Реферат за темою випускної роботи
Зміст
- Вступ
- 1.Поняття і класифікація оборотних активів
- 2. Аналіз оборотних активів
- 3.Політика управління оборотними активами
- Висновок
- Список використаної літератури
Вступ
Актуальність тематики дослідження.
У сучасних умовах розвитку конкурентного ринку ефективне управління такими основними економічними процесами як формування і використання оборотних коштів у оперативній діяльністі сприяє вирішенню ряду питань стратегічного розвитку підприємства і забезпечує підвищення ефективності отримання результатів господарської діяльності. Більшість вітчизняних підприємств не витримують жорсткої конкуренції, не досягають високого рівня прибутковості через нестачу оборотних коштів, уповільненої руху потоків оборотних коштів, тому проблема оцінки рівня забезпеченості підприємств обіговими коштами, вибору джерел їх фінансування, визначення ефективності використання і їх якісного планування є досить актуальною.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Проблема дослідження теоретичних особливостей управління оборотними засобами, в тому числі визначення поняття оборотні кошти розглянута в роботах таких вчених-економістів, як Бормотова М. В., Бочаров В. В., Брігхем Є. Ф., Герчикова І. Н., Гончаров А . Б., Гриньова В. М., Овсійчук М. Ф., Павлова Л. Н., Поддєрьогін А. М., Поляк Г. Б., Стоянова А. С. та інші.
Мета і завдання дослідження.
Мета магістерської роботи - подальший розвиток теоретичних основ та розробки методичних методів рекомендацій щодо вдосконалення управління оборотними активами підприємства.
Для досягнення зазначеної мети в магістерській роботі поставлені і вирішені комплекс теоретичних, науково-методичних і практичних задач:
1. Уточнено сутність і специфічні риси оборотних активів підприємств на основі аналізу точок зору вчених.
2. Досліджено вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на формування оборотних активів підприємств.
3. Вивчено моделі управління оборотними активами підприємств в цілому і їх складовими, уточнено умови їх застосування.
4. Розроблено рекомендації щодо застосування методів математичного моделювання для вдосконалення управління оборотними коштами в сучасних умовах.
Об'єктом дослідження
є процеси управління оборотними активами підприємства в сучасних умовах.
Предмет дослідження
науково-методичні засади формування та використання оборотних активів підприємства
1. Поняття і класифікація оборотних активів
Оборотні активи представляють найбільш велику частину короткострокової фінансової політики підприємства, оскільки саме поточні активи забезпечують платоспроможність і цільові фінансові результати діяльності підприємства. Складність управління цими активами пов'язана з наявністю великої кількості їх елементів і постійної трансформацією їх видів.
Як відомо, оборотні кошти - одна з найважливіших фінансових категорій - являють собою авансовану в грошовій формі вартість для утворення і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу в мінімально необхідних розмірах, що забезпечують виконання виробничої програми та своєчасне здійснення розрахунків. Інформаційною базою аналізу та управління оборотними коштами є форми бухгалтерської і фінансової звітності, в яких у вартісній оцінці відбивається матеріально-речовий втілення оборотних коштів - оборотні активи. Іншими словами, оборотні активи - це натуральна форма вираження суті оборотних коштів [5].
Оборотні активи підприємства можна поділити по багатьом класифікаційними ознаками, основними з яких є наступні:
1. За формою функціонування оборотних активів:
- матеріальні активи, тобто активи, що мають матеріальну речову форму.
- фінансові активи, що характеризують різні фінансові інструменти, що належать підприємству або знаходяться в його володінні.
2. За видами оборотних активів:
- запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Цей вид оборотних активів характеризує обсяг їх входять матеріальних потоків у формі запасів, що забезпечують виробничу діяльність підприємства;
- запаси готової продукції. Цей вид оборотних активів характеризує обсяг їх виходять матеріальних потоків у формі запасів виготовленої продукції, призначеної до реалізації.
- дебіторська заборгованість, яка характеризує суму заборгованості на користь підприємства, представлена фінансовими зобов'язаннями за розрахунками за товари, послуги, видані аванси і т.д .;
- грошові кошти. У зарубіжній практиці фінансового менеджменту до них відносять не тільки залишки грошових коштів у всіх їх формах, а й суму короткострокових фінансових вкладень, які розглядаються як форма інвестиційного використання тимчасово вільного залишку грошових коштів.
- Формами російської фінансової звітності суми короткострокових і довгострокових фінансових вкладень виділяються в самостійний вид активів підприємства; ¦ інші види оборотних активів - це інші види активів, що відображаються в другому розділі активу балансу (витрати майбутніх періодів, ПДВ отриманий і ін.).
