Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Актуальність тематики дослідження

Сучасне російське суспільство поки продовжує переживати кризу, який проявляється в політиці, економіці, ідеології та інших сферах життя суспільства. Росія в черговий раз стоїть перед необхідністю вибору орієнтирів для свого подальшого розвитку, і тут не можна помилитися.

Перехід до ринкових відносин у вітчизняній економіці визначає необхідність організаційно-економічних новацій у всіх областях господарської діяльності. Одним з найважливіших напрямків економічних реформ, що сприяють розвитку конкурентного ринкового середовища, наповнення споживчого ринку товарами і послугами, створенню нових робочих місць, формування широкого кола власників є розвиток малих форм виробництва.

Досвід провідних країн сучасного світу з усією очевидністю доводить необхідність наявності в будь-якій національній економіці високорозвиненої і ефективного малого підприємницького сектора. Тому відродження Росії неможливо здійснити без відповідного цьому розвитку даного сектора економіки, так як саме він є тим локомотивом, який буквально тягне за собою економічний і соціальний розвиток.

Господарська практика в малому бізнесі знаходиться в причинно-наслідкового залежності заглиблюється спеціалізацією суспільного виробництва і диференціацією товарів і послуг. Економічна маневреність, гнучкість прийняття рішень, територіально-просторова мобільність робить малий бізнес необхідним у сучасному, постіндустріальному суспільстві.

Розробці проблем становлення і функціонування малих підприємницьких структур присвячені дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів: Мягкова П., Зяблюка М., Хайер В., Ерхарда Л., Аллена Л., Брокхауса А., Динкіна А., Стерлин А., Ніндайка Р. , Лук'янова Ю., Рубе В., Горбунова Е., Йорданської Е., Медведєва А., Татаркіна А., Фегенно Е. і ін. Ними обгрунтована необхідність вивчення проблем малого бізнесу, досліджено основні напрямки реалізації державної політики підтримки малих фірм, виявлені деякі особливості розвитку малий го виробництва, визначені підходи до оцінки інвестиційних проектів і розробці бізнес-планів і т.д.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

На даний момент є багато публікацій, що містять різні аспекти поняття «Розвиток малого бізнесу в регіоні». У більшості робіт відзначається важливість вивчення проблеми оцінки перспектив розвитку, його використання і приросту, вказується на існування значних відмінностей у визначенні самого поняття економічного потенціалу, його сутності, складу і співвідношеннями з іншими категоріями. Над дослідженням і аналізом даної теми працювали: В.Р. Веснін, Г.Б. Клейнер, В.В. Ковальов, Н.Ф. Ріффа, В.Н. Авдєєнко, М.В. Афанасьєв, Ю.Г. Гусєв, Р.А. Бєлоусов, І.А. Гуніна, С.І. Кухаренко.

Мета і завдання дослідження.

Метою дослідження є розробка підходів щодо розкриття і аналізу соціальної та економічної ролі малого підприємництва в умовах ринкової економіки.

- виявити роль державної підтримки в розвитку малого бізнесу;

- дослідити стан малого підприємництва на регіональному рівні в розрізі галузей промисловості і адміністративних округів;

- провести системний аналіз зайнятості на малих підприємствах;

- оцінити фінансово-господарський стан малих підприємств;

- розробити методику комплексної оцінки ефективності розвитку малого підприємництва на регіональному рівні;

- встановити пріоритетні напрямки щодо вдосконалення роботи підсистеми інфраструктурного забезпечення підтримки малого бізнесу;

- відобразити результативність функціонування фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва.

Об'єкт дослідження

Об'єктом є малий бізнес в регіоні.

Предмет дослідження

Предметом є перспективи розвитку малого бізнесу.

Зміст роботи.

1.Необхідність розвитку малого бізнесу і його характеристика

У господарській практиці широко застосовуються традиційні схеми поділу економіки на складові елементи, що дозволяють всебічно вивчити закономірності та напрямки розвитку народного господарства, своєчасно помітити народжуються проблеми і вжити заходів щодо їх вирішення. Це - поділ економіки за галузевою ознакою, за територіальним, за формами власності і т.д.

