Русский  English
ДонНТУ   Портал магистров

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Отступы в тексте

Введення

Досвід експлуатації електричних мереж 6-10 кВ показує, що їм властива дуже висока аварійність, і що значна частина (до 90%) порушень нормальної роботи цих мереж обумовлена ушкодженнями ізоляції відносно землі, які призводять до виникнення однофазних замикань на землю (ОЗЗ).

Основна складова струму замикання на землю – це ємнісний струм, величина якого залежить від сумарної ємності мережі. У мережах невеликої протяжності ємності, а, отже, і струми замикання на землю малі, але з розвитком мереж і збільшенням їх сумарної протяжності ємнісні струми досягають десятків і сотень ампер. В таких мережах ОЗЗ призводять до виникнення переміжної дуги і розвитку електромагнітних коливань при кожному запаленні і згасанні дуги. Коливання, накладаючись одне на одне, можуть зумовити значні перенапруження, співмірні з рівнем ізоляції мережі. Це є причиною того, що в більшості випадків однофазні замикання розвиваються в міжфазні, які потім призводять до багатоміських пробоїв ізоляції, груповим пошкодженням обладнання і зниженню надійності електропостачання [2-5].

Зусилля, спрямовані на вирішення проблем, пов'язаних з підвищенням показників надійності роботи мереж 6-10 кВ, підтриманням необхідних експлуатаційних рівнів ізоляції, запобіганням ОЗЗ і пов'язаних з ними негативних наслідків, зосереджені на розробці, вдосконаленні та підвищенні ефективності методів і засобів обмеження ємнісних струмів та перенапружень в мережах.

Основними завданнями на шляху вирішення цих проблем, є:

Актуальність і необхідність невідкладного вирішення цих завдань визначається тим, що:

1. Актуальність теми

Режим заземлення нейтралі значною мірою визначає характер електромагнітних перехідних процесів при пробої ізоляції фази мережі на землю і гасінні заземлюючої дуги, імовірність виникнення і ступінь небезпеки перенапружень при дугових переривчастих ушкодженнях.

В електричних мережах 6-10 кВ принципово можливі різні способи заземлення нейтралі (ізольована, заземлена через дугогасящий реактор (ДГР), низькоомний або високоомний резистори) [10]. Для кожного із способів заземлення запропоновані і знаходять застосування різні засоби обмеження ємнісних струмів та перенапружень (ДГР, засоби автоматизації їх налаштування, резистори різного конструктивного виконання і з різними характеристиками, ОПН).

У мережах з вказаними режимами заземлення нейтралі велика частина ОЗЗ, насамперед у початковій стадії розвитку пошкодження, має нестійкий дуговий переривчастий характер [3].

В цих умовах вимагають рішення та активно обговорюються питання про те, якому способу заземлення і при яких умовах віддати перевагу, які засоби обмеження струмів ОЗЗ і перенапружень при цьому використовувати, як вибирати їх параметри та ін.

В даний час в умовах постійного погіршення стану ізоляції електроустаткування систем електропостачання власних потреб ТЕС через відсутність коштів на заміну і якісне відновлення зношеного електрообладнання актуальність цієї проблеми ще більше зростає. Оскільки надійні засоби захисту від дугових перенапружень відсутні, то успішне рішення проблеми може бути знайдено тільки в оптимізації режимів нейтралі мереж власних потреб в поєднанні з різними схемними рішеннями.

2. Мета і завдання дослідження

Мета і задачі дослідження: розробка математичної моделі та дослідження перехідних процесів при дугових замиканнях фази на землю в розподільних мережах 6-10 кВ, що працюють з різними режимами заземлення нейтралі; аналіз впливу режиму заземлення нейтралі на параметри дугових перенапружень.

Об'єкт дослідження: електромагнітні перехідні процеси при дугових замиканнях на землю в мережах 6-10 кВ з різними способами заземлення нейтралі.

Предмет дослідження: параметри дугових перенапружень при замиканнях на землю в мережах 6-10 кВ з різними способами заземлення нейтралі.

Методи дослідження: при виконанні роботи використано положення теорії електромагнітного поля, теорії електричних ланцюгів. Для оцінки впливу режимів заземлення нейтралі на параметри дугових перенапружень застосовано математичне моделювання електромагнітних перехідних процесів. Модель електромагнітних перехідних процесів в електричній мережі отримана з використанням методу фазних координат. Для розробки моделі мережі застосований метод структурного моделювання.