3. За джерелами формування оборотних активів:
- валові оборотні активи. Це вся сукупність оборотних активів підприємства, сформованих як за рахунок власного, так і за рахунок позикового капіталу;
- чисті оборотні активи. Це сукупність активів підприємства, сформованих за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань;
- власні оборотні активи. Це сукупність активів підприємства, сформованих винятково за рахунок власного капіталу.
фінансування оборотних коштів, то величини власних і чистих оборотних активів співпадають.
4. За ступенем ліквідності оборотних активів:
- активи в абсолютно ліквідній формі, тобто активи, які не потребують реалізації і представляють собою готові засоби платежу (грошові активи в національній та іноземній валюті);;
- високоліквідні активи. Це активи підприємства, які швидко можуть бути конвертовані в грошову форму без втрат своєї поточної ринкової вартості з метою своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов'язаннями (короткострокові фінансові вкладення, нормальна короткострокова дебіторська заборгованість);
- среднеліквідние активи. Це активи підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму без відчутних втрат своєї поточної ринкової вартості в термін до шести місяців (дебіторська заборгованість у всіх формах, крім короткострокової та безнадійної, запаси готової продукції, призначеної до реалізації);
- низьколіквідні активи. Це активи підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму без відчутних втрат своєї поточної ринкової вартості в термін від шести місяців і більше (запаси сировини і напівфабрикатів, запаси в формі незавершеного виробництва);
- неліквідні активи. Це такі види активів підприємства, які самостійно, без продажу самого підприємства, реалізовані бути не можуть (безнадійна дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів).
5. За періодом функціонування оборотних активів:
- постійна частина оборотних активів - це незнижуваний мінімум оборотних активів, необхідний підприємству для здійснення операційної діяльності постійно протягом мулу-нового періоду;
- змінна частина оборотних активів - це змінюється частина оборотних активів, потреба в якій виникає в періоди сезонного або кон'юнктурного збільшення обсягів виробництва або запасів ТМЦ.
На всіх стадіях життєвого циклу підприємства процес формування і управління оборотними активами повинен носити цілеспрямований характер. Основна мета управління оборотними активами - виявлення і задоволення потреби в окремих їх видах для забезпечення безперебійного процесу відтворення, а також оптимізація їх обсягу і структури для забезпечення умов ефективної господарської діяльності [3].
2. Аналіз оборотних активів
Оборотні (поточні, мобільні) активи показуються в другому розділі активу балансу. Їх аналіз слід розпочати з угруповання цих активів за ступенем їх ліквідності, тобто реалізованості. Для цього окремі види оборотних активів необхідно розподілити за такими групами:
- найбільш легко реалізовані активи, які мають мінімальний ступінь ризику в плані їх ліквідності. До них належать грошові кошти та легко реалізовані (швидко реалізованих) короткостроковіцінні папери;
- легкореалізуемие активи, що мають малу ступінь ризику. Сюди входять:дебіторська заборгованістьорганізацій, що мають стійкий фінансовий стан, запаси матеріальних ресурсів (за винятком залежаних, тривалий час не використовуються у виробництві), а також готова продукція масового споживання, що користується попитом;
- оборотні активи, що мають середню ступінь реалізованості, або середню ступінь ризику. Сюди можна зарахувати незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, а також готову продукцію виробничо-технічного призначення;
- Важкореалізовані (малоліквідні) оборотні активи, що мають високий ступінь ризику при їх реалізації. У цю групу включають дебіторську заборгованість організацій, що мають нестійкий фінансовий стан, залежані запаси матеріальних ресурсів, запаси готової продукції, які не користуються попитом покупців [4].
При аналізі потрібно дати оцінку динаміки співвідношення важкореалізованих активів і загальної величини оборотних активів, а також важкореалізованих і легко реалізованих оборотних активів. Якщо ці співвідношення збільшуються, то це свідчить про зниження ліквідності, тобто чим більше коштів вкладено в оборотні активи, що знаходяться в групі високого ризику, тим, нижча ліквідність організації.
При аналізі застосовуються два методу - прямий і непрямий. При прямому методі визначається надходження і вибуття грошових коштів; при цьому вихідним елементом є виручка від реалізації. При непрямому методі вихідним елементом є прибуток, яка коригується у зв'язку з рухом грошових коштів.