Існувало і поділ підприємств за критерієм їх розміру в залежності від чисельності працюючих, вартості основних і обігових фондів, обсягу виробництва продукції та інших показників. Такий поділ використовувалося для визначення категорії підприємств, що є базою для формування оплати праці. Реформа оплати праці, здавалося б, зробила непотрібними визначення "категорійності" підприємства. Однак життя дає інший висновок: необхідно різко підвищити роль поділу підприємств на великі, середні та малі і покласти його в основу спеціальної системи організації диференційованого уваги з боку держави до фінансового, матеріально-технічного благополуччю різних за розміром підприємств [2].

Функціональне призначення підприємств, їх роль в економіці значною мірою змінюються залежно від розміру підприємства. Велике і дрібне виробництва, навіть в рамках однієї території і галузі, як правило, не є взаємозамінними. Відсутність одного з них - це незаповнена осередок економіки, що має своїм наслідком загальне зниження ефективності виробництва. Великі, середні і малі підприємства доповнюють один одного, створюють цілісний організм економіки.

Ті, хто вперше стикається з малими підприємствами, зазвичай допускають типову помилку: малі підприємства вважають одним із видів підприємств, подібно до державних, орендних, спільних, сімейним і т.д. Це невірно, малі підприємства в цей перелік не можуть бути включені. Малі - це не вид, що не організаційно-правова форма, а розмір підприємства. Мале підприємство - завжди якесь стосовно які виділяються в законодавстві видів підприємств. З усіх наявних видів підприємств: державних, колективних, спільних, кооперативів тощо, виділяється їх частина за критеріями чисельності працюючих. Таким чином, існують малі державні, малі спільні, малі приватні та інші види малих підприємств [1].

У зв'язку з цим стає очевидним, для малих підприємств не існує якоїсь універсальної, загальної для всіх їх видів системи ціноутворення, матеріально-технічного постачання, оплати праці, управління і т.д. Всі ці системи функціонування підприємства визначаються за їх видами.

Існує і ще одне широко поширена помилка, нібито вид малого підприємства зумовлюється тим, яка організація є його засновником. Безумовною зв'язку тут немає. Малі підприємства можуть створюватися громадянами, членами сім'ї і спільно з іншими особами, державними, орендними, спільними підприємствами, громадськими організаціями тощо Крім того, малі підприємства можуть створюватися спільно зазначеними органами, підприємствами, організаціями та громадянами.

Якщо засновником малого підприємства є державна організація, то це аж ніяк не означає, що нове утворення буде саме малим державним підприємством. Майно, що виділяється зі складу державного підприємства, може бути здано в оренду кооперативом. Вид створеного підприємства - кооператив. Можуть бути й інші варіанти.

У той же час індивідуальні та сімейні приватні підприємства, названі так саме стосовно засновникам, не можуть бути іншого виду. Тобто з таких видів малих підприємств фундація та вид малих підприємств збігаються.

Підприємництво в масштабі малого підприємства має низку якісних особливостей. В першу чергу варто відзначити єдність права власності і безпосереднього управління підприємством.

Друга характеристика - так звана видимість підприємства: обмеженість його масштабів викликає особливий, особистісний характер відносин між господарем і працівником, що дозволяє домагатися дійсної мотивації роботи персоналу і більш високого ступеня його задоволеності працею.

Третя - відносно невеликі ринки ресурсів і збуту, що не дозволяють фірмі надавати скільки-небудь серйозний вплив на ціни і загальний галузевої обсяг реалізації товару.

Четверта - персоніфікований характер відносин між підприємцем і клієнтами, оскільки, як еже зазначалося, мале підприємство розраховане на обслуговування порівняно вузького кола споживачів.

П'яте - ключова роль керівника в житті підприємства: він повністю відповідальний за результати господарювання не тільки з-за майнового ринку, але і внаслідок своєї безпосередньої включеності в виробничий процес і все пов'язане з його організацією.

Шоста специфічна риса - сімейне ведення справи: воно успадковується родичами господаря, ніж диктується пряма залученість останніх у всю діяльність підприємства.

Нарешті, сьома особливість пов'язана з характером фінансування. Якщо "гіганти" черпають необхідні ресурси головним чином через фондові біржі, то малі підприємства покладаються на порівняно невеликі кредити банків, власні кошти і "неформальний" ринок капіталів (гроші друзів, родичів і т.д.)[4].

