Біографія
Особистісне становлення
Я, Батрак Володимир Павлович, народився 21 серпня 1991 року в місті Тернівка Дніпропетровської області. Батьки назвали мене на честь дідуся, котрого теж звали Володимиром й як не дивно ще й Павловичем. Ім'я Володимир — це слов'янське ім'я. Воно складається з двох частин: « влад » (володіти ) і « мир» — виходить «володіє світом». Іноді переводять також і як "знатний володар». Спочатку ім'я Володимир ( « Володимер » ) було язичницьким ім'ям, але після Хрещення Русі ім'я хрестителя — князя Володимира Святого — було канонізовано, хоча поширеність отримало лише з другої половини XIX століття.
Мій батько — Батрак Павло Володимирович 1961 народження працює водієм на Червоноармійському хлібозаводі.
Мама — Батрак Лариса Віталіївна 1966 народження працює продавцем у магазині.
Сестра — Батрак Тетяна Павлівна навчається в Донецькому національному університеті на філологічному факультеті.
До 2 років я жив в місті Красноармійську, а після народження молодшої сестрички батьки прийняли рішення переїхати з невеликої квартирки у власний будинок в селі Гришине. Там же я і пішов у дитячий сад . Там я швидко знайшов собі друзів, з деякими з них і в даний момент нас пов'язують дружні відносини. За словами батьків ще в дитинстві я був дуже енергійную і допитливою дитиною .
Професійне становлення
І ось в перший осінній день 1998 року в костюмчику з великим букетів квітів мама привела мене на мою першу шкільну лінійку. З цього моменту і почалися мої пригоди. Клас у мене був веселим і дружним, ми любили пожартувати один над одним, а іноді й над вчителями. Шкільні роки були незабутніми. Моїм першим учителем стала Климова Оксана Олександрівна, саме вона прищепила мені любов до навчання. Перший час у мене не все виходило, як же було складно виводити перші літери, писати перші слова, але в підсумку я впорався. У старшій школі моїм наставником стала Чернишова Тетяна Миколаївна, чудовий викладач математики і просто хороша людина. У шкільні роки я виявляв здібності до навчання, особливо до технічних наук, за що і нагороджувався похвальними листами за відмінне навчання. Також активно брав участь у шкільних заходах і захоплювався настільним тенісом (брав участь у шкільних змаганнях ) .
Після 9 класу, в 2007 році я перейшов вчитися до Красноармійського міського ліцею «Надія», який і випустив мене у доросле життя. У ліцеї я навчався в класі з математичним ухилом. За час навчання в школі і ліцеї я придбав багато друзів. Весь вільний час ми проводили в пошуках пригод, з ранку до ночі каталмсь на велосипедах, грали у футбол і ще багато іншого.
Після закінчення школи у мене не було чітких планів на майбутнє. У зв'язку з досить успішною здачею іспитів та зовнішнього незалежного тестування я подав документи в декілька ВНЗ. І в 2009 році вступив до лав студентів Донецького національного технічного університету на гірничий факультет. З вибором майбутньої професії мені допомогли рідні та близькі, а особливо — дідусь і дядько, які все своє життя присвятили роботі на шахті. Найяскравіші спогади за час навчання пов'язані з проходженням практики на шахті. Це був мій перший досвід роботи, мої перші спуски під землю. Паралельно з навчанням у ВУЗі пройшов навчання в автомобільній школі на категорії "В" — автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів і число сидячих місць яких, крім сидіння водія, не перевищує восьми і категорія "С" — автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 3500 кілограмів. Студентські роки були веселими, але пролетіли непомітно. За час навчання я преобрел безліч друзів з різних куточків нашої країни, набув безцінного багажу знань, який мені дали викладачі. За порадою рідних пройшов навчання на кафедрі військової підготовки при ДонНТУ. За час служби ми освоювали ази військової служби : вчили основні статті статуту, запам'ятовували класифікацію військових звань, пристосовувалися до армійської дисципліни. Особлива увага приділялася стройовій підготовці. Час на військовій кафедрі пролетів непомітно і в підсумку я вже офіцер запасу, закінчую навчання у ВУЗі. Попереду мене чекає доросле життя з повсякденними проблемами і більше не буде тих безтурботних днів, які так швидко пролетіли .
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Моєю першочерговою метою є написання і захист магістерської роботи, а надалі знайти перспективну і високооплачувану роботу, на якій я зміг би застосувати отримані знання.