 |
Кузенков
|
Тема дисертаціі: "Розробка методу і структури селективного вимірювального засобу періодичної
дії для визначення електрофізіологічних параметрів людини".
Науковий керівник:
доц. Вініченко Микола Григорович
Народження первістка Олександр
Миколайович і Валентина Іванівна Кузенкови запланували на осінь. Унаслідок цього 25 жовтня
1980 року в 7 годин 32 хвилини я вперше побачив світ. Відбулася ця подія в невеликому
селищі міського типу Миколаївка Слов'янського
району, що в Донецькій області.
Свої немовлячі роки можу згадати з трудом, чого не можна сказати
про роки дитячі. Через зайнятість батьків, у дворічному віці я був відданий на
збереження вихователькам і нянечкам. Мої скитання по просторах дитячого садку
продовжувалися усього нічого п'ять років, а потім, після невеликого відпочинку
на курорті, 1 вересня 1987 року для мене продзвенів перший дзвінок. "...Учня 1-В
класу Миколаївської середньої школи №3...", - по складах читав я надпис на
обкладинці свого щоденника, у якому уже встигло зібратися досить багато оцінок
"5". 25 травня кожного року, аж до п'ятого класу, разом з табелем я одержував
"Грамоту за відмінну успішність". Але з появою в програмі навчання окремих
предметів (називати не буду) до моїх відмінних оцінок додалися й гарні.
У цілому, я із задоволенням черпав ті знання, що старанно
підносили нам учителі Миколаївської СШ №3. Слід зазначити, що найбільшу
симпатію завоювали в мене наступні предмети: математика, інформатика, фізика,
українська література і, як це не дивно, трудове навчання! Трудитися любив,
так сказати. Дійсно, навчаючись у восьмому класi, я зайняв ІІ місце в міській
олімпіаді по "трудах", після чого відправився захищати честь міста на обласну,
що проходила в Горлівці. І там мене чекав успіх. Після виснажливої п'ятигодинної
праці за токарським верстатом у суботу і двогодинного виконання теоретичного
завдання в неділю підсумок: ІІІ місце і хоч і невелика, зате грошова
винагорода! Не можна сказати, що я не приймав участі в олімпіадах по інших
дисциплінах, однак особливих результатів досяг саме в області праці.
У 1995 році з трьох дев'ятих класів (9-А, 9-Б, 9-В) утворився
один - десятий. "Найдужчий клас в історії школи", - говорили про нас учителі.
А ті, хто не пішов у десятий, відправився або у вищу школу, або в загальноосвітню,
але іншу. Другі мотивували це тим, що нібито в ОШ №2 учитися легше (усього
в селищі в нас три школи і гімназія). Але, по-моєму, вони просто злякалися
високої вимогливості наших учителів. На мій погляд, нехай строгі, нехай вимогливі,
але зате якої високої кваліфікації! І взагалі, наша школа не роздаровувала медалей
просто так, як деякі! Закінчив школу в 1997 році хорошистом з п'ятьма
четвірками, "Почесною грамотою за особливі успіхи у вивченні трудового навчання"
і бронзовою медаллю (уявленою, звичайно).
У цьому ж 1997 році здав іспити у Донецький державний технічний
університет (тепер ДонНТУ
- національний) на факультет Комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики
(КIТiА), вибравши спеціальність
"Промислова електроніка" (тепер - "Електронні системи"), пішовши по стопах
свого батька (він за професією інженер-електронщик). Справді, маючи в складі
домашньої бібліотеки безліч радіолюбительської літератури, не можна було не
захопитися електронікою. В університеті також брав участь в олімпіадах по фізиці
і вищій математиці. А на четвертому курсі зайняв ІІ місце в олімпіаді по
дисципліні "Ділова українська мова", унаслідок чого був звільнений від здачі
державного екзамену з цієї дисципліни, одержавши "автоматом" вищу оцінку
(варто помітити, що раніше студентів не звільняли від здачі держ. іспитів).
Потім одержав пропозицію брати участь у Межвузівській регiональнiй олімпіаді, де також
одержав "Заохочувальну грамоту за виконання творчого завдання".
Здавши другий державний екзамен зі спец. предметів,
одержав диплом бакалавра з відміною.
Тема моєї магістерської роботи -
"Розробка методу і структури селективного вимірювального засобу періодичної
дії для визначення електрофізіологічних параметрів людини". Іншими
словами, я розробляю електронний пристрій виміру артеріального тиску. Я
зупинив свій вибір на цій темі, прагнучи зробити допомогу вітчизняній
медицині, спростити працю медпрацівників при використанні медичної вимірювальної
техніки, підвищити точність і вірогідність результатів вимірів.
У перспективі, після захисту магістерської роботи, я планую навчатися
на Німецькому технічному факультеті ДонНТУ. До прогами навчання
надходить вивчення німецької мови упродовж шести місяців, а потім
практика у Німеччині. В умовах контракту передбачено подальше
співробництво окремих спеціалістів із фірмою "Siemens" у вигляді
праці на одному з її філій.
Як альтернативу мені може бути надане місце на Слов'янській ТЕС у цеху теплової автоматики та вимірювань.
Вгору