підручником;
  5. простота використання і швидкість виконання тестів;
  6. наявність декількох готових варіантів відповіді;
  7. неминучість контролю:
    1. проводиться контроль кожного учня з обмеженим зором з усіх питань теми;
    2. мобілізує навчаючих сліпих людей на більш ретельну підготовку до заняття;
  8. перевірення результатів при повторному тестуванні, у разі відсутності додаткової підготовки після першої спроби:
    1. тестові завдання, складені з високою надійністю, забезпечують практично повне повторення попередніх результатів при повторному тестуванні;
    2. навчають щоразу заново переконуються, що простого вгадування не виходить, одного везіння недостатньо для хорошої оцінки – потрібні знання [17,18].

3.2 Основні методи створення тестів для людей з обмеженим зором

Створення тесту починається з формулювання мети і завдання в залежності від контингенту учнів, курсу, спеціальності, глибини вивчення дисципліни, форми контролю (вхідний, проміжний, рубіжний, підсумковий), курсу, спеціальності та т.п. Найкращим вважається тест, в якому виділені найбільш важливі та (або) ключові (вузлові) елементи в структурі знань з досліджуваної дисципліни.

При створенні тестів необхідно використовувати такі типи питань:

Принципи відбору навчального матеріалу для створення тестів для людей з обмеженим зором представлені нижче (див. рис. 3.1).

Спираючись на робочу програму дисципліни за рівнем вивчення, можна визначити структуру навчального матеріалу, відібраного для створення тестових завдань.

Загальні принципи відбору матеріалу для створення тестів

Рисунок 3.1 — Загальні принципи відбору матеріалу для створення тестів

Був розроблений наступний алгоритм створення тестів для людей з обмеженим зором:

3.3 Взаємодія ЕОМ і людей з обмеженим зором

Структура адаптивної системи навчання для людей з обмеженим зором в цілому містить три основні концепції альтернативного доступу до екранної інформації:

Питання про застосування тієї чи іншої технології вирішується залежно від типу порушення зору. Якщо людина має залишковий зір, достатньою для прямого сприйняття графічної інформації, то основною для нього є перша концепція.

Також до її цільовим користувачам відносяться люди з порушеннями колірного зору, тобто дальтоніки. При малому залишку зору або його повній відсутності, основними є друга і третя концепції, причому пріоритет віддається, як правило, другій. Це обумовлено рядом технічних та економічних нюансів.

Пріоритетність третьої концепції може бути наслідком або специфічних видів діяльності користувача, або ж наявністю у нього додаткових фізичних обмежень, наприклад, одночасних проблем із зором і слухом, що робить використання голосового доступу неможливим.

Зрозуміло, зряча або людина з обмеженим зором також може використовувати голосовий або тактильний доступи (хоча для другого йому будуть потрібні додаткові знання тактильних абеток), але от повністю сліпа людина вже не має можливості скористатися екранним збільшенням. Проте, мало хто, володіючи можливістю працювати візуально, відмовляється від цього [20].

Структура взаємодії ЕОМ і людини з обмеженим зором (див. рис. 3.2).

Загальна структура взаємодії

Рисунок 3.2 — Загальна структура взаємодії
(анімація: 10 кадрів, 5 циклів повторення, 98 кілобайт)

Взаємодія людини з обмеженим зором та ЕОМ призводять до наступних проблем:

Аби досягти значних результатів при навчанні людей з обмеженим зором дуже важливо дотримуватися принципів відбору навчального матеріалу, чітко слідувати етапами створення тестів для перевірки знань. Треба пам’ятати, що важливе значення при тестуванні сліпих людей має порядок пред’явлення завдань кого навчають і метод визначення його рівня знань за результатами тестування, тобто модель тестування. Також необхідно застосовувати правильну концепцію альтернативного доступу до екранної інформації залежно від типу порушення зору.

Висновки

Підводячи підсумок даної науково–дослідної роботи можна з упевненістю сказати, що адаптивна система навчання для людей з обмеженим зором — це в прямому сенсі слова, засіб реабілітації і включення їх в суспільно–корисну діяльність з іншими громадянами.

Навчання незрячих людей за допомогою сучасних інформаційних технологій — це необхідність, яка з кожним роком стає все більш актуальнішою, а це значить, що робота в цьому напрямку має великі перспективи.

