Вплив вологості зерна при обмолоті та післязбиральній доробці зернового вороху озимої пшениці на її травмування і насіннєві якості

Аннотация

Д.А. Дерев'янко, доц., канд. с-г. наук - Вплив вологості зерна при обмолоті та післязбиральній доробці зернового вороху озимої пшениці на її травмування і насіннєві якості. В статті проведено аналіз і узагальнення даних згідно проведених досліджень впливу вологості зерна при обмолоті та післязбиральній доробці зернового вороху озимої пшениці на її травмування і насіннєві якості. Висвітлено вплив вологості на травмування зерна при великій кількості перетинів на протязі всього агротехнологічного процесу збирання, післязбиральної обробки і посіву. зерно, вологість зерна, травмування зерна, шари насіннєвої оболонки

При виконанні різних технологічних процесів зерно озимої пшениці, жига, ячменю та інших хлібних злаків багаторазово попадає під механічні пошкодження - удари, тертя, стискання і деформацію. Внаслідок обмолоту, навантажувальнорозвантажувальних робіт, післязбиральної доробки і посіву, відбувається травмування поверхневих і внутрішніх тканин зернівок. Згідно даних академіка Майсуряна Н. А. внутрішній склад зерна озимої пшениці, жига, ячменю та Інших хлібних злаків складається із трьох основних частин: оболонка, ендосперм, зародок дається із трьох основних частин: оболонка, ендосперм, зародок В оболонці розміщується зовнішня частина, плодова оболонка, під якою знаходиться два шари насіннєвої оболонки.

В ендоспермі розміщується периферійний шар, за яким залягає алейроновий шар, під яким розміщуються великі тонкостінні клітини, в яких густо розміщуються крохмальні зерна, які у кожного хлібного злаку мають свій характерний вид, форму. Забарвлення зерна залежить від кольору оболонок або наявності краскових пігментів в алейроновому шарі.

Зародок, який розміщується навскоси у нижній частині зерна- диференційований на різні частини - зачатки майбутньої рослини. Тут розміщений насамперед щиток, який уособлює єдину сім'ядолю зерна хлібних злаків. Він безпосередньо прилягає до ендосперму і обернений до нього своєю поверхнею поглинання. В нижній його частині знаходяться первинні корінці у вигляді невеличких бугорочків, над якими розміщується первинне стебло, яке на вершині закінчується брунькою, накритою ковпачком з початкових листочків.

Як видно з вище приведених даних, що надзвичайно найшкідливішими є мікро- і макропошкодження в зоні зародка та ендосперму, так як при них не тільки послаблюється розвиток всій рослини чи знижується схожість насіння. Як видно при пошкодженні зародка паросток, тобто вся рослина втрачає орієнтацію, закручується і гине.

В даний час застосовувані методи визначення пошкодження зерна не дають можливості прослідковувати травмування структури внутрішніх тканин зернівок, що в значній мірі впливають на можливість насіння проростати і позитивно розвиватись забезпечуючи необхідну продуктивність.

В багатьох випадках травмування внаслідок деформації не викликає пошкодження поверхневих шарів зернівок В послідуючому, після розвантаження верхні шари зернівок внаслідок пружних властивостей відновлюють свої попередні розміри і створюється ілюзорна зовнішня неушкодженість. Хоча внутрішні тканини насправді травмовано.

Даними дослідників встановлено що травмування насіння гри збиранні та наступній доробці зерна залежить від його вологості. При підвищенні якої навіть незначні механічні дії спричиняють деформацію зернівок, що викликає пошкодження внутрішніх шарів і клітин, що напряму пов'язано із зниженням посівних якостей насіння, особливо знижується польова схожість, інколи навіть на 20-30%, а це в свою чергу різко впливає на зниження врожайності. Дослідження засвідчують, що при висіванні насіння, в якому механічно пошкоджено 10% маси, врожайність знижується на 1,5-2 ц/га На пошкоджених місцях насіння розвиваються колонії грибів, що інколи призводить до часткової або повної їх загибелі. Тому протруєння зерна перед посівом являється одним із основних заходів у боротьбі за збереження майбутньої високої продуктивності озимої пшениці та інших зернових культур.

Внаслідок дії деформації на травмування внутрішніх тканин зернівок при підвищеній вологості пояснюються даними Карпова Б.А., де отримано різні рівні схожості пошкодженого насіння озимого жита, зібраного при різній вологості.

Насіння з пошкодженим зародком, зібране при вологості 19,5 і 31,2 %, забезпечили лабораторну схожість відповідно 79 і 0 %, з пошкодженою оболонкою зародка - відповідно 90 - 96 і 48 - 69 %. Його дані показують, що навіть ціле, без видимих пошкоджень, насіння з підвищеною вологістю знижувало лабораторну схожість до 90 % проти 99 % при збиранні зерна з вологістю 19,5 %.

Можливо зниження посівних показників викликане отриманням не поверхневих травмувань, а пошкодження внутрішніх тканин зернівок, які неможливо проаналізувати, побачити або дослідити, які істотно залежать від вологості зерна і негативно впливають на його насіннєві якості. Дослідження показали, що саме ті зернівки, які зовні залишилися не травмованими, забезпечили зниження якості насіння. При деформації 0,1 мм, лабораторна схожість не травмованого зовні насіння зменшувалася на 6 %, а при деформації 0,4 мм - на 36,8 %. Отже, виходячи з аналізу даних, можна відмітити, що для отримання високоякісного насіння зерна необхідно створювати умови мінімального впливу деформації при обмолоті і післязбиральній доробці зернового вороху. Рівень пошкодження зерна при цих процесах ж відомо, залежить в першу чергу від досконалості конструкції зернозбиральних машин та різних механізмів і агрегатів, які беруть в цьому участь, режимів роботи їхніх робочих органів, підготовки і регулювання до роботи, термінів, способів і строків збирання, фізико-хімічних властивостей зерна, погодно-кліматичних умов та цілого ряду організаційнотехнічних заходів при виконанні цих технологічних процесів

Аналіз більшості досліджень показує; що із фізико-механічних чинників зерна найбільше на його якість юри обмолоті і доробці відіграє вологість, що потім негативно впливає на схожість і в кінцевому результаті на продуктивність.

Для дослідження впливу вологості зерна озимої пшениці під час збирання врожаю комбайном «Славутич» на стан його травмування, були відібрані зразки для аналізу на значній кількості можливих пошкоджень при роботі зернозбирального комбайна та різних механізмів на післязбиральній доробці. В період відбору зразків при допомозі електровологоміра визначалась вологість зерна, а при аналізі визначалися макро- та мікропошкодження, в якості насіннєвого матеріалу.

Результати аналізів показують, що в зерновій масі після обмолоту знаходиться 0,86% зерна з роздробленим зародком, 1,42% з пошкодженим зародком, 7,81% з пошкодженою оболонкою зерна, 0,98% з пошкодженим ендоспермом, 13,1% з пошкодженою оболонкою зародка й ендосперму, 26,1% з пошкодженою оболонкою ендосперму, 8,8% побитого зерна, яке переходить у фуражні резерви, та 36,2% не травмованого зерна.

Данні лабораторної схожості з різними пошкодженнями приведенні в таблиці 1.

Дані даної таблиці показують, що лабораторій схожість не травмованого зерна становить 99,8% і відповідає самим високим посівним кондиціям, а найменша у насіння з пошкодженим зародком - 48,3%, та ендоспермом - 58,1%.