ВПЛИВ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ

Денисенко В.І., головний санітарний лікар Донецької областної санітарно-єпідиміологічної станції

Широкому розповсюдженню холери сприяли постійні зберігання та накопичення збудника в навколишньому середовищі в результаті скидання неочищених та незнешкоджених стічних вод, незадовільний санітарно-технічний стан об'єктів водопостачання, каналізування та санітарної очистки, недостатнє водозабезпечення населення. Історично сформована структура розвитк промислового виробництва, наявність корисних копалин, особливості розвитку соціальної інфраструктури і специфіки сільськогосподарського виробництва зумовили інтенсивне забруднення навколишнього середовища. Основним джерелом централізованого господарсько-питного водопостачання області є гідрологічний комплекс: ріка Сіверський Донець - канал "Сіверський Донець - Донбас" - резервні водоймища (Берховське, Широкіиске, Макіївське і Верхнєкальміуське),а також питні водосховища - Ольхівське, Волинцівське, Грабовське і Старо-кримське. Близько 80% усієї споживаної води в області здійснюється з поверхневих джерел водопостачання.

Протягом 5 років мікробіологічні показники якості питної води систем централізованого водопостачання характеризуються відносною стабільністю питомої ваги нестандартних проб з періодичним підйомом у 1996 р. у порівнянні з 1995 р. у 1,2 рази та зниженням у 1,45 рази з 1996 до 1999р. У 2000 р. спостерігається незначний підйом показника у 1,6 рази за рахунок сільських водопроводів, які залишилися безгоспними в ході реструктуризації сільгоспідприемств та за рахунок відомчих водопроводів у сільських районах - з 3,8 до 4,5 % нестандартних проб. Безпосередньо по сільських водопроводах існуючих до 2001р. сільгосппідприємств цей показник зріс у порівнянні з 1999 р. з 7,8 до 9,0 °/о. Питома вага бактеріальне нестандартних проб формується за рахунок мікробного забруднення води на мережах Донецька, Макіївки, Добропільського, Артемівського, Костянтинівського, Красноармійського, Новоазовського районів.

У сільських районах, де водопостачання здійснюється переважно з артезіанських свердловин без спеціальної водообробки, бакпоказник якості води знизився з 8,7% у 1996р. до 4,9% у 2000 р. Хімічний склад залишається стабільним - 57% у 1996 р. та у 2000 р. з коливаннями протягом 1997-1999 рр. від 45 до 55%. А пов'язаним з підвищеною жорсткістю та мінералізацією підземних вододжерел.

Якість води децентралізованого водопостачання за бакпоказниками покращилась з 36% у 1996 р. до 27% нестандартних проб у 2000 р. завдяки профдезінфекції об'єктів. Хімічний склад води відносно стабільний від 40 до 45% проб, що не відповідають санітарним нормам за жорсткістю, і мінералізацією та амонійною групою. В останні роки у у зв'язку з тим, що не проводиться чистка зрубів колодязів, зростають показники азоту амонійного до 3%, нітритів - до 6%, а у сільських районах - до 10%, нітратів до 70% і більше забруднених проб.

У 2000 р. санепідслужбою області досліджено 1143 проби води підземних джерел централізованого водопостачання. Питома вага бактеріальально нестандартних проб постійна - 6,4%, показник патогенної та умовно-патогенної мікрофлори знизився у 9 разів до 1%; хімічно нестандартних проб на рівні минулого року - 57%, включно до всіх досліджених інгредієнтів, показники яких у порівнянні з минулим роком не змінились.

Всього протягом року досліджено 15945 проб води централізованого водопостачання. Питома вага бактеріальне нестандартних проб - 4,2%, що на 0,6% вище минулого року. Загальний показник хімічного складу води - 11,8% нестандартних проб на рівні минулого року. У 1,5 раз, тобто на 7%, знизився показник високого вмісту кишкової палички. Незначний вміст колі-фагів(від 2 до 4% досліджених проб) відмічався на мережах м.м. Донецька, Горлівки, Дебальцево, Харцизька; ентеровірусів - на мережах м. Донецька - 2% нестандартних проб. Питома вага патогенної та умовно потагенної мікрофлори значно зросла у воді мереж м.м. Єнакієво, Дружківкі, Волновахського, Ясинуватського, Новоазовського районів від 10 до 3% досліджених проб. Показник знаходження у воді потагенної мікрофлори залишився на рівні минулого року - 1,5%.

Води, які були використані в технологічному циклі підприємств і пройшли очищення, господарсько-побутові стічні води, а також кар'єрні і шахтні води, поверхневий стік з території населених пунктів і сільськогосподарських угідь через гідрографічну мережу надходять до рік і водоймищ області. З урахуванням рельєфу всі стічні води надходять до басейну Дніпра (західні райони області) і басейну Азовського моря (центр і північ області через р. Сіверський Донець, а також з південних районів - безпосередньо до моря).

Недостатньо ефективні способи очищення промислових стоків, значне перевантаження потужності очисних споруд господарсько-побутових стічних вод призводять до значних забруднень поверхневих водойм області за такими речовинами, як фенол, нафтопродукти, залізо, ціаніди, роданіди, солевий вміст, з'єднаннями групи азоту, а також за мікробіологічними показниками.

