Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Основною метою експлуатації каналізаційних очисних споруд (КОС) є захист природних водних об'єктів від забруднення стічними водами (СВ) господарсько-побутового, промислового та змішаного походження. Очищення стічних вод має негативну сторону, а саме утворення великих обсягів осадів стічних вод (ОСВ) на стадії механічної та біологічної очистки. Осад стічних вод це великі забруднення, які затримують решітками, осад з пісковловлювачів, сирий осад, що випадає в первинних відстійниках і відпрацьований активний мул або біоплівка, що утворюються в спорудах біохімічного очищення (БХО) [1]. Тверда фракція сирого осаду складається з органічних і мінеральних речовин, а відпрацьований активний мул складає комплекс мікроорганізмів після процесу БХО.

Незважаючи на те, що осади стічних вод відносять до мало небезпечних відходів (IV клас), наслідки їх зберігання в місцях видалення відходів створюють екологічні, економічні та соціальні проблеми. Актуальним є розробка і впровадження екологічно безпечної та економічно вигідної технології утилізації осадів стічних вод. Утилізація ОСВ дозволить не тільки зменшити їх обсяги, але, в першу чергу, вирішити екологічні проблеми, що супроводжують зберігання даного виду відходів.

1. Актуальність теми

Актуальність вибору та обґрунтування технології утилізації осадів стічних вод на досліджуваному підприємстві полягає в тому, що при експлуатації каналізаційних очисних споруд міста Макіївки утворюються великі обсяги ОСВ в кількості 10 тис. т/рік, які щорічно накопичуються в місцях видалення відходів, займають величезні території родючих земель площею 253 тис. м² і являють екологічну небезпеку через забруднення ґрунту, атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод.

2. Мета, завдання, об'єкт, предмет дослідження, планована наукова новизна

Метою дослідження є розробка оптимальної технології утилізації осадів стічних вод, що утворюються при експлуатації міських каналізаційних очисних споруд Макіївського ВУВКГ КП "Компанія "Вода Донбасу".

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні основні завдання:

  1. Провести аналіз технологічної схеми очищення стічних вод і визначити етапи утворення осадів стічних вод;
  2. Дослідити систему поводження з опадами стічних вод на підприємстві і розглянути їх вплив на стан навколишнього природного середовища;
  3. Проаналізувати основні методи і технології обробки, знешкодження та утилізації осадів стічних вод;
  4. Дослідити якісний і кількісний склад осадів стічних вод, а також їх санітарно-гігієнічні та токсикологічні показники;
  5. Провести вибір технології вторинного використання осадів стічних вод і розробити науково обґрунтовані рекомендації по її впровадженню;
  6. Визначити еколого-економічний ефект впровадження технології вторинного використання осадів стічних вод.

Об'єкт дослідження: осади стічних вод каналізаційних очисних споруд міста Макіївки.

Предмет дослідження: аналіз можливості застосування технології вермікомпостування для утилізації осадів стічних вод.

Планована наукова новизна: застосування на міських каналізаційних очисних спорудах технології вермікомпостування для вторинного використання осадів стічних вод з метою отримання цінного товарного продукту.

3. Аналіз технологічної схеми очищення каналізаційних стоків і системи поводження з опадами стічних вод на досліджуваному підприємстві

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" – одне з найбільших підприємств галузі житлово-комунального господарства Донецького регіону. Це унікальний комплекс гідротехнічних та водопровідних споруд, що забезпечують безперебійний процес водозабезпечення та водовідведення в Донбасі [2].

Основне завдання підприємства – транспортування, очищення води, безперебійне постачання питною та технічною водою населених пунктів і підприємств області, а також обробка стічних вод [2].

Одним з виробничих об'єктів КП "Компанія "Вода Донбасу", який здійснює збір та обробку стічних вод (централізоване водовідведення), а також збір та знищення інших відходів є міські каналізаційні очисні споруди Макіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП "Компанія "Вода Донбасу", які розташовані в місті Макіївка.

Об'єкт введений в експлуатацію в 1972 р. Проектна потужність становить 131 тис. м³/добу. Згідно з технологічним регламентом [3] щодоби на міських каналізаційних очисних спорудах обробляються 67,3 тис. м³ господарсько-побутових, виробничих і зливових стічних вод, що подаються на очищення по загально сплавній системі водовідведення, а фактичні обсяги утворення осадів стічних вод досягають 10 тис. т/рік. Принципова схема очищення стічних вод та утворення ОСВ на досліджуваному об'єкті представлена на малюнку 1.

