Розробка автоматизованого робочого місця землевпорядника з питання межування земельних ділянок

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

• Вступ
• 1. Актуальність теми
• 2. Об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження
• 3. Аналіз існуючих підходів і методів межування
• 3.1 Встановлення меж земельних ділянок в Україні
• 3.2 Встановлення меж земельних ділянок у Російській Федерації
• 3.3 Встановлення меж земельних ділянок у Республіці Білорусь
• 3.4 Встановлення меж земельних ділянок в Англії
• 4. Аналіз досвіду щодо встановлення меж земельних ділянок
• 5. Автоматизація кадастрових робіт на сучасному етапі
• Висновки
• Перелік посилань

Вступ

Одним з найголовніших джерел процвітання будь-якої держави є належні йому земельні ресурси. Від того для чого і як земля використовується, в кінцевому рахунку, залежать добробут кожного члена суспільства, соціальний прогрес, розвиток економіки і екологічну рівновагу. В Конституції Донецької Народної Республіки говориться, що володіння, користування і розпорядження землею та іншими природними ресурсами здійснюється їх власниками [1]. Але право використання і отримання корисних властивостей землі неможливо без чітко визначених меж, які є результатом межування.

1. Актуальність теми

Для визначення терміна межі земельної ділянки використовується Інструкція по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками. Поняття меж земельної ділянки визначається як сукупність ліній, які утворюють замкнутий контур і поділяють земельні ділянки між собою [2]. Закон України Про землеустрій дає визначення процедури встановлення (відновлення) меж – межування &nadsh; комплекс робіт по встановленню або відновленню меж в натурі ( на місцевості) адміністративно-територіальних одиниць, меж земельних ділянок власників, землекористувачів або орендарів, із закріпленням точок кутів повороту межовими знаками [3].

Встановлення меж земельних ділянок проводиться у разі необхідності формування нових землеволодінь, землекористувань, при повній або частковій втраті старих меж земельної ділянки, при неналежному встановлення меж в разі спрощеної процедури приватизації земельних ділянок в процесі складання державного акта на право власності на землю, при розбіжностях між власниками або користувачами суміжних земельних ділянок, при поділі (об'єднанні) земельних ділянок, при виконанні судового рішення по уточненню меж, а також при здійсненні операцій із земельною ділянкою [4-6].

Після закінчення кадастрової зйомки земельної ділянки розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) [3]. На підставі розробленої документації видаються правовстановлюючі документи на земельну ділянку, якщо того вимагає мета встановлення меж.

На жаль, не завжди вдається досягти кінцевої мети. Це пов'язано з помилками, які допускають землевпорядні служби при виконанні кадастрових зйомок або реєстратори за внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Результатом такої недобросовісної роботи є накладення меж суміжних земельних ділянок або утворення щілин, що часто є предметом земельних суперечок. Починаючи з 1 січня 2013 року проблему накладення меж земельних ділянок встала найбільш гостро, коли закон України Про Державний земельний кадастр зобов'язав землевласників отримати кадастровий номер земельної ділянки [7].. даний закон забороняє державну реєстрацію земельних ділянок у випадках знаходження однієї земельної ділянки в межах (або частини) іншого про повноцінний володінні, користуванні та розпорядженні землею мови йти не може [8-11].

Був проаналізований досвід в сфері встановлення меж земельних ділянок та зроблено висновок про те, що існує неврегульовані законодавством питання в процедурі встановлення меж, допущення помилок в відомості, а також здійснюється пошук способів їх виправлення. Дослідженням питань формування земельно-кадастрової інформації в Україні займалися такі дослідники, як С.В. Гринько, А.Г. Мірошниченко, Р.І. Марусенко, В.В. Носик В.В., А.Г. Мартин А.Г., В.А. Рябчий, Н.О. Кучаковська, Д.М. Старостенко та інші. У Російській Федерації – C.А. Гальченко, М.П. Буров, М.В. Ванєєва, Г.Н. Стрекаловський, Б.А. Титов, В.І. Аврунев, В.Н. Гречихин, Т.А. Ігнатенкова, Т.О. Рудич, А.І. Уваров, В.В. Тишкін, Є.В. Серьогіна, Р.А. Казюлін, Г.Г. Омельянюк, А.Р. Хайруліна, Є.Є. Гнєдих, А.Ю. Смоляков і т.д.

