Біографія
Особистісне становлення
Я народився 12 лютого 1996 року в місті Докучаєвську. Мої батьки, Лариса Іванівна Ворожбитова (швачка з пошиття м'яких іграшок) і Едуард Олександрович Ворожбитов (бригадир, автослюсар), приділяли моєму вихованню велику кількість часу, за що я їм дуже вдячний.
Дитинство у мене було радісним і безтурботним: вільний час проводив на свіжому повітрі у компанії друзів чи у колі сім'ї, катався на велосипеді, грав у футбол, все це було цікаво і захоплююче. Дитяча пора була незабутньою і іноді хочеться повернутися туди.
Навколишні люди вплинули на мене з досить таки чималим ефектом. При тому не тільки близькі, але і малознайомі мені люди. Спостерігаючи за вчинками кожного я робив висновки, що дало мені усвідомлення про вірність і неправильність рішень, які приймали люди. За допомогою цього я сформував образ того, ким хочу стати.
У віці 5 років батьки віддали мене у дитячий садок «Казка». У ньому я познайомився з багатьма своїми майбутніми друзями, з якими у 2002 році пішов до першого класу Загальноосвітньої школи I-III ступенів №3 міста Докучаєвська. Моїй дошкільній освіті приділялося багато часу, тому, коли потрапив до школи, я вже був підготовленою дитиною.
Протягом усього навчання були хороші і погані моменти. Найбільш запам'яталися уроки математики та інформатики, бо вони були найцікавішими серед інших предметів, і саме на олімпіади з цих дисциплін мене і відправляли.
Найважчим у шкільному навчанні виявився одинадцятий клас, бо крім підготовки до заключних іспитів необхідно було ретельно готуватися до Зовнішнього незалежного оцінювання для вступу у Вищий навчальний заклад. Незважаючи на всі труднощі у 2013 році я, попрощавшись зі школою, успішно пройшов ЗНО.
Професійне становлення
З появою першого мого комп'ютера виникла моя зацікавленість комп'ютерними технологіями, яка вплинула на вибір майбутньої спеціальності.
Серед вищих навчальних закладів, що мають комп'ютерну спеціальність, мене тягнуло саме до Донецького національного технічниого університету, куди я і подав документи на вступ. Після офіційної заяви про зарахування на навчання, я став студентом першого курсу. Спочатку було нелегко, але з часом я змирився з такими змінами в житті, як знайомство з новим великим колективом, вивчення не завжди зрозумілих і цікавих предметів, інший темп життя і самого навчання. З кожним семестром вчитися ставало проблематичніше. Нецікавих предметів ставало все більше, завдання ставали складніше. Загалом життя ставало більш похмуре, а під час сесії наступала депресія. Але незважаючи на погані моменти, мені сподобалося вчитися в університеті, бо серед безлічі дисциплін були і досить таки захоплюючі, про які згадую з цікавістю та радістю.
Незважаючи на тяжбу навчання, мені вдалося захистити бакалаврську роботу і отримати диплом. Для когось це стало кінцевою метою знаходження в університеті, а я, в надії, що в магістратурі підвищу рівень своєї освіти, отримаю корисні знання і професійний ріст у сфері комп'ютерних технологій, вирішив продовжити навчання.
Наближаючись до закінчення магістратури та підводячи підсумки того, як змінилося моє життя після вступу в ДонНТУ і який досвід я отримав під час навчання, я все ж вдячний долі, яка направила мене вступити саме до цього ВНЗ.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У мене, як у будь-якої що прагне до розвитку людини, є безліч цілей, як маленьких, так і великих.
Всі свої плани розкривати, звичайно, не буду, але з деякими поділюся. Для зручності вивчення мого списку цілей було прийнято рішення розділити їх у напрямку розвитку. Далі буде надано перелік моїх планів на майбутнє, в якому кожен може знайти щось і для себе.
1. Професійні цілі
Звичайно ж, на даний момент первоціллю є успішне закінчення магістратури. Потім я планую зайняти цікаву, добре оплачувану посаду в сфері IT. Надалі буду продовжувати підвищувати свій професійний рівень, а також хочу розробити унікальний проект в IT-індустрії, який стане популярним і затребуваним багатьма.
2. Цілі для саморозвитку
Досягти достатнього рівня володіння і вільного використання таких мов, як англійська, німецька, китайська, японська та латина. Пізнавати нові і застосовувати на практиці вже вивчені знання в галузі психології та кулінарії. Удосконалювати свої сильні сторони і виховувати в собі нові позитивні якості.
3. Цілі особистого характеру
Створити щасливу сім'ю, яка буде згуртованою командою. Виховати майбутніх дітей і, передаючи свої знання і навички, допомагати їм розвиватися.
4. А ще…
Ніколи не сумувати, завжди продовжувати прагнути до кращого, по можливості покращувати навколишній світ для процвітання в ньому життя.
5. І на останок…
Знайти спокій.