Біографія
Особистісне становлення
Я, Берелева Ксенія Володимирівна, народилася 29 січня 1992 року в місті Торезі, Донецької області. Росла спокійною і слухняною дитиною. У дитячому садочку брала участь у всіх святах, конкурсах. Була ведучою різних заходів. Дуже полюбляла малювати, мої роботи брали участь на виставках. Також я займалася легкою атлетикою. У 1999 році у віці 7 років я пішла в перший клас у загальноосвітню школу № 11 I–III ступенів в м.Торез. Моя перша вчителька, Тетяна Володимирівна, з першого класу ставилася до нас як до особистостей, завжди прислухалася до нашої думки, вела себе з нами як з дорослими. Вона прищеплювала нам любов до навчання, до нових знань. Пізніше, в старших класах, ці звички мені стали в нагоді. Так як я люблю літературу, в школі я брала участь в конкурсах з декларування віршів російських та українських поетів. Брала участь в олімпіадах з української мови, англійської мови. Була командиром класу з 1-го по 11-й. Дуже яскраві спогади навіюють поїздки в літній табір, де протягом кількох років поспіль я проводила своє літо. З того доброго час у мене залишилися хороші друзі. Шкільні роки назавжди залишили в мені дуже світлий відбиток того часу і я завжди з любов'ю і ніжністю згадую всіх моїх вчителів, які вплинули на моє становлення як особистості. У 2009 році закінчила школу, здала зовнішнє незалежне тестування і вступила до університету. Батьки, близькі люди, друзі завжди підтримують мене у всіх моїх починаннях. Завжди відчуваю їхню підтримку і мені легше йти по життю.
Професійне становлення
Формування професійних уподобань почалися в школі. Головними критеріями для мене були мої схильності в певній галузі, знання і навички. Те, що я гуманітарій, я зрозуміла давно. Мені завжди були близькі мови, література, географія. Ще важливо для мене було, що б соціальний статус професії не суперечив моїм соціальним і ціннісним орієнтаціям. В університеті я вступила на спеціальність Соціологія
. Всі 4 роки я була старостою групи.
У випускному класі психолог проводив з нами тест, який допоміг нам визначитися в якому напрямку нам вибрати свою професію. Для мене завжди було зрозуміло, що своє навчання я буду проходити в одному з донецьких вузів. На вибір вузу вплинула його хороша репутіція, хороша наукова база. І я думаю що не помилилася з виобором вузу. У 2014 році Донецький національний технічний університет увійшов до ТОП – 20 вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus
станом на січень 2014 року. Рейтинг складається проектом Наука України у дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus
.
У наш час, коли стрімко розвивається все навколо нас, не можна залишатися байдужим у самовдосконаленні. Людина повинна завжди розвиватися, не стояти на місці. Після отримання бакалавра з Соціології
, я зрозуміла, що мені цікаво продовжити навчання в магістратурі за новою спеціальністю. Тема моєї магістерської роботи Розробка товарного знаку як ефективного важеля бізнесу
була обумовлена тим, що успіх продукту або послуги на ринку значною мірою залежить від товарного знака, під яким продукт або послуга рекламуються. Тому я хочу розглянути різні варіації систем розробки товарного знака та успішно використовувати їх на практиці.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Моя головна мрія – реалізувати свій професійний потенціал. Хочу працювати на благо суспільству, удосконалити технології, системи та покращувати життя людей. У мої найближчі плани входить влаштується на роботу, де буде можливий мій професійний ріст і гідна оплата праці.
Після закінчення магістратури я планую влаштуватися працювати за спеціальністю Інтелектуальна власність
. Я вважаю, ця професія дуже перспективна, оскільки в усьому світі зараз йде боротьба з піратством, плагіатом та іншими правовими порушеннями в сфері інтелектуальної власності.
Особисті плани на майбутнє – створення сім’ї. Буду продовжувати розвиватися в різних напрямках, тому що я людина з широким колом інтересів і мене постійно тягне і цікавить все нове. Мрію багато подорожувати, вивчати мови, культури інших країн. Ще в планах у мене брати участь у благодійності. Я вважаю, що допомога ближнім повинна здійснюватися щодня. Благодійність – це можливість для кожної людини проявити свою любов до людей і громадянську відповідальність. Важливість розвиток благодійності полягає в тому, що з кожним днем, людей, яким потрібна допомога, стає більше. Участь у благодійності пробуджує в людях почуття співчуття, співпереживання та милосердя.