ru en

Енергоефективність багатоквартирних будівель

Автореферат

В даний час енергозбереження є одним з пріоритетних завдань держави. Це пов’язано з дефіцитом основних енергоресурсів, зростаючою вартістю їх видобутку, а також з глобальними екологічними проблемами. Відомо, що більша частина енергоресурсів в країні виробляється з органічного палива (90 %) [1]. Економія енергії – це ефективне використання енергоресурсів за рахунок застосування інноваційних рішень, які здійсненні технічно, обгрунтовані економічно, прийнятні з екологічної та соціальної точок зору, не змінюють звичного способу життя. Це визначення було сформульовано на Міжнародній енергетичній конференції (МИРЭК) ООН.

Велика частина споживаної енергії, припадає на опалення. а четверта частина всієї енергії на гаряче водопостачання. Споживання теплової енергії в Росії, а також енергозбереження в цій області активно регулюються багатьма нормативними та правовими документами. У 2009 році з метою створення економічних, правових і організаційних основ підвищення енергетичної ефективності, і стимулювання енергозбереження був прийнятий Федеральний закон від 23 листопада 2009 р. № 261–ФЗ Про енергозбереження та про підвищення енергетичної ефективності та Про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації [2]. Дія зазначеного закону поширюється на діяльність, яка пов’язана з використанням енергетичних ресурсів, визначаються повноваження органів влади, в першу чергу правове регулювання у галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності. Відповідно до прийнятого Федеральним законом здійснюється державне регулювання в області підвищення енергоефективності та енергозбереження. У цьому законі було введено поняття клас енергоефективності. Перед тим як приймати будь-які заходи щодо підвищення енергоефективності будинку, крім оцінки класу енергоефективності необхідна оцінка стану будівлі в цілому. Наглядові органи визначають клас енергоефективності багатоквартирного житлового будинку, а забудовник і власник будинку розміщують покажчик класу енергоефективності на фасаді будинку. Власники будівель, будівель, споруд зобов’язані протягом усього терміну їх експлуатації не тільки забезпечувати встановлені показники енергоефективності, а й проводити заходи щодо їх підвищення. Один раз на п'ять років показники енергоефективності повинні переглядатися в напрямку поліпшення. У складі вимог до управління енергоефективністю будинків, будівель, споруд: показники енергоефективності для об'єкта в цілому; показники енергоефективності для архітектурно-планувальних рішень; показники енергоефективності для елементів об’єкта і конструкцій, а так само матеріалів і технологій, що застосовуються при капремонті. До складу заходів з підвищення енергоефективності входять: підвищення теплового опору огороджувальних конструкцій, підвищення енергоефективності системи опалення, економія води (гарячої та холодної), економія електричної енергії, економія газу.

Всі проекти забудов, будівель і споруд, проходять обов’язкову експертизу на стадії затвердження технічного завдання на будівництво і на стадії техніко–економічного обґрунтування (ТЕО) або проекту. Московські міські норми Енергозбереження в будівлях. Нормативи по теплозахисту і тепло–, водо–, електропостачання стимулюють проектувальників не тільки підвищувати теплозахист зовнішніх огороджень будівлі, але і застосовувати більш ефективні системи регулювання подачі тепла на опалення, енергозберігаючі технології та оптимальні об’ємно-планувальні рішення будівель. Підвищення теплозахисних властивостей стінових конструкцій залишається однією з основних задач при створенні енергоефективних будівель. Можна виділити різні способи підвищення опору теплопередачі сучасних стінових огорож. Серед них збільшення товщини однорідних стінових конструкцій; збільшення товщини теплоізоляції в складі багатошарової огороджувальної конструкції; зниження насипної щільності заповнювачів, використовуваних для виготовлення стінових блоків і панелей. Головними достоїнствами утеплення огороджувальних стінових конструкцій методом напилення пінополіуретану (ППУ) є: невелика вага теплоізоляції, відсутність швів (щілин), відсутність містків холоду, великий термін експлуатації (до 50 років), строки виконання робіт в 10-15 разів швидше [3]. Основною умовою збереження теплозахисних властивостей теплоізоляційних матеріалів є його сухий стан. Це пояснюється значним збільшенням коефіцієнта теплопровідності матеріалу при зволоженні. Недотримання умов призводить до підвищення енергоспоживання будівлі, промерзання конструкцій і появи на її внутрішньої поверхні чорної цвілі з відшаруванням оздоблювальних матеріалів. Фізичне старіння огороджувальних конструкцій будівель супроводжується пошкодженням поверхневих шарів.

Атмосферні опади, проникаючи в тіло стіни з бетону або цегли, замерзаючи, збільшуються в об’ємі і руйнують їх поверхневий шар. Цей процес має незворотний характер у часі. Одночасно фізичне старіння супроводжується хімічним. Вода по капілярній системі матеріалу переносить агресивні реагенти, рясно містяться в міських кислотних дощів, всередину конструкції і викликають корозійне руйнування бетону і цегли.

Перелік посилань

  1. Аверьянов В. К., Подолян Л. А., Тютюнников А. И., Зарецкий Р. Ю. Энергоэффективный дом. Первые результаты эксплуатации и предложения по совершенствованию систем. Информ. бюлл. Теплоэнергоэффективные технологии № 3, 2002.
  2. Федеральный закон от 23 ноября 2009 г. № 261–ФЗ Об энергосбережении и о повышении энергетической эффективности и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации (с изменениями от 8 мая, 27 июля 2010 г., 11, 18 июля, 3, 6, 7, 12 декабря 2011 г.).
  3. Презентации лекций Расчет и проектирование энергоэффективных зданий М. С. Сергеев, А. Г. Гоньшаков – Владимир, 2013 – 45 с.
  4. Магистерская диссертация Применение современных технологий с целью повышения энергетической эффективности бизнес–центра Фландрия Плаза Д. Н. Ефремник – Санкт-Петербург, 2016 – 75 с.
  5. Учебное пособие Методы повышения энергоэффективности зданий М. В. Попова, Т. Н. Яшкова – Владимир, 2014. – 111 с.
  6. Ливчак В. И. Экспертиза энергоэффективности строительства зданий, журн. АВОК № 7, 2003 .
  7. Фадеева Г. Д. Повышение энергоэффективности жилого фонда за счёт малозатратных технологий (на примере г.Пензы) [Текст] / Г. Д. Фадеева, К. С. Паршина, Е. В. Родина // Молодой ученый. – 2013. – № 6. – С. 156–158.