3. Современное состояние исследования дуговых перенапряжений в сетях 6-10 кВ и обоснование методик проведения исследований

Існує декілька моделей (теорій) виникнення і розвитку дугових перенапружень при переривчастих ОЗЗ [2]. Дослідження, виконані в діючих мережах 6-35 кВ [2], показали, що розвиток процесів, що призводять до перенапружень при дугових ОЗЗ, з різною ймовірністю можливий по будь-якій із вказаних моделей

Найбільшу кількість досліджень присвячено досить поширеним перенапруженням при дугових замиканнях на землю у високовольтних мережах, що працюють з ізольованою нейтраллю.

Основоположником досліджень цих перенапружень був німецький інженер Петерсен, який в 1916 році розробив теорію, що пояснює фізичну суть процесу виникнення максимальних перенапружень.

У 1923 році два американських інженера Петерсон і Слепян запропонували іншу теорію, принципово відмінну від теорії Петерсена. Пізніше ці теорії були доповнені результатами роботи радянських дослідників Ч.М. Джуварли і М.М. Беляковим, які на підставі теоретичних і лабораторних досліджень щодо рівнів максимальних перенапруг і форми їх розвитку, зробили свої пропозиції.

У 1957 році Н.Н. Беляковым була опублікована теорія виникнення перенапружень при дугових замиканнях на землю в мережах з ізольованою нейтраллю [6].

Як відомо, при замиканні фази на землю в мережі з ізольованою нейтраллю в сталому режимі напруга на непошкоджених фазах зростає до лінійного значення. Однак сталому режиму передує перехідний процес, кратність перенапружень в якому як на здорових, так і на пошкоджених фазах може досягати значно більшої величини. Процес ускладнюється тим, що в переважній більшості випадків замикання на землю відбувається через дугу, яка виникає в результаті перекриття або пробою ізоляції. При цьому горіння дуги не є стійким, а спостерігаються повторні горіння і запалення її (переміжна дуга), які призводять до розвитку перехідних коливальних процесів і зростанню перенапружень. Величина перенапружень залежить як від умови гасіння дуги, так і від характеру процесу виникнення електричної міцності дугового проміжку після її гасіння.

З моменту замикання на землю через дугу проходить ємнісний струм робочої частоти:

pic1

і струм високочастотних коливань. Можна припустити, що гасіння дуги відбувається при проходженні через нуль струму високочастотних коливань (теорія Петерсена) або при проходженні струму робочої частоти через нульове значення (теорія Петерса і Слепяна), а запалюється при максимумі напруги на пошкодженій фазі.

Згідно теорії Петерсена максимальні перенапруження на здорових фазах в перехідному режимі можуть бути визначені за формулою:

pic1

де Uф – амплітуда фазної напруги;;

pic1
pic1
pic1

Максимальна напруга на пошкодженій фазі при цьому може бути оцінено за виразом:

pic1

Відповідно до цієї теорії перенапруження на непошкоджених фазах можуть підвищуватися до 7,5Uф, а на пошкодженій фазі вони досягають 3,7Uф.

За Петерсом і Слепяном гасіння дуги відбувається через півперіода після запалювання, коли вільні коливання загасають і миттєві значення напруги на непошкоджених фазах досягають свого максимального значення, а зміщення нейтралі:

pic1

максимальное значение перенапряжений на здоровых фазах составит

pic1

а напруга на пошкодженій фазі в залежності від моменту її пробою

pic1

Таким чином, згідно теорії Петерса і Слепяна, в результаті перезарядки ємностей проводів при запалюванні і гасінні дуги напруга на справному проводі досягає значень 3,5Uф, а на пошкодженому проводі – 2Uф. Зазначені значення перенапруг добре узгоджуються з результатами розрахунків для здорової і пошкодженої фаз, з урахуванням загасання і міжфазної ємності в реальних мережах [1].

Відповідно до теорії М.М. Бєлякова для виникнення максимального перенапруження зовсім не обов'язковий ряд повторних запалювань дуги. Достатньо розглянути лише один цикл запалювання-гасіння-запалювання.

Запропонована М.М. Бєляковим теорія займає проміжне положення між теоріями Петерсена та Петерса і Слепяна. Якщо за Петерсеном процес горіння дуги повинен припинитися при першому ж проходженні струму коливань через нуль, а за Петерсом і Слепяном – при проходженні через нульове значення струму промислової частоти, то для виникнення максимальних перенапруг за М.М. Бєляковим необхідно збіг двох основних умов в одному циклі запалювання-гасіння-запалювання дуги.

