Біографія
Особистісне становлення
Я, Бакаленко Валерій Сергійович, народився 18 травня 1993 року в місті Херсоні Херсонської області. Мати, Тетяна Валеріївна Бакаленко, вихователька, а тато, Сергій Анатолійович Бакаленко, інженер-конструктор.
У роки, коли дерева були великими (а для мене це дошкільний період), мене не відправили до дитячого садка, тому що мама сама мене вчила та виховувала вдома. З ранніх років я був творчою особистістю, любив малювати та ліпити, вже тоді весь дім був заставлений пластиліновими фігурками. Братів чи сестер не маю, тому отримав максимальну увагу до своєї персони та своєму вихованню від батьків. Читати, писати і рахувати навчився задовго до школи.
Восени 2000 року пішов у перший клас Макіївського міського ліцею, в якому відучився до самого кінця — всі 11 років. За час навчання в школі ходив у різні гуртки: танці, плавання, шахи і т.д. Завдяки тому, що в ліцеї був такий предмет, як інформатика, вже з першого класу я полюбив техніку. Потім у старших класах познайомився з основами програмування: Pascal, Basic. Моя любов до програмування була також зумовлена тим, що я із самого дитинства дуже любив створювати щось своє, а читання книг допомогло мені добре розвинути фантазію, що надалі неодмінно стане мені у нагоді при створенні власних ігор.
Особливу подяку хотілося б висловити моїм рідним і вчителям Макіївського міського ліцею за те, що навчили мене вчитися і прищепили любов до отримання нових знань та подоланню нових висот, а також прищепили дух здорової конкуренції.
Професійне становлення
Після закінчення ліцею в 2010 році я поступив у Донецький національний технічний університет (ДонНТУ) на напрям підготовки
Програмна інженерія
. Місце навчання вибирав заздалегідь, ще навчаючись у школі. Вибір зробив досить швидко, тому як ця спеціальність пропонувала мені саме те, чого я хотів. Вступивши до університету, я зрозумів, що необхідно приділяти більше уваги не тільки іграм та розвагам зі своїми програмами, але й алгоритмам разом із математикою. Тоді я задумався, що комп’ютер та навички програміста просто необхідно використовувати для полегшення свого навчання.
Після першої вдало зданої сесії мої батьки перестали звертати увагу на те, що я занадто багато сиджу за комп’ютером, і зрозуміли, що я присвячую цей час навчанню. Це принесло свої плоди в майбутньому, коли я вступав до магістратури. В університеті я також усвідомив, що без знання англійської мови програмісту просто не вижити в сучасному світі, і взявся старанно її вивчати. Після того, як на першому курсі нам розповіли основи
серйозних
мов програмування (таких як C і C ++), я зрозумів, що таке справжнє програмування, і почав шукати все більше і більше інформації про інші мови програмування. Мені було цікаво, для чого вони використовуються та чим відрізняються один від одного. Зрештою мій вибір припав на наступні мови програмування: Java і JavaScript. Не дивлячись на те, що назви цих мов можуть на перший погляд здатися схожими (багато хто навіть плутають їх за незнанням), ці мови принципово відрізняються за своїм призначенням. Хоча це, звичайно, все спірно: ніхто ж не заважає писати сайти на C++ та робити обчислювальні системи на JS. У кого на що фантазії вистачить.
У той момент, коли я знайшов
свої
мови програмування, я зрозумів, що для того щоб бути професіоналом у цій сфері, потрібно забути про сон, відпочинок та інші радощі життя, тому як після навчання залишалося не так багато часу, щоб їм розкидуватися. А всі ми знаємо, що університет навчить нас знаходити інформацію і вчитися чомусь новому. Тому одне доповнювало інше. Паралельно із вивченням цих мов і технологій я почав займатися підробітками на різних біржах праці, тому як університет це, звичайно, добре, але роботодавцям абсолютно байдуже, на що ти витрачав час в університеті, і навіть якщо ти добре вчився, то без досвіду роботи ти нікому не потрібен.
Інтелектуалізація введення-виведення коду програми за допомогою мовних технологій
— так звучить тема моєї магістерської роботи. З темою я визначився досить швидко, тому як використав у ній один зі своїх улюблених мов програмування — Java, що зайвий раз дало мені можливість поуправлятися в ньому. Ця система також дозволяє значно полегшити введення програм, а мене завжди приваблювало полегшення праці людини за допомогою програм. В даний час багато компаній-гігантів займаються мовними технологіями, а вже якщо гіганти звернули свій погляд на ці технології, то і я вирішив випробувати свої сили. Сподіваюся, що коли-небудь у майбутньому ця програма буде використовуватися не тільки в якості магістерської роботи, а й, наприклад, в школах для навчання дітей, які ще не так швидко друкують, або ж в інших більш спеціалізованих галузях.
Науковим керівником моєї магістерської роботи є к.т.н., доцент Олег Іванович Федяєв. Саме він показав мені, що ця тема в даний час не має якісних рішень, і на сьогоднішній день залишається актуальною.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Найближчим неспокійним у зв’язку з воєнним станом часом для мене першочерговою метою є успішне закінчення університету та захист магістерської роботи. Звичайно ж, як і всі студенти, після закінчення навчання я планую або відкрити свою справу, або застосовувати навички, отримані за всі роки навчання, в який-небудь великій компанії, допомагаючи людям та вирішуючи цікаві завдання.
У майбутньому я мрію нарешті відпочити і повернути життя в нормальний для мене темп, займатися вдосконаленням свого розуму, тіла і духу. У цьому світі ще так багато цікавих завдань, кількість яких збільшується з кожним днем. Для вирішення всіх цих завдань необхідно завжди підтримувати свої професійні навички, що в підсумку принесе високооплачувану роботу та спадщину нащадкам.