Свій внесок у вирішення завдань землевпорядника за допомогою засобів автоматизації внесли також М.Є. Браславець, І.Ф. Полунін, Р.Г. Кравченко, С.Н. Волков, А.А. Варламов, Л.С. Твердовська, В.А. Кудрявцев, В.Р. Бєлєнький, А.В. Купчіненко, В.А. Сакович, М.В. Асташкін, А.Є. Ашенбреннер, М.І. Перський, Т.В. Папаскірі, В.В. Піменов , Є.Г. Ларченко, та ін. Аналіз їх публікацій показав, що хоч і були досягнуті результати в області автоматичного вирішення завдань, але все ж залишаються питання, які потребують уваги.

2. Об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження

Об'єкт дослідження – роботи, пов'язані з встановленням меж земельних ділянок.

Предмет – автоматизація процесу межування, пов'язаного з дослідницькими, обчислювальними роботами і оформленням результатів.

Мета дослідження - розробка організаційно-технічної системи, що складається з комплексу засобів автоматизації питання розмежування, а також обґрунтування ефективності використання розробленої системи для виправлення несправностей пов'язаних з накладенням меж земельних ділянок.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконання завдань:

1. Виконання аналізу і порівняння існуючих підходів і методів межування в різних країнах.
2. Об'єднання отриманих відомостей і виявлення недоліків, шляхів вирішення проблем.
3. Обґрунтування необхідності створення автоматизованого робочого місця, як одного із способів усунення недоліків процедури.
4. Моделювання автоматизованої системи для підвищення ефективності при розмежуванні.

3. Аналіз існуючих підходів і методів межування

3.1 Встановлення меж земельних ділянок в Україні

Реалізувати права володіння і розпорядження земельною ділянкою можна при наявності відомостей про його межі. Такі відомості можна отримати в результаті межування – процесу спрямованого на встановлення та закріплення меж землеволодіння або землекористування, визначення його положення на місцевості, обчислення площі його території.

Встановлення меж об'єктів землеустрою виконується, а результати такого виду робіт оформляються згідно із Законами України Про землеустрій, Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність, Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1: 5000, 1: 2000, 1: 1000 і 1: 500, затвердженої наказом Укргеодезкартографії від 09.04.98 № 56.

В Інструкції по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками [2] описаний порядок межування. Процес проходить поетапно в певній послідовності. Етапи межування представлені на рисунках – 3.1 – 3.3.

При створенні і зміні об'єктів землеустрою отримані відомості підлягають Державній реєстрації, в результаті якої присвоюється кадастровий номер земельної ділянки. Відомості Державного земельного кадастру, які відображаються на публічній кадастровій карті та є загальнодоступними.

3.2 Встановлення меж земельних ділянок у Російській Федерації

Федеральним законом Про державний кадастр нерухомості встановлено, що при проведенні кадастрових робіт для земельної ділянки забезпечується підготовка Межового плану [14]. До теперішнього часу при виконанні робіт зі створення Межового плану інженер-землевпорядник керується Інструкцією з межування земель [12] і Методичними рекомендаціями щодо проведення межування об'єктів землеустрою [13].

Межування об'єктів землеустрою включає в себе наступні роботи:

підготовчі роботи;
1. складання технічного проекту;
2. повідомлення осіб, права яких можуть бути порушені при проведенні межування;
3. визначення меж об'єкта землеустрою на місцевості, їх узгодження і закріплення межовими знаками;
4. визначення координат межових знаків;
5. визначення площі об'єкта землеустрою;
6. складання карти (плану) об'єкта землеустрою або карти (плану) меж об'єкта землеустрою;
7. формування землевпорядного справи;
8. затвердження землевпорядного справи в установленому порядку.

