Біографія
Особистісне становлення
Я, Тельбіш Тарас Юрійович, українець, народився теплим літнім днем 13 липня 1992 року в невеликому робочому місті Шахтарську, Донецької області, в той складний, але в теж час прекрасний для мами день я був другою дитиною, тому що на десять хвилин мене випередив мій брат Максим і як виявилося ми ще й близнюки. Моя родина, батько Тельбіш Юрій Іванович, мати Тельбіш Тетяна Сергіївна і старший брат Тельбіш Максим Юрійович - найбільша цінність у моєму житті. Сім'я є і опорою, і підтримкою в найскладніші і неоднозначні моменти в житті. За що я їм кажу велике ДЯКУЮ!
Дитиниство
У дитячий садок пішов у віці трьох років, називався він «Журавльонок», познайомився і подружився з багатьма хлопцями і дівчатами, з деякими з них до цих пір підтримую теплі стосунки. Дитинство пройшло в яскравих і позитивних фарбах, втім на те воно і дитинство. На жаль ці безтурботні роки закінчилися і почалася бурхлива шкільна пора.
Школа
Настав 1999 рік і у віці семи років ми разом з братом і товаришами з дитячого садка по крокували в перший клас загальноосвітньої школи № 6. Перший рік у школі був досить складни, обумовлений новими знайомствами, звикання до нового режиму і розпорядку дня. Але в підсумку все стало на своє коло, клас сформувався міцний і дружний. Протягом одинадцяти класів навчався без особливої пристрасті, тому п'ятірок з неба не хапав, але і з трійками не дружив. Більше тяжів до точних наук, математика, креслення. За шкільні роки відвідував різні секції: футбол, плавання, карате, бокс, трохи займався бальними танцями, але тривалий час не міг затриматися на чомусь одному, зате придбав нові корисні навички. У шостому класі наша школа зазнала, не можу сказати що кардинальних, але значних змін, по-перше, змінилася назва закладу-Шахтарська міська багатопрофільна гімназія №6, і ми гордо могли називати себе гімназистами, по-друге всі учні зобов'язані носити форму, з боку виглядало все дуже солідно, і мені загалом-то подобалося, великим плюсом було те що з ранку не потрібно ломати голову і думати що одягнути сьогодні. По-третє, з'явилася профільність класів, і наш клас став з економіко-математичної спрямованістю. Закінчуючи дев'ятий клас вперше постала проблема вибору, або продовжувати навчання в ШГМГ № 6, або вступати в єдиний технікум Донецького національно університету економіки і торгівлі, на спеціальність «механік холодильних установок», що мене зовсім не тішило. Але слава Богу, на мій погляд, ми зробили правильний вибір. Старші класи були наповнені великою кількістю веселих, яскравих і незабутніми моментами. Також почалася посилена підготовка до ЗНО, додаткові заняття з математики. Школу я закінчив хорошистом, отримавши разом з атестатом певний багаж знань і досвіду. Але головне, що за ці роки я знайшов чесних і надійних друзів.
Унірерситет
Замислюватися про майбутню професію я почав тільки в кінці одинадцятого класу, в більшій мірі мене тягнуло на інженерні спеціальності, а конкретніше в будівельну галузь. Здавши зовнішнє тестування, документи подавав у два ВНЗ, Донецький національний технічний університет на спеціальність Буріння свердловин
і Макєєвський інститут будивнитства і архітектури, нинішній Донецька національна акдемія будивнитства и архетиктури спеціальність Промислове та цивільне будівництво
, якщо до будівельної спеціальності був інтерес, то про буріння я того ж сказати не міг, оскільки пізнання в даній області були дуже малі. У підсумку свої документи залишив в ДонНТУ, де надалі і поповнив лави першокурсників. У перші дні самим запам'ятовуючим моментом було заселення в гуртожиток № 7 опишу в цілому однією фразою–тихий жах
. Одна радість заселилися в кімнату з братом і двома друзями, до того ж усі з одного класу. Почалося бурхливе студентське життя. Перший день студента, дебют першокурсника, день факультету, туристичний зліт. Неймовірна кількість нових знайомств з веселими, пустотливими, розумними, винахідливими, працьовитими, хлопцями, дівчатами з якими пов'язане тисячі божевільних історій, поїздок, походжень і пригод, складання іспитів, випрошування заліків у викладачів. Навколишні мене близькі і не дуже люди, наповнювали яскравими миттєвостями, залишаючи барвисті плями в пам'яті, скрашуючи безтурботні студентські роки. Але все хороше має неприємну властивість швидко закінчуватися. Роки пролітають і залишаються тільки спогади, фотографії, оцінки в заліковці. Проживши і відчувши, що це таке, з упевненістю підтверджую, студентські роки-золоті роки!
Магістратура
Маючи відмінні результати в отриманні ступеня бакалавра, в 2013 році не довго думаючи я зважився на вступ до магістратури. Мій вибір був очевидний - отримання ступеня магістра не тільки тішило моє самолюбство, а ще й відкривало нові горизонти і перспективи в наукової і прикладної діяльності. Керівник і помічник в написанні моєї магістерської роботи–доктор технічних наук, професор кафедри Технології і техніки буріння свердловин
Калиниченко Олег Іванович.
Плани на майбутнє
Як і у всіх студентів, головна мета, вступаючи до вищого навчального закладу, є захист і отримання диплома, у мене магістра. Наступний етап реалізувати свій потенціал в бурової галузі як інженер, влаштуватися на перспективну роботу, яка приносить моральне і емоційне задоволення, а також з хорошим рівнем заробітку. Саморозвиватися, головне завдання оволодіти іноземною мовою. Подорожувати, відвідати кілька континентів. Створити щасливу і міцну родину!