Принципова схема очищення стічних вод


Умовні позначення: I – сирий осад; II – надлишковий активний мул; III – зворотній активний мул;
IV – відпрацьований активний мул; V – водно-мулова суміш; VI – осад зневоднений.

1 – решітки-дробарки; 2 – пісколовки; 3 – первинні відстійники; 4 – насосна станція сирого осаду; 5 – аеротенк; 6 – вторинні відстійники; 7 – насосна станція активного мулу; 8 – аеробний стабілізатор; 9 – мулові майданчики; 10 – мулові ставки; 11 – контактний резервуар


Малюнок 1 – Принципова схема очищення стічних вод
(анимация: 5 кадрів, 10 циклів повторення, 60,2 кілобайт)

Стічні води надходять в приймальну камеру, де відбувається гасіння швидкості потоку, і по лотках направляються в будівлю решіток - дробарок 1. У будівлі решіток затримуються великі домішки з подальшим їх подрібненням в дробарках. Кількість забруднень, затриманих гратами, становить 8 л на 1 людину на рік. Вологість забруднень 80 %, зольність 7-8 %, об'ємна маса 750 кг/м³. Великі забруднення з решіток видаляються в герметично закритий контейнер з написом "відходи", де дезінфікуються хлорним вапном і попутно вивозяться на полігон ТПВ, згідно договору.

Далі стічні води надходять в горизонтальні бункера пісколовки 2 для уловлювання важких механічних домішок з гідравлічною крупністю частинок 18-24 мм/с. Швидкість течії води в межах 0,15-0,3 м/с. Осілі в пісколовках домішки видаляються на піскові майданчики гідроелеваторами. Чистка пісколовок проводиться 1 раз на 3 дні при їх повному спорожненні. Кількість затриманого піску в пісколовках становить 0,02 л на 1 людину на добу, вологість піскові пульпи – 60-70 %, зольність – 50-60 %, об'ємна вага – 1,5 т/м³. Ефективність уловлювання піску складає не менше 85 %, а концентрація домішок знижується на 5 % [3].

З пісколовок стічні води надходять в первинні радіальні відстійники 3, де затримується основна маса осілих і плаваючих грубо дисперсних речовин. В даних спорудах, у перебіг декількох годин, вода залишається нерухомою, при цьому одночасно протікають два процеси, таких як, седиментація найважчих частинок органічних речовин (30-50 %) на дно і спливання на поверхню жирних, маслянистих речовин та нафтопродуктів. Сирий осад через насосну станцію 4 направляється на аеробний стабілізатор 8, а зібраний в бочки, спливаючий матеріал (іл-сирець) прямує на регенерацію або спалювання [4]. Ефективність освітлення стічних вод в первинних відстійниках складає 40-50 %. Час відстоювання 1,5-2 години. Вивантаження сирого осаду проводиться 1 раз на добу [3].

Освітлена стічна вода подається в блок біохімічної очистки, де в аеротенках 5 відбувається аерація суміші активного мулу зі стоками, що зумовлює деструкцію органічних полютантів і процес нітрифікації – окиснювання азоту амонійного в нітрити, а потім у нітрати. Активний мул являє собою пластівці різної величини, що складаються з біомаси мікроорганізмів і забруднюючих речовин, що надходять в аеротенк зі стічними водами. Ефективність біохімічної очистки становить 95-97 %.

З аеротенків суміш стічних вод з активним мулом направляється у вторинні відстійники 6, де відбувається виділення мулу з суміші відстоюванням, іде процес його седиментації, при якому мікроорганізми активного мулу своєю лускатою поверхнею адсорбують найдрібніші суспензії.

Процес БХО супроводжується утворенням великої кількості відпрацьованого активного мулу, що представляє собою відмерлий або надлишковий активний мул [4]. Одна частина надлишкового активного мулу через насосну станцію 7 знову прямує в аеротенки (зворотний активний мул), а інша частина закачується в аеробний стабілізатор 8.

Очищені стічні води після вторинних відстійників направляються в блок доочистки, що представлений резервуарами, які заповнені контейнерами з полімерними йоржами і забезпечуються аерацією [3]. Сутність доочистки полягає в тому, що стічні води постачають біомасу на йоржах органічними речовинами, внаслідок чого знижується їх концентрація в стоках.

Доочищені стічні води надходять в контактний резервуар 11 для знезараження гіпохлоритом натрію, в результаті чого досягається ступінь їх очищення, відповідна категорії нормативно очищені. Після проходження всіх етапів очищення, очищені води по трубопроводах скидаються в поверхневе водоймище – річка Грузька [3].