Усі види робіт розбиті по етапам межування земельних ділянок.

Підготовчий етап межування об'єктів землеустрою представлений на рисунку 3.4.

Наступний етап - проведення польових робіт (рис. 3.5).

Результати польових робіт використовуються в камеральної обробці. Камеральна обробка включає в себе визначення координат поворотних точок об'єкта, обчислення пощади, складання плану (рис.3.3).

Всі новостворені, а також змінені об'єкти нерухомості підлягають обліку шляхом внесення відомостей до Державного кадастру нерухомості. За результатом кадастрового обліку земельній ділянці присвоюється кадастровий номер і видається кадастровий паспорт [12]. Відомості, занесені до Державного кадастру нерухомості в подальшому відображаються на публічній кадастровій карті в графічній і текстовій формі.

3.3 Встановлення меж земельних ділянок у Республіці Білорусь

У Республіці Білорусь велика увага приділяється визначенню поняття межі земельної ділянки, як лінії і проходить по цій лінії вертикальна площину, що розділяє землекористування і землеволодіння [15, 17].

Згідно ст. 11 Кодексу Республіки Білорусь про землю межа земельної ділянки встановлюється (відновлюється) на місцевості з закріпленням її поворотних точок межовими знаками (фіксована межа) [15]. Порядок проведення робіт по встановленню (відновленню) і закріпленню межі земельної ділянки встановлюється Державним комітетом з майна Республіки Білорусь, який видав технічний кодекс усталеної практики. Кодекс був розроблений відповідно до Кодексу про землю, а також згідно з Указом Президента Республіки Білорусь Про вилучення та надання земельних ділянок та закону Республіки Білорусь Про геодезичної і картографічної діяльності [16].

Встановлення меж геодезичним способом виконуються тільки для фіксованих меж земельної ділянки, в інших випадках використовується картометричний спосіб [16].

Процес встановлення фіксованої межі можна розбити на наступні етапи, представлені на рисунку 3.7 – 3.9.

Встановлення нефіксованих меж включає в себе тільки підготовчий етап, а саме збір та вивчення відомостей, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, документів реєстру нерухомості Республіки Білорусь, ортофотоплани і т.д. камеральний етап включає в себе ті ж роботи, що й при встановленні фіксованої межі(рис. 3.9). Після узгодження нефіксованої межі відбувається її узгодження і перенесення меж земельної ділянки на картографічний матеріал [16, 17].

3.4 Встановлення меж земельних ділянок в Англії

В Англії в 1875 році вступив в дію Закон про передачу земель (Land Trasfer Act, 1875), який передбачав Концепцію спільних меж. Суть концепції полягає у визнанні того, що абсолютно достатня визначеність межі може бути досяжна без визначення місця проходження тієї волосяної лінії, яка повинна ділити одне землекористування від іншого. Будь-яка межа має ту чи іншу фізичне вираження – паркан, канаву, або просто зриму лінію, що йде від одного стовпа до іншого. Згідно з концепцією Загальних меж може як завгодно довгим залишатися байдужим те, яким чином в межах цього внутрішнього простору проходить справжня межа на правовий режим це не робить ніякого впливу [18, 20].

Найбільш значимий спосіб показати точну лінію межі &ndsh; використання розмірів від відомих точок до постійної фізичної межі. Майбутні власники земельної ділянок можуть використовувати ці вимірювання без необхідності професійної допомоги. Будь-які вимірювання повинні здійснюватися від постійних точок такі як кути будівель. Вимірювання від об'єктів, які підлягають природному росту або спаду не відповідають вимогам точності. Якщо можливо це можливо, то вимірювання слід проводити з обох сторін межі. Зв'язок межі з фізичним об'єктом повинні бути відображена (рис. 3.10).