Як показали дослідження (М.М. Бєляков), в реальних умовах можливі обидва варіанти поведінки дуги, однак кратності перенапружень визначаються не стільки тим, в який момент відбувається гасіння дуги, скільки властивостями дугового проміжку і характером процесу наростання його електричної міцності.

За теорією М.М. Бєлякова, в трифазній системі з урахуванням загасання високочастотних коливань максимальні перенапругження на здорових фазах не перевищують значень (3,2–3,4)Uф, а на пошкодженій – Uпер.пф. = 2,2Uф. Численні експерименти в реальних мережах 6-10 кВ підтвердили, що перенапругження при дугових замиканнях на землю не перевищують зазначених величин. Тривалі перенапруження такого порядку для мереж з ізольованою нейтраллю небезпечні тільки для ослабленої ізоляції електрообладнання, яке може бути в системі. Слід зауважити, що ці перенапруження небезпечні не тільки своєю амплітудою, але і тривалістю, і високочастотним характером процесу. Крім того, вони охоплюють всю мережу в цілому, що підвищує ймовірність перекриття ізоляції, яке може відбутися не тільки у місця замикання, але й у віддалених точках. Одночасно з цим, як вже зазначалося, тривале існування дуги замикання на землю зазвичай призводить до міжфазного короткого замикання, що супроводжується відключенням електроустановки. Тому в тих випадках, коли не можна розраховувати на самовільне згасання дуги, необхідна швидка ліквідація дуги замикання на землю, яка може бути досягнута шляхом обмеження струму через дуговий проміжок і зменшення швидкості відновлення напруги.

Таким чином, перенапруженням при дугових замиканнях фази на землю традиційно приділялася велика увага провідними фахівцями світової енергетики. Дослідження проводилися як в реальних мережах, так і на математичних моделях, і на фізичних моделях електричних мереж. За більш ніж піввіковий період роботи накопичений великий теоретичний і експериментальний матеріал, реалізація якого в практику дозволила істотно підвищити надійність роботи електрообладнання мереж даного класу напруги. Однак до теперішнього часу в літературі є багато суперечливих, а іноді й протилежних даних, отриманих різними дослідниками по розглянутій проблемі. Такі протиріччя обумовлені складністю і різноманіттям факторів, що впливають на характер перехідних процесів і величину перенапружень у різних по параметрам і режиму заземлення нейтралі електричних мережах.

Найбільш достовірні результати можуть бути отримані при проведенні дослідів в реальних мережах, але можливості цього методу обмежені низкою об'єктивних факторів, основними з яких є: неможливість ідентифікації умов проведення експериментів від досвіду до досвіду; складність реєстрації таких швидкоплинних і не періодично повторюваних процесів, які мають місце при однофазних замиканнях на землю; обмеженість обсягу досліджень, викликана неминучістю виведення з ладу дорогого електроустаткування при проведенні великого числа дослідів і т. д. Все це не дає можливості отримати необхідний обсяг інформації, що дозволила би дати правдиві відповіді на велику кількість питань, які стоять перед проблемою.

Можливості математичних методів моделювання перехідних процесів при ОЗЗ обмежені громіздкістю схем заміщення в разі задоволення вимог обліку необхідних елементів мережі та достатності розподілу їх параметрів, труднощами визначення параметрів схеми заміщення окремих елементів мережі, надзвичайною складністю моделювання заземлюючих дуг, великим обсягом розрахункової частини і т. д. Прийняття всяких припущень при складанні схем заміщення призводить до різкого зниження ефективності проведених досліджень

4. Математична модель для дослідження перехідних процесів в мережі власних потреб ТЕС

Для аналізу перехідних процесів в мережі власних потреб ТЕС при дугових замиканнях на землю приймемо за основу схему електропостачання в.п. ТЕС, приведену на рис.1.

pic1

Рисунок 1 – Схема електропостачання власних потреб ТЕС

На відміну від відомих математичних моделей систем електропостачання такого типу будемо враховувати:

1) замикання на землю в обмотках статора асинхронних двигунів та облік їх впливу на характер протікання процесів у залежності від ступеня віддаленості від точки замикання виводів статора;

2) зміщення нейтралі мережі в доаварійному режимі за рахунок несиметричного по фазах навантаження або різної активно-ємнісної провідності фазної і міжфазної ізоляції;

3) наявність спеціального приєднувального трансформатора для часткового заземлення нейтралі через активний опір або струмообмежувальний реактор;

4) наявність нелінійних обмежувачів перенапружень, підключених до збірних шин 6 кВ;

5) різні умови горіння дуги – згасання дуги при переході через нуль струму промислової частоти або струму високочастотних коливань;

6) різну величину пробою дугового проміжку при повторному запалюванні переміжної дуги.

