При управлінні будь-яким суб’єктом господарської діяльності виникає необхідність в проведенні періодичної оцінки його стану, а саме рівня та ступеню його відповідності цілям управління, виявленні переваг та недоліків та визначення потенціалу та перспектив розвитку. Враховуючи те, що діяльність підприємства є складною та багатогранною категорією, яка характеризується з точки зору багатьох різноманітних критеріїв, представляється очевидною можливість опису цієї діяльності за допомогою єдиного способу. Таким чином, про формуванні оцінки ефективності управління підприємством виникає необхідність в застосуванні певної методики, яка об’єднує воєдино всі сфери діяльності підприємства.
В той же час універсальної методики оцінки ефективності не існує. І в наш час досить багато науковців приділяють значну увагу саме пошуку комплексної оцінки ефективності управління, серед вітчизняних можна виділити таких як Ажнюк М. О., Базилевич В. Д., Касьянова Н. В., Кравченко С. І., Кіптенко В. К., Монастирський Г. Л., Попова О. Ю., Рульєв В. А., Удалих О. О., Хобта В. М., Федоренко В. Г. Серед російських та зарубіжних такими проблемами займаються Аванесова Н. Є., Вукович Г. Г., Губіна О. В., Голікова Г. В., Іваницький В. С., Кальницька І. В., Макалюк І. В., Мільнер Б. З., Фатхудтдінов Р. А., Федяїнов О. І., Савицька Г. В., Вебер М., Галлант С., Друкер П., Каплан Р., Ког-хілл К., Кохонен Т., Мейо Э., Минцберг Г., Нортон Д., Сенге П., Тейлор Ф., Фоллетом М., Хебб Д., Хопфильд Дж., Чап-мен Р. та ін.
Поняття ефективності управління в багатьох аспектах співпадає з поняттям ефективності виробничої діяльності підприємства. І в якості головного критерію результативності управління виступає рівень ефективності об’єкту, яким керують.
Ефективність діяльності підприємства характеризує величезна кількість показників, але працювати з таким масивом достатньо складно. Саме тому пропонується розробити модель комплексної оцінки діяльності підприємства, яка буде відображати об’єктивну інформацію про його стан і в той же час буде враховувати лише найважливіші показники його діяльності.
Ефективність управління підприємством слід представити як інтегральний показник, для розрахування якого треба виконати необхідні кроки.
На першому етапі пропонується умовно розбити діяльність підприємства на такі складові, які будуть характеризувати рівень ефективності роботи підприємства з різних боків. Так важливими показниками діяльності підприємства є, по-перше, результати його фінансової діяльності (значення прибутку, рентабельності власного капіталу, різноманітні коефіцієнти платоспроможності та ліквідності). По-друге, це економічні показники, які відображають рівень виконання виробничої програми, ефективності роботи основних фондів і т.д. Для визначення ефективності роботи обладнання, виробничих потужностей підприємства застосовуються основні технічні показники, серед них коефіцієнти зносу, оновлення, визначаються резерви. Не менш важливими є й трудові ресурси підприємства, які відображають рівень розвитку його соціальної сфери, забезпеченість кадрами та основні характеристики стану цієї складової.
На основі цих показників можна виділити 4 основні складові роботи підприємства, а саме:
- фінансова діяльність;
- економічна діяльність;
- технічна діяльність;
- соціальна діяльність.
Стан кожної з цих сфер характеризується відповідними показниками, серед яких потрібно обрати найбільш значимі, такі, що найбільш яскраво відображають рівень розвитку певної сфери. Тому є необхідність у формуванні експертної групи, якою й встановлюються та обираються параметри оцінки.
Наприклад, для оцінки фінансової діяльності підприємства пропонується розрахувати коефіцієнт абсолютної ліквідності (визначає рівень платоспроможності підприємства), рентабельність власного капіталу (показує рівень використання власного капіталу) та коефіцієнт рентабельності діяльності (показує відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції).
Щоб оцінити ефективність економічної діяльності розраховують рентабельність виробництва, матеріаломісткість та фондовіддачу.
Для оцінки рівня розвитку технічної діяльності розраховують коефіцієнти зносу, оновлення та резерви виробничої потужності.
