Біографія
Я,Чабіна Ольга Олександрівна народилася в маленькому промисловому містечку Авдіївка Донецької області, 25 травня 1987 року. Моя сім'я: мати - Саєнко Олена Вікторівна, фахівець інструментального цеху ВАТ Точмаш
(в даний час - пенсіонерка), батько - Саєнко Олександр Іванович, інженер-електрик компанії Донбасенерго
, сестра - Саєнко Тетяна Олександрівна.
З дитинства моїми відмітними якостями були активність і допитливість, що допомагало мені енергійно пізнавати світ і легко засвоювати нові знання. Найулюбленішими заняттями в дитинстві були різноманітні логічні ігри (шашки, морський бій і так далі), любов до яких прищепила мені мама, малювання, активний відпочинок на природі, де прикладом був батько. А в подальшому, в п'ятирічному віці, після оволодіння швидким читанням, найкращим проведенням часу стало спілкування з книгами. Читала я практично все книги, які потрапляли мені в руки, особливо мене залучали різні енциклопедії, книги про тварин і історичні книги.
У дворічному віці я стала вихованкою дитячого садка Ялинка
. Найяскравіші і безцінні спогади дитинства пов'язані саме з періодом відвідування дитячого садка.
У віці 7-ми років я поступила в 1-Б класс Авдіївської загальноосвітньої школи № 2. Найулюбленіши мишкільними предметами були географія, фізика, хімія, з яких я неодноразово брала участь в міських і шкільних олімпіадах. Моє шкільне життя було насиченим. Паралельно я вчилася в Авдіївськії музичній школі по классу фортепіано, а також була капітаном шкільної баскетбольної команди.
У 2003 році, після закінчення 9 класу, я поступила у Вище професійне училище № 67 міста Донецька, яке закінчила в 2006 році за фахом Верстатник широкого профілю. Оператор верстатів з числовим програмним управлінням
. Значний і вирішальний вплив на вибір спеціальності зробила професійна діяльність батьків.
Під час навчання я проходила виробничу практику в ВАТ Точмаш
, в механо-складальному цеху, де і намагалася осягнути всі тонкощі машинобудівного виробництва, починаючи з точного лиття та виробництва інструменту, закінчуючи термообробкою, складанням виробів і технічним контролем.
Після закінчення навчання мені запропонували роботу на Донецькому казенному заводі хімічних виробів, де я і пропрацювала до 2012 року.
У 2010 році я прийняла рішення продовжити свою освіту. На вибір місця навчання вплинула бездоганна репутація ВНЗ. Подавши документи в Донецький Національний Технічний Університет на відразу два цікавих мені напряму Технологія машинобудування
і Мехатронні системи машинобудівного обладнання
, свій вибір у підсумку я зупинила на кафедрі МСМО. Таким чином, у 2011 році я стала студенткою першого курсу заочного факультету ДонНТУ.
Одночасно зі вступом в ДонНТУ в цьому ж році відбулася ще одна радісна подія в моєму житті, я зустріла свого майбутнього чоловіка, за якого я вийшла заміж через рік. У 2013 році у нас народився чудовий синочок. Я вирішила не переривати отримання освіти в зв'язку з відпусткою по догляду за дитиною, хоча і було нелегко поєднувати безсонні ночі з отриманням знань, у мене це вийшло.
У 2016 році, здавши державний іспит, я отримала диплом бакалавра за спеціальністю Технології, обладнання та автоматизація машинобудівних виробництв
з середнім балом за навчання 75 С. У листопаді того ж року мене прийняли на роботу в науково-дослідний відділ конструкторських розробок засобів автоматики Науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту по автоматизації гірних машин
Автоматгірмаш ім. В. А. Антипова
, на посаду інженера-конструктора, а в січні 2017 року мені було присвоєно 2 категорію інженера-конструктора. На цій посаді я і працюю по теперішній час.
У процесі навчання в бакалавраті, я ще раз переконалася в правильності мого вибору, і в подальшому вступила до магістратури.
Під час навчання моїм особливим інтересом були питання інструментального забезпечення машинобудівних виробництв, чим і був обумовлений вибір теми магістерської дисертації Обґрунтування параметрів системи інструментального забезпечення багатоопераційних верстатів
і наукового керівника, яким стала доцент кафедри Мехатронні системи машинобудівного обладнання
Кисельова Ірина Володимирівна.
У моїх планах на майбутнє пріоритетним є закінчення магістратури і успішний захист дисертації. Поглиблення і розвиток моїх професійних навичок і знань, просування по кар'єрних сходах, особистісний розвиток. Також я планую продовжити свою наукову діяльність в аспірантурі, поєднуючи її з ролю щасливої мами і дружини.