МОЯ НАУКОВА ПРАЦЯ

              Тема: "Математичне моделювання перехідних процесів
                у головних схемах электричних з'єднань ТЕС і АЕС"
 Донецький Державний Технiчний Унiверситет
 Автор:  Шарпан Д.С.
 Керiвники: Сивокобиленко В.Ф., Меженкова М.О.
                            Главная страница     Головна сторінка     Main page









				       

1  ОПИС ГОЛОВНОЇ СХЕМИ ЕЛЕКТРИЧНИХ З`ЄДНАНЬ

ЗУЇВСЬКОЇ ТЕС ТА РЕЖИМІВ ЇЇ РОБОТИ

1.1 Головна схема електричних з`єднань Зуївської ТЕС і її особливості


На Зуївської ТЕС встановлено 4 енергоблоки потужністю 300 МВт кожний. Встановлена потужність ТЕС-1200 МВт.
Всї блоки приєднуються на напругу 330 кВ к підстанції “Харцизька-330” за схемою спарених блоків без спорудження розподільчої злагоди на промплощадці Зуївської ТЕС. 
Потужність видається на підстанцію “Харцизька-330” по двум лініям, простяжність кожної із яких 8 км. Лінії зроблені з гнучкого провідника марки 2*АСО-330.

Генератори енергоблоків прийняті за типом ТГВ-300-2.
Блокові трансформатори прийняті за типом ТДЦ-400000/330. 

У колі генератор-трансформатор для більшої надійності встановлені генераторні вимикачі за типом ВВГ-20/160/12500 та роз`єднувачі РВП-20/12500. Струмопровід генераторної напруги виконан за типом ТЭНЕ-20/11200.

З високої сторони блокових трансформаторів встановлені роз`єднувачі РНДЗ-2-330/3200.

Схема власних потреб 6 кВ виконана за блоковим принципом з живленням двигунів блоків від робочих трансформаторів власних потреб 20/6,3-6,3 кВ, підключених у відголуження від струмопроводів генератор-підвищуючий трансформатор відповідних блоків. Живлення загальностанційних споживачив здійснюється від цих же трансформаторів, причому парні загальностанційні споживачи підключені до секцій 6 кВ різних блоків.

Для кожного блоку виконується дві секції робочого живлення власних потреб 6 кВ. Електродвигуни ВП потужністю вище 200 кВт прийняті на напругу 6 кВ, а електродвигуни нище 200 кВт- на напругу 0,4 кВ.

Для робочого живлення власних потреб блоків прийняті по одному трансформатору за типом ТРДНС-32000/35. Для резервування живлення секцій ВП 6 кВ станції встановлен пускорезервний трансформатор за типом ТРДН-40000/110. Висока сторона цього трансформатора підключається на напругу 110 кВ підстанції Зуївської ТЕЦ.

З високої сторони РТВП встановлен вимикувач за типом ВВБМ-110Б/31,5/2000 та роз`єднувачи за типом РНДЗ-2-110/1000. З низької сторони робочих та резервного трансформаторів власних потреб встановлені вимикачи ВМП-10, якї знаходяться в висувних комірках комплектної розподільчоі злагоди за типом К-26. 

Для підключення релейного захисту, автоматики та контрольно-вимірювальних приборів на електростанції встановлюються вимірювальні трансформатори струму та напруги. В колі генератора встановлені трансформатори напруги за типом 3*ЗНОМ-20 та трансформатори струму ТШЛ-20. З високої сторони блокових трансформаторів встановлені трансформатори струму за типом ТВТ-330/2000/5, з високої сторони трансформаторів власних потреб- трансформатори струму ТВТ-35/500/5, з високої сторони пускорезервного трансформатора- трансформатор струму ТВТ-110/300/5 та трансформатор напруги НКФ-110.

Головна схема електричних з`єднань Зуївської ТЕС приведена на рисунку 1.1.

                                  Рисунок 1.1- Схема головних електричних з`єднань Зуївської ТЕС         

Головною особливістю схеми Зуївської ТЕС є відсутність відкритої розподільчої злагоди, що з точки зору економічності вигідно. Але ж з точки зору надійності дана схема не надійна. При короткому замиканні в однієї із ліній вимикаються два генератора спареного блока.

Наявність генераторних вимикачів та возможність відключення в ремонт блокових трансформаторів 400 МВА роз’єднувачами 330 кВ знижує кількість можливих одночасових відключень двох турбогенераторів спареного блока.

