14 березня 1981 року, в місті Горлівка (Донецької області) народився
Костін Олександр Володимирович. Батьки: Костін Володимир Дмитрович, Костіна Валентина
Олександрівна.
В 1987 році почалось шкільне життя. Під час навчання в СШ№14 міста
Сєвєродонецька (Луганської обл.) з молодших класів до дев'ятого класу займався
потужно спортом, а саме: боротьбою самбо, дзюдо, плаванням, і шахами, поєднуючи
приємне з цікавим інтересом поглибленого вивчення
математики. Поступово інтереси
витискували одне одного. З восьмого класу захопився програмуванням, фотографуванням і
радіоелектронікою (записався у радіогурток), а також перейшов у клас з поглибленим
вивченням фізики.
Займаючись радіоелектронікою, реалізував свою першу модель електричної схеми плавного
регулювання світла. В старших класах приймав участь в шкільних олімпіадах з правознавства,
української мови і хімії.
В дев'ятому класі (1996р.), завдяки вчителю фізики Торбеєву Володимиру
Миколайовичу, вступив до заочної аерокосмічної школи "Сузір'я" (м. Дніпропетровськ).
За термін навчання у аерокосмічній школі (1996-1998) дізнався багато цікавого з
історії космонавтики.
Вивчаючи і розраховуючи траєкторії польоту космічних кораблів і супутників, засвоїв
принципи їх руху. Написав випускний доклад на тему "Пространство, время, гравитация",
про чорні дири і теорію Ейнштейна, і успішно захистивши його, отримав диплом про
закінчення заочної аерокосмічної школи. Під час навчання щорічно (на протязі трьох років),
у якості учасника делегації приймав участь в олімпіадах і конференціях з доповідями
(м. Дніпропетровськ), в яких також приймали участь делегації з різних куточків України.
В 1997 році в наслідок клопітливої роботи був відряджений у піонерський табір "Артек",
де з задоволенням провів останні шкільні канікули. Прийнявши участь у конкурсі кросвордів,
зайняв призове перше місце, а за добру поведінку був супроводжений листом подяки батькам.
Знайомство з космонавтами, а також бесіда з першим на Україні космонавтом Леонідом Каденюком
(під час конференції у місті Дніпропетровськ), мальовничі екскурсії по Криму і Чорне море
принесли масу незабутніх почуттів.
Закінчуючи одинадцятий клас отримав запрошення у вигляді рекомендаційного листа
від "Сузір'я" на вступ до Дніпропетровського державного технічного університету на
фізико-технічний факультет за співбесідою (без вступних іспитів). Закінчивши середню школу,
зібрався їхати поступати у Дніпропетровськ, але у зв'язку з складним матеріальним становищем
написав заяву на вступ до Донецького державного технічного університету (1998 р.) на
факультет обчислювальної техніки і інформатики за спеціальністю "Програмне забезпечення
автоматизованих систем". Склавши вступний іспит з математики на "добре" і отримавши "залік"
з української літератури, не пройшов за конкурсом. Тоді за результатами екзаменаційних робіт
був зарахований на гірничо-геологічний факультет за спеціальністю "Шахтне і підземне
будівництво", де підписав договір на один рік у робочу групу, тобто потрібно було робити
чотири дні на тиждень і два дні виділялося на навчання. На протязі року зрозумів, що
потрібно щось більш серйозне (мені дуже подобалась математика, фізика, електроніка і
іноземна мова) і був переведений на електротехнічний факультет за спеціальністю
"Електричні станції".
Заняття спортом на секції боротьби самбо в університеті тривали на протязі першого
курсу, а після став більше уваги приділяти учбовому процесу.
Навчання на електротехнічному факультеті почалась з другого курсу, і з перших днів
перевівся в групу з поглибленим вивченням англійської мови. Цікаві лекції викладачів
допомогли правильно і швидко засвоювати матеріал. Приймав участь в олімпіаді з ТОЕ
(теоретичних основ електротехніки); на олімпіаді з курсу "Електричні машини" зайняв третє місце.
При подальшому оволодінні дисциплін за спеціальністю особливу увагу став приділяти
наступним курсам: "Техніка і електрофізика високих напруг", "Математичні методи і моделі
в енергетиці", "Електрична частина електростанцій і підстанцій", "Електромагнітні і
електромеханічні перехідні процеси", а також курсу "Нетрадиційні джерела енергії".
Ці дисципліни мене цікавлять і в теперішній час.
Тему магістерської дисертації вибирати не довелось, її назначив завідуючий
кафедрою "Електричні станції" Віталій Федорович Сивокобиленко у зв'язку з актуальністю
проблеми розрахунку струмів короткого замикання і режимів самозапуску асинхронних
електродвигунів.
В цьому напрямку на сьогодні (2003 рік) працює
чимало універсітетів і організацій, причому досягнені успіхи, але остаточного
програмного рішення поки не існує. На кафедрі цими проблемами займались і займаються як
викладацький состав, так і студенти, і аспіранти, але багато питань залишається не
вирішеними, наприклад, питання зручності користування (сервісу) і впровадження у виробничій
процес програмного продукту. Історія цієї теми бере свій початок відтоді, коли
Віталій Федорович Сивокобиленко захистив докторську дисертацію у 1986 році, але в
той час ця проблема була вирішена з математичної точки зору. Розвиток почався і
продовжується в напрямку програмної реалізації на різних алгоритмічних мовах програмування
і засобах підходу до вирішення цього питання.
Розвиток і закінчення роботи над цією темою можна побачити в глибинному
аналізі проблеми і відмовленні від самозапуску засобом підвищення чутливості захистів
і виключенням (зниженням ймовірності) коротких замикань.
В майбутньому маю бажання зайнятися науковими дослідженнями або працювати
в галузі нетрадиційних джерел енергії, техніки і електрофізики високих напруг, в
космічній промисловості.
