Біографія
Особистісне становлення
Я Міронов Олександр Павлович, народився 30 червня 1996 року в місті Донецьку. Моя мама – Міронова Джаміля Исмаиловна, медсестра у РЦПР. Батько –Міронов Павло Васильович, підземний електрослюсар на підприємстві ПАТ ШУ Донбас
.
1 вересня 2002 року я пішов у перший клас Донецької загальноосвітньої школи no126. Учеба давалася порівняно легко, так як у мене був репетито з математики який мені дуже допоміг як у розборі матеріалу, так і в підготовці до контрольних та іспитів. Я не прогулював, і як наслідок, закінчив школу з непоганим середнім балом. Протягом навчання мені у важку хвилину допомагали батьки.
У 2008 році пішов на секцію каратэ – дзюцу. Дуже рідко можна зустріти назву – каратэ – дзюцу
. Це поняття вкрай важливо, оскільки відображає сутність справжнього каратэ – не сучасного, а початковго, створеного много лет назад не для змагань, а для захисту життя. Навчався я протягом трьох років. За цей час атестували на девʼятий кю, т. e. другий за рівнем, з десятого по перший. Атестації у Федерації проводяться на базі традиційного Сетокан карате. Який успішно подолав атестації видаються будо – паспорти та дипломи. Gadatsiya поясів: перший і девʼятий кю видається білий пояс, восьмой – жовтий пояс, седьмой – помаранчевий пояс, шестой – зелений пояс, пятый – светло – синій пояс, четвертый – синій пояс, третій і первый – коричневий пояс. Також, є чорний пояс який видається за привласнення першого дана.
Професійне становлення
Ще у школі мене цікавили точні науки. Тому після девʼятого класу я поступив у Донецький технікум промислової автоматики на контрактну форму навчання за спеціальністю Технічне обслуговування та ремонт апаратури звʼязку та оргтехніки
. Через рік після цього я успішно перевівся на бюджетну форму навчання. Головну роль у виборі напрямку зіграли мої батьки. Під час навчання я зібрав кілька пристроїв на мікроконтролерах: світлодіодна рядок, який під час обертання з певною частотою проектували певну напис, а також бінарний калькулятор. Навчання було не найпростішим, але Зате цікавим. Після закінчення технікуму мені був виданий диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю Технічне обслуговування та ремонт апаратури звʼязку та оргтехніки
.
Вибір ВНЗ був визначений спеціальністю технікуму, після якого була можливість вступити на другий курс, а не починати все заново тільки на спеціальність Інфокомунікаційні технології та системи звʼязку
.
На період написання бакалаврської кваліфікаційної роботи моїм науковим керівником став Яремко Ігор – доцент кафедри Автоматика та телекомунікації. Завдяки йому я успішно захистив свою роботу і отримав диплом бакалавра.
Так як бакалавріат вважається незакінченою вищою освітою, було прийнято рішення вступати на магістратуру за тією самою спеціальністю. Під керівництвом мого наукового керівника Яремко Ігоря Миколайовича я почав займатися своїй кваліфікаційній роботою на тему дослідження ефективності функціонування бездротових пристроїв малого радіуса дії.
Цілі, плани та бачення майбутнього
Першорядним завданням є закінчення магістратури. Після знайти гідну, цікаву роботу і стати хорошим фахівцем. Також, хотілося б поїздити світом і може бути навіть почати яку–небудь свою справу.