МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З РОЗШИРЕНОГО ВІДТВОРЕННЯ ПОТУЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Подальший розвиток економіки Україні вимагає ефективної інвестиційної політики, створення сприятливого інвестиційного клімату. Докорінно повинна змінитися діяльність інвесторів в умовах ринкового розподілу створюваного національного багатства.

У першу чергу ринкові перетворення повинні відбутися в інвестиційній сфері, що відіграє ключову роль в економіці. Комплекс галузей і виробництв, що утворюють інвестиційну сферу, покликаний у найко-ротший термін забезпечити стабілізацію економіки й розширене відтворення. Істотно на інтенсифікацію відтворювального процесу повинен вплинути інвестиційний ринок, що в Україні тільки формується.

Зміст

Ефективність роботи підприємств значною мірою визначається масштабами інноваційної діяльності, успішне здійснення якої дає можливість підвищення продуктивності праці, збільшення обсягів виробництва, забезпечення економічного росту, а також сприяє створенню додаткових робочих місць.

Методичним положенням щодо оцінки ефективності реалізації інвестиційних проектів па вугледобувних підприємствах присвячено багато робіт видатних учених-економістів. Серед основних із них назвемо роботи О. Алимова [1], О. Амоші [2], В. Саллі [3]. Ці та інші праці створили теоретичну базу інвестиційної діяльності вугледобувного підприємства. Але практична складова визначення доцільності реалізації проектів з відтворення виробничої потужності шахти залишається відкритою й дотепер.

У роботі [4] справедливо зазначено, що стан та низька ефективність використання діючого виробничого потенціалу свідчать про необхідність здійснення комплексу заходів для підвищення технічного рівня, в першу чергу, виробничого апарата. Ці міри повинні носити рішучий і активний характер і здійснюватися негайно на основі економічного державного регулювання. Надія на те, що перехід на ринкові відносини всіх сфер народного господарства автоматично вирішить проблеми технічного розвитку виробничого потенціалу, є оманою. В роботі [5] наголошується, що пасивне чекання економічного чуда приведе до остаточного старіння виробничих основних фондів і подальшому спаду виробництва. Єдиний вихід з положення. що створилося – по можливості швидше зупинити спад виробництва, закласти передумови поліпшення інвестиційного клімату і створити умови для наступного підйому економіки.

Особливо складна проблема забезпечення ефективної інвестиційної діяльності низькорентабельних і збиткових вуглевидобувних підприємств, що бідують за державної підтримки в інвестиційних, а останні верб операційних витратах. Таким чином, тема статті є досить актуальною, вона має стратегічне значення для виходу економіки України з кризи й подальшого зростання.

Метою статті є розробка й планування реалізації інвестиційної стратегії вуглевидобувного підприємства.

У системі відтворювання, безвідносно до його суспільної форми, інвестиціям належить найважливіша роль в справі поновлення й збільшення виробничих ресурсів, а. отже, і забезпеченні певних темпів економічного зростання. Якщо представити суспільне відтворювання як систему виробництва, розподілу, обміну й споживання, то інвестиції, головним чином, торкаються першої ланки виробництва, і, можна сказати, складають матеріальну основу його розвитку.

Економічна діяльність окремих суб’єктів, що хазяюють, і країни в цілому значною мірою характеризується обсягом і формами здійснюваних інвестицій. Термін інвестиції походить від латинського слова invest, що означає вкладати. У найбільш широкому трактуванні інвестиції становлять собою вкладення капіталу з мстою наступного його збільшення. При цьому приріст капіталу повинний бути достатнім для того, щоб компенсувати інвесторові відмовлення від використання наявних засобів на споживання в поточному періоді, винагородити його за ризик, відшкодувати втрати від інфляції в майбутньому періоді [6, 7].

Структурний підрозділ шахта Росія – підприємство по видобутку вугілля знаходиться у сфері управління Мінпаливоенерго України у складі державного підприємства Селидіввугілля. Воно є типовим підприємством сучасної галузі, яке потребує значних державних дотацій, але має певні запаси корисних копалин. За умови реалізації інвестиційного проекту з підготовки нової лави підприємство може стати рентабельним. Проектна потужність шахти – 1,8 млн. т рядового вугілля в рік. Теперішня виробнича потужність – 700 тис. т. Тому наведемо практичний приклад впровадження такого проекту.

