RU  
ДонНТУ   Перейти на портал магістрів ДонНТУ

Дошкільне дитинство

Народився в місті Донецьк Донецької області 4 грудня 1997 року. Моя сім'я дуже дружна і велика: батько – Пшеничний Віктор Олександрович, мама – пшенична Олена Олександрівна так само є і кохана, єдина сестра – пшенична Валентина Вікторівна. Я був допитливою дитиною, яку приваблювали точні і технічні науки, найбільше в дитинстві притягувала техніка і комп'ютери, і спорт.

Одного разу у нас вдома щось зламалося з техніки, і батьки викликали майстра. Те, як він розбирав техніку і збирав назад мені здалося дуже захоплюючим. Деякий час, на печаль батьків, я почав бути таким же «майстром», але ось розбирати прилади у мене виходило добре, а збирати вже не виходило – тут на допомогу приходили старші. Швидше за все з цього моменту мого життя і зародився великий інтерес до техніки, який посприяв вступ до технікуму, а далі в ДОННТУ.

Молодша і старша школа

Вступивши в школу, почалося веселе життя-я був дуже рухливою дитиною, Ліз куди не треба і за це частенько отримував. Мій клас мені відразу сподобався. Перша вчителька-прекрасна людина, вчила нас по-материнськи, з любов'ю. У початковій школі я вчився не дуже добре, навчання мені давалася складно, тому вдавався до допомоги сестри і мами.

Подобалося збирати залізні конструктори і ЛЕГО, пробуючи зробити щось нове, не за схемою, розвиваючи мислення і фантазію. Під час навчання в школі, я виявляв інтерес до математики та інформатики, що зіграло чималу роль у виборі моєї майбутньої професії. Завжди подобалося щось рахувати і перераховувати. Інтерес до математики залишився і донині. Ще тоді я знав, що хочу пов'язати своє життя IT спеціальністю. Також на мій вибір спеціальності вплинув розвиток інформаційних технологій у світі і високий попит на IT-висококваліфікованих фахівців. У 6 класі прийшли агітувати на Дитячу залізницю, і я вирішив спробувати сходити подивитися, туди я в підсумку проходив близько року. Ми були повноцінними співробітниками і на нас була велика відповідальність. Там я встиг випробувати себе в таких професіях як-провідник і контролер, де було потрібно і цінувалося вміння спілкуватися з незнайомими людьми, стрілочник, де була потрібна від нам дуже велика уважність. Щоб стати машиністом від мене було потрібно більше часу, але мій інтерес став пропадати до цієї справи, і тяга до поїздів зовсім пропала, але подорожувати віддаю перевагу саме на них, під стукіт коліс. Потім в моє життя прийшов спорт і стало легше. Активно спортом я почав захоплюватися в 7 класі і вибір припав на гандбол. Ходили на тренування з кількома друзями, влітку проходили на вулиці, на полі, навесні взимку і восени в спортзалі. Були й змагання юнацьких команд, де були як поразки, так і перемоги.

Університет

Поступив в ДОННТУ я на 2 курс, так як перед цим закінчив Донецький технікум промислової автоматики, за спеціальністю «Комп'ютерні мережі». У технікумі програмування давалося насилу незважаючи на те, що в школі у мене не було проблем з математикою та інформатикою. Поки навчався в ДТПА була перерва в спорті, як вступив до інституту потрапив в секцію з гандболу. Тут потрапив до складу збірної ДНР, де їздили на змагання і турніри в інші сусідні міста. Завдяки університету, я познайомився з талановитими студентами і викладачами, широко розвинув свій кругозір і отримав цінні знання. Кожен викладач намагався донести до нас інформацію зрозуміло і доступно, давав поради, підказував і направляв.

Моїми захопленнями в професійній сфері є: комп'ютерна Інженерія, Архітектура комп'ютерів, Системне програмування, інформаційна безпека і система автоматизованого проектування. Останнє захоплення і спонукало на написання бакалаврської роботи»Дослідження і розробка навчальної системи розміщення елементів на друкованій платі з використанням методу гілок і кордонів". З'явилася мотивація для вступу до магістратури-подальше дослідження з випускної роботи.

Цілі, плани та бачення майбутнього

На поточному етапі є маса цілей і планів як у будь-якого амбітного молодої людини. Складно сказати, які з них мені належить реалізувати, а які відпадуть за непотрібністю. Однак, можна виділити спільну мету - я хочу внести свій внесок в діяльність IT спільноти. Деталі реалізації вже залежать від тенденцій розвитку громади та власних уподобань, які важко передбачити в довгостроковій перспективі. Надалі хочу знайти собі цікаву роботу і відповідне захоплення. Інформаційні технології в сучасному світі змінюються досить швидко. У зв'язку з цим необхідно постійно вдосконалювати свої навички і знання, щоб залишатися затребуваним і йти в ногу з часом. Для подальшого кар'єрного та професійного зростання Я планую і далі розвиватися, і вдосконалюватися, наприклад за допомогою різних онлайн (і не тільки) курсів.

Дуже хочеться влаштувати подорож, але в незвичайному стилі-побудувати в лісі землянку, пожити там недовго або Укриття в стилі бушкрафт, а гори – це окрема мрія для мене.