Захист інтелектуальної власності в контексті економічної безпеки промислового підприємства<
Автор: Лойко Д. М.
Источник:http://refdb.ru/look/1371080.html
Автор: Лойко Д. М.
Источник:http://refdb.ru/look/1371080.html
У статті розглянуто стан правової охорони інновацій у сфері промислової власності та досліджено причини, які стримують зростання кількості заявок на винаходи, корисні моделі та промислові зразки в контексті забезпечення економічної безпеки промислового підприємства
Характерною ознакою сучасного етапу розвитку економічно розвинених країн є пріоритет у галузі технологій та інформації. В Україні сучасне спрямування державної політики закріплює модель економіки, яка ґрунтується на морально застарілому виробничому комплексі промисловості, який Україна отримала у спадок від колишнього СРСР та на слабо розвиненій ринковій інфраструктурі. Державна Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізацій них викликів
[1] підкреслює, що інноваційний розвиток є принципово важливим для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. В сучасних умовах відкритості економіки ефективна система охорони інтелектуальної власності є визначальною для належного захисту вітчизняних інноваційних розробок та забезпечення належного рівня економічної безпеки промислових підприємств.
Вагомий внесок у розвиток інноваційної теорії внесли вітчизняні вчені: О. І. Амоша, Т. Є. Воронокова, А. П. Гречан, М. П. Денисенко, І. А. Ігнатьєва, М. А.Йохна, М. В. Краснокутська, О. І. Ковтун, О. І. Лабурцева, С. В. Оборська, М. І. Саєнко, В. В. Стадник, Л.І. Федулова, А. А.Чухно, О. Ю. Чубукова, З. Є. Шершньова. Проблеми забезпечення економічної безпеки підприємств в різних аспектах викладено в працях вітчизняних вчених: І. О. Бланка, О. Г. Белорус, З. С. Варналія, В. М. Гейця, Г. В. Козаченка, В. П. Пономарьова, О. М. Ляшенка, С. І. Пірожкова, Л. Г. Шемаєвої, І. П. Шульги. Чимало питань, які пов’язані із забезпеченням економічної безпеки підприємства при реалізації інноваційної стратегії, впровадженні інновацій та забезпеченні правового захисту інновацій у сфері промислової власності, залишається ще недостатньо дослідженими.
Метою статті є дослідження стану правової охорони інновацій у сфері промислової власності та причин, які стримують зростання кількості заявок на винаходи, корисні моделі та промислові зразки в контексті забезпечення економічної безпеки промислового підприємства на прикладі швейних підприємств.
Сфера підприємницької діяльності в наступний час є базою для втілення інновацій. У Господарському кодексі Українив статті 48 Державна підтримка підприємництва
підтверджується, що з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади стимулюють модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг [2]. Підприємницький ресурс – важлива складова інноваційного потенціалу, тому що він використовується при певних обставинах для виробництва та впровадження інноваційної продукції. Ефективність використання підприємницького ресурсу залежить від зовнішнього та внутрішнього мотиваційного середовища. В умовах розвиненого ринку підприємець є головним суб’єктом інноваційної діяльності, і саме його зусилля роблять реальністю інноваційні зміни. Підприємець, найчастіше не будучи винахідником, але маючи інноваційне мислення, орієнтується на комерційну ефективність створення або використання нововведення, тобто, по суті, будучи провайдером інновацій. Досягнутий в Україні рівень розвитку малого й середнього підприємництва не створює умов для нормального конкурентного середовища, оскільки присутність невеликої кількості суб’єктів на ринку ще не робить конкуренцію діючим механізмом ринкового відбору.Своєю чергою, ця обставина стримує інноваційний процес в Україні. Незважаючи на те, що малі й середні підприємства є сприятливим середовищем для інноваційної діяльності, відсутність нормального конкурентного середовища найчастіше позбавляє підприємця мотивації до використання інновацій. Це підтверджується цифрами.
За даними М. Пашути, питома вага інноваційної конкурентоздатної продукції, створеної малими підприємствами, становить близько 2% у загальному обсязі інноваційної продукції, створеної в Україні.