В виду відсутності відкритої розподільчої злагоди живлення резервного трансформатора власних потреб виконується по окремій лінії з підстанції Зуївської ТЕЦ  220/110/35 кВ (7км по трасі ліній).

Резервний трансформатор власних потреб повинен бути такого ж ступеню, як і робочі ТВП (32МВА), так як в колі генератора встановлені вимикачі. Але ж, так як промисловість не випускає такої потужності трансформатори з розщепленою обмоткою низької напруги та з обмоткою високої напруги 110кВ, то до установки прийнятий резервний трансформатор потужністю 40МВА.

 
           1.2 Режими роботи Зуївської ТЕС


Зуївська ТЕС працює в базовому режимі, топто в роботі знаходиться постійна кількість працюючих блоків з постійним навантаженням протягом доби та навантажуються в часи ранкового та вечірнього максимуму згідно диспетчерського графіка навантажень.

Добовий графік навантажень Зуївської ТЕС представлений на рисунку 1.2



 
    Рисунок 1.2- Добовий графік навантажень Зуївської ТЕС на 2.05.2000 р.


 
При надлишку потужності в енергосистемі та можливості несення енергоблоками навантаження вище вказаної у графіку, потужність, яку додатково може нести електростанція, вважають горячим резервом.

Часто блоки відключаються від мережі із-за малого запасу палива на електростанції (із-за відсутності вугілля) і знаходяться в холодному резерві, топто готові до пуску в любий час.

У нічний час потужність різко знижується і блоки часто працюють нижче технічного мінімуму, що приводить до зниження надійності та економійності роботи устаткування.
В качестві палива на ТЕС може використовуватись вугілля, природний газ та мазут. Але у зв`язку з дороговизною газа і відсутності мазута, основним видом палива для ТЕС є вугілля.

Мазут спалюється при пуску енергоблоків, а також при роботі енергоблоків з малим навантаженням та на підсвітку при спалюванні низькоякісного вугілля у суміші з газом.

Спалювання низькоякісного вугілля в топці котла знижує надійність та економійність роботи устаткування і приводить до:

- зашлаковування льоток котлів енергоблоків в наслідок нарушення топочного режиму;

- ненадійної роботи допоміжного устаткування;

-зашлаковуванню ширмових пароперегревачив при роботі на суміші газ-вугілля із-за недостатньоі кількості природного газу.
Структура палива, спалюємого в рік:

                  	вугілля- 83,8 %

                  мазут-0,5 %

                  газ- 15,7 %

Показники твердого палива:

                  Qн=(3110- 4350) ккал/кг

                  Ан=(22,00- 46,25) %

                  Wн=(6,0- 24,2) %

Показники рідкого палива:

                  Qн=8442 ккал/кг

                   Вн=0,95 %
                  Wн=9,5 %

Кількість зупинок блоків у 1999 році составила 70, в тому числі вимушенних- 43.


1.3 Задачи дослідження     

В даний час при проектуванні, реконструкції й експлуатації електричних установок і систем для рішення багатьох технічних питань і задач потрібно попередньо провести ряд розрахунків, серед яких помітне місце займають розрахунки перехідних процесів.
Задачи дослідження, поставлені в даній дипломній роботі, состоять в слідучому:

- вибір математичної моделі та параметрів основних елементів електростанції (генераторів, трансформаторів, синхронних та асинхронних двигунів власних потреб, ліній електропередачи, електричних систем, навантажень);


- розрахунок струмів короткого замикання у всіх вузлах схеми Зуївської ТЕС;

- підготовка ісходних даних для моделювання на ПЕОМ режимів короткого замикання і стійкості генераторів ЗуТЕС з використовуванням програми, розробленої на кафедрі Електричних станцій;


- аналіз динамічної стійкості синхронних генераторів 300МВт на Зуївської ТЕС при різних видах КЗ;


- аналіз впливу частоти енергосистеми на динамічну стійкість синхронних генераторів 300МВт Вуглегірської ТЕС в малоагрегатному стані;


- узагальнення результатів моделювання.


