Перше враження про працівника складається з того, наскільки щиро і привітно він вітається. Наше враження може бути хибним, але, незважаючи на всю логіку, люди підсвідомо орієнтуються на свої почуття під час привітання. Тому, незалежно від настрою, треба вітатися завжди привітно. Поганий настрій не слід поширювати на інших людей, оскільки можна наразитися на зустрічну неприязнь. Загальна і мовна культура людини виявляється у вмінні вибрати доречну форму привітання чи прощання. Вибір залежить від того, в якому оточенні перебуває людина, від віку співрозмовників, від характеру стосунків між людьми, що вітаються чи прощаються, від того, де й коли це відбувається, тощо.

Формул привітання в українскій мові порівняно небагато: Доброго ранку! Добрий день! Добридень! До зустрічі! На добраніч!

Хоч вибір тут невеликий, але завжди можна знайти потрібний вираз, виходячи з конкретної ситуації, щоб висловити пошану до особи, з якою спілкуємося. Не варто під час вітання або прощання з людьми, старшими за віком, малознайомими чи незнайомими, вживати скорочені або усічені форми типу "Добрий!", "Здрастє!", "Вітаю!".

Кожна ситуація потребує певних мовних засобів. Згоду, наприклад, можна висловити так: Добре! Згода! Будь ласка!. Є в мові ціла низка ввічливих форм відмови: Ні, дякую; Мені дуже шкода, але.

Подяку краще висловити продуманим, спеціально дібраним відповідно до ситуації словом. За дрібну послугу можна сказати: Дякую!

Є вибір і серед форм висловлення прохання: Будь ласка! Якщо вам не важко.

Звертання до співрозмовника на ім?я та по батькові звучить ввічливіше, ніж звертання за допомогою займенників ти, Ви. А тому треба пам?ятати, що в офіційно-діловому стилі звертання, правильно дібране за формою та за змістом є важливим елементом мовної культури. В офіційних звертаннях використовуються також вирази: Добродію! Товариші! До незнайомого, малознайомого, старшого за віком або посадою співрозмовника прийнято звертатися на Ви, щоб висловити пошану. Використовуючи пошанну множину, потрібно узгоджувати присудок з підметом у числі: Ви обіцяли розглянути це питання.

На сьогодні візитні картки широко використовуються й стали невід?ємним атрибутом ділового життя. Тому необхідно знати, як поводитися з ними. Обнім картками відбувається зразу після того, як співрозмовники були представлені один одному. Вручається візитна картка так, щоб новий знайомий міг прочитати текст.

Свій внесок до полегшення спілкування вносять також так звані "бєйджи", котрі містять інформацію про ім?я та по батькові співробітника, його посаду.

Знання правил етикету є підгрунтям для формування іміжду працівника. Важливим є початок спілкування. З першої фрази, погляду, настрою працівника залежитиме хід зустрічі, бесіди. Тому варто починати її стримано, але доброзичливо.Відмінність ділової бесіди від повсякденної (побутової) полягає в тому, що вона є цілеспрямованою із заздалегідь спланованим результатом і направлена на вирішення певних завдань, виробничих проблем і питань, пов?язана з необхідністю робити висновки на основі аналізу отриманої інформації. Також така бесіда дозволяє виробити рішення і реалізувати їх.

Ділові бесіди, завдяки ефекту зворотного зв?язку, дозволяють працівнику реагувати на висловлювання співбесідника відповідно до конкретної мети бесіди, її предмету та особистості співбесідника.

Необхідно також пам?ятати, що бесіда - це не монолог. Її можна буде правильно побудувати тільки тоді, коли є взаєморозуміння між співрозмовниками, що допомагає спільному вирішенню певної проблеми.

Успіх бесіди значною мірою залежить від того, наскільки зрозуміло, переконливо і точно партнери висловлюють свої думки, ідеї. Точність і зрозуміліть інформації виявляється в простоті й чіткості викладу, адже розуміння інформації є обов?язковим.

Доповідь, як одна з найпоширеніших форм публічного виступу, може порушувати не тільки нові проблеми, а й містить звіт про якусь закінчену справу, котра виявляється значною для слухачів. Підготовка доповіді потребує серйозного підходу. Перший крок у підготовці - це визначення мети та завдання виступу. Працівник повинен знати заздалегідь склад аудиторії, де і коли відбудеться нарада чи зустріч, а також хто ще виступатиме на зібранні. Доброзичливість, відвертисть, продемонстровані доповідачем, спрацьовують найбільш ефективно лише в тому разі, якщо вони грунтуються на щирому непідробному інтересі. Промовець випромінюватиме довіру, якщо сам віритиме в себе, не применшуватиме своїх можливостей, але й не перебільшуватиме їх, залишатиметься діловим, не ображаючи при цьому інших. Дійовими є також жести, які свідчать про вияв людьских думок, емоцій. Голос, тон, виклад, уся сукупність виразових засобів і прийомів повинні свідчити про істинність думки і почуття промовця. Темп мовлення має також практичне значення. Щоб не виникало непорозумінь під час спілкування, слід узгоджувати несловесні засоби із словесними, адже невербальні сигнали справляють вплив утричі більший, ніж слова.