Назад в библиотеку

GIS 6 – геоінформаційна система майбутнього

Автор: Є. Бердников
Источник: Землевпорядний вісник – 2008 – № 3 – с. 27–30.

До початку земельної реформи основними накопичувачами землевпорядної та земельно‑кадастрової інформації були землевпорядники місцевих рад, система інститутів землеустрою, органи архітектури та БТІ. Дані формувалися та зберігалися розрізнено на паперових носіях. Можливості порівняння та аналізу графічної і семантичної інформації із різних джерел були дуже обмеженими. Однак, за умов колгоспно‑радгоспної системи господарювання, нерозвинутого приватного землекористування невеликий обсяг інформації про землю дозволяв її більш‑менш ефективно узагальнювати та вести державну статистичну звітність.

За часи земельної реформи обсяг землевпорядної та кадастрової інформації багатократно збільшився, а до переліку її одержувачів добавилися державні адміністрації, органи земельних ресурсів та сотні державних, комунальних та приватних землевпорядних організацій.

Така розпорошеність інформаційного поля вже призвела до масових межових спорів між суміжними землевласниками та землекористувачами, наявності декількох правовстановлюючих документів на ту ж саму земельну ділянку, виникнення у землекористувачів відчуття їх правової незахищеності.

 

Головним джерелом графічної інформації для землевпорядника є планово‑картографічний матеріал (ПКМ), фінансування оновлення якого Держземагентство розпочало у другій половині минулого року. Але для вирішення сучасних завдань земельної реформи та здійснення ефективної управлінської діяльності у землевпорядній галузі лише оновленої графічної інформації недостатньо, особливо, якщо йдеться про інформацію на паперових носіях. Цілісну картину стану земельних відносин можна побачити лише поєднавши у єдиному геоінформаційному просторі усю графічну, семантичну та іншу інформацію про земельні ділянки, права на них, їх кількісні та якісні характеристики, обмеження, обтяження та особливі умови використання, інформацію про адміністративно‑територіальний устрій, кадастрове зонування територій тощо.

Для цього головним управлінням у минулому році були розроблені та схвалені рішенням Науково‑технічної ради № 1/1 від 5 жовтня 2007 року Методичні вказівки щодо оновлення планово‑картографічного матеріалу шляхом складання планів існуючого використання земель адміністративних районів в розрізі територій сільських (селищних, міських) рад, у яких визначено механізм збору та обробки у електронному вигляді усієї раніше накопиченої та поточної землевпорядної і кадастрової інформації. Складені плани мають стати картографічною та інформаційною основою ведення райземвідділами чергових кадастрових карт та присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, а також вдосконалення ведення кількісного та якісного обліку земель та державного земельного кадастру.

На виконання Методичних вказівок головним управлінням спільно з Одеським інститутом землеустрою було виконано значний обсяг робіт:

Спеціально для виконання даного виду робіт було:

Якісно проведене оновлення планово‑картографічного матеріалу, за умов його безперервної актуалізації, здатне поставити роботу навіть самого відсталого райземвідділу на принципово новий якісний рівень. Отже, райземвідділ зможе планувати, слідкувати за ходом виконання, частково виконувати, збирати та аналізувати результати таких робіт, як:

Отже, вперше за 17 років земельної реформи, відбувається створення сучасної геоінформаційної основи її проведення. Те, на що ще рік тому втрачалися тижні, зараз починає робитись протягом годин, а оновлення електронних відомостей відбуватиметься постійно та безперервно.

Потужні аналітичні та прикладні можливості геоінформаційної системи GIS 6, в тому числі щодо формування складних інформаційних масивів та сортування даних по різних критеріях, за кілька хвилин у автоматичному режимі дозволяють не лише створювати шаблони та проекти відповідних документів, а й заробляти кошти від надання відповідних платних послуг.

Фахівцями Одещини спільно з розробником програмного комплексу GIS 6 на його базі розпочато створення локальних кадастрових продуктів різних напрямів, які дозволять ефективно вирішувати широке коло прикладних завдань. Зокрема, у найближчі 2–3 роки у галузі нормативної грошової оцінки земель за допомогою сучасних геоінформаційних технологій передбачається встановити жорсткий кадастровий зв'язок між станом землекористування та його фіскальною віддачею. Необхідно зазначити, що досвід Одещини з оновлення планово‑картографічного матеріалу за допомогою сучасних геоінформаційних технологій викликав великий інтерес колег з інших регіонів та керівництва Держкомзему під час проведення 25–27 березня 2008 року у місті Києві у Міжнародному виставковому центрі АККО Интернешнл першої всеукраїнської спеціалізованої виставки‑форуму Земельний ринок – 2008. За глибокий науковий підхід, застосування інноваційних технологій та краще виконання робіт з оновлення планово‑картографічного матеріалу Головне управління земельних ресурсів у Одеській області та ДП Одеський інститут землеустрою нагороджені дипломами Держкомзему України та організатора виставки – асоціації Земельна спілка України.