АНТИДЕМПІНГОВИЙ КОДЕКС

Грудна Н.П., Кравцова О.М.

За останні п'ять років (1993-1998) обсяг експорту чорних металів у грошовому еквіваленті подвоївся та досяг $ 5,7 млрд.(у порівнянні з $ 3 млрд. у 1993 р.). Але в 1998 р. спостерігався спад виробництва в цієї галузі на 10-15%, а в 1999 - на 20%, що обусловлене багаточисельними антидемпінговими розслідуваннями проти наших виробників, а саме: КМК "Криворіжсталь", ММК ім. Ілліча, МК "Азовсталь", МК "Запоріжсталь". Із-за росту пропозиції заліза на світовому ринку динаміка цін на нього знижується. Споживачі імпортуємих країн захищають свої ринки за допомогою антидемпінгових механізмів: Канада обмежила ввезення українського товаропромислового прокату, застосувавши антидемпінгове мито у розмірі 39,1%, та встановила мінімальну ціну - $460-560 за 1т. ЄС встановила щорічну квоту Україні на 1998р. 252 тис.т металопродукції, США – 158-166 тис.т при мінімальній ціні $359 за 1т. Індонезія для більшості українських виробників встановила мито у розмірі 42%. У інших країнах ринок для вітчизняного товаровиробника практично закрито. Подібні антидемпінгові розслідування продовжують множитись.

22 грудня 1998 р. прийнято і у березні 1999 р. вступив до дії “Антидемпінговий Кодекс” – пакет законів, які призначені для захисту вітчизняного виробника від недобросовісних бізнес-дій іноземних конкурентів. Він складається із шести законів, три з них описують власно систему захисних мір: “Про захист національного товаровиробника від імпортних поставок, які являються об’єктом демпінгу”, “Про захист національного товаровиробника від субсидірованих імпортних поставок” і “Про застосування спеціальних заходів відносно імпорту в Україну”. Інші три закони призначені для “стикування” названих законів з існуючими правовими актами-законами “Про систему оподаткування”, “Про єдиний митний тариф” і “Про зовнішню економічну діяльність”.

Демпінг та нелегітимне (незаконне) субсидіювання є правопорушенням у зовнішній торгівлі. А саме, демпінг – ввезення на митну територію України товару по цінам, нижчим за порівняну ціну на подібний товар в країні експорту, який шкодить національному товаровиробнику подібного товару. Нелегітимне субсидіювання – незаконне надання фінансової або іншої підтримки державними органами виробництва, переробки, експорту, споживання подібного товару, в результаті якої суб’єкт країни експорту одержує пільги (доходи), які шкодять національному товаровиробнику. І те, і інше розслідується і карається однаково, але лише у тому разі, якщо доведено не тільки наявність шкоди вітчизняному виробнику, але і причинно-слідчий зв’язок демпінгу або нелегітимного субсидіювання з такою шкодою. Спеціальні заходи застосовуються, якщо імпорт швидко зростає, а ціни на внутрішньому ринку падають разом з обсягом продажу вітчизняного виробника.

Антидемпінгові та компенсаційні заходи ідеологічно близькі, схеми проведення їх процедур та розслідування збігаються. І те, і інше для припинення нанесення шкоди передбачає запровадження антидемпінгового або компенсаційного мита. Є відмінності. Так, наявність або відсутність демпінгу не так важко виявити, як субсидію. Тому компенсаційні заходи складніші у використанні і потребують більших грошей та зусиль. Спеціальне розслідування у разі вияву позитивного результату запроваджує остаточні заходи у вигляді спеціальних квот (ліцензій). Спеціальні заходи запустити можна швидко, але діятимуть вони недовго. Вони існують у вигляді імпортних квот, які виділяються безпосередньо кожному з імпортерів, що посильне нашим підприємствам.

Пропоновані у Кодексі процедури - абсолютно легітимні і відповідають загально-визнаній практиці WTO, дозволять ефективно захищатись.

Введенні квоти скорочують лише легальний імпорт, а контрабанда не залишає шансів легальним імпортерам. Тому не дивно, що по даним Держмитної служби України офіційний імпорт сигарет в Україну знизився з 6 млрд.шт. у 1998 р. до 3,4 млрд.шт. у 1999 р., хоча на тіньовому ринку знаходиться близько $ 230-250 млн.

ANTIDEMPING THE CODEX.