Суміш сирого осаду з відпрацьованим активним мулом проходить аеробну стабілізацію в споруді 8, яка запобігає процес подальшого загнивання осадів і забезпечує їх зневоднення до 80 % вологості. Далі ОСВ надходять на зневоднення в природних умовах на спеціально підготовлені ділянки землі, обладнані штучним дренажем – мулові майданчики 9 і мулові ставки 10, які є місцями видалення і тривалого зберігання даного виду відходів [3].

Згідно з документацією [5], нами проаналізована система поводження з відходами, що утворюються в процесі очищення стічних вод на досліджуваному підприємстві. Результати даного аналізу наведені в таблиці 1.


Таблица 1 – Характеристика відходів, що утворюються в процесі очищення стічних вод
Найменування відходів Технологічний процес або виробництво,
де утворюється відход		 Клас небезпеки Утворення відходу,
т/год		 Поводження з відходом
Сміття з захисних решіток Очищення стічних вод на механічних решітках 4 436,5 Розміщення на полігоні ТПВ
Пісок Очищення стічних вод у пісколовках 4 94,0 Розміщення на піскових майданчиках
Осад стічних вод Очищення стічних вод в первинних відстійниках та БХО 4 9744,6 Стабілізація та розміщення на мулових майданчиках і в ставках

Дані, наведені в таблиці 1 показують, що найбільші обсяги відходів, які утворюються в процесі очищення стічних вод, доводяться на сирий осад первинних відстійників і відпрацьований активний мул споруд БХО в загальному обсязі 9744,6 т/рік.

Обробка суміші сирого осаду та відпрацьованого мулу на мулових майданчиках здійснюється шляхом фільтрації і підземного видалення води, а в мулових ставках шляхом відстоювання та поверхневого видалення води. Обидва процеси засновані на здатності осаду до розшарування при тривалому знаходженні ОСВ у місці видалення відходів, при цьому тверда фаза перерозподіляється по зонам на газ метан і мулову воду [5].

4. Характеристика осадів стічних вод, як джерела екологічної небезпеки підприємства

Обов'язковою умовою ефективної роботи каналізаційних очисних споруд є обробка і видалення ОСВ з території очисних споруд з метою екологічно безпечного використання або зберігання осадів.

Незважаючи на те, що осади стічних вод відносять до мало небезпечних відходів (IV клас), наслідки їх зберігання створюють екологічні, економічні і соціальні проблеми. Більшість умов, необхідних для нормальної експлуатації місць зберігання ОСВ не виконуються. Заходи по сортуванню і знешкодженню ОСВ не проводяться [5]. Перебуваючи на мулових майданчиках і в ставках, ОСВ займають великі площі родючих земель (253 тис. м² [5]), які виведені із сільськогосподарського обороту під розміщення основного виду відходів каналізаційних очисних споруд, а також вимагають постійного здійснення екологічного моніторингу та контролю [6].

Осади стічних вод забруднюють ґрунт, поверхневі і підземні води, атмосферу. Забруднення навколишнього середовища ОСВ відбувається в результаті емісії цілого ряду хімічних елементів (органічні речовини, сполуки азоту і фосфору, сірки, важкі метали та інші елементи), що містяться в даному виді відходів [6].

Згідно з літературними даними [7], високий вміст важких металів при надходженні до підземних вод, які відносяться до категорії "незахищені", простежується в декількох геологічних горизонтах (на глибині 5-6 м), при цьому суттєву частку балансу підземних вод становить інфільтрат з мулових майданчиків. Особливу небезпеку для поверхневих вод (які знаходяться на відстані 0,05 км та 2 км від розташування місць зберігання ОСВ [5]), при незадовільній роботі мулових майданчиків, являє надходження забруднюючих речовин c дренажними водами, що практично зводить нанівець ефективність роботу очисних споруд. При тривалому зберіганні ОСВ на мулових майданчиках і ставках, в результаті анаеробних процесів розкладання, відбувається емісія біогазу і забруднення атмосфери [6].

Крім того, термін експлуатації місць зберігання ОСВ, розрахований на 30 років, давно минув, так як мулові майданчики і ставки досліджуваного об'єкта були запроектовані ще в 1972 році [5]. Більшість мулових майданчиків і ставків щодо заповнення підходять до межі своїх проектних потужностей, і вимагають нових площ для розміщення осадів, що пов'язано з фінансовими стягненнями за розміщення відходів і деградацією нових територій, зайнятих під мулові майданчики і ставки [6].