Фінансово‑економічна оцінка проекту розвитку гірничих робіт з метою збільшення вуглевидобутку полягає в наступному. На підставі аналізу технічного рівня шахти та потреб у розвитку гірничих робіт розроблено план інвестиційної діяльності шахти.

План поточних і перспективних заходів щодо підвищення технічного рівня шахти наведено в табл. 1.

З метою відтворення виробничих запасів і збільшенню вуглевидобутку за інвестиційним проектом пропонуємо ввести нову лаву, а саме 1 південну лаву пласта 1, північного ухилу і пропонуємо оновлення парку прохідницьких машин, а саме впровадження прохідницького комбайну 4ПП–2.

Науково‑теоретичні положення, що були використані підчас розробки бізнес‑плану вводу 1 південної лави пласта 1, північного ухилу складалися з таких основних структурних елементів:

1. Загальна характеристика виймальної дільниці 1 південної лави пласта 1, північного ухилу

2. Розробка плану організації гірничих робіт

2.1. Організація робіт у ремонтно‑підготовчу зміну

2.2. Ведення ремонтних робіт на ділянці

2.3. Організація робіт у по підготовці нової лави

2.4. Планування чисельності робітників 1 південної лави пласта 1, північного ухилу

3. Кріплення та управління покрівлею

4. Розрахунок добового навантаження на 1 південну лаву північного ухилу пласта 1

5. Визначення витрат за період відпрацьовування 1 південної лави північного ухилу пласта 1

6. Упровадження прохідницького комбайну 4ПП𔂬

7. Фінансово‑економічна оцінка проекту розвитку гірничих робіт з метою збільшення вуглевидобутку.

Оцінка ефективності інвестицій у розширення потужності підприємства повинна проходити відповідно до вимог фінансового й економічного аналізу. Так як інвестування з фінансового й економічного погляду є довгостроковим вкладенням економічних ресурсів з метою створення и одержання чистого прибутку в майбутньому, при цьому головним аспектом є перетворення фінансових ресурсів у продуктивні активи.

Головним критерієм фінансового аналізу інвестиційних проектів шахти є прибуток на вкладений капітал. Але тому що промислове інвестування є не тільки довгостроковим вкладенням економічних ресурсів, але й перетворенням фінансових ресурсів у продуктивні активи, прибуток на вкладений капітал є не єдиним критерієм оцінки інвестицій.

В усьому світі як стандарт використовується концепція техніко‑економічного обгрунтування інвестиційних проектів, розроблена ЮНІДО – Міжнародною спеціалізованою організацією ООІІ з промислового розвитку. Таку методику використовують які підчас оцінцки інвестицій у нові підприємства, і підчас оцінки інвестицій у розширення, оздоровлення, модернізацію і перепрофілюваиня існуючих підприємств. Її найбільш доцільно використовувати і підчас оцінки ефективності інвестиційних проектів на вугледобувних шахтах. У табл. 2 наведено вихідні дані, що характеризують економічну ефективність роботи лави.

Основними ланками, за якими визначається виробнича потужність шахти, є: фронт гірничих робіт, підземний транспорт, підйом, технологічний комплекс на поверхні, вентиляція.

За кожним з наведених факторів окремо визначаються виробничі можливості або пропускні здатності, причому виробнича потужність шахти відповідає мінімальному значенню одного з факторів.

Виробничу потужність шахти Росія за укрупненою методикою станом на 1.01.2011р. представлено в таблиці 3.

Отже, виробнича потужність шахти дорівнює 1411,8 тис.т/рік.

Планове завдання з виробництва й реалізації продукції (Дпі) можна визначити із формул:

Д =ВП *К ,

де ВГІ – виробнича потужність шахти за рік, тис.т;К – коефіцієнт використання виробничої потужності (0,8-0,85).

Отже, плановий видобуток складе:

Дпі = 1411,8*0,84 = 1185,9 (тис.т/рік).

Таким чином, є сенс існуючий річний видобуток підвищити до планового (на 25,74%). Тому необхідним є розробка заходів, які б сприяли цьому підвищенню. Заходи щодо підвищення технічного рівня шахти Росія було наведено в табл. 1.

