Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Формування та оцінка виробничого потенціалу вугледобувного підприємства

Зміст

Вступ

1. Актуальність теми

2. Мета і завдання дослідження, плановані результати

3. Огляд досліджень та розробок

3.1 Сучасний підхід до поняття виробничий потенціал підприємства

3.2 Методи оцінки виробничого потенціалу підприємства

3.3 Підвищення ефективності використання виробничого потенціалу на промисловому підприємстві

Висновки

Список джерел

Вступ

У сучасних умовах основними тенденціями розвитку ринку є глобалізація, концентрація капіталу, посилення конкурентної боротьби, що вимагає від промислових підприємств пильної уваги до ефективного використання виробничого потенціалу, який здатний забезпечити суб'єктам господарювання провідні ринкові позиції.

Оскільки промислові підприємства в більшості випадків можуть чинити істотний вплив на навколишнє середовище, з метою її зміни відповідно до власних інтересів, вони повинні більше уваги приділити адаптації до швидко мінливих умов господарювання, тобто використання виробничого потенціалу відповідно до очікувань ринку і власних виробничих можливостей .

Підприємства повинні забезпечувати ефективне використання виробничого потенціалу у внутрішньому середовищі по виробництву продукції і використання з цією метою всіх економічних ресурсів, задіяних як в бізнес-процесах, так і в зовнішньому оточенні по її реалізації.

1. Актуальність теми

Виробничий потенціал визначається поєднанням і взаємодією утворюють його елементів. Їх поєднання, відповідно до проявом системного закону цілісності, дає нову якість.

Управління виробничим потенціалом підприємства повинна будуватися з урахуванням системності взаємозв'язків елементів і комплексного впливу на виробничий потенціал підприємства будь-яких змін, що відбуваються в кожному з елементів. При проведенні аналізу розглянуті особливості виробничого потенціалу повинні відображатися в показниках його оцінки. Реальний виробничий потенціал будь-якого підприємства є результат впливу різних факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Зовнішні чинники є наслідком здійснюваної геополітики світової спільноти, державної політики та внутрішньої політики держави, яка формує макроекономічні пропорції, правову основу та загальні умови роботи. Внутрішні чинники відображають ефективність роботи управлінської команди підприємства.

2. Мета і завдання дослідження, плановані результати

Метою дослідження є розробка виробничого потенціалу, ефективності його використання, а також заходів щодо підвищення ефективності виробничого потенціалу підприємства.

Основні завдання дослідження:

  1. Сучасний підхід до поняття виробничий потенціал підприємства.

  2. Методи виробничого потенціалу підприємства.

  3. Підвищення ефективності використання виробничого потенціалу на промислових підприємства

Об'єкт дослідження: способи оцінки виробничого потенціалу промислового підприємства

Предмет дослідження: теоретичні методи та практичні підходи до оцінки економічного стану, виробничого потенціалу підприємства, і їх взаємозв'язок.

3. Огляд досліджень та розробок

Істотний внесок у розробку окремих аспектів проблеми ефективного використання економічних ресурсів внесли фундаментальні теоретичні праці багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених: Анчишкин А., Авдєєнко В.М., Архангельський В., І. Ансофф, М. Бандман, А. Вебер, О. Курно , А.Лёш, Іщук С.О., Й.Тюнен, Албегов М.М., Глухів В.В., Градів А.П., Кобзєв В.В., Казанів В.А., Лукінов І., Медников М.Д, Окорокова Л.Г., Ревуцький Л.Д., Усанов Г.І., Царьов В.В., Шевченко Д., та ін. Однак у вітчизняній науці системна методологічна основа виробничого потенціалу промислових підприємств, стратегії активізації його використання вимагають подальшого розвитку в зв'язку з новими тенденціями в економіці, що і визначило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету і конкретні завдання.

3.1 Сучасний підхід до поняття виробничий потенціал підприємства

Ефективність діяльності підприємства в складному, швидко змінюваному світі визначається його виробничим потенціалом. При цьому необхідно зазначити, що ефективність в сучасному понятті носить комплексний характер і розглядається як в тактичному (оперативному) аспекті, так і в стратегічному плані. [1].  

Існує кілька підходів до трактування даної економічної категорії: ресурсний, структурний (функціональний) та цільовий.

1. Ресурсний підхід орієнтується на поняття виробничого потенціалу як сукупності виробничих ресурсів. Даний підхід розглядає виробничий потенціал як суму фізичних і вартісних оцінок окремих його складових [2].  

Так, наприклад, Анчишкин А. одним з перших в науковій літературі використовував дане поняття і трактував виробничий потенціал як Набір ресурсів, які в процесі виробництва приймають форму чинників виробництва [3].  

Лукінов І. показує виробничий потенціал як кількість і якість ресурсів, якими володіє та чи інша господарська система [4].  

Ще одним представником даного підходу є Шевченко Д., який представляє виробничий потенціал як сукупність виробничих ресурсів, які об'єднані в процесі виробництва і мають певні потенційні можливості в сфері виробництва матеріальних благ і послуг [5].  

