Русский  English

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Нині однією з головних проблем у сфері вдосконалення технологій спалювання палива котельними нашого регіону є необхідність одночасного рішення складних і часто взаємовиключних завдань підвищення економічності його спалювання і зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу. У сучасній науково-технічній термінології одночасне рішення цих завдань формулюється як енергоекологічна оптимізація спалювання палива.

Така оптимізація можлива за рахунок збільшення долі використовуваних поновлюваних джерел енергетичних ресурсів в енергобалансі [1-3]. Виходячи з цього, на початку 2013 р. депутатами Донецької міськради була затверджена Комплексна програма поводження з деревними відходами й переводу вугільних котелень на використання твердого деревного біопалива.

Для реалізації цієї програми, Головне управління благоустрою і комунального обслуговування Донецької міської ради й КП Донецькгортеплосiть планували модернізувати котельні з метою зниження собівартості теплової енергії, що відпускалася, і поліпшення якості послуг з теплопостачання, а також зниження викидів до атмосфери.

Економічна вигода від впровадження енергетичного устаткування, працюючого на паливних пеллетах, очевидна: ціни на газ, вугілля і рідке паливо постійно ростимуть до рівня світових; вирішуються питання утилiзацiї деревних відходів; деревні відходи - екологічно чисте паливо.

1. Мета і задачі дослідження

Метою роботи є розробка заходів і проектів щодо зниження собівартості енергії та викидів шкідливих викидів в навколишнє середовище, за рахунок впровадження в котельні міста Донецька, енергетичного обладнання, що працює на паливних пелетах.

Основнi задачi:

  1. Проаналізувати можливості виробництва пелетов в місті Донецьк.
  2. Визначити характеристику пелетов, використовуваних в котельних як паливо.
  3. Розглянути характеристики пелетних котлів.
  4. Оцінити екологічний і економічні ефекти котельних, працюючих на поновлюваних джерелах енергії (пелети).

Об’єкт дослідження: котельні міста Донецьк.

Предмет дослідження: процеси зниження собівартості енергії і шкідливих викидів в довкілля.

3. Огляд досліджень та розробок

На рисунку 1 представлена схема, яка є прикладом схеми, що реалізована на котельних деяких деревообробних підприємств Росії.

Схема работи модернізованої котельні с твердопаливним водогрійним котлом КВ

Рисунок 1 – Схема работи модернізованої котельні с твердопаливним водогрійним котлом КВ з автоматичною загрузкою и системою спалювання паливних пелет і регулювання потужності по температурі

Наприклад, компанією Екотерм в місті Бодайбо Іркутській області [4] було прийнято рішення і зроблені теплові й аеродинамічні розрахунки по конструкції жаротрубного котла з теплопродуктивност’ю 2,5 МВт/година на деревних відходах. Був запроектований передтопок для спалювання відходів, аналогічний вже перевіреному в роботі передтопку до котлів КЕ-10-14. Подання палива здійснюється з бункерів спідниці за допомогою завантажувача, що здійснює зворотно-поступальні рухи від маслогидростанцій. Після котла встановлен золоуловлювач і воздухопідігрівач. Відведення газів здійснюється за допомогою димососів крізь металевий димар. При випробуваннях котел виробляє 4,6 Мвт замість проектних 2,5. Габарити котла 2,5x2,5 м. Фактично один котел забезпечує потреби комбіната в теплі на опалювання, вентиляцію і технологію.

У АО Лісенерго розроблене і впроваджене паливневий пристрій до котла ДКВР- 10-13 при збереженні без змін існуючого компонування устаткування. Аналогічні пристрої з незначними змінами можуть бути застосовані у котлах інших типів. За стіною будівлі перед фронтом котлів виконується виносний паливневий пристрій. Топка, де відбувається спалювання пелет, з’єднується з котлом газоходом завдовжки 6 м і більше. Відсутність поверхонь нагріву в топці і газоході приводять до хорошого допалювання летких складових палива. При створенні виносних топок зберігається можливість працювати і на газі або мазуті. При такій реконструкції обов’язково передбачається видалення золи з конвективної частини котлів.

У результаті режимно-налагоджувальних випробувань парового котла типу ДКВР- 10-13 з виносною топкою досягнута надійна робота котлоагрегата в діапазоні навантажень від 60 % до 100 % від номінальної. За відсутності втрат тепла від хімічної неповноти згорання ККД котлоагрегата рівний 80,4-80,0 %.

Подібне рішення по спалюванню деревних відходів за допомогою виносних паливневих пристроїв може бути використане для котлів типу КЕ, КВ-ГМ й інших[5].

Висновки

Таким чином, аналізуючи джерела літератури, узявши до уваги зарубіжний досвід, розглянувши порівняльну характеристику різних типів палив, планована реконструкція котельних, є перспективною з урахуванням економічної і екологічної ситуації в місті Донецьку.

При написанні цього реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: червень 2017 року. Повний текст роботи й матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати

Перелік посилань

  1. Анализ перспектив и методов использования газогенераторного газа с целью разработки энергоэффективных решений по экономии энергоресурсов / С. В. Гридин, С. А. Вертела // Энергетика. Энергосбережение. Энергоаудит. - 2013. – №8(114). – C. 31–40.
  2. Оценка эколого-экономического эффекта от использования в качестве топлива водомазутной эмульсии, приготовленной из мазутосодержащих отходов / С. В. Гридин, А. Л. Хохлова // Промышленная теплотехника - 2010. – №3. – C. 59–63.
  3. Крючкова С. И. Энергоэффективность как фактор снижения загрузки на окружающую среду / С. И. Крючкова // Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов / Сборник докладов ХХI Всеукраинской научной конференции аспирантов и студентов. - Т. 1 - Донецк: ДонНТУ, ДонНУ, 2011. – C. 47–48.
  4. Конструктивные решения по замене мазута, угля, газа на древесные отходы в котлоагрегатах типа ДКВР, КЕ, КВ-ГМ и других / В. А. Солдатов // Новости теплоснабжения. - 2001. – №3.
  5. Будущее – за пеллетами // ЛесПромИнформ. - 2005. – №3(25). – C. 42–43.