Методичні підходи до формування інвестиційної стратегії підприємства

 

Автори: А. Р. Моисеенко, Т. А. Степанова

Джерело: Дні теорії та практики інвестування: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених «Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю» / За заг. ред. д. е. н., проф. Хобти В. М. – Донецьк: ДВНЗ «ДонНТУ», 2013. – 409 с. – С. 89–92.

 

В умовах структурних економічних змін важливе значення  для підприємства набувають інвестиції, без яких неможливе оновлення, інноваційне нарощування виробничого потенціалу суб’єктів підприємницької діяльності. Для цього потрібний перехід до загальноприйнятої у світовій практиці методології здійснення інвестицій в умовах ринкової економіки, що може бути реалізовано шляхом розробки методичних підходів інвестиційно-фінансових засад формування стратегії підприємства.

Вагомий внесок у вивчення питань розробки стратегій підприємства та інвестиційної стратегії зокрема зробили науковці: Р. Акофф, І. Ансофф, І. А. Бланк, І. М. Боярко, О. А. Ворсовський, В. М. Хобта, О. Ястремська, Л. Радова, А. Череп, М. Портер та інші.  Аналіз наукових праць показав, що існують суттєві відмінності у методичних підходах до бачення цілей, умов, показників, джерел інвестицій, а також загалом формування інвестиційної стратегії підприємства. Це зумовлює значні труднощі підприємств у процесі формування та реалізації стратегії інвестиційної діяльності. 

Для обґрунтування заходів щодо формування інвестиційної стратегії підприємства доцільно визначити сутність та уточнити зміст поняття „інвестиційна стратегія підприємства“. Поняття інвестиційна стратегія підприємства в сучасній економічній літературі тлумачиться як формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності і вибір найефективніших шляхів їх досягнення.

З метою вибору оптимальної інвестиційної стратегії необхідно чітко розуміти підходи до її формування виходячи з її змісту, призначення, обсягів ресурсів, їх джерел тощо. Інвестиційна стратегія – це система планових дій, що спрямовані на успішну реалізацію загальної стратегії підприємства і дають змогу забезпечити високу ефективність капіталовкладень у фінансові активи, розвиток виробництва шляхом формування оптимальної організації здійснення стратегії та структури інвестування. У процесі розробки інвестиційної стратегії особлива увага приділяється виробництву конкурентоспроможної продукції, повноті виявлення грошових доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, раціональному використанню залучених коштів, ефективному використанню власного капіталу підприємства та інші важливі для розвитку інвестиційної стратегії питання.

Формування інвестиційної стратегії здійснюється в просторі перетинання взаємних інтересів як підприємства, так і його потенційного стратегічного інвестора. Головною метою інвестиційної діяльності на підприємстві повинно бути забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації його інвестиційної стратегії, яка виступає у якості системи довгострокових цілей та спрямована на поліпшення різних аспектів діяльності підприємства. Саме при розробці інвестиційної стратегії повинні визначатися пріоритетні напрями і форми інвестиційної діяльності, здійснена оптимізація структури ресурсів та їх розподіл, визначено джерела походження інвестиційних ресурсів з урахуванням найбільш важливих аспектів інвестиційної діяльності та підтримки взаємодії з зовнішнім інвестиційним середовищем.

Розробка стратегії підприємства проходить етапи:

а) визначення горизонту здійснення стратегії;

б) вибір стратегічних цілей інвестиційної діяльності;

в) визначення джерел та строків залучення інвестиційних ресурсів;

г) конкретизація інвестиційних програм і термінів;

д) оцінка розробленої інвестиційно-фінансової стратегії.

Виходячи з наведених вище міркувань логічно зауважити, що методичні підходи до формування стратегії повинні передбачати:

1. Формування окремих напрямків інвестиційної діяльності підприємства відповідно до стратегії його економічного розвитку.

2. Дослідження і врахування умов зовнішнього інвестиційного середовища та кон’юнктури інвестиційного ринку.

3. Пошук окремих об’єктів інвестування та оцінка їх відповідності напрямкам інвестиційної діяльності підприємства.

4. Забезпечення високої ефективності інвестицій.

5. Забезпечення мінімізації фінансових ризиків, пов’язаних з інвестиційною діяльністю.

6. Забезпечення ліквідності інвестицій.

7. Визначення необхідних обсягів інвестиційних ресурсів і оптимізація структури їх джерел.

8. Забезпечення шляхів прискорення реалізації інвестиційних програм.

         Інвестиційна стратегія входить до комплексу функціональних стратегій підприємства. Вона спрямовує інвестиційну діяльність на забезпечення реалізації загальної стратегії підприємства. Інвестиційна стратегія містить рішення по таких практичних аспектах, як залучення зовнішніх фінансових ресурсів, повернення залучених коштів, інвестування власних коштів. Помилкою багатьох підприємств при розробці довгострокових стратегій є те, що увага акцентується лише на підвищенні якості окремого продукту, а вдосконалення загальної технологічної бази і методів роботи залишається осторонь. Таким чином, матеріально-технічна база залишається на низькому рівні, що в майбутньому не дозволить підприємству перейти на наступну сходинку розвитку. Тому інвестиційні кошти передусім мають спрямовуватися на поліпшення виробництва в цілому. Отже, наступні дослідження мають бути спрямовані на розробку ієрархії цілей, що забезпечать вдосконалення та оновлення загальної матеріально-технічної бази. Ці цілі повинні досягатися послідовно, в залежності від свого значення.

Використана література:

1. Бланк І. О. Інвестиційний менеджмент: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. О.Бланк. – КНЕУ.: 2005. – 398 с.

2. Боярко І. М. Оцінка інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання І. М. Боярко // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №7(85). – с. 90–99.

3. Ворсовський О. А. Вплив внутрішніх та зовнішніх економічних факторів на фінансовий потенціал інвестиційної діяльності підприємств / О. А. Ворсовський// Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №2. – с. 14–17.