При складанні схеми заміщення, враховуючи відносно малу протяжність кабельних приєднань для умов власних потреб електростанцій (до 0,5 км), можна прийняти для всіх елементів досліджуваної мережі зосереджені параметри. Будемо розглядати також досліджувану мережу як лінійну, тобто насиченням окремих елементів нехтуємо. Виходячи з викладеного на рис.2 показана схема заміщення досліджуваної мережі, прийнята в основу математичної моделі.

pic1

Рисунок 2 – Схема заміщення власних потреб 6-10 кВ
(анімація: 5 кадрів, 9 циклів повторення, 68 кБ)

На цій схемі заміщення джерело живлення представлене фазними ЕРС, індуктивністю розсіяння L і активним опором R. У схемі заміщення мережа врахована ємностями (Ca, Cb, Cc і активними опорами (Rua, Rub, Ruc) ізоляції фаз на землю, індуктивно–ємнісними (M, Cm) междуфазными зв'язками, ємність яких має активний опір витоку Rm. Спеціальний приєднувальний трансформатор введений в схему фазними значеннями індуктивності розсіювання LТ і активного опору RТ. В нейтраль цього трансформатора може бути підключений струмообмежуючий резистор RD або дугогасящий реактор LD. Високовольтний асинхронний електродвигун включений в схему заміщення фазними сверхпереходными індуктивностями розсіювання L1 і опорами R1. В одній з фаз електродвигуна передбачена можливість зміни місця виникнення однофазного замикання на землю уздовж обмотки шляхом введення змінних опорів R11, R12 і індуктивностей розсіювання L11, L12. Ланцюг замикання фази на землю в обмотці двигуна імітується його ємністю Cz і активним опором дуги Rz. Оксидно–цинкові обмежувачі перенапруг (ОПН), що встановлюються на збірних шинах або висновках двигунів, враховуються нелінійними залежностями їх активного опору від струму або напруги [8].

Математична модель описується наступною системою диференціальних рівнянь:

pic1

де р – оператор диференціювання.

5. Результати дослідження перехідних процесів в мережі власних потреб електростанцій при дугових замиканнях на землю

У результаті великого обсягу досліджень, які проводилися з використанням математичної моделі, для різних параметрів і режиму заземлення нейтралі мереж в.п. ТЕС встановлено, що основним фактором, який визначає характер перехідних процесів і величину перенапружень при ОЗЗ в мережі з ізольованою нейтраллю є ємність фаз по відношенню до землі і міжфазна ємність, індуктивність джерела живлення і трансформаторів, характер навантаження, опір в місці замикання фази на землю і т. д. Для виникнення граничних кратностей перенапружень в мережі з заданими параметрами вирішальне значення мають: величина миттєвого значення напруги на пошкодженій фазі в момент первинного запалювання дуги, момент згасання дуги і напруга при повторному і подальшому запалюванні дуги.

Нижче наведені розрахункові осцилограми перехідних процесів в мережі в.п. ТЕС при дугових замиканнях на землю. Перший та наступні пробої сталися при максимумі напруги пошкодженої фази, а гасіння дуги у момент проходження струму промислової частоти (рис.3) і повного струму замикання (рис.4) через нуль.

pic1

Рисунок 3 – Процеси при дуговому замиканні фази на землю в мережі з ізольованою нейтраллю (струм замикання фази на землю – 30 А, гасіння дуги при переході через нуль струму після згасання його високочастотної складової).

pic1

Рисунок 4 – Процеси при дуговому замиканні фази на землю в мережі з ізольованою нейтраллю (струм замикання фази на землю – 30 А, гасіння дуги у момент проходження повного струму замикання через нуль)

Як показали дослідження для різних за параметрами електричних мереж в.п. ТЕС максимум перенапружень на випереджальнії фазі після пробою ізоляції досягає (2,4–2,5)Uф, а при наступних пробоях величина перенапружень на здорових фазах зростає. Ескалація (поступове наростання) перенапружень в мережі при горінні дуги за другим сценарієм обумовлена зростанням напруги на нейтралі в процесі багаторазового запалювання і гасіння дуги струму замикання в дуговому проміжку. Для мереж в.п. ТЕС з характерними для них параметрами величина перенапружень може скласти (3,2–3,5)Uф. При появі в мережі несиметрії напруг по фазах перенапруження можуть істотно зрости, оскільки дослідженнями встановлено, що кратність дугових перенапружень зростає приблизно пропорційно величині зсуву нейтралі.

