Біографія
Особистісне становлення
Я, Сложеніцин Олександр Віталійович, народився 21 жовтня 1994 року в місті Донецьку. Найдорожчі для мене люди – це мої батьки: мати – Сложеніцина Еліна Вікторівна, батько – Сложеніцин Віталій Олександрович. Моя мати навчалася в Донецькому індустріальному технікумі на бухгалтера, а потім в Донецькому державному університеті (зараз ДонНУ) на економіста-соціолога. Мій батько навчався в Донецькому політехнічному технікумі на електрика, а потім в Донецькому державному університеті (зараз ДонНУ) на економіста. Крім батьків, зі мною все життя була моя тітонька – Бойко Ольга Вікторівна. Вона завжди і в усьому мені допомагала, підтримувала мене і була тією людиною, на яку я завжди міг (і можу) покластися.
Моє дитинство було веселим та безтурботним. Я зростав рухливою та активною дитиною, яка цікавиться всім на світі. Дуже полюбляв гуляти, лазити по деревах, робити щось заборонене на той момент. Вдома я завжди захоплювався конструкторами та іграми з іграшковою зброєю.
Коли мені було п'ять років я пішов у перший клас. На той момент, всім запропонували піти в перший клас у дитячому садку, і мої батьки погодилися, чому я дуже радів. Мені здавалося, що школа – це щось незвичайне та чарівне. У тому ж першому класі, я зрозумів: школа не дуже підходила для веселощів.
У школі я вчився добре, я був повним хорошистом. Час від часу, були зауваження стосовно поведінки,
але на успішності моя поведінка не відображалася. Під час навчання в школі, я попробував себе у
багатьох позакласних напрямках: малювання, театральний гурток, футбол, настільний теніс, шахи, плавання, картинг, туризм.
З досягнень, тут можна виділити виступ в театральному гуртку перед широкою аудиторією та
участь в чемпіонаті Донецька по картингу. Протягом мого навчання, мій навчальний заклад декілька разів змінював
свою назву. Закінчував я вже Донецький профільний ліцей №135 за обраним профілем математика-інформатика
.
Доки я навчався, було і гарне, і погане, мені здавалося, що навчання в школі буде майже нескінченною пригодою.
Але минув час і від школи залишилися лише приємні спогади і гарні друзі, яких я там здобув
і з якими підтримую теплі стосунки до цього дня.
Професійне становлення
Вибір спеціальності навчання та університету не був для мене тривіальним завданням.
Мене завжди цікавили комп'ютери, але я так само захоплювався багатьма іншими напрямками.
Мене вабило до психології, будівництва, літературної діяльності, економіки та іншого.
Я вирішив, що слід вибирати за декількома параметрами, ну і, звичайно, те, що мені подобається.
Так, вибір університету був зроблений на користь ДонНТУ, тому що це найстаріший та першокласний університет Донецька.
В ньому надається гарна база знань і ці знання користуються попитом, як в нашій, так і в інших країнах.
Напрямок Комп'ютерні науки
я вибрав на основі того, що у всіх галузях життєдіяльності людини першочергову роль займають комп'ютери.
Це означає, що робота в цій галузі буде користуватися попитом і високо оплачуватиметься.
А в порівнянні з іншими напрямками, це ще й дуже захоплююча робота. Після перегляду комп'ютерних спеціальностей в ДонНТУ,
я прийняв рішення піти на Інформаційно управляючі системи
. Ця спеціальність має найбільш оптимальний набір характеристик,
таких як: вивчення сучасних високорівневих мов програмування, багатопрофільність навчання
(від створення сайтів до програмування мобільних пристроїв), орієнтованість як на проектні, так й на виробничі завдання,
великий вибір подальших напрямків роботи.
У процесі навчання, я зрозумів, що прийняв правильне рішення. Чим більше я вивчав програмування, тим більше мені це подобалося. Мене приваблювали майже всі мови програмування, мені постійно хотілося дізнаватися щось нове в цій сфері. Кожен раз, коли нам давали нове або неординарне завдання, мені хотілося зробити його по-своєму, хотілося зробити щось нове. Тому мої лабораторні та курсові роботи, найчастіше, були значно більше, ніж у інших студентів: там, де можна було зробити примітивну програму у консолі, я робив віконний інтерфейс з масою можливостей, які не були необхідними; там, де можна було взяти фрагменти алгоритму у інтернеті, я намагався придумати свій метод реалізації (варто зауважити, що він іноді опинявся не оптимальним).
Навчався я добре і в 2015 році отримав диплом бакалавра комп'ютерних наук з середнім балом 4,5. Після цього я без роздумів вступив до магістратури на ту ж спеціальність Інформаційно управляючі системи. Тема моєї магістерської роботи: Моделювання подійно-характеристичного ряду, що призводить до скоєння індивідуумом злочинів різної природи. Це дуже цікава тема, яка охоплює багато напрямків наукових знань. Я сподіваюся, що впораюся з поставленим завданням, під керівництвом мого наукового керівника Землянської Світлани Юріївни.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчому майбутньому хочеться закінчити університет та отримати ступінь магістра. Надалі планую знайти роботу в сфері IT та розширювати свої знання в цій галузі. Моїми цілями на майбутнє є: участь у розробці крупних інтернет проектів; робота в компанії, що створює комп'ютерні ігри або створення власної комп'ютерної гри; активна участь в розробці та впровадженні штучного інтелекту в повсякденне життя.