rus eng

Меркело Антон Анатолійович

магістр гірничо-геологічного факультету ДонНТУ кафедра Будівнитства шахт та підземних споруд

Автореферат магістерської роботи

Я народився 15 жовтня 1978року в місті Лисичанську, Луганської області
У 1984 році (мені було 5 років)пішов до Лисичанської середньої школи №28, у якій і провчився 9 років. Кращим вчителем у цій школі я вважаю мого класного керівника - Антипину Ларису Володимирівну. Тільки завдяки їй я не маю проблем з математики. Також у той час там відмінно викладали хімію та биологію.

Після закінчення школи я івступив до Лисичанського гірничого технікуму (1993 р.) за спеціальністю "Маркшейдерська справа". Давиденко Олена Дмитрівна (маркшейдерська справа) і Федькив Раїса Федорівна (геодезія) кращі викладачі технікуму. Лабораторні роботи з маркшейдерській справі - самі грандіозні з усіх які я робив.За час навчання 6 місяців працював гірником маркшейдерського відділу на шахті їм.Д.Ф.Мельникова. У 1997 році я закінчив гірничий технікум з відзнакою.

У цьому ж році вступив до Донбаського гірничо-металургійного інституту (м. Алчевск) на спеціальність "Шахтне і підземне будівництво" завдяки контракту між технікумом і інститутом. Цю спеціальність вибрав тому, що вона була схожа з попередньою, але вдругий раз вивчати маркшейдерську справу не хотілося. На другий курс перевівся до ДонНТУ, та поступив на військову кафедру (там дуже своєрідне викладання). Після закінчення військової кафедри вступив на факультет перепідготовки і перекваліфікації кадрів на спеціальність "Фінанси підприємств".

Увесь час навчання в ДонНТУ проживаю в гуртожитку №7. (No coments).

Тему магістерської роботи мені рекомендував мій керівник. Вона мені сподобалася. Так - як, це дуже перспективно в даний час але, немає теорії використання даних речовин а, практичні дані розрізнені і маловідомі широкому колу специалстов і виробничників

Даною проблеммою на кафедрі займався доц. Гудзь А.Г. Він написав кілька статей у наукові журнали, а також специфікацію на використання і збереження невибухових руйнуючих речовин. Приблизно в той же час проводилося руйнування бетонної кріпі стовла ш/у "Кураховське" ПО "Селідовєвугілля" для заміни частини бетонної кріпи чавунними тюбінгами. Однак широкого застосування дані методи не одержали у випадку того, що небуло чіткої теоретичної основи їхнього використання і механізмів їх роботи

Даний спосіб дуже перспективний: відрізняється повною безпекою для навколишнього середовища, тому що процес руйнування не викликає шуму, не супроводжується сейсмічними коливаннями, викидами твердих чи газоподібних продуктів, не забруднює навколишнє середовище токсическими речовинами і речовинами зі складним процесом утилізації. Спосіб не вимагає застосування ніяких видів енергії (ні електричної, ні пневматичної). Невибухові речовини доцільно застосовувати там, де неможливо застосувати висадження й інші динамічні методи руйнування, а застосування відбійних молотків економічно недоцільно, чи небезпечно. Основною областю застосування способу в доступному для огляду майбутньому є рихління фундаментів і руйнування негабаритних блоків, руйнування будинків і споруджень при фізичній ліквідації шахт. Спосіб також може бути використаний при ліквідації окремих монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій у процесі шахтного і підземного будівництва, а також на інших виробництвах, наприклад, на металургійних заводах при рекнонструкции виробничих ліній усередині цехів, а ткже в безпосередньої близькості від них.