Збереження біотичного різноманіття на порушенних гірничними роботами землях Кривбасу

Аннотация

Сметана С. М., Шапар А. Г. Збереження біотичного різноманіття на порушенних гірничними роботами землях Кривбасу В статті запропонований спосіб збереження біотичного різноманіття на порушенних гірничними роботами землях Кривбасу.

ООН задекларувала 2010 рік Міжнародним роком біорізноманіття. Відзначаючи важливість біотичного різноманіття (різноманіття біоти, а не біології) для підтримання сталого розвитку в Україні відбувається активне формування національної екологічної мережі, як найбільш ефективної системи підтримання біорізноманіття. Особливого значення екологічна мережа набуває в техногенно-навантажених регіонах, де відмічається нестача природних територій.

Розроблені фахівцями Інституту проблем природокористування та екології НАН України принципи створення природоохоронних об’єктів на порушених гірничими роботами землях потребують розробки системи сприяння розвитку біологічного різноманіття техногенних ландшафтів. Система сприяння розвитку біорізноманіття включає зонування території, підбір відповідної рослинності, активізація розвитку екосистем, інтродукцію рідкісних та зникаючих видів рослин та тварин.

Зонування території проводиться за комплексом екологічно важливих для розвитку рослинного покриву факторів. Для цього пропонується використовувати трикутні діаграми, які дозволяють враховувати співставлення трьох та більш факторів. Так, для умов порушених гірничими роботами земель Кривбасу було створено схему триграм зонування, яка враховує фактори х, зволоження, якості порід (сумарний вплив фіто токсичності та гранулометричного складу) та кут нахилу схилів. Альтернативним є використання тривимірних схем визначення сумарної якості факторів або ж проведення багатофакторного аналізу. Однак запропонована схема триграм зонування дозволяє швидко визначити зони придатні для існування основних типів рослинності (лісова, степова, рудеральна).

Наступним етапом є підбір рослинності у відповідності до визначених зон. Для цього автором запропоновано використовувати екологічну класифікацію техногенних ландшафтів, яка аналізує характеристики порушених гірничими роботами земель та визначає підбір відповідного комплексу рослинності, яка здатна існувати у визначених умовах.

Для підтримки росту рослин та активізації процесів розвитку рослинних угруповань пропонується проводити відповідні активізаційні заходи. Для забезпечення рослин (за необхідності) органічними речовинами використовують осади стічних вод. Вони містять значну кількість гумусових речовин та комплекс мінеральних речовин, які надають потужний поштовх розвитку рослинних формацій. До активізацій них заходів також слід віднести забезпечення зволоження за рахунок конденсації та акумуляції опадів. Це можна зробити додатковою відсипкою кам`яних насипів, або на стадії формування рельєфних форм під час розробки родовищ корисних копалин.

Інноваційним напрямком відновлення порушених гірничими роботами земель є формування на них угруповань з рідкісними та зникаючими видами рослин та тварин, які занесені до Червоної книги України, червоних списків регіонів, тощо. Інтродукція червонокнижних видів на порушені гірничими роботами землі має проводитись з урахуванням відповідності екологічних потреб організмів на місцевості. Слід відмітити, що на порушених гірничими роботами землях формуються нехарактерні для даної географічної місцевості умови, в яких можливе існування та розвиток рослин, мало представлених на території певного регіону. Такі особливості формування біорізноманіття дозволяють створювати на порушених гірничими роботами землях природоохоронні території та покращувати стан навколишнього середовища.