О.В. Сибіченкова., магістр факультета "Економіки та менеджмента" Донецького Державного Технічного Університета. Науковий керівник – Кравцова О. М., асс.  Який Податковий кодекс нам потрібен? Концепція Урядового Податкового кодексу.- матеріали студентської наукової конференції у м. Ірпень


Який Податковий кодекс нам потрібен? Концепція Урядового Податкового кодексу.


Необхідність ухвалення нового Податкового кодексу викликана існуючими серйозними недоліками у податковій системі: великою кількістю податків, складністю у розрахунку і обліку податків, покладанням основновного вантажу податків на виробництво, а не на споживання, можливістю ухилитися від податків.

Треба буде обрати одну із запропанованих зараз концепцій Податкового кодексу, або розробити альтернативну концепцію. Найчастіше згадують:

-         Урядовий проект Податкового кодексу, розроблений Кабінетом Міністрів за активною участю ДПАУ;

-         проект, запропонований депутатом Верховної Ради Інною Богославською;

-         проект, запропонований парламентським комітетом у лиці Юлії Тимошенко і Александра Турчинова;

-         проект, запропонований депутатами Богданом Губским, Вячеславом Сокерчак, Анатолієм Стояновим та Іриною Белоусовою.

Проаналізуємо докладно перший варіант. Як відзначає голова ДПАУ Николай азаров, при розробці Урядового Податкового кодексу ставилася ціль удосконалити податкову систему, модифікувати податкове законодавство і гармонізувати його з європейськими нормами.

Концепцією Урядового Податкового кодексу визначено 25 видів загальнодержавних і місцевих податків і зборів замість 33 існуючих зараз. У числі скорочених загальнодержавних податків – податок на прмисел, збори на обов’язкове пенсійне і соціальне страхування, у фонд для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильскої катастрофи і Державний Іноваційний фонд, плата за землю і податок з власників транспортних засобів. Пропонується скасувати такі місцеві збори: із власників собак, за право на проведення кіно- та телезйомок, за участь у перегонах на іподромі та інші. У той же час, склад місцевих податків доповнений місцевим акцизним податком, зборами за організацію гастрольної діяльності, за надання у користування земельних ділянок для будівництво обєктів виробничого й невиробничого призначення, індивідуального житла і гаражів у населених пунктах та іншими.

Плата за землю і податок з власників транспортніх засобів скасовані тому, що проект передбачає введення податку на майно: рухоме і нерухоме– транспортні засоби та інші самохідні машини та механізми, земельні ділянки і споруди. Запропановані мінімальна і максимальна ставки податку, вирішувати про встановлення яких будуть місцеві ради. На погляд заступника міністра фінансів В.В. Регурецького, його можна застосовувати як засіб тиску на тіньову економіку. Недоліками податку на будівлі і споруди для юридичних осіб є запропонована розробниками проекту оцінка вартості будівель виходячи з балансової вартості, для фізичних осіб – відсутність методик коректного розрахунку вартості квартир і споруд.

Але, на жаль, по ряду податків принципових змін не відбулося. Кабінет Міністрівне прпонує відміни ПДВ. Так, переважними джерелами формування доходної частини бюджетів усіх рівнів визначені непрямі податки. Зменшення ставки з ПДВ можливе, на погляд розробників, тільки за рахунок відміни економічно необгрунтованих пильг. Із складу операцій, які оподатковуються податком за нульовою ставкою, виключені операції з продажу вугілля і продуктів його збагачення, вугільних і торф’яних брікетів, електроенергії, з продажу газу, який імпортують в Україну будь-яким споживачам.

Податок на прибуток також не притерпів принциповіх змін. Залишилися суттєві труднощі із детальним розписуванням витрат, які зменшують доход для цілей оподаткування, із 30 %-м податком на дивіденди, як повторне оподаткування прибутку. Надаються деякі пільги з податку на прибутку для невеликих підприємств, які тільки що створені. Впродовж першого року вони сплачують 25 % нарахованої суми податку на прибуток, впродовж другого – 50%. Проте сума податку, який таким чином звільняється від сплати до бюджету, повинна бути спрямована виключно на відшкодування витрат, які виникли впродовж перших трьох років у звязку з освоєнням виробництва.

У проекті кодексу спрощується шкала нарахувань на доходи фізичних осіб (прибуткового податку) із зменшенням максимальної ставки. Замість діючих зараз пяти ставок від 10 до 40% пропонується ввести три – 10, 20 та 30% (до 120 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у рік – 10%, від 120 до 600 – 20%, більш ніж 600 – 30%).

Що стосується податку на фонд оплати праці, пропонується збирати 30% відрахувань фонду зарабітної плати (замість 37,5%) у якийсь єдиний соціальний фонд (замість 5 фондів). Але порядок відрахувань не змінився, не запроваджуються персональні пенсійні рахунки й медични страховки, тому залишається незацікавленість населення.

У Податковому кодексі скорочуються з 25 до 7 груп подакцизні товари. До їх складу входять: спирт етиловий, алкогольні напої; тютюнові вироби; пиво; бензин, дизельне пальне; транспортні засоби та шини до них; ювелірні вироби; зброя та запасні частини до неї.

Для стимулювання сільского господарства запроводжуються єдині податки для сільхозвиробників – суб’єктів малого підприємництва з введенням обліку і складанням звітності у спрощеному порядку. Так, для юридичних осіб стає можливою сплата єдиного податку у вигляді оподаткування виручки від продажу товарів, робот та послуг, отриманої за звітний період, за ставкою 6%. Для фізичних осіб – за ставкою 20% нормативного чистого доходу, встановленого місцевими радами з кожного виду господарської діяльності.

Передбачена можливість застосування спрощеної системи оподаткування шляхом сплати інтегрованого фіксованого податку, обсяг якого буде встановлюватися за єдиною методикою для усіх суб’єктів підприємницької діяльності на рівні фактично нарахованої суми податку за базовий податковий період. Перелік галузей для котрих можна було б ввести такий податок, пропонується встановлювати у відповідність із Програмою промислової політики України, яку б затверджувала Верховна Рада.

Таким чином поряд з явними недоліками – відсутність радикальних змін податкової системи, фіскальний характер податків незаперечним прогресом Урядового Податкового кодексу можна вважати скорочення загальної кількості податків і платежів, об’єднання і систематизація усіх вже існуючих законів з оподатківання. За розрахунками ДПАУ, проект Податкового кодексу передбачає збирання податків і платежів на рівні біля 30% ВВП.

Нині стан ухвалення Податкового кодексу невизначений. Тривалий час сили Уряду та Верховної Ради були спрямовані на прийняття бюджету 2000 року. І Податковий кодекс майже забули. Але невирішенні проблеми  потребують розвязання, тому що ухвалення Податкового кодексу – це відправна точка для вирішення багатьох питань і цього чекає наша економіка.