Складування ОСВ в безпосередній близькості від сільськогосподарських угідь і житлових масивів на відстані 2 км, створює передумови для несанкціонованого використання їх в якості добрива і, як наслідок, до забруднення додаткових площ орних земель. Осади стічних вод є сприятливим бактеріологічним середовищем для розвитку різних паразитарних агентів (яйця та личинки гельмінтів, цисти кишкових найпростіших), а бездомні тварини і птахи, будучи переносниками небезпечних інфекцій (токсокароз), створюють епідеміологічні несприятливі ситуації [7].

Застосовувані на каналізаційних очисних спорудах механічні та фізичні методи обробки осадів стічних вод, такі як аеробна стабілізація, мулові майданчики і мулові ставки пов'язані зі значними економічними витратами, енергоємні, вимагають великих витрат праці і матеріальних засобів, і не завжди забезпечують екологічну безпеку.

На підставі вищенаведеного, необхідно розробити заходи, які дозволять утилізувати осади стічних вод, і таким чином знизити їх негативний вплив на стан навколишнього природного середовища, виконати екологічні нормативи щодо поводження з відходами та забезпечити екологічну безпеку при експлуатації досліджуваного підприємства.

5. Технологічне рішення щодо вторинного використання осадів стічних вод на підставі результатів експериментальних досліджень

При виборі ефективного методу і технології утилізації будь-якого з відходів, необхідно знати його властивості, якісний та кількісний склад.

Аналіз кількісного складу досліджуваних відходів показав, що в процесі очищення стічних вод, найбільше утворення відходів припадає на сирий осад первинних відстійників і відпрацьований активний мул споруд БХО в загальному обсязі 9744,6 т/рік. Ці відходи в суміші обробляються в аеробних стабілізаторах та видаляються на мулові майданчики і ставки для зневоднення та тривалого зберігання [3].

Для визначення якісного складу розглянутого відходу, нами, на базі Центральної контрольно-дослідницької та проектно-вишукувальної водної лабораторії КП "Компанія "Вода Донбасу", згідно з методиками, наведеними в таблиці 2, було виконано хімічний аналіз проб осадів стічних вод, відібраних з мулових майданчиків каналізаційних очисних споруд міста Макіївки. ОСВ аналізувалися на вміст гумінових кислот, азоту амонійного, фосфат-іонів, іонів кальцію та магнію, валового вмісту азоту та фосфору, а також була визначена їхня реакція середовища, вологість і зольність. Результати даного аналізу наведені в таблиці 2.


Таблица 2 – Хімічний склад ОСВ міських каналізаційних очисних споруд Макіївського ВУВКГ КП "Компанія "Вода Донбасу"
№ п/п Показник Методика визначення Одиниця виміру Величина
1 рН ГОСТ 26483-85 - 8,20
2 Вологість ГОСТ 28268-89 % 56,08
3 Зольність ГОСТ 27784-88 % 65,88
4 Гумінові кислоти ГОСТ 9517-94 % 10,5
5 Азот амонійний ДСТУ 4729:2007 мг/кг 546
6 Азот загальний ГОСТ 26715-85 мг/кг 45500
7 Фосфат-іон ГОСТ 26204-91 мг/кг 2676
8 Фосфор загальний МВВ 081/12-0581-08 мг/кг 22099
9 Кальцій МВВ 081/12-0166-05 г/кг 85,6
10 Магній МВВ 081/12-0166-05 г/кг 6,6

Аналіз даних, наведених у таблиці 2, показує, що реакція середовища ОСВ слабо лужна. Досліджуваний відхід має середню вологість і досить високий відсоток зольності та гумінових кислот. ОСВ каналізаційних очисних споруд міста Макіївки містять азот амонійний, фосфат-іони і кальцій, мають високий вміст валового азоту та фосфору, в малих кількостях присутній магній. Вміст даних елементів в досліджуваному відході говорить про те, що осади стічних вод мають удобрювальну цінність, адже присутні в мулі елементи є основними угноювальними компонентами ґрунту, які необхідні для росту і живлення рослин.

Літературні дані [8] вказують на можливість використання ОСВ в якості нетрадиційних добрив для ґрунтів, однак існує ряд вимог, що обмежують вторинне використання ОСВ в даній галузі. Основними обмеженнями при вторинному використанні осадів стічних вод в якості добрива є їх несприятливі санітарно-гігієнічні показники (вміст патогенної мікрофлори, яєць гельмінтів) і токсичні параметри (вміст важких металів) [9].