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2 МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ЗУЇВСЬКОЇ ТЕС



           2.1 Вихидні дані елементів системи



Для  побудови  і розрахунку  математичної  моделі  електростанції  були  зібрані  реальні  вихідні  дані  на  Зуївської  ТЕС [1-20].  Всі  ці  дані  зведені  в таблицях  2.1-2.9


 
 Таблиця 2.1- Паспортні  дані турбогенераторів            

 


     Тип
      ТГ

Pном,

 МВт

Uст,

  кВ

 Iст,

  кА

fном,

  А

Ufном,

    В

cosj


  h
,
  %
    

Xd’’,
в.о.


ТГВ  -300-2

  300

  20

 10,2

 3050

  420

0,85

 98,7

0,236




 
Таблиця 2.2- Параметри турбогенератора (в.о)

 


Òèï ÒÃ


Rs

Xs

Xad

Xaq

Rrd(1)

Rrd(2)

Xrd(1)

Xrd(2)

Rrq(1)



ТГВ-300


0,002


0,17


2,02


2,02


0,013


0,205


0,146


0,207


0,012




 
 
 
Продовження таблиці 2.2 


 


  Тип ТГ   

Rrq(1)

Rrq(2)

Xrq(1)

Rq(2)

    Rf

    Xf


 ТГВ-300


0,012

0,095

 0,208

 0,05

0,00145

 0,326




 
 
 
 
 
 
 
Таблиця  2.3- Б локові  трансформатори   

 


Тип 
Трансформатора
  Номінальна 
    Напруга,
        кВ

     Втрати, 
       КВт

   Uкз

ВН-НН,

   %

Струм неробочого ходу,

  %


 

   ВН

   НН

неробочого ходу

Короткого замикання
 
 


ТДЦ-400000/330

    347

    20

   300

   790

   11.5

   0,45




 
 
 
 
 
 
 
 Таблица 2.4 – Паспортні дані робочого та резервного

                        трансформаторів власних потреб.                         


 


         Тип трансформатора


Номінальна напруга, кВ

       Втрати,

         КВт

     Uк,

 ВН-НН,
     %

Струм неробочого ходу,%



   
   ВН

  
 
   НН

Неробочого ходу

Короткого замикання




ТРДН-32000/35


ТРДН-40000/110

20

115

6,3-6,3

6,3-6,3 

     29

     34

   143

   170

      12,7

      10,5

    0,6

    0,55




 
 
 
 
 
 
 
 
     Таблиця  2.5- Паспортні  дані  агрегатів  в.п.

 


 
Наймену
Вання


Ознака

   
 Тип  ЕД

 
  Рн,
  кВт

 
 Un,
   В

 
  In,
  А

 
Ki,
в.о.


cosj



  h
,
  %


 Багерний насос

 БН

ДАЗО-1367-6МУ1

630

6000

74

  5,8

0,89

92,5


 Сітьовий насос    

   НСН

 А-114-4М

320

6000

 37,1

  6,5

0,89

92,8


 Сітьовий насос 

 НСД

 АВ-113-4М

250

6000

 28,7

  5,0 

0,9

93


Сітьовий насос

НСВ

А-1252-4У4

630

6000

74

6,1

0,89

92,5


Стрічковий конвеєр

СК6

ДАЗО4-450У-6У1

630

6000

74

5,8

0,89

92,5

 


Циркуляц.
Насос

 ЦН

 АВСМ-1673-12

 1000

6000

 139

 5,2

 0,85

94,1



Конденсатний насос

 КН

 АОВ-2-1441-4У3

 500

6000

53,5

 6,5

 0,9

93,6


 Димосос  рециркул.
    газів  

ДРГ

 ДАЗО-13-67

 630

6000

 74

 6,4

 0,89

 93


 Димосос

 Д

 ДАЗО-19-10-12

 1700

6000

 216

 8,5

 0,8

94,3


Дуттьовий 
вентилятор

 ДВ

 ДАЗО2-18-76-8/10У1

 1250
   725

6000

147 92

 6
6,5

0,88
0,82

92 91,5


Мельничний
Вентилятор

 МВ

 ДАЗО-2-16-59

 1250

6000

148,5

7,1

0,85

 94


Бустерний насос

 БПН

 2АЗМ1-500/6000

 500

6000

 54,8

 6,0

 0,92

95,6


 Живильний  насос

 ЖН

   2АВ-   8000/6000

8000

6000

875

 5,4

 0,91

96,6


 Сітьовий
 насос

 СН

 А-114-
 4М

 320

6000

 37,1

 6,5

0,895

92,8





 
 
 
 
Продовження таблиці 2.5


 


Наймену
Вання

Ознака

Тип  ЕД

Рн,
  кВт

Un,
   В

In,
  А

Ki ,в.о.

cosj


h
,
  %


Шаробараб.

