Біографія
Вперше я познайомилась з цим світом 4 червня 1992 у місті Донецьку. Безумовно, своєю появою забезпечила безліч безсонних ночей совїм батькам, але без цого ніяк.
Моя сім’я:
• мама – Світлана Володимирівна – домогосподарка, більшу частину життя присвятила нашому з братом вихованню;
• тато – Олександр Кіндратович – інженер КВП, людина, яка зробила все можливе і неможливе, щоб ми з братом не мали потреби ні в чому;
• молодший брат – Кирило Олександрович, ще школяр, єдина людина яка все ще періодично мене виховує.
Дитинство
Був період у моєму дитинстві, про який я нічого не пам’ятаю, але завдяки наявності фотоапарата у моїх батьків,
я розумію що раннє дитинство я провела більш ніж ативно. До моєї появи на світ мої батьки не на жарт захоплювалися туристичними походами, де власне і познайомилися.
Саме в походах вони знайшли справжніх друзів (як у пісні Висоцького Пісня про друга
), а я хрещених.
Можливо, саме любов до туристичної атмосфері не завадила ходити в походи з однорічною дитиною. Всі туристи з їх групи були інженерами, тому вони спритно спорудили для мене зі старого парашута гамак,
в якому і переносили від перевалу до перевалу, а коли я втратила тапочок в одній з печер Криму їм не склало труднощів зробити для мене ще один з гумового килимка.
Так чи інакше подорожувати я їм не особливо заважала, тому що за їх словами була досить спокійною дитиною.
В дошкільному віці дуже любила малювати, я створювала цілі серії смішних малюнків, до певного періоду в житті це було моїм улюбленим захопленням. У чотири рочки мене відвели в танцювальний гурток, зізнаюся, абсолютно не пам’ятаю чим ми там займалися.
Загалом у мене було прекрасне справжнє дитинство, з розбитими колінами, іграми на свіжому повітрі, катанням на велосипеді, а кожне літо я гостювала у сестер в Запорізькій області.
Школа
Перший красс в перший клас я пішла у 1999 році в школу № 145, незадовго до цього в березні у мене з’явився братик. Поява цієй дитинки досить сильно вплинула на звичайний хід мого життя і нашій сім’ї в цілому. Мені не рідко довіряли наглядати за ним, саме завдяки йому я стала більш відповідальною. Вже через рік ми переїхали в інший будинок, і в зв’язку з цією подією у другий клас я пішла вже в школу № 142.
Спочатку я страшенно не хотіла переїжджати, і основною моєю умовою для переїзду було відвідувння танцювального гуртка. Батьки стримали свою обіцянку, і навіть перевиконали її, як тільки дізналися, що в місцевому будинку культури є можливість займатися в студії гри на фортепіано та гуртку малювання. А я в свою чергу цю можливість не впустила.
Тепер мене чекали нескінченні тренування, щирий колектив, добрі і вимогливі керівники і безліч
позитивних емоцій! Як результат: в 3 класі брала участь у конкурсі Підводні фантазії
, для участі в якому написала розповідь про рибок зі свого акваріума (поведінка яких дуже нагадувала мені дітей),
студію гри на фортепіано закінчила з червоним дипломом, а заняття у зразковому хореографічному ансамблі
Перлинки
подарували мені безліч незабутніх подорожей, участь у різних конкурсах і найголовніше дружний колектив.
В школі вчилася досить не погано, любила математику, літературу, фізкультуру, а після 8 класу ще й фізику (через погані оціни влітку цілий місяць займалася з тіткою, саме вона пояснила мені що до чого). От з англійською мовою не виходило, але незабаром і цю перешкоду вдалося подолати, а пізніше навіть розвинути. У старших класах активно брала участь в олімпіадах, а одного разу посіла перше місце в міській олімпіаді з фізики.
В нашій паралелі було багато талановитих учнів, тому ми із задоволенням приймали участь у шкільних заходах: конкурси до дня Святого Валентина, Осінній бал
, Зимовий бал
та ін.
А при підготовці до вистав завжди брала участь у постановках танців.
Результатом десяти років навчання в школі є успішно здане ЗНО (яке на той мометн враховувалося в атестаті) і наявність золотої медалі.
Університет
Я довгий час не могла визначитися з вибором вузу і спеціальності, і тільки на випускному викладачка англійської мови мимохіть встигла розповісти про спеціальності Землевпорядкування та кадастр
в ДонНТУ.
Зізнаюся, боялася поступати на цей напрямок, тому що всі вважали, що вчитися тут складно, але все таки я ризикнула.
1 вересня 2009 року я вперше зайшла у двері 2 корпусу, за весь час навчання жодного разу не пошкодувала щодо вибраного напрямку (не враховуючи моментів підготовки до занять глибокої ночі, але куди ж без цього). Чутки про те, що у когось на інших спеціальностях існують літні канікули безумовно привертали увагу, але час щорічної літньої п’ятитижневої практики – найдорогоцінніший, незабутній! Ті дні проведені в оточенні друзів, об’єднаних загальною метою, – все таки здати практику, не замінить навіть Чорне море! Саме робота в бригаді протягом всього навчання багато чого нас навчила! Левову частку всього часу займало саме навчання, участь у всіляких конференціях, зборах.
Але як би не було важко в навчанні, без громадських заходів моє студентство не склалось би. Все почалося c Дебюту першокурсника,
коли ми вперше зайняли 1 місце на Міжвузівському Деюбті–2009 в номінації Велика хореографія
. А далі заходи не змусили себе чекати: дні факультету, нові репетиції, паради, благодійні акції та багато іншого.
Саме в такі моменти розумієш, що ІГГ – це одна велика родина!
Невдовзі мені довірили бути головою комісії з охорони праці та громадського контролю, а з 2012 заступником голови студентського самоврядування ІГГ з ГГФ.
На третьому курсі мене зацікавив такий предмет як фотограмметрія, саме тому моїм науковим керівником став Луньов Андрій Олександрович, доцент кафедри геоінформатики і геодезії.
Тема моєї магістерської роботи Аналіз методів цифрового наземного стереофотознімання для оцінки технічного стану будівель
.
На даний момент для визначення точних параметрів будівель і споруд застосовуються традиційні методи. Застосування стереофотознімання значно скоротить час польових робіт, забезпечить найбільш повну інформацію про об’єкт і необхідну точність.
Плани на майбутнє
Для мене найважливіше знайти своє місце в житті, це стосується не тільки роботи, яка безумовно буде приносити мені задоволення і достатній дохід, а і всіх інших аспектів мого життя, як громадських, так і особистих!