Проведений аналіз якісного та кількісного складу осадів стічних вод дозволяє зробити висновок, що для їх утилізації необхідно вибрати технологію переробки, за допомогою якої можна буде зняти обмеження на шляху вторинного використання ОСВ та отримати якісне добриво для ґрунтів.

Аналіз сучасних методів і технологій утилізації осадів стічних вод показав, що перспективним для вирішення проблем, пов'язаних із вторинним використанням ОСВ, є метод утилізації, заснований на використанні вермікультури – вермікомпостування.

Вермікомпостування – це один із способів обробки, знезараження та утилізації осадів стічних вод, який являє собою процес переробки осаду дощовими хробаками, при якому органічні сполуки, що містяться в осаді, трансформуються в гумус. Вермікомпостування дозволяє в короткий термін переробити значну кількість осаду стічних вод і отримати цінний товарний продукт – вермікомпост (біогумус) [10].

Біотехнологічний процес переробки осадів стічних вод вермікультурою здійснюється наступним чином. Різні екологічні групи дощових хробаків, поглинаючи ОСВ або субстрати на їх основі, виділяють разом з копролітами (екскрементами) велику кількість власної мікрофлори, ферментів та інших біологічно активних речовин, які мають антисептичні властивості. Вони перешкоджають розвитку патогенної флори, виділенню газів з неприємним запахом і знезаражують ґрунт. Осад, перероблений хробаками, знезаражується від яєць гельмінтів і частково знешкоджується: частина активних форм важких металів переходить до неактивних під ферментативної діяльністю хробаків. Хробаки здатні накопичувати в тілі важкі метали і переводити їх в зв'язані форми, важкодоступні для рослин, що дозволяє розширити спектр застосування кінцевого продукту переробки. Цей процес протікає без застосування реагентів, що робить біологічну утилізацію опадів екологічно безпечної і не призводить до вторинного забруднення поверхневих водоймищ, ґрунтових і підземних вод, ґрунтів та атмосфери [11].

Технологія утилізації осадів стічних вод за допомогою дощових хробаків пов'язана з порівняно низькими витратами на будівництво і експлуатацію пристроїв для вермікомпостування. Вермікомпостування можна проводити цілий рік в закритих опалювальних приміщеннях на стелажах і в штабелях на підлозі, що має бетонну основу або ж на відкритих майданчиках в грядках в теплу пору року. Штабель для вермікомпостування повинен складатися з піщаної основи, де пісок грає роль дренажу, через який відводиться вода, і шару субстрату для вермікультури. Ширину штабелів, гряд або стелажів необхідно приймати від 1 до 1,2 м, довжину – довільно, висоту – не більше 1,5 м [10].

На першій стадії вермікомпостування необхідно [11]:
          - провести хімічний аналіз конкретного субстрату для хробаків;
          - наростити необхідний обсяг вермікультури;
          - провести адаптацію вермікультури до конкретного субстрату;
          - підготувати штабель для вермікомпостування.

На другій стадії вермікомпостування необхідно додати вермікультуру з розрахунку 100 хробаків на 1 м² площі підготовленого штабеля [11]. Вносити вермікультуру необхідно ввечері або в похмурий день. Штабель з субстратом, заселеним вермікультурою, необхідно періодично поливати і рихлити верхній шар під час проведення процесу вермікомпостування.

Вермікомпостування необхідно здійснювати протягом 2-3 місяців при температурі від 16 до 32 °С, оптимальна температура становить 24 °С. Після закінчення процесу переробки осаду необхідно відокремити вермікультуру від готового вермікомпосту на механічних віброситах з розміром отворів від 0,5 см до 1 см. Хробаків, що залишаються на ситі, необхідно використовувати для подальшого процесу вермікомпостування наступної партії осадів стічних вод [11].

Отриманий вермікомпост підсушують потоком гарячого повітря або природним способом до вологості від 50 до 60 %. Готовий біогумус, як цінний товарний продукт – добриво для грунтів, можна відправляти споживачеві або на ділянку зберігання з метою подальшого використання [10].

Одержаний за допомогою вермітехнологіі біогумус, згідно [12] може використовуватися для власних потреб об'єктів КП "Компанія "Вода Донбасу" при догляді за зеленими насадженнями, а також передаватися іншим підприємствам для зеленого будівництва, промислового квітникарства, біологічної рекультивації порушених земель та застосування в лісовому господарстві.

