Біографія
Особистісне становлення
Я, Савченко Анастасія Валеріївна, народилася 6 березня в місті Донецьк. Мама розповідає, що в той радісний весняний день на дорогах був сніг, на якому мій тато з бабусею витоптували моє ім’я. Батьки мене дуже чекали, тому з дитинства я не була обділена увагою. Я була життєрадісною, активною і розумною дитиною.
Мої батьки корені донеччани. Мати, Савченко Ірина Валеріївна, працює головним бухгалтером. Тато, Савченко Валерій Михайлович, працює зав. складом на підприємстві ПАТ Донецькміськгаз
. Брат, Савченко Микита Валерійович, студент 1 курсу факультету комп’ютерних наук і технологій Донецького національного технічного університету (ДонНТУ).
У Донецьку спеціалізовану загальноосвітню фізико-математичну школу № 35 я пішла у віці 7 років. Я вміла добре читати і рахувати. З самого раннього віку в дитячому садку зі мною займалися вихователі. Вчилася я відмінно. Улюбленим предметом у старшій школі була алгебра. Мати пояснює це тим, що будучи ще в її животику, я вже слухала лекції з вищої математики.
У другому класі батьки відвели мене на проби в народний ансамбль сучасного танцю Верес
. Там мене прийняли в підготовчу групу. У підготовчій групі я займалася рік, після чого проходила додаткові заняття хореографії влітку. У третьому класі мене перевели в основний склад, де я танцюю донині. Хочу зазначити, що за довгих 12 років, мене тричі нагороджували, як кращу ученицю народного ансамблю сучасного танцю Верес
.
Професійне становлення
Школу я закінчила у 2010 році. Незалежне зовнішнє тестування склала на досить високий бал. Тому при вступі до ВНЗ не виникло особливих проблем. Вступила я на 1 курс факультету екології та хімічної технології. У виборі майбутньої спеціальності мені допомогли батьки. Керуючись їхніми порадами і тим, що ДонНТУ – один з найбільших технічних ВНЗ України, я вибрала саме його.
Для будь-якої господарської діяльності важлива інформація про екологічну небезпеку, її характер, ступень і масштаб прогнозованих наслідків. Завдяки роботі еколога, суспільству надаються відомості про вплив природного середовища та продуктів харчування на здоров’я і самопочуття людей. Тому вважаю, що моя спеціальність Управління екологічною безпекою
– спеціальність майбутнього!
Почався семестр. У групі відразу мене обрали профоргом. Так я і потрапила на репетиції Дебюту першокурсника. Репетиції проходили щодня, але це того варте. Після самого концерту нас обрали представляти наш ВНЗ на Межвуз
. У цьому конкурсі ми зайняли 2 місце.
Після другого курсу мого навчання мою групу відправили на практику в Національний природний парк Меотіда
(розташований в південній (приморській) частині Новоазовського і Першотравневого районів Донецької області), яка занурила нас у світ дикої природи. Це дивовижне місце, де ми милувалися мальовничими пейзажами і зачаровулися явищами природи, годинами насолоджувалися гармонією морських хвиль і пташиних базарів, зустрічали й проводили за горизонт Сонце, вдосталь запасалися життєвою енергією, а також допомагали співробітникам парку.
На четвертому курсі моїм науковим керівником став професіонал своєї справи, к.т.н. і професор кафедри Прикладна екологія та охорона навколишнього середовища
– Панасенко Анатолій Іванович, який допомагав мені в написанні бакалаврської, а тепер і магістерської роботи на тему: Розробка заходів щодо зниження викидів парникових газів в системах теплопостачання міста Донецька
. Вибору теми сприяла актуальна, на сьогоднішній день, екологічна проблема – глобальна зміна клімату, однією з причин якого є накопичення в атмосфері парникових газів.
Мій керівник є моїм наставником і прикладом працьовитості та цілеспрямованості.
У кожної людини в житті відбувається переломний момент. Момент, коли змінюються смаки, інтереси, погляди на життя, коли змінюються пріоритети… У 2014 році такий момент трапився в моєму житті. Після чого взяла я в руки ручку і листок й почала писати. У моєму блокноті вже більше 50 віршів.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
В найближчому майбутньому планую успішно закінчити магістратуру й вступити до аспірантури. Хочеться стати викладачем, видати власну збірку віршів, а можливо й не одну. Але крім цього мрію створити міцну, щасливу і дружну сім’ю, адже …Человеку нужен человек, чтоб вылечить болезненные раны, чтоб научить руками радугу творить и понимать к чему всем жизнь дана нам!