Робочі програми спеціальної освіти повинні бути побудовані з урахуванням особливостей розвитку незрячих та людей х послабленим зором. У них має бути врахована необхідність корекційно–компенсаторної роботи, спрямованої на розвиток сприйняття , конкретизацію уявлень, формування прийомів і способів самоконтролю і регуляції рухів з використанням спеціальних форм, прийомів та способів. Оскільки сприйняття навчального матеріалу сліпими за швидкістю, повноті і точності поступається сприйняттю інформації звичайними людьми, а уявлення цих людей про навколишній світ фрагментарні, а в ряді випадків спотворені, збільшено час на виконання вимірювальних дій, проведення спостережень та предметних уроків.

Проблема соціальної реабілітації сліпих та їх навчання є вічною проблемою: чого б не досягнути, до ідеалу буде далеко. Нерідко комп’ютерні програми, системи комунікації для сліпих, а також інформаційні ресурси та сервіси (включаючи освітні) виявляються недоступними для незрячих та людей з обмеженим зором тому, що їх розробники навіть не замислювалися про те, що у окремих категорій користувачів можуть існувати нестандартні потреби за поданням інформації.

Всі ці пристрої комунікації людей зі слабким зором досить великі та не є мобільними, що суттєво знижує їх ефективність. До того ж вони мають дуже дорогу вартість. Тому просто необхідно розробити адаптивну систему навчання сліпих людей для великого кола огляду. Щоб кожна людина яка її потребує змогла нею скористатися.

Аби досягти значних результатів при навчанні людей з обмеженим зором дуже важливо дотримуватися принципів відбору навчального матеріалу, чітко слідувати етапами створення тестів для перевірки знань. Також необхідно застосовувати правильну концепцію альтернативного доступу до екранної інформації залежно від типу порушення зору.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2014 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Перелік посилань

  1. Медынский Е. Н. Воспитание и обучение слепых и глухонемых людей / Е.Н. Медынский . – М.: Мир, 2004. – 231 с.
  2. Малых Р.Ф. Обучение слепых и слабовидящих школьников / Р.Ф. Малых. – СПб.: РГПУ, 2004. — 160 с.
  3. Солнцева Л.И Психолого–педагогические основы обучения слепых детей ориентированию в пространстве и мобильности / Л.И. Солнцева, Л.А. Семенов. – М.: ВОС, 2000. – 80 с.
  4. Солнцева В.П. Обучение студентов с нарушением зрения / В.П. Солнцева. – М.: 2006. – 72 с.
  5. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования / Л.С. Выготский. – СПб.: Мир, 2001. – 150 с.
  6. Германов М.М. Луи Брайль и письменность слепых / М.М. Германов. – СПб.: РГПУ, 2002. – 241 с.
  7. Челышкова М.Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов: учебное пособие / М.Б. Челышкова. – М.: Логос, 2002. – 432 с.
  8. Информация о VoiceOver [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/VoiceOver
  9. Информация о VoiceOver [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.apple.com/ru/accessibility/osx/voiceover/
  10. Информация о JAWS [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/JAWS
  11. Информация о NVDA [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.nvda–community.org/
  12. Стернина Э.М. Теория и методика обучения слепых и слабовидящих людей / Э.М. Стернина. – Л.: ЛГПИ, 2000. – 197 с.
  13. Пальтов А.Е. Система технических средств обучения детей с тяжелыми поражениями зрения / А.Е. Пальтов. – Л.: ЛГПИ, 2006. – 295 с.
  14. Рубахин В.Ф. Психологические основы обработки первичной информации / В.Ф. Рубахин. – Л.: 2006. – 296 с.
  15. Тамар Г.О. Основы сенсорной физиологии / Г.О. Тамар. – М.: Мир, 2004. – 164 с.
  16. Герцена А.И. Теоретические и методические вопросы обучения слепых и слабовидящих / А.И. Герцена. – Л.: ЛГПИ, 1999. – 94 с.
  17. Шоев Ф.И. Как обучать грамоте слепого / Ф.И. Шоев. – Л.: ЛГПИ, 2003. – 194 с.
  18. Особенности учебной и трудовой деятельности при глубоких нарушениях зрения / Межвуз. Сб., Л.: ЛГПИ, 1998. – 102 с.
  19. Сеногноева Н.А. Технология конструирования тестов учебной деятельности как средства оценивания результатов обучения: Диссертация на соиск. уч. степ. доктора пед. наук. – Киров, 2006. – 403 с.
  20. Романов Г.М. Человек и дисплей / Г.М. Романов. – Л.: ЛГПИ, 2008. – 102 с.