Біографія
Особистісне становлення
Я, Цмикайло Андрій Вікторович, народився 2 серпня 1994 року в місті Донецьку.Батько Цмикайло Віктор Федорович. Мати Швець Світлана Борисівна.
У дитячий сад я не ходив, напевно тому що моєму старшому брату там дуже не подобалося і в підсумку його перестали туди водити.
Моїм вихованням під час відсутності батьків займалися бабуся, і дідусь,які жили через будинок від нас. Дідусь був на всі руки майстер і з самого раннього віку вчив мене різному, я дуже часто пропадав у нього в майстерні. Пам'ятаю, він навіть поставив мені маленькі лещата, в яких я затискав різні заготовки, моєму щастю не було меж, вчив мене випалювати на дереві, робити маленькі моделі літачків з дерева, і ще я дивився, як він ремонтує різну техніку.Думаю від сюди і пішла моя тяга до роботи руками і техніці.
У 2001 році у віці 7 років пішов в 1 клас школи №119 м.Донецька, а закінчив 9 клас в 2010 році. Любив багато гуляти з друзями на вулиці. У школі полюбив фізику, завдяки кращому вчителю Поляковой Тамарі Володимирівні, так само любив російську літературу, тоді вона називалася зарубіжної, її викладала наша найулюбленіша класна керівниця Павлова Лариса Михайлівна, вона педагог від Бога, на її уроках було завжди дуже цікаво і все зрозуміло. Також під час навчання в школі попутно відвідував школу мистецтв №1 у напрямку гра на гітарі і закінчив її в 2008 році.
Професійне становлення
Під час навчання в 9 класі вирішив піти до технікуму. Вибір припав на Донецький Політехнічний Технікум, з вибором спеціальності великої проблеми не було, так як ще зі школи любив фізику. Тому вибрав спеціальність «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд». Якраз з часом навчання в технікумі у мене пов'язано найбільше яскравих спогадів, 4 роки пролетіли на одному диханні. Перший час було дуже складно після школи, замість уроків в 45 хвилин почалися пари по 90 хвилин, також були курсові, що було ново, в технікумі був хорошистом. Завдяки гарному викладацькому складу електротехнічної кафедри, які завжди намагалися дати нам якнайбільше знань. У технікумі з'явилися свої улюблені предмети і одним з них став креслення, хоча в школі у мене його не було і спочатку він мені давався дуже нелегко, завдяки викладачеві з великої літери Руденко Світлані Олексіївні мені довелося його полюбити. На 2 курсі була перша практика, яка проходила на будівництві «ТРЦ Донецьк Сіті», вона запам'ялася мені з хорошого боку, ми працювали там монтажниками систем вентиляції, хоч це і не зовсім по нашій спеціальності, мені було цікаво. Друга практика була на 3 курсі і проходила вона на підприємстві ТОВ «ВУГЛЕЕНЕРГОМОНТАЖ» вона відрізнялася від першої, так як якщо на першій ми були майже всі групою і з керівником від технікуму, то на другий я був один з групи, але мені сподобалося і навіть після закінчення практики на літні канікули я пішов працювати на це підприємство слюсарем електромонтажником, займався електропостачанням на об'єктах ДМЗ і храм святих Петра і Февронії.
У 2010 році після закінчення технікуму стало питання - чи йти вчитися далі і куди? Обміркувавши всі за і проти, я зробив вибір у бік того що треба. І свій вибір я зупинив на Донецькому національному технічному університеті ДонНТУ, тому що це один і кращих і найстаріших університетів не тільки Донецька а й України. Тим більше ще навчаючись на 4 курсі технікуму я здав пробний конкурсний іспит для вступу на 3 курс в ДонНТУ позитивно.
Вчитися в університеті після технікуму було не складно. У 2015 році після захисту дипломного проекту на тему: «Проект ремонтно-механічного цеху машинобудівного заводу» отримав диплом бакалавра, я серйозно задумався про продовження подальшого навчання і вирішив продовжити навчання в магістратурі. Керівником моєї магістерської роботи став доктора технічних наук професора Бершадський Ілля Адольфович.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Ну по-перше в найближчому майбутньому я планую успішно захистити магістерську роботу, і закінчити університет. Так само знайти роботу до душі і побудувати успішну кар'єру за спеціальністю, після завести сім'ю.