Найбільш поширеним в даний час способом зниження аварійних наслідків від однофазних замикань є дугогасящий реактор (ДГР), який зберігає переваги мереж з ізольованою нейтраллю. Ефективність застосування ДГР в значній мірі визначається ступенем налаштування його параметрів на значення ємнісного струму замикання на землю. При цьому підключення реактора до нейтралі мережі сприяє: істотному зниженню теплових втрат на дуговому проміжку за рахунок зниження струму замикання на землю до рівня активної складової вищих гармонік і струмів несиметрії, і як наслідок, самовільному загасанню дуги; зменшенню кількості повторних запалювань дуги за рахунок істотного зниження швидкості (до сотень періодів промислової частоти) відновлення напруги на дуговому проміжку після згасання дуги; виключенню повторних пробоїв на дуговому проміжку при напрузі більше фазної, що робить неможливим ескалацію перенапружень в мережі з резонансним заземленням нейтралі і дозволяє зберегти кратність дугових перенапружень на рівні першого пробою ізоляції, тобто в межах (2,4–2,6)Uф. Однак, як показали наші дослідження, домогтися очікуваних результатів можна тільки в строго симетричних мережах при коефіцієнті настроювання ДГР в межах (0,98–1,02)Uф, що добре ілюструється отриманими розрахунковими осциллограммами зміни напруги і струму в мережі з ДГР в умовах налаштування його близького до резонансного (рис.5).

pic1

Рисунок 5 –Процеси при замиканні фази на землю в мережі з ДГР в умовах налаштування його близького до резонансного (струм замикання фази на землю – 30 А)

Растройка компенсації призводить до істотного зниження ефективності від використання ДГР. Так, наприклад, растройка компенсації більше ніж на 5% веде до різкого збільшення кратності перенапружень, а при настроювання ДГР в режимі перекомпенсації (рекомендується ПТЕ) на 25% кратність перенапружень в мережі з ДГР вже може досягти 3Uф і більше [9]. При виникненні в мережі несиметрії напруг по фазах кратність необмежених перенапружень може різко зрости, оскільки тут, так само як і в мережі з ізольованою нейтраллю величина перенапружень збільшується пропорційно зміщенню нейтралі. Зростанню перенапружень сприяє і той факт, що при неточній настройці ДГР процес вирівнювання напруг фаз після згасання дуги має характер биття (рис.6), амплітуда і частота яких визначається ступенем растройки компенсації і добротністю коливального контуру. При точній настройці ДГР або при невеликій перекомпенсації, виникнення биття при ОЗЗ можливо при відключенні приєднання з великим ємнісним струмом підживлення. Небезпека биттів полягає в тому, що для паперово-масляної ізоляції кабелів, яка самовідновлюється, повторне замикання на пошкодженій фазі може статися при напрузі близькій до 2Uф, що призведе до максимальних перенапружень на здорових фазах.

pic1

Рисунок 6 – Процеси при замиканні фази на землю в мережі з ДГР (струм замикання фази на землю – 30 А, перекомпенсація 10%)

У планах удосконалення умов роботи електроустаткування в мережах з великою ємнісним струмом замикання перспективним вважається перехід на комбінований спосіб заземлення, шляхом паралельного включення до існуючих реакторів високоомних резисторів. Правильно обрана величина шунтуючого ДГР резистора дозволяє: виключити можливість значного зміщення нейтралі навіть при резонансній настройці реактора і наявності в мережі несиметрії напруг по фазах; ефективно обмежити кратність дугових перенапружень до рівня, який визначається першим замиканням фази на землю, тобто до (2,3-2,5)Uф, повністю виключити можливість появи биття напруги по фазах після згасання дуги навіть при значному розладнанні реактора і як наслідок, уникнути можливості появи багаторазових повторних запалювань дуги на пошкодженій фазі при пробивних фазних напругах; виключити можливість появи резонансних процесів в мережі з ДГР і ферорезонансних процесів в трансформаторах напруги; знизити рівень гармонік у мережі, які генеруються несиметричним навантаженням і ДГР; поліпшити селективність та надійність роботи захистів від замикань на землю в мережах з компенсованою нейтраллю. Обмеження кратності дугових перенапружень при резистивному заземлення нейтралі відбувається за рахунок розряду ємності здорових фаз і зниження напруги на нейтралі до значення, яке виключає ескалацію перенапружень при повторних пробоях ослабленої ізоляції аварійної фази. Розрахункова осцилограма перехідного процесу в мережі в.п. ТЕС з резистивно-заземленою нейтраллю представлена на рис.7.

