Біографія магістра
Я, Карась Богдан Олегович, народився 19 квітня 1992 г. в місті Челябінськ, Росія.
Батьки:
• Мати – Карась Наталья Михайлівна, 04.10.1971–18.03.2015 рр.
• Батько – Карась Олег Геннадійович, 07.04.1968 року народження. З 1999 року з сім’єю не проживає
• Сестра – Карась Анастасія Олегівна, 23.05.1990 року народження
Дитинство
У дитинстві я був дуже активним і цікавим дитиною, мені було все цікаво пізнати. Так як я був не єдиною дитиною в сім’ї в мені склався дух суперництва – з сестрою ми завжди суперничали хто щось краще зробить. З раннього дитинства в мені проявився талант до малювання. У 5 років мене віддали в школу малювання в м. Дружківка, проте через місяць навчання я відмовився там навчатися аргументуючи тим, що не потрібно за мене платити я сам всього доб’юся.
Коли мені виповнилося 7 років моя сім’я розпалася, я разом із сестрою і матір’ю переїхали у м. Донецьк.
З цього моменту почався непростий шлях в моєму становленні як особистості. Починаючи з 1999 р. і аж до I декади 2008 року ми не сиділи на місці. Переїзджаючи з місця на місце я в підсумку змінив 6 шкіл, що без сумніву вплинуло на мене. На кожному новому місці проживання у нас починалось життя з чистого аркуша: новий будинок, нова школа, нові друзі і нове життя. Дана ситуація, однак, не вплинула на моє навчання в школах: я брав участь у різних олімпіадах і змаганнях і був твердим хорошистом в усі роки навчання.
Студентські роки та професійне становлення
З дитинства я мріяв бути військовим, тому в 2008 році я вступив до Донецького ліцею з посиленою військово – фізичною підготовкою. У період навчання я придбав різні навички, в тому числі став більш дисциплінованим. Дружній колектив сформував з нас якусь сім’ю, в якій кожен стоїть один за одного горою. За роки навчання в ліцеї мені довелося брати участь у різних змаганнях та олімпіадах, у тому числі із заняттям призових місць (Міська олімпіада з англійської мови 2009 року, зайняте II місце; Обласні змагання з багатоборства 2010 р. – II місце зі стрільби; а також III місце в обласній олімпіаді з Біології). Після закінчення навчання я, як і хотів подав документи до Хмельницької прикордонної академії, однак доля склалася так, що мені довелося відмовитися від вступу до даного вищого навчального закладу. І так, у 2010 році я поступив у Донецький національний технічний університет на факультет гірництва та геології. Викладачі внз стали для мене добрими наставниками, які підштовхували мене у вірному напрямку, варто відзначити їх об’єктивність і чуйність в навчальних питаннях. Починаючи з III курсу я планував вступ до магістратури за кордоном, проте у зв’язку з початком бойових дій на Донбасі дане рішення довелося змінити в сторону вже рідного університету в Донецьку. Початок навчання в магістратурі пройшло не настільки радісно, як би хотілося. Нас поставили перед вибором де ми будемо продовжувати своє навчання, вибір випав невеликий – яких Красноармійськ, або Донецьк. Для мене це рішення було однозначним на користь Донецька. Про це рішення з тих пір мені не довелося шкодувати ні на секунду. Після невеликих труднощів у плані організації навчального процесу, нам дали вибір наукового керівника і теми магістерської роботи. У моєму разі не довелося довго гадати над данним питанням, так як я вже захоплювався алмазами, я вибрав і наукового керівника, і тему роботи. Керівником став вельмишановний Панов Ю. Б. Данна людина є фахівцем з питання перспективності алмазоносністи Приазов’я, і він дуже допоміг мені в досягненні мети.
Цілі, плани і бачення майбутнього
У планах на майбутнє стоїть продовження роботи на шахті ім. А. А. Скочинського в якості геолога, а також закінчення навчання в рідному університеті.