 мельниця

 ШБМ

 СДМ32-
2234-60У

1930

6000

 185

  8

0,9

92

 
 


Стрічковий конвеєр

СК-3

ДАЗО-1342-6МУ1

 400

6000

  47

7,0

0,87

94,2


Резервний
збудник

РЗ

АСЗ-1764-8У4

1800

6000

 250

 14

0,76

 89





 
         Таблиця  2.6- Дані   лінії 

 


Найменування  ПОВІТРЯНА ЛІНІЯ

Загальна  довжина  , км

Марка  і перетин 
     проводу

X,
Ом

R,
Ом


ХАРЦИЗЬКА-330

      8,0

    2АСО-300

2,6

0,4




 
 
Таблиця  2.7- Струми  короткого  замикання, які надходять 
 від  систем  

 


    Режими  роботи
         систем

     система      110  кВ

     система       330 кВ


 3-х ф.,
    кА

  1-о ф.,
     кА

U на ши-
нах, кВ

3-х ф.,
     кА

  1-о ф.,
     кА

 U  на
 шинах,
    кВ


 Максимальний       

   16,0

     3,5 

    115

18,105

   4,205

    342




 
 
 
 
 
 
 
 
                Таблиця  2.8- Опіри  системи

 


 
        Опіри

    система  110   
кВ

      система  330
  кВ


     R(1) , Ом

0,69

1,086


     X(1) , Ом

4,091

10,466


     R(0) , Ом

---

3,12


     X(0), Ом

---

24,062





 
 
Таблиця  2.9- Параметри  двоконтурної  схеми  заміщення
                        еквівалентного  двигуна 

 


Тип ЕД

Iном  ЕД,
     кА 

Еквівалентна
      Ki , в,о,  

  Параметри еквівалентної схеми
   заміщення ,   в.о.


 R1

Xs1

Xμ

R21

X21

R22

X22


     Д1

     

     


0,06


0,6


18


0,07


0,7


0,6


0,7




 
Примітка: Д1- типовий глибокопазний двигун

-Параметри двоконтурної схеми заміщення  групи АД розраховуються по наступних формулах:

-Номінальний струм                                                   (2.1)     

-  Еквівалентна кратність пускового струму   

                                      
                                                                                           (2.2)

 
            -  Параметри двоконтурної схеми заміщення Д1         (2.3)


 
У даній роботі за основу приймаються математичні моделі елементів енергосистеми, засновані на повних диференційних рівняннях Парка-Горева.


 
           2.2 Математична модель синхронного генератора          


При розробці математичної моделі СГ щоб уникнути занадто громіздких і складних описів застосовані наступні допущення: 
- відсутні втрати в сталі;
- повітряний зазор рівномірний, магнітна провідність однакова і розподіл магнітного поля в повітряному зазорі синусоидально;
- відсутній вплив ємностей у середині і між обмотками;
- активний опір не залежить від температури;
- статор і ротор мають трифазні симетричні обмотки.
З метою найбільше повного відображення процесів, що відбуваються в синхронній машині як у перехідних, так і в сталих режимах роботи, генератор доцільно представити многоконтурною схемою заміщення, у якій ротор поданий у виді декількох паралельно включених активно-індуктивних ланцюжків із постійними параметрами .
Для того, щоб уникнути періодичних коефіцієнтів, що залежать від кутового положення ротора, диференціальні рівняння синхронного генератора записуються в осях d, q, жорстко зв'язаних із його ротором. Для обліку витиснення струму масив ротора представляється k еквівалентними демпферними контурами по кожній з осей d, q і обмоткою збудження по осі d.