Наявна нормативно-правова база інноваційної діяльності в Україні досить розвинута та постійно вдосконалюється, але реальний вплив її на розвиток науки й інноваційні процеси ще недостатній. Основою будь-якої інновації є, як правило, інтелектуальна власність. Об’єкти інтелектуальної власності є результатом творчої діяльності людини. Підприємство може стати власником об’єкта інтелектуальної власності, яка є основою інновації, так: шляхом її реєстрації (якщо інновація є власністю підприємства) або відповідно до договорів розпорядження майновими правами. Відповідно до ст. 1107 Цивільного кодексу України [4], існують такі види договорів у сфері інтелектуальної власності: договір про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності; договір про сумісне розпорядження виключними майновими правами, ліцензійний договір та інші види договорів. Одною з договірних конструкцій є ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності, яка є одностороннім правочином і не може розглядатися як вид договору. Треба зауважити, що ліцензія може бути оформлена як самостійний документ або шляхом укладання ліцензійного договору. Новим для нашого законодавства є договір комерційної концесії (глава 76 Цивільного кодексу України). Предметом договору комерційної концесії є право на використання комерційних найменувань, торговельних марок, промислових зразків, винаходів, комерційних таємниць, комерційного досвіду, ділової репутації. Підприємства можуть укладати й інші договори стосовно об’єктів інтелектуальної власності. Головне, щоб їх умови не суперечили нормативним законодавчим актам України.
Охорона інтелектуальної власності в інформаційному суспільстві потребує нових концепцій. З початком цифрової ери з’явилися нові форми товарів та послуг, які надаються через інформаційну супермережу.
Мережі, що існують в сучасному суспільстві, активно використовуються для комерційних, навчальних і дослідницьких цілей. Нові технологічні можливості також активно використовуються для самореалізації митців та поширення творчого продукту. Використання мережі робить цей продукт юридично незахищеним, якщо застосовувати лише традиційні способи правового забезпечення. У 1995 році було прийнято Зелену книгу Авторське право та суміжні права в інформаційному просторі
, яка висвітлила низку важливих питань, а саме: юридичну базу функціонування інформаційного суспільства, майнові й моральні права суб’єктів авторського права та суміжних прав, найбільш поширені способи використання їхніх прав, технічні проблеми ідентифікації й захисту об’єктів права.
Одним із найбільш перспективних напрямів економічного розвитку країни та галузі є розвиток інтелектуального виробництва. Населення України, маючи високий рівень загальної та вищої освіти, тобто значний інтелектуальний потенціал, значно поступається країнам Західної Європи у виробітку інтелектуального продукту.
Кількість інновацій у сфері промислової власності, особливо тих інновацій, які мають правову охорону в Україні: винаходів, корисних моделей і промислових зразків, за останні 5 років суттєво не збільшилася. За даними Державного департаменту інтелектуальної власності України, кількість патентів за останні п’ять років зросла так: на винаходи – на 4,76%, на корисні моделі – на 13,75%, а на промислові зразки знизилася на 30,56%. Значно зросла за цей період тільки кількість зареєстрованих знаків для товарів і послуг на 27,04% [5]. За проведеними дослідженнями однією із причин, яка стримує зростання кількості заявок на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, є досить велика вартість оформлення заявки. Також негативний вплив на зменшення кількості заявок чинять і тривалі терміни оформленнязаявки та низька матеріальна зацікавленість працівників підприємств (а саме цей чинник є найвагомішим для України) в розробці різних видів нововведень. За тарифами на інформаційно-аналітичні послуги Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг [6] сформована мінімальна та максимальна вартість набуття об’єктом прав промислової власності. Витрати на оформлення заявки на винахід або корисну модель становлять в середньому від 6 970 грн до 23 760 грн. Оформлення заявки на промисловий зразок обійдеться дещо дешевше, від 4 800 грн до 15 600 грн. Не кожне підприємство чи винахідник має такі гроші, щоб подати заявку та отримати патент. Права інтелектуальної власності стають одним із найбільш вартісних елементів інноваційного продукту.
Оформлення прав інтелектуальної власності, на жаль, не дають власникові 100% гарантії захисту його моделі одягу від копіювання. Це свідчить про певні проблеми у сфері захисту промислової власності, які викликані наявними розбіжностями у законодавчій базі різних країн світу. В Китаї розроблено нову технологію підробки брендового одягу, яка називається Шаньджай
, або інноваційне копіювання.
У нашій країні китайські підробки брендового одягу з’явилися з 90-х років ХХ сторіччя. Щоб уникнути відповідальності за порушення прав виробника брендового одягу, китайські виробники переставляють літери у брендових назвах або вигадують співзвучні слова: Reebok замінюють на Rebooc, Adidas на Abibas [11]. Китайські підробки брендового одягу мають нижчу якість та ціну, але повторюють основні
дизайнерські пропозиції щодо цієї моделі одягу. Українські дизайнери також не мають 100% захисту своїх новаторських ідей при виготовленні моделей одягу, а якщо ці ідеї ще й не захищені патентами на винаходи, корисні моделі або промислові зразки, то ступінь ризику втрати економічного прибутку від реалізації інноваційних моделей одягу значно зростає. Українські дизайнери, які активно приймають участь у різних виставках та показах моделей одягу, не захищені від піратського
копіювання їх моделей одягу та взуття іншими виробниками. Оформлення заявок на винаходи, корисні моделі та промислові зразки вимагає певних коштів, знань, навичок і часу, але надає можливість захисту інноваційних рішень та підвищує рівень економічної безпеки швейного підприємства або окремого дизайнера від несанкціонованого копіювання іншими авторських моделей одягу та взуття.