Так само, як одну з особливостей, можна виділити високу частку оборотного капіталу в порівнянні з основним фондом. Якщо у великих підприємств це співвідношення 80:20, то у малих воно становить 20:80.

В ряду функцій малого підприємства, перш за все, важливо відзначити економічні функції, які визначаються його роллю як, по-перше, роботодавця; по-друге - виробника продукції і послуг, по-третє - каталізатора науково-технічного прогресу, в четвертих - платника податків, по-п'яте - агента ринкових відносин.

Не менш значимі функції соціальні. По-перше, через малі форми підприємницької діяльності багато людей розкривають і реалізують свій творчий потенціал. По-друге, в основному тут використовується праця соціально вразливих груп населення (жінок, учнів, інвалідів, пенсіонерів, біженців і т.д.), які не можуть знайти собі застосування на великих підприємствах. По - третє, малі підприємства є головним продуцентом місць виробничого навчання, своєрідним "полігоном" для обкатки молодих кадрів. По-четверте, невеликі підприємства, перш за все в сфері обслуговування, задовольняють потреби людей у спілкуванні (але його вони позбавлені, наприклад, в супермаркетах).

УУже сьогодні актуальна і буде актуалізуватися і далі екологічна функція малого бізнесу, яка вже має місце в країнах з розвиненою ринковою економікою [2].

2. Сучасні проблеми розвитку малого бізнесу та шляхи їх вирішення

Як показав час, мале підприємництво поступово (хоча і не настільки швидко, як передбачалося) починає займати певне місце в господарстві країни.

Станом на 1 січня 2014р. в Росії діяло 868 тис. малих підприємств (в порівнянні з їх кількістю на 1 січня 2013р. приріст склав лише 6,9 тис. малих підприємств, або 0,8%).

Разом з тим слід зазначити стабільне зростання числа підприємств в таких галузях, як охорона здоров'я, фізична культура і соціальне забезпечення (на 39,8% - в 2013 р, на 12,1% - в 2014 р), операції з нерухомим майном ( на 19,9% і на 26,8% відповідно), торгівля і громадське харчування (на 3,8% і на 3,6%). Продовжувало скорочуватися число малих підприємств, що працюють в галузі "наука і наукове обслуговування" (на 6,2% і на 11,4%).

Галузева структура малого бізнесу поступово змінюється в бік збільшення частки підприємств торгівлі і громадського харчування та зменшення частки будівельних організацій, підприємств, що займаються загальною комерційною діяльністю по забезпеченню функціонування ринку, наукою і науковим обслуговуванням.

В 2000 р малими підприємствами було вироблено продукції, робіт, послуг за всіма видами діяльності на 261,9 млрд. Рублів, це за оцінкою, становила близько 7% випуску продукції, робіт і послуг усіх галузей економіки Росії, що займаються виробництвом товарів і надають ринкові послуги . Об'єм виробленої малими підприємствами продукції у фактичних цінах зменшився в порівнянні з 2010 роком на 13,6%.

За основним видом діяльності підприємств було вироблено продукції, робіт, послуг на 231,8 млрд. Рублів, три чверті цього обсягу припадає на валовий дохід підприємств торгівлі і громадського харчування (26,1%), випуск промислової продукції (24,2%) і обсяг вироблених будівельних робіт (26,1%).

Інвестиції малих підприємств в основний капітал в 2013 р склали 22,5 млрд. Рублів, або 5,6% всіх інвестицій на розвиток економіки і соціальної сфери Росії. У порівнянні з 2012 р в порівнянних цінах вони зменшилися на 3,5% [5].

У більшості економічних районів має місце невідповідність часткою обсягів прибутку і платежів. Дія зазначених факторів знижує обсяг надходжень в прибуткову частину бюджетів усіх рівнів.

Багато характерні особливості становлення малого підприємництва в Росії безпосередньо пов'язані з основними проблемами, що заважають розвитку нормальних ринкових відносин і приватного підприємництва в цілому.

Серпнева криза в Росії показав, що в нашій країні середній клас, клас власників, існує як реальність. І наша біда, що ми зрозуміли це такою ціною.

