Біографія
Особистісне становлення
Я, Поздняков Олександр Олександрович, народився холодним зимовим днем 26 січня 1994 року в місті Сніжне, Донецької області. Я був другою дитиною в сім'ї, але не менш улюбленою. У дитячий садок я пішов з двох років, де знайшов собі кращих друзів. Вихователі дитячого садка замінювали нам на час батьків. Особливо мені подобався час прогулянки у дворі дитячого садка: ми з друзями втікали від вихователів на майданчик грати в футбол. Цей вид спорту почав подобатися мені вже тоді. Випускний в дитячому саду мені запам'ятався яскраво, деякі моменти з тодішнього вечора ми згадуємо з друзями і зараз.
Після дитячого садка, як і більшість дітей у віці семи років, я пішов у школу. Перше вересня – день знань. Всі красиві: дівчатка з бантиками, хлопчики в білих сорочках і брюках з квітами в руках, батьки стурбовані і одночасно щасливі. Північна загальноосвітня школа № 1 відкрила переді мною свої двері. Навчання мені давалось легко, тому кожен навчальний рік, крім 5 класу, я закінчував з похвальним листом. Під час навчання в школі брав участь в олімпіадах з різних дисциплін і різних конкурсах.
У шостому класі я почав захоплюватися футболом. У цьому виді спорту я завойовував нагороди в межах міста. Навіть пробував свої сили в чемпіонаті Донецької області з футболу. Час минав, змінювались інтереси, в десятому класі я почав ходити в тренажерний зал, який сприяв зміцненню мого організму як душевно, так і фізично.
Як казав Сократ „я знаю, що нічого не знаю“ і мені здавалося так само. Я вирішив, що мої знання в області алгебри і геометрії не досить хороші, і, починаючи з восьмого класу, я ходив на курси з цих предметів в іншу школу. Ці курси були, як не дивно тепер, організовані ДонНТУ. Завдяки їм, я підвищив свій рівень знань в алгебрі та геометрії і з досить хорошим результатом склав ЗНО.
Професійне становлення
Після школи переді мною виникла нова задача – вступ до університету. Вибір університету був нелегким завданням, тому що я розумів, що від мого вибору залежить моє майбутнє. Батьки дали мені свободу у виборі спеціальності. Тоді я ще не знав ким я хочу стати і тим більше в якому місті вчитися. Мені були цікаві точні науки, тому я вирішив йти тільки на технічну спеціальність, звузивши коло вибору спеціальності. Довго оцінюючи, зіставляючи вищі навчальні заклади, факультети, мій вибір припав на університет з хорошою історією, видатними випускниками і гідним рівнем підготовки майбутніх фахівців – Донецький національний технічний університет.
Настала осінь 2012 року, і я став першокурсником факультету „Комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики“, спеціальності „Телекомунікаційні системи“. Перший час навчання я відвикав від школи і звикав до університету. Але в процесі навчання, я зрозумів, що школа дала мені хорошу базу знань, яка буде поповнюватися в університеті.
Починаючи з першого курсу я по-справжньому почав вчитися. Прагнення добре і сумлінно вчитися сформувалося ще в школі. Саме тоді я зрозумів, навіщо я вчуся, і для чого мені це потрібно. Навчання в університеті докорінно відрізнялось від навчання в школі. Перший курс був найважчим, особливо перша сесія, коли ти тільки з чуток знаєш що це. Але далі ставало все простіше вивчати предмети.
З третього курсу почалися предмети за фахом такі як „Теорія телетрафіка“, „Теорія електричних сигналів“ та інші. Вели їх хороші викладачі з нашої кафедри, технічно грамотні фахівці. Виділяти якийсь предмет в період навчання в університеті дуже складно, бо всі предмети, кожен у своїй мірі, сприяють створенню образу науки.
На третьому курсі моїм науковим керівником став декан факультету КІТА, завідувач кафедрою „Автоматики і телекомунікацій“. Він допомагав мені готуватися до конференцій, з написанням НДРСа і надалі написанні бакалаврської роботи, яку я захистив на відмінно. Тема моєї бакалаврської роботи „Розробити мультисервісну мережу для умов торгово-розважального центру „Авеню“.
Після закінчення бакалаврату, я вирішив продовжити навчання за своєю спеціальністю і подав документи для вступу на п'ятий курс в магістратуру. Мені вдалося успішно скласти вступні іспити і вступити на 5 курс. Науковий керівник залишився той же і разом з ним я зараз займаюся написанням своєї магістерської роботи.
Плани на майбутнє
Найближчим часом основною метою є написання магістерської роботи та її успішний захист. Після закінчення ВНЗ хотілося б знайти цікаву, гідну роботу, де знадобилися б отримані знання за період навчання. Важливо не зупинятися на досягнутому і постійно самонавчатися і розвиватися.
Хотілось би подорожувати по різних країнах і континентах. Особливо хочеться побувати в Норвегії. Ця держава приваблює мене своєю природою: красивими озерами, річками і лісами.