Порівняно невелика довжина рік (не більш 100 км), їх маловодність, при внесенні додатково забруднень населеними пунктами, розташованими нижче за течією ріки, не сприяють ефективних процесам самоочищення і розведення стоків.

В останні роки в цілому по області відзначається зростання показників хімічного та мікробіологічного забруднення. При цьому більш ніж у 50% міст вони перевищують середньообласні показники (Донецьк, Дзержинськ, Маріуполь, Краматорськ Селідово та ін.).

Лабораторні дослідження здійснювалися у 28 постійних створах водоймі категорії та у 207 створах водойм II категорії, а також у 17 створах на Азовському морі.

На мікробіологічні показники досліджено 624 проби із водойм І категорії, 2025 проб із водойм II категорії та 346 проб із Азовського моря; на санітарно-хімічні показники досліджено відповідно 418,1129 та 94 проби.

Питома вага відхилень якості води водойм усіх категорій у 2000 р. за мікробіологічними показниками становить 29,1% (у 1999 р. - 34,96%), на санітарно-хімічні показники - 49,5% (в 1999 р. - 53,21%). У т.ч. якість поверхневих джерел водопостачання покращилась за мікробіологічними показниками (питома вага відхилень зменшилась з 12,8% до 5,6%), на санітарно-хімічні показники якість стає стабільною, питома вага відхилень 12,7% (у 1999р.-12,6%).

Поліпшились мікробіологічні показники у водоймах П категорії, у порівнянні із 1999 р. питома вага відхилень зменшилась на 14% (з 41,8% до 36%), за санітарно-хімічними показниками зареєстровано 61 % відхилень (у 1999 р. - 64%).

Якість води Азовського моря погіршилась з усіх показників, питома вага відхилень за мікробіологічними показниками складає 32,4% (у 1999 р. - 20 %), за санітарно-хімічними показниками - 74,5% (у 1999 р. - 71,6%).

Вміст пестицидів у водоймах знизився з 3,11% до 0,42%, у межах міст пестициди не визначались (у 1999 р. - 0,28%), солей важких металів - 12,9% (у 1999 р. - 20,9%), фенолів - 2,4% (у 1999 р. - 4%), СПАР - 1,3% (у 1999 р. - 0,94%). Так, у 1999 р. у водойми скидалось 3546 тис.м3/добу промислових вод (з них 2609 тис. м3/добу недостатньо очищених), а у 2000 р. цей показних склав 3582 тис. м3/добу та 2598 тис.м3/ добу відповідно, таким чином, 72,5% недостатньо очіщених промислових вод скидається до водойм.

Зменшився об'єм господарчо-побутових скидів з 1203 тис.м3/ добу у 1999 р. до 1110 тис.м3/добу, у т.ч. зменшився обсяг недостатньо очищених стоків з 156 тис.м3/добу до34 тис.м3/добу (12,1%). У поточному році зареєстровано 8 аварійних ситуацій із скидом промислових вод, у результаті яких у водойми скинуто 4896 тис.м3 промстоків без очистки; також зареєстровано 64 аварійні ситуації на об'єктах господарчо-побутової каналізації внаслідок яких до водойм скинуто 88,4 тис.м3 стоків. Якість води найбільш значних водойм Донецької області у 2000 р. характеризувалась такими показниками:


- р. Кальміус (м. Донецьк) - верхів'я - відповідає санітарним нормативам;

- р. Кальміус (М.Донецьк) - вихід із міста - спостерігається перевищення нормативів по вмісту завислих речовин (1,3 ГДК), нафтопродуктів (2,2 ГДК), аміаку (1,1 ГДК), сухого залишку (1,9 ГДК), сульфатів (1,4 ГЦК); індекс ЛКП визначався до 7000000;

- р. Кальміус (м. Маріуполь) - відзначаються перевищення марганцю (1,2 ГДК),роданидів (6-11 ГДК), також виявлено холерний вібріон та Saim. typhimurium. Усього 11,9% проб містить патогенну мікрофлору;

- Азовське море - влітку відзначалось перевищення вмісту заліза (3,3 ГДК), роданидів (3,4 ГДК), у 3,7 % проб містилась патогенна мікрофлора, у т.ч. Saim. typhi, Saim. enterika, ентеровірус;

- р. Кривий Торець (м. Констянтинівка) - вище та нижче міста - 100 % відібраних проб на санітарно-хімічні показники не відповідають санітарним вимогам, відзначаються перевищення по сульфатам (1,5 ГДК), сухому залишку (2,1 ГДК), по залізу (1,9 ГДК)та ін.;

- р. Казенний Торець (м. Краматорськ) - у 100 % перевищення по вмісту сухого залишку (1,4 ГДК), залізу (1,3 ГДК), нафтопродуктів (1,7 ГДК), фенолах (2 ГДК). Вказані рівні забруднення не дозволяють використовувати водні об'єкти для рекреаційних цілей та розведення риби.

ВИСНОВКИ:

Таким чином, показники стану здоров'я населення Донецької області, якості зовнішнього середовища вказують на значне погіршення рівня суспільного здоров'я населення та екологічного становища у Донецькій області і необхідність проведення комплексних заходів, спрямованих на підвищення рівня компенсаторно-пристосувальних реакцій організму та оздоровлення навколишнього середовища.

ПОВЕРНУТИСЯ ДО ЗМІСТУ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