Наявність прошарку, нехай дуже маленькою, власників-підприємців позначило та їхні проблеми. Так в Резолюції I Всеросійського з'їзду підприємців малих підприємств були виділені наступні проблеми:

- Повільно йде процес створення інфраструктури малого бізнесу;

- Низькими темпами відбувається збільшення числа малих підприємств, особливо у виробничій сфері;

- Не у багатьох регіонах розроблені і прийняті органами влади нормативні акти, регіональні програми розвитку малого підприємництва, а там де вони прийняті реалізація їх відбувається далеко не в повній мірі;

- Недостатньо налагоджена взаємодія регіонів, як в плані обміну інформацією та досвідом щодо розвитку малого підприємництва, так і в організації практичного господарського взаємодії підприємців різних регіонів між собою [1].

На що відбулася, в рамках Всеросійського економічного форуму, науково-практичної конференції, Президент Російської асоціації розвитку малих підприємств Олександр Іоффе зазначив, що владі потрібні дуже прості інструменти - розум, воля, совість. "Ні Міністерство антимонопольної політики і розвитку підприємництва, ні Фонд підтримки, ні інші надбудовні структури не зможуть радикально змінити становище, якщо раніше ідеї вдосконалення правового поля малого бізнесу будуть звучати тільки на словах. Малий бізнес, - заявив А.Іоффе, - є тільки тоді, коли його багато, і тільки в цьому випадку він стає дієвою силою економіки, важливим соціальним інструментом. Цього не буде доти, доки держава не скаже, що підтримка економічної ініціативи громадян є найважливішим пріоритетом. Лише після цього будуть можливі діалог бізнесу і влади, і зворотний зв'язок. І тоді вдасться розібратися з податками і адміністративними бар'єрами ".

Різко висловився з приводу чиновницьких методів управління малим бізнесом голова Російської профспілки працівників малого та середнього бізнесу Олександр Попов:

- жируючі чини влади, сказав він, придумують щорічне ліцензування, причому, на другий рік можуть і не дати працювати. А це означає, що підприємство, яке уклало договору, виявляються не в змозі їх виконати, і потрапляє в відносини, пов'язані з розправою. Насправді, ці перешкоди створюються заради поборів.

- Малий бізнес абсолютно позбавлений і соціального захисту. Фонд соціального розвитку, - вважає О.Попов, - внаслідок застосовуваної системи транзитних рахунків, не дає можливості малим підприємствам використовувати перераховуються ними кошти для оплати лікування, відпочинку. Матеріальної підтримки персоналу.

Про шкоду некомпетентності в бізнесі говорив проректор академії менеджменту і ринку Веніамін Каганов. "Щоб приймалися правильні рішення чиновниками всіх рівнів, - вважає В. Каганов, -их потрібно залучити до системи навчання, може бути, навіть відновивши колишню систему підвищення кваліфікації. Зараз все некомпетентні в бізнесі: і підприємці, і податкові інспектори, і працівники правових органів . Має стати правилом, що чиновники проходять підготовку для роботи в полі підприємництва " [6].

Якщо торкнутися проблеми фінансування, то до жовтня 1995 року проблемою фінансування малого бізнесу ніхто офіційно не займався. Багато банків, не проявляючи особливого бажання вкладати інвестиції в малі підприємства, пояснюють це тим, що кількість затраченого часу і зусиль на оформлення кредиту розміром 100 тис. Дол. Та 10 млн. Дол. Однаково, а одержуваний дохід різниться у багато разів. До речі, тут наші проблеми не відрізняються від західних, і там фінансові структури неохоче займаються цим родом діяльності.

Більшість кредитних організацій, які мають зв'язки з малим бізнесом, знаходяться в регіонах і не мають достатнього оборотного капіталу. В першу чергу кредити отримують ті виробництва, продукція яких користується найбільшим попитом: переробка продуктів харчування, деревообробка, розлив напоїв, складські та транспортні послуги, легка промисловість. І далеко не всі займаються фінансуванням інноваційного бізнесу - нових наукоємних технологій, які визначають майбутнє технологічного прогресу.

Перейдемо від загальних проблем до більш приватним, які безпосередньо зачіпають підприємців і є причиною розвалу підприємства.

