Біографія
Особистісне становлення
Я, Луткова Марина Анатоліївна, народилася 21 грудня 1992 року, в місті Макіївці. Моя мама Бесарабова Наталія Володимирівна, 1969 року народження народження, фельдшер-лаборант, тато Бесараб Анатолій Миколайович, 1965 року народження, шахтар, брат Бесараб Євген Анатолійович, 1991 года народження, автомеханік, приватний підприємець.
Моїм розвитком і становленням в ранньому дитинстві займався мій тато. Завдяки йому я домоглася успіхів в акробатиці, так само він прищепив мені інтерес до інших творчим і спортивним гурткам. Мама займалася моєю освітою, навчала мене читання, математики, малювання. Завдяки мамі я виросла доброю господинею, так як в ранньому дитинстві вона привчила мене до порядку, чистоті, акуратності. У дитинстві ми всією сім'єю готували разом, що було дуже приємним проведенням часу для мене.
У 2000 році я пішла в школу № 7. Для мене це було радісною подією. На мій перший дзвінок прийшла вся моя сім'я. У молодшій школі я любила такі предмети як фізкультура, математика, малювання, читання. Школу я поєднувала з акробатикою. На змаганнях я отримувала призові місця. У 2003 році я перейшла в школу № 42 у зв'язку з тим, що моя сім'я переїхала. У новій школі мені теж дуже подобалося вчитися, я відразу влилася в колектив і знайшла нових друзів. Я успішно поєднувала навчання, заняття з акробатики, змагання, відпочинок і прогулянки з друзями. У мене з'явилися нові захоплення, я вирішила спробувати себе в атлетики та скелелазіння. Найбільше мені полюбилося скелелазіння. У 2008 році я вирішила вступити до технікуму. На це рішення вплинув мій брат.
Професійне становлення
У 2008 році я успішно закінчила школу і вступила до Донецького транспортно-економічний коледж (колишній ДІТ), де вже вчився мій брат. Я обрала спеціальність прикладна екологія тому, що мене хвилюють проблеми екологічного характеру. Навчання мені дуже подобалася, особливо мені сподобалися такі предмети як урбоекологія, радіоекологія, геологія. Навчання в технікумі я також успішно поєднувала з улюбленими заняттями і особистим життям. У технікумі за чотири роки навчання у нас склалася дуже дружна і весела група. Разом ми відвідували безліч практик, виїжджали на природу, гуляли в скверах і парках. Одне з найяскравіших спогадів поїздка на ферму декоративних рослин.
Якісне екологічна освіта і хороші дружні відносини між мною і моїми одногрупниками це, безсумнівно, заслуга нашого куратора Юлії Володимирівни Калашник. Її пари це суміш корисної та потрібної інформації, дискусії, обговорення, приклади з особистого життя і все це з часткою гумору. Звання кращого викладача вона також заслуговує за вміння подати складні наукові теми і поняття простими для студентів поясненнями і прикладами.
Також хочу виділити Марину Володимирівну Арефіно. Великих труднощів їй коштувало закласти і зберегти в умах тоді ще неповнолітніх дурних студентів базові вміння та знання екологів. Знання, отримані від неї, склали міцний фундамент для еколога, фахівця, професіонала в своїй справі.
З багатьма одногрупниками і викладачами я до сих пір продовжую спілкування. Ми ділимося не тільки новинами з особистого життя, а й досвідом, вміннями, науковими роботами. Більшість моїх одногрупників надійшло в ДонНТУ, троє з них в мою групу. Це дозволило нам налагодити більш тісні контакти, полегшити навчальний процес і весело проводити час.
У 2012 році я поступила в Донецький національний технічний університет. Безліч нових людей і предметів залишили яскраві і радісні враження про цей час. І тут же хочу згадати про Олені Анатоліївні Мартинової. Ми познайомилися в кінці серпня 2012 року, вона була нашим куратором, відкрила для мене і моїх одногрупників новий для нас світ ДонНТУ. Нашій групі дуже полюбилася її методика викладання, без нудних довгих лекцій, заучування, багатогодинного конспектування. Після її захоплюючих оповідань інформація сама собою укладалася в голові. Коли прийшов час вибирати наукового керівника, я вибрала Олену Анатоліївну.
На першому курсі університету в моєму житті сталася знаменна подія — я вийшла заміж, а на другому курсі народила сина Микиту. У червні 2015 року я одержала диплом бакалавра і прийняла рішення не закінчувати навчання. У 2015 я поступила на магістратуру.
Плани на майбутнє
Зараз мене дуже захоплює тема породних відвалів Донбасу. Це величезна проблема регіону, яка має безліч рішень. У моїх планах на найближче майбутнє складання реального плану по рекультивації породних відвалів. Це буде економічно і екологічно вигідне рішення проблеми, а так же воно буде мати високий соціальний ефект. Це буде мій перший значний внесок для поліпшення екологічної обстановки Донбасу.
На даний момент у мене безліч планів на майбутнє. По-перше, я успішно закінчує магістратуру і буду працювати за спеціальністю. По-друге, я самовдосконалююсь як дружина і мама. І, звичайно ж, я буду підтримувати близькі стосунки зі своїми викладачами і одногрупниками для обміну досвіду в професійній сфері і враженнями про життя.