Прямий метод дає можливість характеризувати ліквідність організації, так як він докладно зображує рух грошових коштів на її рахунках. Разом з тим цей метод не показує взаємозв'язку між отриманим фінансовим результатом (прибутком) і зміною суми грошових коштів. Непрямий же метод аналізу дозволяє пояснити причини невідповідності між прибутком, отриманим за даний період і величиною грошових коштів. Організація може мати також види доходів і витрат, які впливають на прибуток, але не змінюють суми грошових коштів. При аналізі на величину цих доходів і витрат коригується чистий прибуток організації [1].
3.Політіко управління оборотними активами
Управління оборотними активами - це система заходів,спрямованих на поліпшення економічного стану організації та підприємства за рахунок використання оборотних коштів (власності і капіталу,період обороту яких становить менше 12 місяців).
При розробці стратегії управління обіговими коштами виявляють впливають на структуру активів фактори, аналізують потреба підприємства в кожному виді активів і дають попередню оцінку ефективності наявного обсягу оборотних активів. Від реалізованої політики управління оборотними активами в чому залежать основні умови взаємодії підприємства з підрядниками, постачальниками та іншими контрагентами. Від ефективності цієї політики багато в чому залежать страхові резерви підприємства або організації [6].
Політика управління оборотними засобами є частиною загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотних коштів, реалізації та оптимізації структури джерел їх фінансування. Політика управління оборотними засобами підприємства розробляється за такими основними етапами [1].
1. Аналіз оборотних коштів підприємства в попередньому періоді
2. Визначення принципових підходів до формування оборотних коштів підприємства.
3. Оптимізація обсягу оборотних коштів.
4. Оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотних коштів.
5. Забезпечення необхідної ліквідності оборотних коштів.
6. Забезпечення підвищення рентабельності оборотних коштів.
7. Забезпечення мінімізації втрат оборотних коштів в процесі їх використання.
8. Формування принципів фінансування окремих видів оборотних коштів.
9. Формування оптимальної структури джерел фінансування оборотних коштів[5].
Выводы
Головною метою управління активами підприємства є отримання максимального прибутку при розумному розподілі коштів інвестора. Самі активи поділяються на оборотні та необоротні, методи управління ними істотно відрізняються.
Процес управління активами включає в себе наступні завдання:
- Використання грошових коштів найбільш ефективним для інвестора способом;
- Управління оборотними активами у вигляді запасів сировини, матеріалів для виробництва, а також залишками товарів підприємства;
- Регулювання аналітиком процесу управління заборгованістю і відстеження ліквідності підприємства.
Управління необоротними активами - ще більш складний процес, оскільки він стосується тривалих капіталовкладень в певну галузь. Як об'єкти інвестування можуть виступати навіть незавершені будівельні об'єкти, не рахуючи тих матеріальних цінностей і грошових коштів.
Оскільки управління активами підприємства - ризиковане, хоча і прибуткова справа, потенційному інвестору слід знати, з якими складнощами він може зіткнутися в процесі.
1. Стан ринку. При управлінні активами і пасивами потрібно враховувати, що отримання прибутку безпосередньо залежить від стану ринку. Тому при вкладенні власних коштів потрібно уважно вивчати стан окремої галузі і консультуватися у фахівців, які допоможуть зробити якісний прогноз потенційних ризиків.
2. Управління грошовими активами банку практично завжди пов'язане з нестабільністю прибутку, особливо якщо до процесу інвестування залучено відразу кілька власників активів, які в будь-який момент можуть забрати свої гроші.
3. Компанії-інвестору доведеться нести додаткові витрати для найму фахівця, який і буде здійснювати управління фінансовими та непрофільними активами. Звичайно, можна спробувати обійтися і без допомоги професіонала, але в цьому випадку шанси отримати бажаний прибуток зводяться до мінімуму.
Список источников
- Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - 4-е изд., доп. и перераб. -0 М.: Финансы и статистика,2004.
- Ефимова О. В. Анализ оборотных активов организации. // Бухгалтерский учет – 2000г. – с.353.
- Хобта В. М. Механизм обеспечения развития предприятий: эколого-экономический аспект / Под ред. Лаврик У. В., Попова О. Ю., Шилова О. Ю. / Монография – Донецк, 2009.–272 с.
- Швец И. Б. Управление производственными запасами предприятия: Монография / Под ред. Бондарева И. А. / НАН Украины. Ин-т економики пром-сти. – Донецк, 2003.–182 с.
- Шегда О. В. Экономика предприятия / Учебник – К.: Здание, 2006.–614 с.
- Экономика предприятия, М.: Инфра - М, 2005.