Рисунок 3.10 показує, що для визначення межі між земельними ділянками ділянки досить поміряти відстані від кутів будинку (A, B) і гаража (C, D, E, F), причому такі відстані повинні бути виміряні щодо двох суміжних ділянок. Точність вимірювань на плані повинна бути в межах 10 мм.

Такий спосіб визначення меж є найбільш простим і застосовується більшістю громадян в Англії.

Відповідно до плану буде подана заявка про реєстрацію. План буде використовуватися для запису меж в Земельному кадастрі (Land Registry), який повинен містити детальну і актуальну на момент реєстрації інформацію.

Після реєстрації земельної ділянки присвоюється номер, і відомості про нього заносяться до індексної карти (Index map).

Система земельного обліку є досить специфічною системою тому, в країні не існує земельного кадастру як такого. Фактично він містить тільки картографічну інформацію про межі ділянок землі і складі нерухомості. Межі земельних ділянок відображаються на топографічних планах великих масштабів для сільської місцевості 1: 2500, міський – 1: 1250, а для гірської або болотистій місцевості – 1: 10000. Випускає такі плани картографічна організація Ordnance-Survey, яка взаємодіє з органом системи реєстрації прав на нерухомість Англії, яка надає відомості про необхідність змін в карті [19].

4. Аналіз досвіду щодо встановлення меж земельних ділянок

Проаналізувавши наукові публікації за темою встановлення меж був зроблений висновок про наявні недоліки і проблеми, що виникають в ході виконання даного виду робіт.

Слід звернути увагу, що у відомостях про межі земельних ділянок Державного земельного кадастру допускаються велику кількість кість помилок. Овчинникова А.Г. пропонує класифікувати помилки за типом даних, в яких міститься помилка, за джерелом помилок і з правових наслідків їх виправлення. Накладення меж земельних ділянок є помилками по джерелу, які можуть бути допущені з вини кадастрового інженера, органу кадастрового обліку (при ручному або автоматизованої обробки інформації і т.д.), а також з вини власника прав або органу державної влади, місцевого самоврядування [21]. Найчастіше помилки трапляються саме з вини організації, що проводила кадастрові роботи, тому виправлення, як пропонує Хайруліна А.Р., має проводиться за рахунок коштів держави [8]. Помилки у відомостях вже зареєстрованих земельних ділянок з установленими межами часто призводять до ситуацій перетину і накладання земельних ділянок, межі яких встановлюються. У цьому випадку, як каже в своїй науковій публікації Закіян Е.А., відбувається призупинення кадастрового обліку. При цьому треба дещо уточнити межі суміжної земельної ділянки та обов'язкове її узгодження [9]. На цьому етапі виникає наступна с кладність в узгодженні суміжної межі, тому що законодавчо не встановлено порядок проведення процедури узгодження в Україні, що відзначається в публікації Кучаковська Н.О. [22].

Нерідко в таких ситуаціях виникають земельні спори, предметом яких є встановлення помилкових відомостей про місцезнаходження меж земельних ділянок, невідповідність між юридичним і фактичним місцем розташування меж, невідповідність між правовстановлюючими документами та відомостями кадастрового обліку [23]. Приклади звернень громадян до суду в зв'язку з неможливістю встановлення меж при різних причинах наведені в публікації Галієвої Л.Д., Радіонової В.А. [24]. Завданням же судового органу є встановлення факту кадастрової помилки, рішення способів її усунення, врегулювання конфлікту [25]. Слід зазначити з публікації [24], що суд в будь-якому випадку вирішує виключити відомості з помилками з кадастрового обліку, тому повторне встановлення меж земельної ділянки неминуче, оскільки виправлення помилки, допущеної в базу даних, відбудеться на підставі нового плану розмежування [25].

У таких випадках дослідники пропонують можливості усунення таких помилок. Наприклад, Ванеева М.В. пропонує для недопущення кадастрових помилок включити в межові справу узгоджений з власником або користувачем фото план на основі космічної зйомки, на якому нанесені кути повороту земельної ділянки [26]. У публікації Нікітішиної Я.Є. для зменшення кількості помилок в базі даних кадастрового обліку необхідно підвищити вимоги до кадастровим інженерам, шляхом проходження атестацій, посилити покарання за вчинення кадастрових помилок, виявляти несправність приладів, шляхом частих їх перевірок [25].