Багато малі підприємства згасають вже на самому початку своєї діяльності. Наприклад, з 600 тисяч нових підприємств, щорічно що виникають в США, тільки половина дотягує до 18 місяців і тільки одне з п'яти доживає до 10 років.

Можливо, головною причиною є легкість створення підприємства. Але ж свобода вибору означає не тільки свободу успіху, але і свободу невдач. Самі ж керівники малих підприємств виділяють наступні причини:

44% опитаних головною причиною називають некомпетентність;

17% - відсутність управлінського досвіду;

16% - незбалансований досвід: брак досвіду в маркетингу, фінансах, постачанні і виробництві;

15% - відсутність досвіду роботи в галузі;

1% - недбалість у веденні справ;

1% - шахрайство або лихо;

6% - інші причини, з якими стикаються керівники малих фірм.

Варто також відзначити, що лише 20% керівників підприємств мають відповідну освіту [5].

Звичайно, основною проблемою з усіх вище названих є проблема, головним чином представляє відносини малого бізнесу і держави.

3. Государственны державна підтримка малого бізнесу

Практика державного сприяння немонополістичному сектору економіки розвинених країн показує, що урядовий вибір основних напрямів цього сприяння відбувається на основі досліджень даного кола проблем. Тому найважливіше завдання органів влади визначити пріоритетні напрямки розвитку малого бізнесу. У Росії до таких напрямів віднесено:

- Виробництво і переробка сільськогосподарської продукції;

- Виробництво продовольчих, промислових товарів, товарів народного споживання;

- Лікарських препаратів і медичної техніки;

- Будівництво об'єктів житлового, виробничого і соціального призначення.

Відповідно, одним з важливих інструментів державного сприяння розвитку дрібного бізнесу є пряма фінансова допомога, яка здійснюється за допомогою пільгового субсидування малих фірм, надання гарантій при отриманні ними позик з інших джерел і пільгового оподаткування [4].

Важливим інструментом державного сприяння малим підприємствам у більшості промислово розвинених країн є система державних замовлень. Дана форма відносин дозволяє забезпечити малому бізнесу гарантований ринок збуту, прискорити процес накопичення капіталу, розширити виробничі потужності, зміцнити конкурентоспроможність, модернізувати обладнання та багато іншого.

Досить широкий розвиток одержали що організуються державними органами і приватними підприємствами спеціальні служби по наданню різноманітних консультаційних послуг малим компаніям.

Особлива система державної підтримки існує для підприємств, що займаються науково-дослідними роботами. Головне місце в цій системі займають фінансова допомога та інформаційне забезпечення дослідних робіт.

Зараз, при коригуванні багатьма політичними партіями і рухами своїх програм, в них можна помітити змінюється ставлення до малого бізнесу. Так з усіх програм можна виділити головні загальні ідеї:

- Пріоритетний розвиток малого підприємництва – НЕ самоціль, а одна з основних умов економічного і соціального відродження Росії.

- Масове широкомасштабне розвиток малого підприємництва дозволить надати роботу мільйонам громадян, які вивільняються з державних і приватизованих підприємств. За оцінками І. Хакамада: близько 50 млн. Чоловік..

- Реалізація заходів щодо забезпечення виробничої та інноваційної підтримки малих підприємств дозволить створити значну кількість нових малих підприємств, до 12 млн. Підприємств, і нових робочих місць, насамперед, для соціально незахищених верств населення.

- Мале підприємство, що грає все більшу роль в регіональних соціально-економічних процесах, враховує своєрідність кожного регіону, формує значну частку дохідної бази бюджету та є вирішальним фактором економічної стабілізації через створення місцевих споживчих ринків і нових робочих місць [6].

Якщо не вдаватися в подробиці, то сьогодні виділяють чотири основних напрямки для вирішення проблем малого бізнесу. Перше - поміняти психологію влади до малого бізнесу. Відійти від думки, що малий бізнес не платить податки і знаходиться в сірій економіці. Друге - реформування і спрощення оподаткування. За сьогоднішньої системи, коли віднімається левова частка доходу, підприємства змушені ухилятися від податків.

