Широкому розповсюдженню холери сприяли постійні зберігання та накопичення збудника в навколишньому середовищі в результаті скидання неочищених та незнешкоджених стічних вод, незадовільний санітарно-технічний стан об'єктів водопостачання, каналізування та санітарної очистки, недостатнє водозабезпечення населення. Історично сформована структура розвитк промислового виробництва, наявність корисних копалин, особливості розвитку соціальної інфраструктури і специфіки сільськогосподарського виробництва зумовили інтенсивне забруднення навколишнього середовища. Основним джерелом централізованого господарсько-питного водопостачання області є гідрологічний комплекс: ріка Сіверський Донець - канал "Сіверський Донець - Донбас" - резервні водоймища (Берховське, Широкіиске, Макіївське і Верхнєкальміуське),а також питні водосховища - Ольхівське, Волинцівське, Грабовське і Старо-кримське. Близько 80% усієї споживаної води в області здійснюється з поверхневих джерел водопостачання.

Протягом 5 років мікробіологічні показники якості питної води систем централізованого водопостачання характеризуються відносною стабільністю питомої ваги нестандартних проб з періодичним підйомом у 1996 р. у порівнянні з 1995 р. у 1,2 рази та зниженням у 1,45 рази з 1996 до 1999р. У 2000 р. спостерігається незначний підйом показника у 1,6 рази за рахунок сільських водопроводів, які залишилися безгоспними в ході реструктуризації сільгоспідприемств та за рахунок відомчих водопроводів у сільських районах - з 3,8 до 4,5 % нестандартних проб. Безпосередньо по сільських водопроводах існуючих до 2001р. сільгосппідприємств цей показник зріс у порівнянні з 1999 р. з 7,8 до 9,0 °/о. Питома вага бактеріальне нестандартних проб формується за рахунок мікробного забруднення води на мережах Донецька, Макіївки, Добропільського, Артемівського, Костянтинівського, Красноармійського, Новоазовського районів.

У сільських районах, де водопостачання здійснюється переважно з артезіанських свердловин без спеціальної водообробки, бакпоказник якості води знизився з 8,7% у 1996р. до 4,9% у 2000 р. Хімічний склад залишається стабільним - 57% у 1996 р. та у 2000 р. з коливаннями протягом 1997-1999 рр. від 45 до 55%. А пов'язаним з підвищеною жорсткістю та мінералізацією підземних вододжерел.

Якість води децентралізованого водопостачання за бакпоказниками покращилась з 36% у 1996 р. до 27% нестандартних проб у 2000 р. завдяки профдезінфекції об'єктів. Хімічний склад води відносно стабільний від 40 до 45% проб, що не відповідають санітарним нормам за жорсткістю, і мінералізацією та амонійною групою. В останні роки у у зв'язку з тим, що не проводиться чистка зрубів колодязів, зростають показники азоту амонійного до 3%, нітритів - до 6%, а у сільських районах - до 10%, нітратів до 70% і більше забруднених проб.

У 2000 р. санепідслужбою області досліджено 1143 проби води підземних джерел централізованого водопостачання. Питома вага бактеріальально нестандартних проб постійна - 6,4%, показник патогенної та умовно-патогенної мікрофлори знизився у 9 разів до 1%; хімічно нестандартних проб на рівні минулого року - 57%, включно до всіх досліджених інгредієнтів, показники яких у порівнянні з минулим роком не змінились.

Всього протягом року досліджено 15945 проб води централізованого водопостачання. Питома вага бактеріальне нестандартних проб - 4,2%, що на 0,6% вище минулого року. Загальний показник хімічного складу води - 11,8% нестандартних проб на рівні минулого року. У 1,5 раз, тобто на 7%, знизився показник високого вмісту кишкової палички. Незначний вміст колі-фагів(від 2 до 4% досліджених проб) відмічався на мережах м.м. Донецька, Горлівки, Дебальцево, Харцизька; ентеровірусів - на мережах м. Донецька - 2% нестандартних проб. Питома вага патогенної та умовно потагенної мікрофлори значно зросла у воді мереж м.м. Єнакієво, Дружківкі, Волновахського, Ясинуватського, Новоазовського районів від 10 до 3% досліджених проб. Показник знаходження у воді потагенної мікрофлори залишився на рівні минулого року - 1,5%.

