Біографія
Особистісне становлення
Я, Маслєннікова Світлана Василівна, народилася 9 вересня 1993 в Петровському районі міста Донецька. Батько - Маслєнніков Василь Миколайович, працює водієм у ВАТ Кальміусспецьпоставка
, мати - Маслєннікова Тетяна Володимирівна, працює медсестрою педіатричного відділення в ЦПМСП № 6.
У сім'ї я була першою дитиною. Через три з половиною роки в подарунок до восьмого березня у мене з'явилася сестра - Анжела. На даний момент навчається в ДБМК за напрямком Акушерська справа
. У дитячий сад я практично не ходила, тому моє навчання проходило в домашніх умовах. До першого класу я вміла читати, писати, рахувати і з легкістю збирала пазли.
Професійне становлення
У вересні 2000 року я пішла в 1-В клас Донецької гімназії імені Василя Стуса. Моєю першою вчителькою була Черемісіна Олена Іванівна. Навчання у початковій школі пройшло швидко. Найбільш мені запам'яталися наші свята та поїздки на ялинку.
У 2003 році, склавши іспити, була зарахована в 5-В клас, де моїм класним керівником стала Жиліна Наталя Дмитрівна - вчителька математики. Будучи активною людиною, вона часто організовувала різні поїздки по містах України. Так за весь час навчання разом з однокласниками відвідали чимало міст: Одесу, Умань, Севастополь і це ще не все. Більш за все запам’ятався наш випускний - ми відзначили його в
Санкт - Петербурзі. Крім цього кожен місяць ми відвідували театр, музей, планетарій або ж виїжджали на оглядову екскурсію по Донецьку - місту мільйона троянд.
З навчанням проблем не було - з першого і по одинадцятий клас була твердою хорошисткою. При цьому з року в рік мій середній бал тільки збільшувався. Мені легко давалися точні науки, особливо алгебра. У нашому кабінеті над дошкою висів крилатий вислів Томаса Едісона, яке досі служить відмінним стимулом для навчання: Геній - це один відсоток натхнення і дев'яносто дев'ять відсотків поту
. Також брала участь у шкільних олімпіадах і різних конкурсах, де показувала непогані результати.
А ось хобі вибрати так і не вдалося. У музичній школі мені сподобалася скрипка, а батьки пропонували вчитися на фортепіано, але я не захотіла. Після цього ходила на танці, малювання та бісер. Надовго я в гуртках не затримувалася, оскільки інтереси змінювалися досить швидко. І ось в 2004 році я знайшла себе - я стала членом команди Знавців
, керівником якого була Шабороніна Тетяна Іванівна - вчителька історії. Щороку у нас в гімназії проводився турнір інтелектуалів серед паралельних класів та збірною командою класу ми з року в рік доводили, що в В
класі справжні знавці. У 2009 році - у складі збірної гімназії - ми посіли перше місце серед шкіл міста Донецька.
Після закінчення гімназії переді мною, як і перед іншими абітурієнтами, постало питання вибору ВНЗ. Зовнішнє тестування я здала дуже добре, і з упевненістю можна було сказати, що в ВУЗ я поступлю. Залишилося вибрати тільки в який саме ВНЗ хочу поступати. Мене зацікавила спеціальність Прикладна математика
в ДонНУ і спеціальність Системи управління і автоматика
в ДонНТУ. Порадившись з батьками, я обрала ДонНТУ. Дана спеціальність мені найбільше сподобалася своєю актуальністю і швидким розвиваванням у сфері автоматизації.
І ось 31 серпня 2010 відбулося посвячення в студенти ДонНТУ. У групі СУА-10а, в якій мені належало навчатися, з двадцяти чоловік нас було всього дві дівчинки. Майже всі першокурсники примудряються загубитися в неосяжних просторах третього корпусу. Винятком не стала і я. Хоч і приїхала в перший день набагато раніше, але запізнилася на заняття. Та й взагалі перший курс важко назвати легким для мене. Після першого семестру я не отримувала стипендію, хоча в цьому винна сама - не вистачило всього однієї п'ятірки, щоб перекрити трійку. Величезне спасибі хочу виразити Рубцовій Ользі Олександрівні, викладачу вищої математики. Навіть зараз, навчаючись в магістратурі, я з легкістю можу взяти інтеграл і похідну. А так же величезну подяку хочу висловити викладачеві фізики, Лумпіевій Таїсії Петрівні, яка просто не могла не прищепити любов до свого предмета, саме під її керівництвом я зробила першу доповідь на студентській науковій конференції. До кінця першого курсу я вже почала втягуватися в навчання, дізнаватися багато нового для себе. З появою профільних предметів я усвідомила, що зробила правильний вибір – поступила в ДонНТУ. А після першого курсу з навчанням проблем не виникало. На шостому семестрі навчання перед нами постав вибір наукового керівника. На той момент з предметів мені дуже подобалися чисельні методи і теорія автоматичного управління. Звернутися до мого майбутнього наукового керівника порадив Федюн Роман Валерійович. Він розповів, що на четвертому курсі нам належить вивчати дисципліну Комп'ютерне моделювання процесів і систем
, яку вестиме Жукова Наталія Вікторівна. Пошукавши інформацію на сайті кафедри автоматики та телекомунікації за напрямками наукової діяльності викладачів, мене зацікавила наукова спрямованість Жукової Наталії Вікторівни і я звернулася до неї.
По закінченню бакалаврату нам необхідно було захистити бакалаврську роботу. До нас завжди здавали державні іспити, так що на нашому факультеті ми були першопрохідцями в написанні бакалаврських робіт. Разом з науковим керівником була обрана тема: Розробити систему автоматичного управління температурою трубчастої печі типу ПТБ-10Е в умовах Лисичанського НПЗ
. Дане питання є досить актуальним в нинішній час, особливо в області автоматизації.
У червні 2014 бакалаврська робота була захищена, успішно здані вступні іспити і в жовтні я стала магістранткою групи СУАм-14.
Тема моєї магістерської роботи:
Дослідження та розробка САУ температури трубчастої печі типу ПТБ-10Е в умовах Лисичанського НПЗ
.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчому майбутньому я планую захистити магістерську роботу і знайти роботу за фахом. Міркую про другу вищу педагогічну освіту.