ДР, що описують поводження СГ із многоконтурнам ротором (i=1,2,... ,k)  можна представити наступним способом:


 
           ,         (2.4)

            ,         (2.5)

                    ,		            (2.6)

                   ,	                      (2.7)

                      ,			            (2.8)

                         ,			            (2.9)

                                   ,		                              (2.10)

                               ,	                                        (2.11)

де   - оператор похідною за часом;

     - напруга на виводах СГ по осях d і q;

     - потокозчеплення статора, i-ого роторного контуру СГ по осях d, q і потокозчеплення обмотки збудження відповідно;

     - похідні потокозчеплень статора, i-ого роторного контуру СГ по осях d, q і похідна потокозчеплення обмотки збудження відповідно;

    - напруга обмотки збудження;

   - швидкість обертання ротора СГ;

   - сумарний момент інерції;

   - обертаючий момент турбіни й електромагнітний момент генератора;

    - результуючі вектори струму статора і його потокозчеплення;

   - кут повороту ротора, тобто кут між віссю d і електричною віссю обмотки фази a;

    - коефіцієнти загасання контуру статора, i-ого роторного контуру, обмотки збудження по осі d і i-ого роторного контуру по осі q:


 
     (2.12)

 
де - активний опір обмотки статора, i-ого роторного контуру, обмотки збудження по подовжній осі СГ і i-ого роторного контуру по поперечній осі СГ;

       - індуктивність розсіювання обмотки статора, i-ого роторного контуру, обмотки збудження по подовжній осі СГ і i-ого роторного контуру по поперечній осі СГ.


 
 
 
Потокозчеплення гілки намагнічування:

 
         ,                    (2.13)

                   ,                            (2.14)

 
де   - коефіцієнти розподілу потокозчеплень статора, i-ого роторного контуру по осях d, q, і обмотки збудження відповідно, який визначаються як:


 
     ,    ,    ,	         (2.15)

                     ,    ,		         (2.16)

де              ,                     (2.17)


                   ,                       (2.18)

 
де    - індуктивність гілки намагнічування по осях d і q.

Струми статора, обмотки збудження і i-ого роторного контуру:


 
, , ,  (2.19)

             , .                 (2.20)
             Рівняння для визначення напруги збудження , що враховують тип збудника й автоматичне регулювання  збудження (АРЗ), є частиною математичної моделі СГ. З обліком дії фіксуванн збудження, рівняння для визначення напруги збудження генератора із системою самозбудження подано як:

 
                        ,                                     (2.21)

 
де      - номінальне значення напруги збудження;

          - номінальне напруга статора;

          - діюче значення напруги статора;

          - кратність фіксуванні збудження


          2.3  Математична модель синхронного двигуна


ДР, що описують поводження СД із многоконтурнам ротором (i=1,2,... ,k), аналогічні рівнянням СГ, за винятком вираження для швидкості обертання ротора, що набуває вид:


 
                         ,			              (2.22)

 
де  - момент опіру механізму й обертаючий момент двигуна.






    2.4 Математична модель двообмоточних силових




трансформаторів           

У дійсній роботі силові блокові трансформатори моделювалися в натуральних фазних координатах з обліком групи з'єднання його обмоток.
Математична модель трифазного двообмоточного трансформатора при з'єднанні його обмоток за схемою трикутник-зірка з заземленою нейтраллю обмотки високий напруги (рис.2.1) має наступний вид:

 
             ,                   (2.23)

             ,                   (2.24)

             ,                  (2.25)
 
                 ,                        (2.26)

                ,                         (2.27)

                ,                        (2.28)

 
де  a, b, c - індекси, що позначають відповідні фази;

 - фазний напруги низкою і високої обмоток трансформатора відповідно;

 - фазні струми низкою і високої обмоток трансформатора відповідно;

 - похідні від фазнихих струмових низкою і високої обмоток трансформатора відповідно;
 - похідні від фазнихих струмових низькі обмотки трансформатора, приведені до обмотки високий напруги і похідні від фазнихих струмових обмотки високий напруги трансформатора, приведені до обмотки низький напруги;

 - фазні активні опори низкою і високої обмоток трансформатора відповідно;

 - фазні індуктивності розсіювання низкою і високої обмоток трансформатора відповідно.




      Рисунок 2.1 - Принципова схема з'єднання обмоток трифазної
                             трансформаторної групи.