Недостатність інвестиційних ресурсів в інноваційній діяльності підприємств у сучасних умовах є проблемою не тільки вітчизняних підприємств, а й багатьох іноземних підприємств також. Комісія Європейською співдружності визначає у своєму Повідомленні…[12], що економіка країн Європи до теперішнього часу все ще не стала всеохоплююче інноваційною, якою вона має бути. Одним із вирішальних заходів модернізації економіки Євросоюзу на інноваційних засадах є збільшення витрат на розвиток та дослідження в країнах ЄС до 3 % ВВП. Витрати на наукові на науково-дослідні роботи в Україні становили в 2011 р. 0,89% ВВП. Для того, щоб почувати себе впевненими в сучасних умовах господарювання підприємствам необхідно мати перспективні інновації та відповідний рівень інвестування. В умовах обмеженості фінансових ресурсів особливу увагу потрібно звертати на ефективний розподіл інвестиційних коштів. Доцільно сконцентрувати інвестиційні ресурси на найбільш важливих напрямах інноваційної діяльності. Якщо прийняти до уваги думку Д. Дойля, який припускав, що у споживача є потреба не стільки у новому продукту, скільки у нових рішеннях, які мають нові вигоди [13], то більш доцільними є інновації, які створюють нову корисність вже відомих товарів.
Такі інновації мають статус поліпшуючих інновацій і потребують менших витрат на їх розробку та будуть мати менший ступінь ризику при їх впровадженні. Поліпшуючі інновації нададуть підприємству можливість мати більший прибуток, ніж при виробництві звичайних товарів, але не забезпечать підприємству лідерської позиції на ринку, як радикальні або піонерні інновації. Академік НАН України О. І. Амоша стверджує, що найважливішою передумовою суттєвого прискорення інноваційних процесів є формування масштабного та динамічного зростання внутрішнього попиту інновацій з боку всіх видів споживачів та секторів економіки
[14]. Його думка підтверджується практикою. Найбільшим стимулятором інноваційної діяльності є виникнення нових потреб людства. Так, землетруси викликали появу сейсмостійких будівель. Нафтові кризи спонукали розробку альтернативних джерел енергії. Ліквідація різних техногенних аварій викликала потребу створити захисний одяг для людей, який має властивості відштовхувати воду або нафтопродукти. Приклади можна ще наводити. Проте першість на розробки та впровадження багатьох інновацій належить не Україні. Хоча Україна ще має достатній науковий потенціал, але він поступово починає розпорошуватися. До недоліків конкурентної позиції України варто зарахувати політичну нестабільність, рівень інфляції, високий рівень податків, різні бюрократичні перепони.
Якщо проаналізувати чинники, які стримують інноваційну діяльність промислових підприємств України, то перше місце посідає нестача коштів на інноваційну діяльність як власних, так і бюджетних. Далі можна відмітити недосконалість законодавчої бази при набутті підприємством майнових прав на інновацію, особливо це стосується адаптації Українського законодавства до законодавства ЄС. Негативно впливає на інноваційну діяльність вітчизняних промислових підприємств і нестача інформації як про інновації інших країн, так і про можливі ринки збуту вітчизняних інновацій. Відсутність достатнього рівня мотивації персоналу підприємств і їх недостатня кваліфікація також негативно впливає на рівень інноваційної діяльності підприємств. Високий економічний ризик стримує розвиток венчурних фірм на Україні.
Сучасний період життя характеризується дуже швидкими змінами в різних галузях. Глобалізація економіки сприяє розповсюдженню нових продуктів та ідей по всьому світу. У розвинених країнах констатують наявність нової поведінки споживачів, яку називають епідемією споживацтва
. Завдяки швидкому розповсюдженню цієї поведінки споживачів виробники змушені різко скорочувати термін розробок та впроваджень нових товарів. Ще п’ять років тому від дизайнерського задуму до початку продажів нової моделі одягу проходило мінімум півроку (для розвинених країн), а за радянських часів цей термін дорівнював року і більше, то сьогодні цей термін – лише три тижні [15]. Зростаючі темпи змін вимагають нових підходів до всіх форм ведення бізнесу. Юридично оформлений захист прав інтелектуальної власності, незважаючи на тривалий термін очікування та суттєву вартість оформлення заявок на винаходи, корисні моделі або промислові зразки, суттєво вливає на економічну безпеку промислового підприємства