Критерії оцінки соціальної діяльності підприємства наступні: коефіцієнт плинності кадрів, коефіцієнт укомплектованості кадрового складу, продуктивність праці.
Коли показники обрано, експерти оцінюють їх в балах і результати цієї оцінки заносяться в таблицю. По кожній зі сфер діяльності складається окрема таблиця, на основі виставлених оцінок експертів, по кожному показники виводиться середній бал, а також вираховується середній бал взагалі по сфері.
Наступним етапом оцінки ефективності буде визначення вагомості кожного з блоків, іншими словами, визначається вплив кожної з сфер діяльності на кінцевий результат. Вагомість кожного елементу визначається методом попарного порівняння, згідно з яким експерти порівнюють фактори один з одним. Інформацію від кожного експерту надходить у формі матриці попарних порівнянь:
Результат парного порівняння j-м експертом факторів може виражатися або одиницею, або нулем. Таким чином, якщо експерт порівнює фактори між собою, то він користується наступним правилом:
Висновки парних порівнянь представляються у вигляді матриць і обробляються таким чином, що сума по рядку оцінює відносну значимість факторів. Той фактор, для якого сума буде найбільшою, може бути визначений як найбільш важливий.
Отже, маючи бали за кожною сферою діяльності та рівень впливу на загальну ефективність, розраховується інтегральний показник ефективності діяльності підприємства:
де Бі – середній бал, виставлений експертами за і-ю сферою діяльності підприємства;
Ві – вагомість і-ї сфери діяльності;
n – кількість показників.
Наступним етапом є формування висновків про ефективне або неефективне функціонування підприємства та розробляється стратегія його подальшого розвитку.
Таким чином, в роботі наведено модель розрахунку ефективності управління підприємством, яка враховує усі сфери його діяльності, акцентує увагу на мінімумі показників, які відображають максимум інформації про його стан.
Методика базується, по-перше, на виділенні основних сфер діяльності підприємства та підборі параметрів оцінки ефективності роботи цих сфер. По-друге, експертним шляхом виставляються бали за кожним показником. Наступним етапом є визначення ступеню впливу кожного елементу на загальний результат методом попарних порівнянь, згідно з яким група експертів порівнює фактори між собою і результати даного етапу фіксуються у вигляді матриці.
Отже, виконавши попередні розрахунки, можна приступати до завершального етапу оцінки ефективності, а саме, до визначення інтегрального показника.
Таким чином, комплексна оцінка дає можливість визначити, на якому рівні знаходиться ефективність управління діяльністю підприємства, дозволяє вибрати напрями його розвитку, які підтримають ефективність на належному рівні або підвищать її з метою досягнення конкурентоспроможності підприємства. У подальшому необхідно розробляти та систематизовувати відповідні економіко-математичні методи і моделі оцінки ефективності управління підприємствами, які дозволять простежити реальний стан діяльності підприємства та вибрати відповідну стратегію його подальшого розвитку.
Використана література:
1. Кравченко С. И. Основные направления повышения эффективности управления инновационной деятельностью на отечественных предприятиях // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. – Вип. 76. – Донецьк: ДонНТУ. – 2004. – С. 156–162.
2. Попова О. Ю. Управління ефективністю інвестиційного проекту на промисловому підприємстві // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2002. – Вип. 7/4. – С. 98–102.
3. Попова О. Ю. Оцінка результатів інвестиційної діяльності промислового підприємства // Вісник Національного університету Львівська політехніка
. – 2003. – №472. – С. 358–363.
4. Попова О. Ю. Генезис економічних концепцій у формуванні економіки навколишнього середовища // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. Вип. 31–3. – Донецьк, ДонНТУ, 2007. – С. 273–279.
5. Формирование хозяйственных решений. / Под общ. ред. В. М. Хобты – Донецк: Каштан
, 2003. – 416 с.
6. Хобта В. М., Попова О. Ю., Мєшков А. В. Активізація і підвищення ефективності інвестиційних процесів на підприємствах // Монографія: НАН України. Інститут економіки промисловості. МОН України. ДонНТУ. – Донецьк, 2005. – 343 с.