Тема магістерської роботи: "Логістика автомобільного транспорту" Науковий керівник: Антоненко Валентина
Миколаївна
Я, Пісецька Вікторія Василівна, народилась 31 серпня 1980 року у невеличкому місті Авдіївка. Мої батьки Пісецький Висиль Миколайович та Пісецька Марія Іванівна. Також в мене є старший брат, який захоплюється електротехнікою. Він має на мене великий вплив, він дуже цілеспрямована людина.
Після дитячого саду я пішла до Авдієвської середньої школи №6. Тільки після третього класу я зрозуміла що треба вчитися на гарні оцінки, а до того я вчилась як прийдеться (приходилося частіше за все на "добре"). Після того як я усвідомила, що треба вчитися краще, на мене звалилася величезна проблема на той час. Мене перевели в інший клас, де вчилися "сильні учні", було приємно що мене зарахували до "сильних", але важко звикнути до нових обставин. Вчилася я на "добре" до кінця одинадцятого класу. Випускні іспити склала на "відмінно". Ще з п'яти років я ходила на танці, але там не досягла значних успіхів. Займалася танцями чотири роки. Після танців в мене з'явилося нове захоплення - малювання. Там я почувала себе трохи краще ніж на танцях. У малюванні я досягла більших успіхів. Одного разу ми навіть виграли конкурс на кращі ескізи костюмів до спектаклю і нас запросили до Москви на спектакль. У малюванні мені дуже подобалося що можна малювати усе що заманеться. Я, як справжній натураліст, була стурбована проблемами екології і на один з конкурсів "Підводні фантазії" намалювала дуже гарний малюнок, мені дуже подобалось його малювати. На фоні темно-зеленої морської води розгорталися такі події: два краби накрившись консервними бляшанками билися іржавими цвяхами, восьминіг приміряв діряві башмаки, яких було навіть для нього достатньо, а десь далеко плив корабель з якого сипався увесь цей скарб. Крім моїх захоплень танцями та малюванням я ще любила співати, але до музикальної школи я пішла тільки після четвертого курсу інституту.
Після школи треба було обирати як жити далі, це я з великим успіхом переклала на плечі свого тата, і він вирішив усе за мене - я стала студенткою ДонДТУ. Я не жалкую про його вибір, можливо мій вибір був би не такий гарний. Більш за все мені сподобалися мої нові знайомі та цікаві викладачі. В мене з'явилися друзі, які, як я гадаю, зробили мене набагато кращою. Після третього курсу мені запропонували взяти участь у археологічній експедиції, на що я з радістю погодилась. Це було дуже цікаво. Розкопки були у селі Богородичне, археологічна пам'ятка - Стариця. Ми розкопували камінці епохи неоліту - кремнієві знаряддя праці.
Темою моєї магістерської роботи стала "Логістика автомобільного транспорту". Для того щоб мати хоча б загальну уяву про логістику можна привести визначення Плоткіна Б.К., воно коротке але точне: "Логістика - це наукова дисципліна про управління потоками в системах". Логістика це багато у чому нова наука. ЇЇ використання на практиці приводить до значної економії часу та грошей на виробництві. Ця наука використовується зараз у Западній Європі на рівні з маркетингом та менеджментом. Я гадаю, що в Україні є багаті перспективи для впровадження та використання такої практичної науки як логістика. По даним експертних оцінок використання методів логістики дозволяє знизити витрати на 25-45%. В Україні ще мало спеціалістів у цій сфері, але наука розвивається, що підтверджує її необхідність на даному етапі розвитку ринкових відносин. Розвиток логістики пов'язаний саме з ринковими відносинами, бо вони є основою ринкової економіки, у якій кожен суб'єкт діє в умовах конкуренції, внаслідок чого можливе оптимальне використання обмежених ресурсів. Так як людина завжди намагається діяти з мінімальними витратами та отримувати максимальні вигоди, то питання оптимізації ніколи не будуть обходити її. Саме логістика дозволяє як умога більше мінімізувати витрати. Логістика це саме те що треба зараз для забезпечення нормальної роботи будь-якої фірми, це нове для нашої економіки а тому і оптимізація здійснюється у новій сфері, що у кінцевому результаті дає змогу підвищити конкурентоспроможність фірми.