Кадастровий інженер працює з великою кількістю однотипної інформації та відомостей про земельні ділянки, тому існує великий ризик допущення помилок навіть у високо компетентних працівників. Для полегшення дій працівника кадастрової палати необхідна автоматизація його діяльності.

5. Автоматізація кадастрових робіт на сучасному етапі

Істотне розширення функцій землевпорядної служби вимагає створення різних автоматизованих систем, взаємозалежних між собою, мають багаторівневу структуру і відкритих не тільки для внутрішніх користувачів, а й для зовнішніх стандартних і нестандартних запитів.

Вже велика кількість спеціалізованих автоматизованих засобів створено для прискорення роботи кадастрових інженерів, інженерів-землевпорядників. Найбільш популярними є Техно-Кад Експрес, АРГО, ПроГео, GIS 6.

ТехноКад Експрес – комплекс автоматизованих програмних засобів, що складається з модулів: ТехноКад-Експрес Професійний, ТехноКад-Експрес Межовий план, ТехноКад-Експрес Технічний план, ТехноКад-Експрес Реєстрація прав, ТехноКад-Експрес Запит відомостей. За допомогою автоматизованого комплексу є можливість формувати межовий і технічний плани, карти об'єктів землеустрою, акти обстеження, а також заяви. Не дивлячись на велику кількість функцій, негативною стороною є відсутність авто заповнення, тобто велика кількість даних необхідно вводити вручну. Також координати земельної ділянки можна отримати двома способами: при імпорті з файлу MapInfo або з файлу з розширенням .txt, що вимагає дотримання умов. Ще однією негативною стороною є те, що кожен рік необхідно оплачувати продовження ліцензії на використання моделей Техно-Кад Експрес [27-29].

Програмний комплекс АРГО також дозволяє формувати межовий і технічні плани, створити проект межування, друковану форму карти об'єктів землеустрою, електронні документи в форматі XML, зробити експорт координат межі земельної ділянки для формування електронного документа, можливість роботи з публічною кадастрової картою, створення графічних документів. Негативною стороною АРГО є відсутність можливості редагування тексту, наприклад, при формуванні акту погодження межах, а також з-за великої кількості функцій програмного комплексу необхідна інструкція по роботі з ним [27, 30].

Ще один програмний комплекс ПроГео, автором якого є Н.Г. Малютін, дозволяє сформувати графічні і текстові матеріали необхідні при межування об'єктів землеустрою, що ні відрізняє її від уже розглянутих вище програмних комплексів. Програма дозволяє створювати нові проекти і імпортувати з CAD-програм. Головною особливістю є те, що програма містить можливість про видачу даних про перетин меж земельних ділянок [27, 31].

GIS 6 – геодезична інформаційна система 6 – програмний комплекс рекомендована Державним комітетом України із земельних ресурсів. Програма має єдину базу даних об'єктів і суб'єктів права, перевірку топології і присвоєння кадастрових номерів, камеральну обробку даних, проектування, перетворення координат, формування планів, перевірка заповнення відомостей перед формування обмінного файлу, а так само наявність реєстру грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та земель населених пунктів, що робить її універсальною для широкого кола користувачів [32].