2. Структурний підхід акцентує увагу на дотриманні раціональної структури виробничого потенціалу підприємства. Він вимірює його величину, виходячи з прогресивних норм і нормативних співвідношень, заданих найбільш вдосконаленими технологіями, організацією виробництва в цілому, і окремих підсистем підприємства, що використовуються в галузі [2].  

Наприклад, Авдєєнко В.М., Казанів В.А. пояснюють цей термін як складну систему ресурсів виробництва, які знаходяться у взаємозв'язку [6].

Іщук С.О. трактує виробничий потенціал як складну, організовану, динамічну систему, яка формується з безлічі елементів, які взаємопов'язані і виконують різні функції в процесі виготовлення продукції необхідної кількості та якості в терміни, визначені ринком [7]  

3. Цільовий підхід (результативний), спрямований на виявлення відповідність наявного потенціалу для досягнення поставлених цілей.

Даний підхід розраховує його величину як рівень відповідності окремих складових елементів потенціалу, кілька ідеального поданням про склад, структуру і механізм функціонування потенціалу для виготовлення конкурентоспроможної продукції, який знаходить відображення в нормативних деревах цілей ( деревах проблем ) з широким спектром локальних і системних оцінок окремих елементів і взаємозв'язків [2].  

Наприклад, на думку Федонин А., виробничий потенціал-це сукупність ресурсів, навичок і можливостей керівників, фахівців і іншого персоналу з виробництва товарів, здійснення послуг, отримання максимального доходу і забезпечення сталого функціонування і розвитку підприємства [8].  

Архангельський В. говорить, що Виробничий потенціал-це кошти, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети або вирішення певної задачі [9].   Автором також не розкрито питання мети діяльності підприємства.

Ефективність діяльності підприємства залежить від величини виробничого потенціалу підприємства. Однак в економічних науках сутність поняття виробничий потенціал не має однозначного трактування.

3.2 Методи оцінки виробничого потенціалу підприємства

Проблема вимірювання величини виробничого потенціалу підприємства, вельми важлива як в теоретичному, так і практичному плані.

Звідси виникає питання, як же оцінити величину, стан і рівень виробничого потенціал. Кожне підприємство ставить для себе різні цілі: від виробництва певної кількості продукції, отримання певного рівня доходу до досягнення інших цілей. Велика розмаїтість підходів до тлумачення поняття виробничий потенціал підприємства спричинило виникнення різних методів його оцінки.

До подібних методик відносяться методики, розроблені Г.С. Мерзлікін та Л.С.Шаховской, Л.Д. Ревуцьким, П.А. Фоміним і М.К. Старовойтовим. Згідно з підходом, реалізованому в методиці Г.С. Мерзлікін та Л.С.Шаховской, виробничий потенціал підприємства визначається шляхом підсумовування показників за предметними складовими, до яких автори відносять:

1) ринкову складову:

потенційні попит на продукцію і частка ринку;

–займається підприємством;

потенційні обсяг попиту на продукцію підприємства;

–підприємство і ринок праці;

–підприємство і ринок факторів виробництва;

2) виробничу складову:

потенційні обсяг виробництва продукції;

потенційні можливості основних засобів;

потенційні можливості використання сировини і матеріалів;

потенційні можливості професійних кадрів;

3) фінансову складову:

потенційні фінансові показники виробництва (прибутковості, ліквідності, платоспроможності);

Потенційні інвестиційні можливості. [11]  

Найбільш вдалим підходом до проблеми оцінки рівня виробничого потенціалу підприємства на даний момент можна вважати методику оцінки, запропоновану П.А. Фоміним і М.К. Старовойтовим, згідно з якою оцінка рівня виробничого потенціалу підприємства реалізується в три етапи:

1) визначення елементів виробничого потенціалу підприємств, складовими якого є виробнича, кадрова та матеріальна, інформаційна, організаційно–економічна складові, а також їх характеристика;

2) розробка узагальнюючих і приватних показників оцінки ефективності використання виробничого потенціалу підприємства за видами, зокрема авторами пропонується проводити оцінку стану виробничої, матеріальної та кадрової складових;

3) визначення порогових значень показників і віднесення аналізованого підприємства до тієї чи іншої категорії (високий, середній, низький рівень виробничого потенціалу) [7]  

3.3 Підвищення ефективності використання виробничого потенціалу на промисловому підприємстві

Головне завдання виробничого потенціалу полягає у виготовленні продукції, тобто в її відтворенні. Для того щоб виробничий потенціал зміг здійснити цей безперервний і постійно поновлюється процес, він сам також повинен безперервно і постійно відтворюватися. Виробничий потенціал повинен мати здатність до самовідтворення. На практиці ця здатність підтверджується рядом тенденцій: системою ремонтів і модернізацією основних фондів підприємства.

Виробничий потенціал має низку характерних ознак і особливостей.

Цілісність–вона означає, що всі елементи потенціалу служать спільної мети стоїть перед системою.

Складність–вона проявляється в наявності декількох складових елементів, кожен з яких представляє собою сукупність окремих частин.