pic1

Рисунок 7 –Процеси при замиканні фази на землю в мережі з резистивно-заземленою нейтраллю

Висновки

В результаті виконання роботи було дано аналіз процесів, які мають місце в мережах власних потреб ТЕС 6-10 кВ при дугових замиканнях на землю. Слід зазначити, що дослідження велися з урахуванням поточного стану мереж на підставі реальних експлуатаційних даних.

Основні результати роботи полягають в наступному:

1. У сформованих умовах постійного зниження ізолюючої здатності електричної ізоляції розподільних мереж і відсутністі коштів на заміну або якісний ремонт електрообладнання, відсутність надійних засобів захисту від перенапружень ефективне рішення проблеми надійності систем електропостачання слід шукати в оптимізації режиму нейтралі мережі.

2. Основною причиною високої пошкодженості електроустаткування в мережах середнього класу напруги є дугові перенапруження, що виникають при перемежовувальному характері горіння дуги в місці пробою фазної ізоляції на землю.

3. Проблема підвищення надійності роботи розподільних мереж напругою 6-10 кВ складається з цілого комплексу завдань, ефективне вирішення яких може бути знайдене для кожної конкретної мережі індивідуально з урахуванням характерних її особливостей на основі комбінованого використання засобів релейного захисту, вдосконалення режиму заземлення нейтралі, застосування обмежувачів серії ОПН з різними порогами обмеження і системи швидкого і автоматичного шунтування пошкодженої фази.

4. Ефективне вирішення проблеми підвищення надійності роботи розподільних мереж напругою 6-10 кВ може бути знайдено на основі проведення великого об'єму наукових і експериментальних досліджень.

*При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Повний текст роботи і матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника в січні 2016 року.

Список источников

  1. Переходные процессы в системах электроснабжения собственных нужд электростанций: Учеб. пособие / В.Ф. Сивокобыленко, В.К. Лебедев - Донецк: РОА ДонНТУ, 2002. - 136 с.
  2. Сиротинский Л.И. Техника высоких напряжений. Волновые процессы и внутренние перенапряжения в электрических системах. - М .: Госэнергоиздат, 1959.
  3. Лихачев Ф.А. Замыкания на землю в сетях с изолированной нейтралью и с компенсацией емкостного тока. - М .: Энергия, 1971. - 254 с.
  4. Халилов Ф.Х. , Евдокунин Г.А., Поляков В.С. и др. Защита сетей 6-35 кВ от перенапряжений / Под ред. Ф.Х. Халилова, Г.А. Евдокунина, А.И. Таджибаева. - СПб .: Энергоатомиздат, 2002.
  5. Базылев Б.И., Брянцев А.М., Долгополов А.Г. и др. дугогасящие реакторы с автоматической компенсацией емкостного тока замыкания на землю. - СПб .: Изд. ПЭИПК, 1999.
  6. Беляков Н.Н. Исследование перенапряжений при дуговых замыкания на землю в сетях 6 и 10 кВ с изолированной нейтралью // Электричество №5, 1957. - С.31-36.
  7. Сивокобыленко В.Ф., Дергилёв М.П. Режимы работы нейтрали распределительных сетей 6-10 кВ. - Сб. научных трудов ДонГТУ. Серия: Электротехника и энергетика, вып. 67: - Донецк: ДонНТУ, 2003. - с.49 -58.
  8. Сивокобыленко В.Ф., Лебедев В.К., Махинда Сильва. Анализ процессов дуговых замыканий на землю в сетях собственных нужд ТЭС и АЭС. - Сб. научных трудов ДонГТУ. Серия: Электротехника и энергетика, вып. 17: - Донецк: ДонГТУ, 2000. - с. 129-133.
  9. Дергилев М.П., Обабков В.К. Неснижаемые кратности перенапряжений в сети 6-35 кВ с резистивным заземлением нейтрали. // Наука, техника, бизнес в энергетике №5. - Екатеринбург, 2002. - с. 10-14.
  10. Электронный ресурс[Режим доступа] - Источник: "Правила устройства электроустановок"