Води, які були використані в технологічному циклі підприємств і пройшли очищення, господарсько-побутові стічні води, а також кар'єрні і шахтні води, поверхневий стік з території населених пунктів і сільськогосподарських угідь через гідрографічну мережу надходять до рік і водоймищ області. З урахуванням рельєфу всі стічні води надходять до басейну Дніпра (західні райони області) і басейну Азовського моря (центр і північ області через р. Сіверський Донець, а також з південних районів - безпосередньо до моря).

Недостатньо ефективні способи очищення промислових стоків, значне перевантаження потужності очисних споруд господарсько-побутових стічних вод призводять до значних забруднень поверхневих водойм області за такими речовинами, як фенол, нафтопродукти, залізо, ціаніди, роданіди, солевий вміст, з'єднаннями групи азоту, а також за мікробіологічними показниками.

Порівняно невелика довжина рік (не більш 100 км), їх маловодність, при внесенні додатково забруднень населеними пунктами, розташованими нижче за течією ріки, не сприяють ефективних процесам самоочищення і розведення стоків.

Лабораторні дослідження здійснювалися у 28 постійних створах водоймі категорії та у 207 створах водойм II категорії, а також у 17 створах на Азовському морі.

На мікробіологічні показники досліджено 624 проби із водойм І категорії, 2025 проб із водойм II категорії та 346 проб із Азовського моря; на санітарно-хімічні показники досліджено відповідно 418,1129 та 94 проби.

Питома вага відхилень якості води водойм усіх категорій у 2000 р. за мікробіологічними показниками становить 29,1% (у 1999 р. - 34,96%), на санітарно-хімічні показники - 49,5% (в 1999 р. - 53,21%). У т.ч. якість поверхневих джерел водопостачання покращилась за мікробіологічними показниками (питома вага відхилень зменшилась з 12,8% до 5,6%), на санітарно-хімічні показники якість стає стабільною, питома вага відхилень 12,7% (у 1999р.-12,6%).

Поліпшились мікробіологічні показники у водоймах П категорії, у порівнянні із 1999 р. питома вага відхилень зменшилась на 14% (з 41,8% до 36%), за санітарно-хімічними показниками зареєстровано 61 % відхилень (у 1999 р. - 64%).

Якість води Азовського моря погіршилась з усіх показників, питома вага відхилень за мікробіологічними показниками складає 32,4% (у 1999 р. - 20 %), за санітарно-хімічними показниками - 74,5% (у 1999 р. - 71,6%).

Вміст пестицидів у водоймах знизився з 3,11% до 0,42%, у межах міст пестициди не визначались (у 1999 р. - 0,28%), солей важких металів - 12,9% (у 1999 р. - 20,9%), фенолів - 2,4% (у 1999 р. - 4%), СПАР - 1,3% (у 1999 р. - 0,94%). Так, у 1999 р. у водойми скидалось 3546 тис.м³/добу промислових вод (з них 2609 тис. м³/добу недостатньо очищених), а у 2000 р. цей показних склав 3582 тис. м³/добу та 2598 тис.м³/ добу відповідно, таким чином, 72,5% недостатньо очіщених промислових вод скидається до водойм.

Зменшився об'єм господарчо-побутових скидів з 1203 тис.м³/ добу у 1999 р. до 1110 тис.м³/добу, у т.ч. зменшився обсяг недостатньо очищених стоків з 156 тис.м³/добу до34 тис.м³/добу (12,1%). У поточному році зареєстровано 8 аварійних ситуацій із скидом промислових вод, у результаті яких у водойми скинуто 4896 тис.м3 промстоків без очистки; також зареєстровано 64 аварійні ситуації на об'єктах господарчо-побутової каналізації внаслідок яких до водойм скинуто 88,4 тис.м3 стоків. Якість води найбільш значних водойм Донецької області у 2000 р. характеризувалась такими показниками:

Таким чином, показники стану здоров'я населення Донецької області, якості зовнішнього середовища вказують на значне погіршення рівня суспільного здоров'я населення та екологічного становища у Донецькій області і необхідність проведення комплексних заходів, спрямованих на підвищення рівня компенсаторно-пристосувальних реакцій організму та оздоровлення навколишнього середовища.