По-третє, зробити прозорими і внести ясність в акти купівлі-продажу майна. І, нарешті, вирішити питання із землею, інакше аграрна Росія буде харчуватися імпортом. Четверте - стимулювати інвестиції населення, яке вже не довіряє ні банкам, ні державі, в малий бізнес. А це, за деякими оцінками, змусити працювати від 20 до 40 млрд. Дол., Що зберігаються під подушками і матрацами [3].

РРосія повинна жити за принципом, що держава обслуговує потреби і запити суспільства, а не навпаки.

Висновки

У даній роботі було охарактеризовано мале підприємництво в Росії в даний час, виділені особливості малого підприємництва і позначені основні і найбільш гострі його проблеми.

Наголосивши на необхідності поділу фірм на великі, середні і дрібні, було з'ясовано, що основним критерієм поділу підприємств є кількість працюючих на даному підприємстві, яке залежить від галузі, до якої належить підприємство.

Необхідно відзначити, що малий бізнес в Росії вже має досить широку правову основу, але вона недостатня. Проблема полягає в тому, що вона однобока і прийняті правові аспекти не реалізуються, що робить абсурдним прийняття будь-яких нових нормативно-правових актів.

Що ж стосується сфери діяльності, то малий бізнес має свою нішу в економіці, яка забезпечує найбільш ефективну віддачу від роботи, як з цілими підприємствами-гігантами, так і з окремою людиною. Дана позиція обумовлена особливостями і функціями малого підприємства.

Особливості малих фірм, в першу чергу, визначаються їх розміром. Звідси випливає і особлива роль керівника, і невеликий ринок збуту, і виняткова гнучкість в наданні товарів і послуг і висока частка оборотного капіталу і багато інших риси, властиві тільки суб'єктам малого бізнесу. Виходячи з особливостей визначають і функції: економічна, характеризується дуже високим відсотком в загальній кількості підприємств і в ВВП, а також інноваційною діяльністю; соціальна, функція, що дозволяє розкрити індивідуальні риси людини, більш повно реалізувати себе як особистість і згладити соціальні конфлікти; екологічна, особливо актуальна в наші дні, коли загальна екологічна катастрофа, дозволяє більш раціонально використовувати ресурси і використовувати у виробництві відходи. Говорячи про малий бізнес треба сказати, що він найбільш ефективний лише при взаємодії з великими підприємствами і навпаки. Це єдине ціле, з якого не можна виключати окремі частини. На даному етапі розвитку малого бізнесу в якості основних проблем виділяють: бюрократизм і корупцію, які вразили всю Росію; розвиток серед суб'єктів малого бізнесу в основному торгово-посередницьких фірм; нерівномірність і непередбачуваність розвитку всієї економіки, як в територіальному плані, так і в часовому; недостатність і недоработанность правової бази, яка є однобокою. Негативне ставлення до малого підприємництва держави і суспільства, також є дуже серйозною проблемою, хоча в останні роки ставлення змінюється. Це пов'язано з тим, що навіть в даних умовах малий бізнес робить позитивний вплив на економіку. Якщо торкнутися проблеми фінансування, то її дозвіл знаходиться на нульовій стадії. І як наслідок - дуже висока криміналізація малого бізнесу.

На момент написання реферату дипломна робота ще не завершена. Остаточне завершення:

Червень 2018 року. Після зазначеної дати повний текст роботи може бути отриманий у автора або його наукового керівника.

Список источников

  1. № 209-Ф от 24.07.2007 «О развитии малого и среднего предпринимательства в Российской Федерации».
  2. Романов А.Н. Предпринимательство. — М: ЮНИТИ-ДАНА, 2012. — 687 с.
  3. Кузнецов В.В. Бизнес-план создания малого предприятия. Экономические методы управления предпринимательской деятельностью. Электронная Библиотека УлГТУ.
  4. Российский статистический ежегодник. 2011: Стат.сб. / Росстат. — М., 2011. — 795 с.
  5. Экономика фирмы: учеб. пособие / [под ред. Н.П. Иващенко]. — М.: ИНФРА, 2006. — 528 с.
  6. Просветов Г.И. Управление малым бизнесом. Задачи и решения: Учебно-практическое пособие. — М.: Альфа-пресс, 2010. — 320 с.