Результати впливу цих заходів на чисельність робітників підприємства та собівартість готової реалізованої продукції – в табл. 4 та 5.

Вплив приведених заходів па інші техніко‑економічні показники роботи шахти, основні показники з вказівкою абсолютних та відносних відхилень значень показників за інвестиційним проектом від планових представлені в табл. 4.

У результаті розрахунків було визначено, що економічний ефект (прибуток) по виймальній дільниці за весь період підготовки й експлуатації складе 12188 тис. гри. Термін окупності вкладених інвестицій складає 1 рік. За методом ЮІІІДО оцінено, що можливість фінансування проекіу за рахунок позикових коштів складе 1 рік. Такий метод заснований на використанні поняття чистого сучасного значення вартості. Чиста дисконтирована вартість проекту показує величину прибутку, отриманої від реалізації проекіу. приведену до дійсного моменту часу. Очевидно, чиста дисконтована вартість проекіу склала 348372 грн., це більше 0, отже звідси свідчить, що проект потрібно прийняти.

Остаточне впровадження зазначених вище заходів призвели до утримання на тому ж рівні річного режиму роботи шахти, середньомісячної зарплати одного працівника ВПП та ціни 1 г вугілля, до зниження собівартості 1 т вугілля (на 9,53%) та до зростання всіх інших техиіко‑економічних показників роботи шахти, у тому числі обсяіу виробництва в натуральному вираженні (на 25,74%).

Висновки

1. Через те що шахти є досить капіталомісткими об'єктами залученню засобів недержавних інвесторів у вугільну промисловість перешкоджає низька інвестиційна привабливість об’єктів капіталовкладень, насамперед високий ступінь ризику утрати вкладень, значний часовий лаг і важкопрогнозований рівень віддачі капіталів.

2. Джерелом приросту капіталу і рушійним мотивом здійснення інвестицій є одержуваний від них прибуток. Орієнтація на недержавні капітали не нова і може мати різну глибину реалізації.

3. З метою збільшення видобутку вугілля на шахтах необхідно впроваджувати інвестиційні проекти з упровадження в експлуатацію нових виїмкових полів і використовувати нові сучасні технології обладнання забоїв.

4. Доцільність і можливість залучення у вугільну промисловість України недержавних інвестиційних засобів не викликає сумнівів. Але реалізація такої політики вимагає розробки комплексу галузевих, регіональних і державних нормативно‑методичних актів, що формують середовище активізації діяльності приватних і корпоративних підприємців.

Використана література

1. Альїмов А.Н. Сбалаисированность производственного развития: Региональные и отраслевые проблемы / А.Н. Альїмов, Ф.Д. Заставний, Д.К. Прейгер. – К. : Наук, думка, 1986. – 224 с.
   
2. Амоша А. И. О развитии угледобнчи в центральном районе Донбасса / А.И. Амоша, Д.Ю. Череватский, О.Ю. Кузьмич // Уголь Украйни. – 2007. – № 2. – С. 19 – 21.
   
3. Кухарев В. Н. Надежность технологических схем вскрытия и подготовки шахтних полей с вскрытыми пластами / В.Н. Кухарев, В.И. Салли, В.Ф. Комиссаров. – М. : Недра, 1985. – 244 с.
   
4. Байсаров Л. В. О путях решения проблеми привлечения иивестиций в угольную отрасль / Л. В. Байсаров. В. Н. Логвиненко//Уголь Украйни. – 2002. – № 12. – С. 21 – 26.
   
5. Лесик Л. С. Обгрунтування оптимального строку корисного використання гірничошахтного устаткування / Л. С. Лесик // Соціально‑економічні дослідження в перехідний період. – Транскордонне співробітництво, ринкова інфраструктура та фінансово‑інвестиційна діяльність.– Львів: ІРД НАН України, 2002. – Вип. VI (37). – С. 600 – 608.
   
6. Бланк И.А. Антикризисное финансовое управление прсдприятием / И.А. Бланк. – К. : Зкслибрис, 2006. - 672 с.
   
7. Бланк И.А. Инвестиционний менеджмент / И.А. Бланк. – К. : МП Интем ЛТД. 1995. – 448 с.