 Математична модель глибокопазного асинхронного двигуна




Так як опіри глибокопазного АД мають складну залежність від частоти струму в роторі через форму його стрижнів, то виникає необхідність представляти їх у виді функціональних залежностей від ковзання. У такому виді схема заміщення АД може бути використана тільки для розрахунку стаціонарних і квазістаціонарних режимів. Поводження двигунів у перехідних режимах більш точно відбиває многоконтурна схема заміщення, що і буде прийнята за основу при описі АД.
ДР, що описують поводження АД з многоконтурнам ротором (i=1,2,... ,k) можна представити у виді:


 
                      ,                           (2.29)

                ,                    (2.30)

                            ,                                   (2.31)

                            ,                                 (2.32)

                                   ,                                         (2.33)

                             ,                                   (2.34)

                        ,                              (2.35)

                             ,                                     (2.36)

 
де   - результуючий вектор напруги на виводах АД;

      - результуючі вектори струмів статора, i-ого роторного контуру і гілки намагнічування;

     - результуючі вектори потокозчеплень статора, i-ого роторного контуру і гілки намагнічування;

     - результуючі вектори похідною потокозчеплень статора і i-ого роторного контуру;

       - індуктивність розсіювання обмотки статора, i-ого роторного контора й індуктивність гілки намагнічування;

      - активний опір статора і i-ого роторного контуру;

       - частота обертання ротора і системи координат;

      - сумарний момент інерції приводу;

      - момент опору механізму й обертаючий момент двигуна.

Підставивши (2.33) у (2.31) і (2.34), струми статора і i-ого роторного контуру можна знайти як:


 
                             ,                                         (2.37)

                             .                                     (2.38)

 
Потокозчеплення гілки намагнічування представляється в наступному виді:

 
                      ,                           (2.39)

 
де   - коефіцієнти розподілу потокозчеплень статора, i-ого роторного контуру, що показують яка частина потокозчеплення відповідного контуру бере участь у створенні робочого потокозчеплення в повітряному зазорі


 
                     ,    ,                             (2.40)

              де             .                         (2.41)


 
Приймаючи за невідомого потокозчеплення статора і контурів ротора, з обліком (2.37), (2.38) і (2.39), рівняння (2.29) і (2.31) представляються у формі Коші

 
            ,                (2.42)

    ,         (2.43)

 
де  - коефіцієнти загасання контуру статора і i-ого роторного контуру


 
                    ,    .                              (2.44)

 
Практика показала, що математичну модель АД доцільно записати в системі координатних осей , , жорстко зв'язаної зі статором ( =0), обравши вісь , що збігається з електричною віссю обмотки фази a, а вісь , що випереджає її на кут 90 градусів. Гідністю цієї системи координат є відповідність складових результуючих векторів по осі  дійсним значенням у фазі a трифазного двигуна, що дозволяє робити безпосереднє порівняння осцилограм, отриманих на моделі і знятих експериментальним шляхом.

З обліком вищевикладеного математична модель АД має вид:

 
                  ,                           (2.45)

                  ,               (2.46)

          ,      (2.47)

          ,      (2.48)

                          ,                           (2.49)

.,  (2.50)

 
           2.6 Математична модель лінії електропередачі

Математична модель лінії міжвузлового зв'язку (наприклад, повітряна лінія між вузлами 2 і 3 і з прийнятим напрямком рівчака потужності від вузла 2 до вузла 3) у перехідних режимах описується як:

 
          ,            (2.52)

 
де  - напруги першого і другого вузлів відповідно;
     - похідна струму і струм лінії;

     - активний опір і індуктивність лінії.





      2.7 Математична модель статичного навантаження





ДР змішаного активно-індуктивного навантаження у фазних координатах мають вид:

 
 ,           (2.53)

де  - напруги у вузлі, до якого підключена навантаження;
     - похідна струму і струм навантаження;

     - активний опір і індуктивність навантаження.      





      2.8 Математична модель шунта




Для імітації коротких замикань використовувався шунт, що підключався в різних точках системи. ДР шунта у фазних координатах мають вид:

 
                 ,                               (2.54)

 
де   - напруги у вузлі, до якого підключений шунт;
      - похідна струму і струм шунта;

      - активний опір і індуктивність шунта.


           2.9 Рівняння зв'язку між елементами системи


На кожному кроку розрахунку визначаються  напруги  в кожному вузлі схеми, за допомогою методу Гауса. Формується матриця вузлових провідностей   і матриця - вектор  струмових , що задають .


 
                       ,                                      (2.55)
 
     ,        ,                     (2.56)

 
де  n - кількість вузлів;
      - власні провідності;

      - взаємні провідності.


Схема математичної моделі електростанції представлена на рисунку 2.2

 
 
 
 
 


 
 
 
 
                Рисунок 2.2- Схема математичної моделі Зуївської ТЕС