У подальші плани нашого дослідження входить проведення експерименту по вермікомпостуванню осадів стічних вод з отриманням біогумусу, визначення санітарно-гігієнічних показників вихідного та кінцевого продуктів вермікомпостування, а також аналіз отриманого біогумусу на вміст важких металів для встановлення можливості його використання в сільському господарстві.

Висновки

Огляд літературних джерел і попередні результати експериментальних досліджень дозволяють зробити висновок, що для утилізації осадів стічних вод, необхідно обрати метод, заснований на використанні вермітехнології – вермікомпостування, який дозволить вирішити проблеми, пов'язані із вторинним використанням даного виду відходів, підвищити його удобрювальну цінність та отримати якісне добриво для ґрунтів.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: травень 2018 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Перелік посилань

  1. Зуб, А. А. Выбор вермикомпостирования как перспективной технологии утилизации осадков сточных вод канализационных очистных
    сооружений / А. А. Зуб, Ю. Н. Ганнова // Материалы 3-й Международной научно-практической конференции «Инновационные перспективы Донбасса». – Донецк: ДонНТУ, 2017, Т.4, С. 157-161.
  2. Коммунальное предприятие «Компания «Вода Донбасса» [Электронный ресурс] / Официальный сайт КП «Компания «Вода Донбасса». – Режим доступа http://www.voda.dn.ua. – Загл. с экрана.
  3. Технологический регламент городских канализационных очистных сооружений Макеевского ПУВКХ КП «Компания «Вода Донбасса» / Макеевское ПУВКХ КП «Компания «Вода Донбасса». – Макеевка, 2016. – 20 с.
  4. Мишуков, Б. Г. Очистка городских сточных вод / Б. Г. Мишуков, С. Ю. Игнатчик. – СПб: СПб ГАСУ, 2014. – 196 с.
  5. Паспорт места удаления отходов Макеевского ПУВКХ КП «Компания «Вода Донбасса»: Отчет годовой / Макеевское ПУВКХ КП «Компания «Вода Донбасса». – Макеевка, 2013. – 20 с.
  6. Гриценко, А. В. Влияние канализационных осадков на экологическое состояние природной среды, обработка и утилизация осадков сточных вод / А.В. Гриценко, Н.С. Горбань, Н.Ю. Ревякина и др. // Проблемы охраны окружающей природной среды и экологической безопасности: сборник научных трудов/ УкрНИИЭП. – Харьков, 2011. – С.111-122.
  7. Храменков, С.В. Комплексное решение проблемы по разработке и внедрению современных технологий рекультивации территорий иловых площадок станций аэрации с возвращением выведенных из оборота земель / С.В. Храменков, А.Н. Пахомов, А.В. Танин // Водоснабжение и санитарная техника. – Ч. 1. – № 12.– 2002. – С. 17-20.
  8. Солодкова, А. Б. Обезвреживание отработанного активного ила с получением материалов для решения экологических проблем химических и нефтехимических предприятий: Диссертация канд. техн. наук: 03.02.08 / Энгельсский техно-логический институт. – Саратов, 2014. – 158 с.
  9. 3oтoв, H. И. K вопросу об использовании осадков бытовых сточных вод в сельском хозяйстве [Текст] / Н.И. 3oтoв, С.P. Сyслoв // Biсник Дoнбaської нац. академії бyдiвництвa і архітектури: зб. наук. праць / М-вo oсвiти i нayки Укpaїни, ДoнHAБA. – Mакiївка, 2010. – Вип. 2010-3(83): Теxнoлoгiя, opганiзацiя, меxанiзацiя та геoдeзичнe забезпечення будівництва. – С. 214-221. – ISSN 1814-3296.
  10. Вермикомпостирование и вермикультивирование как основа экологического земледелия в XXI веке. Сборник научных трудов. – Минск: НПЦ НАН Беларуси, 2013. – 250 с.
  11. Разработка системы обращения с осадками сточных вод, доочистка сточных вод, предочистка поверхностных вод биотехнологическими методами (вермикультура, биоплато и др.: Отчет годовой (программа 17)) / ЦКИПИВЛ КП «Компания «Вода Донбасса». – Донецк, 2015. – 82 с.
  12. ГОСТ 17.4.3.07–2001. Охрана природы. Почвы. Требования к свойствам осадков сточных вод при использовании их в качестве удобрений. – Введ. в действие Постановлением Госстандарта России от 23-01-2001. – М.: Госстандарт России, 2001. – 6 с.