Біографія
Особистісне становлення
Мене звати Ричковский Андрій Володимирович. Я народився 18 березня 1994 року в невеликому селі Димитрово. В цьому селі я прожив до 2003 року, після чого ми з батьками переїхали в місто Красноармійськ, де я власне і виріс. Моя мама, Ричковськая Аліна володимирівна, бухгалтер за освітою. Батько, Ричковський Володимир Францович — агроном. Є рідний брат Павло. Дитинство у мене було звичайне, я б сказав — стандартне. В садок я не ходив, бо його не було в нашому селищі. Дошкільну освіту мені надала мама. Влітку я постійно їздив до бабусі, їздив в оздоровчі лагері. Ходив у різні спортивні секції: плавання, баскетбол, флорбол, волейбол. У мене була чудова школа, з чудовими педагогами. Багатьом учителям я вдячний досі і згадую їх тільки з позитивними емоціями. За те, що вони мене направляли і допомагали під час всього навчання.
Професійне становлення
З раннього дитинства мене тягнуло до техніки, різної електроніки і всього, що з нею пов'язано. Я закінчив школу в 2012 році. У школі мені завжди говорили про математичний і аналітичний склад розуму, тому вибір майбутньої професії для мене не був важким. Всі економічні, юридичні та інші спеціальності відійшли на другий план. Батьки мені дали простір і свободу у виборі подальшого навчання, ніяк не обмежуючи мене. У 2012 році я здав зовнішнє незалежне тестування з математики, фізики, української мови та англійської. І вирішив подавати документи на технічну спеціальність. Мій вибір пав на Донецький національний технічний університет. Вибирав між кількома спеціальностями: радіотехніка; електротехніка; французький технічний (вивчення мов мені теж завжди подобалося). Вони однаково подобалися мені, подавши документи на всі три, обрані напрямки, я чекав результатів. І ось у вересні 2012 року я вже студент першого курсу спеціальності радіотехнічного факультету. Навчання в університеті кардинально відрізняється від школи. Тут тебе ніхто не буде тягнути або допомагати, бігати за тобою. Всі свої проблеми і нові запитання ти вирішуєш сам. Перший час мені було не те, щоб важко, але дуже не звично. Адже я змінив не тільки місце навчання, а й місце проживання, переїхав від батьків і почав самостійне життя. З'явилося багато нових, цікавих друзів. Перший курс дався мені не дуже легко, але старався з усіх сил, щоб моє навчання було успішним і ефективним, а не просто просиджуванням за партою. Адже я розумів, що обрана професія зі мною на все життя. Я намагався вчитися добре, щось виходило краще, щось гірше, але в цілому все вдавалося. Не без допомоги прекрасних викладачів, які зробили величезний вплив на становлення моєї особистості. За що я їм дуже вдячний. Після складання державного іспиту, по закінченню 4 курсу, я твердо націлився вступити до магістратури. Після здачі вступних іспитів я побачив своє прізвище в списку зарахованих на магістратуру.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Певних планів у мене немає. Насправді вони є, але їх занадто багато. Перше, що хотілося б зробити, це знайти хорошу роботу. А після здійснити решту планів.