Структура потенціалу містить два аспекти стабілізації підприємства:

1) кількісний (оперативний) розвиток–розширення і більш ефективне використання виробничого потенціалу підприємства, в результаті чого буде спостерігатися зростання обсягу виробництва і реалізації продукції;

2) якісний (стратегічне) розвиток–активізація використання елементів стратегічного потенціалу, з метою досягнення якісно нового стану підприємства. [12]  

В результаті вивчення шляхів впливу на виробничий потенціал, склалися завдання, які допомагають підвищити ефективність виробничого персоналу. До таких завдань відносять:

–вдосконалення управлінням підприємства і його організаційною структурою;

–здатність ефективно управляти в умовах ринку;

–створення сприятливого соціально–психологічного клімату на підприємстві;

–вдосконалення мотивації праці;

–створення корпоративної структури.

Другим фактором, що впливає на виробничий потенціал підприємства, є реорганізація управління підприємством. Цей фактор включає в себе принципи, яких має дотримуватися підприємство, для якісного і швидкого виконання поставленого завдання.

Ще одним чимало важливим фактором, що впливає на виробничий потенціал підприємства, є оптимізація витрат, або досягнення такого їх рівня, який забезпечить необхідний фінансовий результат за умови виконання виробничих планів підприємства.

Виходячи з усього перерахованого видно, що виробничий потенціал – це велика система, яка потребує жорсткого контролю, для того, щоб вона функціонувала з максимальною віддачею.

Заходи щодо підвищення виробничого потенціалу підприємства, залучають керівників усіх рівнів, фахівців усіх структурних підрозділів та робочих в процес безперервного пошуку шляхів підвищення ефективності виробництва. [13]  

Висновки

Виробничий потенціал підприємства – комплексне поняття, що характеризує здатність підприємства досягти цілей при певному рівні прибутковості і стійкості ринкового стану.

З позиції системного підходу виробничий потенціал–це інтегральний показник, що відображає географічний, технічний, трудовий, фінансово–економічний, ресурсний, правовий аспекти діяльності об'єкта.

Величина виробничого потенціалу і його структура можуть мати широкий діапазон застосування в плануванні, прогнозуванні та стимулюванні матеріального виробництва.

Подальші дослідження спрямовані на наступні аспекти:

  1. Формуванні основного поняття виробничого потенціалу промислового підприємства

  2. Оцінка виробничих ресурсів, і подальший розвиток потенціалу

  3. Розробка заходів щодо розвитку виробничого потенціалу промислового підприємства

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: червень 2021 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Список джерел

  1. Краснокутская Н.С. Потенциал предприятия: формирование и оценка: [учебное. пособие.], 2005. – 287 с.
  2. Шершнева З.Е. Cтратегия управления : [учебник] / З. Е. Шершнева ; 2–е изд., передел.и доп.. – К. : КНЕУ, 2004. – 699 с.
  3. Анчишкин А.И. Наука–техника–экономика / А.И. Анчишкин ; 1–е изд. – М. : Экономика, 1986. – 384 с4.
  4. Мерзликина, Г.С. Оценка экономической состоятельности предприятия / Г.С.Мерзликина, Л.С.Шаховская.–Волгоград: Изд–во ВолгГТУ, 1998.– 211
  5. Старовойтов, М.К. Практический инструментарий организации управления промышленным предприятием / М.К.Старовойтов, П.А.Фомин.–М.:Высшая школа, 2002.–174 с.
  6. Ищук С. Концептуальные осовы формирования и развития производственного потенциала промышленных предприятий /. – 2005. – № 3. – с. 48–56.
  7. Федонин О.С. Потенциал предприятия: формирование и оценка : [уч. пособ.]: КНЕУ, 2006. – 316 с.
  8. Особенности стратегического управления потенциалом промышленного предприятия / Э. И. Полякова, Т. А. Хараджа // Стратегия устойчивого развития в антикризисном управлении экономическими системами [Электронный ресурс] : сборник материалов международной научно–практической конференции, 22 апреля 2015г., г. Донецк / ГВУЗ "ДонНТУ", Каф. менеджм. и хоз. права, Каф. эконом. кибернетики.–Донецк : ГВУЗ "ДонНТУ", 2015.–С.130–137
  9. Управление производственным потенциалом промышленных предприятий Э. И. Полякова// Современные проблемы и перспективы развития экономики [Электронный ресурс] : материалы 13–й международной научно–практической конференции, 19–20 мая 2016г., г. Донецк / ГОУ ВПО "ДонНТУ" ; редкол.: К.Н. Маренич и др.–Донецк : ДонНТУ, 2016.–С.23–25 .
  10. Новые подходы к прогнозированию производственной деятельности предприятия. Полякова Э. И. //Ресурсосбережение. Эффективность. Развитие.[Электронный ресурс] Материалы научно–практической конференции Донецк : ДонНТУ, 2016.–С.75 .
  11. Мерзликина Г.С., Шаховская Л.С. Оценка экономической состоятельности предприятия
  12. Конспект лекций по дисциплине Потенциал предприятия : формирование и оцениваниеПолякова Э.И
  13. Синица В. Г. Производственный потенциал предприятия и эффективность его использования / В. Г. Синица // Экономика