Особливості фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємства
Автор: Сильченко С.Є.
Джерело: Збірка матеріалів Днів теорії та практики інвестування: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених "Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю"/ За заг. ред. д.е.н., проф. В.М. Хобти – Донецьк: ДВНЗ "ДонНТУ", 2014.
Кількісні та якісні зміни у сучасних економічних процесах стимулюють підприємства до інноваційної діяльності, яка дає змогу підвищити їх конкурентоспроможність, а також забезпечує перспективами подальшого розвитку. Однак, як свідчить статистика, інноваційна активність українських підприємств була і залишається на низькому рівні, переважно через брак фінансових ресурсів, що обумовлює постійну актуальність проблеми фінансового забезпечення інновацій.
Питанню фінансування інноваційної діяльності у сучасній науці приділено багато уваги. Важливий внесок зробили такі науковці Башкатова С.В., Йохна М.А., Кравченко С.І., Стадник В.В., Хобта В.М. та інші. Вченими ретельно дослідженні різні форми фінансування інноваційного розвитку, визначені їх переваги та недоліки, умови залучення й використання, однак при визначенні найбільш ефективних серед них, думки науковців розбігаються. Зазначене обумовлює потребу подальшої систематизації форм фінансового забезпечення з урахуванням специфічних особливостей інноваційного процесу.
Результати досліджень сутності інноваційного процесу, як об’єкту фінансування, свідчать про його неоднорідність та специфічність, що дає змогу виокремити наступні етапи розвитку: посівний, стартовий, раннього росту та розширення. Для кожного з етапів характерні конкретні обсяги та напрями використання фінансових коштів, рівень ризиків та ступінь невизначеності [3].
Посівний етап інноваційного процесу є стадією зародження концепції проекту, коли досліджується технічна можливість його реалізації, потенціал ринку, а також економічна привабливість. Єдиним активом проекту на цьому етапі є перспективна ідея, ресурси вже потрібні, а традиційні інвестори ще не зацікавлені. Фінансування за рахунок бізнес-ангелів та держави ще малоймовірне, тому як концепція не сформована і відсутні попередні техніко-економічні розрахунки. В такій ситуації доцільно розраховувати на власні ресурси підприємства (прибуток, амортизаційний фонд) за умови прибутковості операційної діяльності, або ж на неформальних інвесторів (друзі, сім’я, тощо).
На стартовому етапі інноваційного процесу розпочинається розробка прототипу майбутньої продукції, виконуються попередні дослідження ринку і вживаються заходи по виходу на ринок, у зв’язку з чим росте потреба у висококваліфікованому персоналі, і, відповідно, в об’ємі фінансових ресурсів. Проект знаходиться у так званій "долині смерті" і залишається непривабливим для традиційних інвесторів. Однак вже можна розраховувати на підтримку з боку держави, за умови якщо існують відповідні програми, а також на бізнес-ангелів, якщо вдасться їх знайти та впевнити у перспективності ідеї.
Етап раннього росту інноваційного процесу, якого досягають проекти, що вийшли з "долини смерті", характеризується початком генерації перших доходів, продукція знаходить свого споживача. Збільшення потреб у фінансуванні пов’язують з нарощуванням виробничих потужностей, оборотних коштів, а також розширенням персоналу. На цьому етапі проект стає цікавим для венчурних інвесторів, а при подальшому розвитку та проходженні точки беззбитковості, доступними стають банківські кредити. Початок торгових операцій призводить до появи дебіторської заборгованості, що робить актуальними такі форми фінансування, як факторинг та форфейтинг.
На етапі розширення інноваційного процесу компанія зміцнює свої позиції на ринку і збільшує обсяги продажів, що відбивається в позитивній динаміці грошового потоку. Успішна компанія, що вирішила проблеми старту і початкового росту, вступає на етап сталого зростання. Для зміцнення репутації на ринку, а також залучення додаткового капіталу на даному етапі стає доцільним публічне розміщення цінних паперів підприємства.
Узагальнюючи, слід відзначити, що специфічні особливості етапів інноваційного процесу значною мірою визначають доцільність використання тих чи інших форм фінансового забезпечення. Результати дослідження можуть бути використанні у практиці українських підприємств з метою ефективного пошуку та використання фінансових ресурсів, тим самим сприяти підвищенню їх інноваційної активності.
Список використаних джерел
1. Башкатова C.B. Фінансове забезпечення інноваційної діяльності суб'єктів господарювання за рахунок власних фінансових ресурсів / C.B. Башкатова // Наукові праці КНТУ: Економічні науки. – 2009 . – вип.15. – с.210-215
2. Кравченко С. І. Обґрунтування умов фінансування інноваційних рішень / С.І. Кравченко //Фінанси України. – 2002. – №. 2. – с. 124-129.
3. Сравнительный обзор опыта стран ЕЭК ООН в области финансирования предприятий на ранних этапах развития [Электронный ресурс] – Режим доступа:http://un.org/ru/publications/pdfs/innovative_development_funding_rus.pdf
4. Стадник В.В. Інноваційний менеджмент/ В.В. Стадник, М.А. Йохна. – К.: Академвидав, 2006. – с. 463.
5. Хобта В.М. Розширення можливостей фінансування інвестицій акціонерним капіталом/ В.М. Хобта // Донбас-2020: наука і техніка – виробництву: матеріали III науково-практичної конференції. – 2006. – с. 653-656.