Таблиця 5.1 – Порівняльний аналіз програмних комплексів

Критерії	ТехноКад-Экспресс	АРГО	ПроГео	GIS 6
Складання межового плану	+	+	+	+
Створення проекту	-	+	+	-
Перевірка відомостей до здачі	+	-	+	+
Вартість програми	8000 руб	13900 руб	8000 руб	3360 грн
Платність продовження ліцензії (поновлення)	+	+	-	+
Необхідність додаткового ПЗ	ТехноКад-Гео MapInfo МС Office Конвертер в pdf	-	Microsoft Office ZWCAD/, AutoCAD/, BricsCAD/, GstarCAD/, nanoCAD	MS SQL Server 2000

Особливе значення інновації в сферах суспільного життя набувають в кризовий період, який присутній на території Донецької Народної Республіки, тому як є необхідність в модернізації засобів автоматизації кадастрової діяльності. Оскільки законодавство зобов'язує власників землі отримувати кадастрові номери процедура встановлення меж залишається затребуваною. Програмні комплекси, що допомагають вирішувати питання автоматизації такі, як Техно-Кад Експрес, і ПроГео орієнтовані на взаємодію з Росреестра, АРГО – не має можливості перевірки відомостей про земельну ділянку до здачі для реєстрації, що може послужити причиною допущення помилок . Програмний комплекс GIS 6, який застосовувався на території Донецької області до 2014 року, і до теперішнього часу використовується землевпорядним службами, має також ряд недоліків і незручностей, одними з яких є знаходження розробника на території України і не підтримування зв'язку з ним через блокаду. Тому необхідність створення засобів автоматизації для території Донецької Народної Республіки залишається актуальним завданням.

Висновки

1. В результаті науково-дослідної роботи було виконано вивчення порядку встановлення меж в таких країнах, як Україна, Росія, Білорусь, Англія. Зроблено висновок про те, що в державах-сусідах процедура є схожою, відмінності ж присутні в окремих видах робіт, наприклад, таких, як узгодження із суміжними землевласниками або землекористувачами меж. У Росії порядок проведення процедури врегульовано в нормативно-правових актах, в Україні ж необхідно доповнення порядку даною процедурою.
2. У розділі Аналіз досвіду щодо встановлення меж земельних ділянок зроблено висновок про існуючі недоліки, які пов'язані з допущенням помилок в відомості про межі. Існує необхідність автоматизації діяльності землевпорядних служб для мінімізації допущення помилок.
3. Обґрунтовано необхідність створення автоматизованого робочого місця землевпорядника на території Донецької Народної Республіки, як одного із способів усунення кадастрових помилок у відомостях про межі земельних ділянок з причини відсутності діючих програмних комплексів.
4. Надалі планується моделювання автоматизованої системи для підвищення ефективності при розмежуванні.

Під час написання реферату дослідження ще не закінчено. Остаточні результати будуть представлені в червні 2017 року на захист магістерської роботи.

