Біографія
Особистісне становлення
Я, Воронков Владислав Андрійович, народився 8 березня 1996 року в місті Донецьку. Я ріс дуже спокійною і при цьому вкрай допитливою дитиною. З дитинства у мене була жага до нових відкриттів, тому не дивно, що першим моїм серйозним зацікавленням, яке захопило всю увагу на тривалий термін, стало вивчення живої природи, а згодом і географії. Я з задоволенням дивився науково-популярні передачі про тварин і, вивчаючи де вони мешкають, міг довго сидіти біля глобусу – запам'ятовувати розташування невідомих мені раніше материків, загадкових далеких країн, думати про те, які міста я відвідаю в майбутньому. Батьки всіляко підтримували мої захоплення, зокрема купували мені різні книги, журнали з потрібної тематики.
Однак, ці інтереси почали поступово відходити на другий план, коли 1 вересня 2002 року я ступив на поріг Донецької загальноосвітньої школи №77. Це був приємний і довгоочікуваний день, бо я прагнув до пізнання всього нового і хотів вчитися в школі. Через деякий час цей ентузіазм дещо згас, що, в принципі, не заважало мені старанно вчитися і залишатися одним з кращих учнів.
На четвертому році навчання в школі я почув про місцеву художню школу і вирішив спробувати себе в новій справі. Розсудивши, що на моє основне навчання такі заняття не вплинуть, батьки підтримали і це моє захоплення. У 2005 році я вступив в КНСНЗ школу мистецтв №5 в образотворчий клас. Хоч по суті це і було моєю ініціативою, в дійсності я не знав, що від неї очікувати і розглядав свої заняття в даному закладі несерйозно, а, в першу чергу, як можливість урізноманітнити свій вільний час. Спочатку все було для мене незвично, але пару тижнів потому я освоївся і повністю звик до обстановки і атмосфери, що панували в цьому місці. Незабаром відвідування школи мистецтв перестало носити суто розважальний характер. І причина тому – мій викладач Бурименко Людмила Петрівна. Вона з тих людей, які настільки люблять свою справу, що можуть буквально заразити нею оточуючих. Під її чуйним керівництвом у мене виробився свій стиль, з'явилися певні схильності, що дало мені можливість розвинути свої художні здібності. За час навчання в цій школі я встиг взяти участь в різних конкурсах і виставках (у багатьох з яких перемагав), познайомитися з приємними талановитими людьми.
У старших класах мені особливо подобалися література, фізика і англійська мова. Думаю, захоплення цими предметами частково зіграло свою роль у моєму рішенні вступити до Донецького національного технічного університету.
Професійне становлення
Коли настав час визначити напрямок подальшого навчання і, в сутності, позначити область своєї майбутньої професійної діяльності, у мене не було хитання між варіантами – я обрав факультет комп'ютерних наук і технологій. Адже з тієї пори, як у мене з'явився комп'ютер, бажання дізнатися про нього все і оволодіти навичками програмування стало моїм пріоритетом, а в його реалізації я сподівався, мені допоможе обраний ВНЗ. Але для початку необхідно було в нього вступити. Я зосереджено готувався до іспитів, і, врешті-решт, мої старання не виявилися марними. Як і мої рідні, я дуже хвилювався, заходячи на сайт університету, де вже виклали списки абітурієнтів, серед яких було і моє прізвище.
Всі роки в університеті були по-своєму складними. Перший рік в основному викликав труднощі через зміну в графіку, різке зменшення кількості вільного часу. Додалося розумового навантаження, але це не стало для мене чимось страшним, – посидючості і терпіння в мене завжди було вдосталь. Крім того, на той час, як я почав вчитися в університеті, я вже встиг звикнути до напруженої роботи. Кількість предметів, які повинні вивчити студенти нашої спеціальності протягом всього процесу навчання, вселяля в мене і в моїх одногрупників деякий страх, але після першої сесії ми більш-менш заспокоїлися і зрозуміли, що без занурення в профільні предмети не буде і занурення в нашу майбутню професію і після канікул повернулися до університету з ще більшим ентузіазмом.
Найцікавішими і корисними, на мою думку, були предмети, що стосуються алгоритмізації і програмування. Моя мрія про освоєння комп'ютерної техніки поступово збувалася протягом всього періоду навчання в бакалавраті і продовжує прямувати вперед в магістратурі. Мені відомо, що немає меж для досконалості, і я прагну отримувати нові знання, набувати необхідні навички для того, щоб стати гідним представником спільноти IT-фахівців.
Науковим керівником моєї магістерської (як і бакалаврської) роботи став Павлій Віталій Олександрович, доцент кафедри комп'ютерного моделювання та дизайну. Ми вибрали тему магістерської роботи Аналіз методів і розробка програмних засобів стиснення російського тексту з використанням віддалено розміщених словників
.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У числі найближчих планів на майбутнє – успішне закінчення магістратури. Після досягнення цієї мети я маю намір отримувати практичний досвід в області своєї професійної діяльності, розвиватися як фахівець. Згодом, планую працювати в злагодженій команді людей, які люблять те, чим вони займаються. Збираюся розробляти з ними програмне забезпечення, яке буде робити життя людей простіше і легше.