Перелік посилань

1. Конституция ДНР (с поправками и изменениями) [Электронный ресурс]. – Режим доступа:https://dnr-online.ru/konstituciya-dnr/.
2. Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками Офіційний вісник України від 29.06.2010 – 2010 р., № 46, стор. 251, стаття 1519, код акту 51564/2010.
3. Закон України Про землеустрій № 858-IV від 22.05.2003 // Офіційний вісник України від 04.07.2003 – 2003 р., №25, стор. 122, стаття 1178, код акту 25520/2003.
4. Стрекаловский Г.Н. Понятие межевания и его роль // Инновационная наука. – 2015. – 12-3. – 162-164.
5. Гречихин В.Н., Платова Т.Г. О землеустройстве и межевании земель // Аграрная наука и образование на современном этапе развития: опыт, проблемы. – 2012. – Т.1. – 347-352.
6. Старостенко Д.М. Правове регулювання межування земель в Україні: Автореф. дис. канд. юр.наук: 12.00.06 / Д.М.Старостенко. – Київ. – 2009. – 21 c.
7. Закон України Про Державний земельний кадастр № 3613-VI від 7.07.2011 // Офіційний вісник України від 15.08.2011 – 2011 р., №60, стор. 64, стаття 2405, код акту 57877/2011.
8. Хайруллина А.Р. Кадастровая ошибка и причины её возникновения // Novainfo.ru. – 2017. – Т.1. – №59. – 179-184.
9. Закиян Э.А. Практические проблемы, связанные с наложением границ земельных участков. кадастровая ошибка // Имущественные отношения в Российской Федерации. – 2014. – №11 (158). – 6-11.
10. Галиева Л.Д., Радионова В.А. Актуальная проблема исправления ошибок в государственном кадастре недвижимости // NovaInfo.Ru. – 2017. – Т.1. – №59. – 388-392.
11. Антропов Д.В., Скачкова Д.И. Особенности выявления и устранения кадастровых ошибок в сведениях кадастра недвижимости // Имущественные отношения в Российской Федерации. – 2016. – №1 (172). – 15-20.
12. Инструкция по межеванию земель (утв. Росземкадастром 8 апреля 1996 г.) [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://legalacts.ru/doc....
13. Методические рекомендации по проведению межевания объектов землеустройства (утв. Росземкадастром 17 февраля 2003 г.) [Электронный ресурс]. – Режим доступа: :http://legalacts.ru/doc....
14. Федеральный закон О государственной регистрации недвижимостиот 13.07.2015 г. № 218 // Собрание законодательства Российской Федерации от 2015 г., №29, ст. 4344.
15. Кодекс Республики Беларусь о земле от 23 июля 2008 г. № 425-З // Национальный правовой Интернет-портал Республики Беларусь, 11.01.2014, 2/2105.
16. Технический кодекс установившейся практики ТКП 289-2015(33520) утв. Приказом Государственного комитета по имуществу Республики Беларусь от 12.11.2015 №244 // Национальный фонд ТНПА.
17. Черкас Л.А. Геодезическое обеспечение кадастров: Учеб.-метод. комплекс для студ. спец. 1-56.02.01 Геодезия / Сост. и общая ред. Л.А. Черкас. – Новополоцк: ПГУ. – 2004. – 264.
18. Land Registry Practice Guide 40 by Land Registration Act 2002 [Электронный ресурс]. –Режим доступа: http://www.estatesurveys.co.uk/lrpg040.pdf.
19. Тепляничева И.А. Обзор моделей кадастровых систем // Интерэкспо Гео-Сибирь.- 2013. – Т.3. – №3. – 3-7.
20. Ануфриев С., Каравайцев А. Специфика британского земельного кадастра [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.zemvest.ru/jurnal/arhiv-jurnala/9-2013/16/.
21. Овчинникова А.Г. Классификация ошибок в сведениях государственного кадастра недвижимости о земельных участках // Известия высших учебных заведений. Геодезия и аэрофотосъемка. – 2013. – №2. – 90-95.
22. Кучаковська Н.О. Кадастрові зйомки: проблеми правового регулювання // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2012. – №2. – 70-78.
23. Мотлохова Е.А.Кадастровая ошибка в сведениях государственного кадастра недвижимости: понятие и способы устранения // Вестник Хабаровской государственной академии экономики и права. – 2015. – №6. – 166-171.
24. Галиева Л.Д., Радионова В.А.Актуальная проблема исправления ошибок в государственном кадастре недвижимости // NovaInfo.Ru. – 2017. – Т.1. – №59. – 388-392.
25. Никитишина Я.Е.Разрешение спорных вопросов об ошибках кадастрового инженера по определению границ земельных участков // NovaInfo.Ru. – 2017. – Т.1. – №63. – 299-303.
26. Ванеева М.В. О точности определения положения координат границ участка геодезическими методами // Вестник Воронежского государственного аграрного университета. – 2016. – № 1 (48). – 135-141.
27. Павлова В.А. Новейшие технологии в кадастровой деятельности // Записки Горного института. – 2017. – Т.225. – 313-319.
28. Зубаиров А. Обзор средств автоматизации кадастровой деятельности [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.zemvest.ru/jurnal/arhiv-jurnala/9-2013/08/.
29. Программное обеспечение ТехноКад-Экспресс [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://www.technokad.ru.
30. Программный комплекс АРГО [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://new.argogeo.ru/?page_id=63.
31. Программный комплекс ПроГео [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.zwsoft.ru/progeo.
32. Руководство пользователя GIS 6[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.gis.org.ua/download/gis6_doc1.pdf .