Земля тривоги нашої. За матеріалами доповіді про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2000 році //Донецьк, 2001. - с.132

Розділ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Донецька область знаходиться на - 4,953 мли. чоловік (близько 10% усього населення України), у тому числі міського - 4,5 млн. чоловік, сільського - 453 тис. чол. Щільність населення - 196 чоловік на 1 км2. На сході область межує із Ростовською (Росія) і Луганською областями, на заході і північному заході - із Запорізькою, Дніпропетровською і Харківською областями, на півдні - омивається водами Азовського моря. Донецька область за своїм географічним розташуванням відноситься до Центрального степу. Клімат області континентальний з засушливо-суховійними явищами. Вітрові маси, які надходять з Азіатського материка та Нижньоволзьких степів, обумовлюють низькі температури взимку з холодними, а восени та влітку - сухими гарячими вітрами.

Середньорічна температура в області становить +7,8°С. Середня температура найбільш теплого місяця (липня) - +22°С, найбільш холодного (січня) - 6,3°С. Абсолютний максимум температур в липні +38°С, а абсолютний мінімум у січні - 36°С.

Адміністративно-територіальний поділ області включає 28 міст обласного підпорядкування, 23 міста районного підпорядкування, 4 міста з районним розподілом (21 міський район), 17 сільських районів, 133 селища міського типу, 1126 сільських населених пунктів.

Донецька область посідає головне місце в економічному потенціалі України.

На її території створено потужну техносферу, що включає в себе 882 значних промислових підприємства гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики, важкого машинобудування та будівельних матеріалів, експлуатується близько 300 родовищ корисних копалин. Висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництва, південному сході України і займає площу 26,5 тис. км2 (4,4% від території України); чисельність населення транспортної інфраструктури в поєднанні із значною щільністю населення створили величезне навантаження на біосферу - найбільше в Україні і Європі.

Донецька область відноситься до найбільш екологічно напружених регіонів України.

Найгострішими проблемами області є забруднення повітряного та водного басейнів, накопичення шкідливих відходів.

За підсумками 2000 року щільність викидів від стаціонарних джерел склала майже 60 тон на 1 км2, що в 8,7 разів більше, ніж в середньому по Україні. В атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення було викинуто 1589,9 тис.т шкідливих речовин (більш ніж 38 % від загальних викидів по Україні), а автотранспортом - 197,4 тис.т. Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають підприємства таких галузей, як вугільна, електроенергетика та чорна металургія. Більше, ніж інші страждають від районів, на долю яких припадає більше 72 відсотків усіх викидів області.

У розрахунку па одного мешканця області шкідливі викиди у 2000 році становили 323 кг, що на 1,3 відсотки більше від рівня 1999 року.

У цілому за 2000 рік етап поверхневих водних об'єктів області суттєвих змін не зазнав.

Як і раніше головними галузями, які найбільше використовують свіжу воду є металургія, енергетика, вугільна промисловість, комунальне та сільське господарства.

Загальний об'єм скинутих у поверхневі водні об'єкти стічних вод у 2000 році у порівнянні з 1999 роком майже не змінився. Основними забруднювачами водних об'єктів, як і раніше, залишаються підприємства металургійної промисловості - Маріупольські металургійні комбінати ім.Ілліча та "Азовсталь", Єнакіївські металургійний і коксохімічний заводи, Макіївський і Авдіівський коксохімічні заводи, підприємства вугільної промисловості, біологічні очисні споруди Кіровсько-Жданівського промвузла, міст — Артемівськ, Добропілля, Ясинувата, Костянтинівка та ін.

У воді практично всіх річок області має місце висока концентрація солей. Однією з основних причин цього є скидання в них високомінералізованих шахтно-рудничих вод, з якими до них потрапляє більше 1 млн. т солей. Аналіз даних досліджень якості води у водних об'єктах свідчить про те, шо вона коливається по роках з урахуванням фактичної водності року і в маловодні періоди якість води погіршується через збільшення частки стічних та шахтних вод. У цілому, за багаторічний період якість води в річках стабілізувалася і не має значних коливань: відбувається поступове зниження забруднення річок по завислих речовинах, залізу та нафтопродуктах. Однак, незважаючи на зниження об'ємів стічних вод стійкої тенденції щодо зниження азоту аммонійного та БСК не спостерігається. Екологічна обстановка області ще більше ускладнюється через величезні обсяги накопичених відходів, у тому числі токсичних, внаслідок того, що більшість накопичувачів не відповідає санітарно-екологічним вимогам, не гарантує виключення попадання токсичних елементів у довкілля. Загальна маса накопичених в області відходів майже 4 млрд. тонн, а площа земель, яка зайнята відходами, наближається до 1% території області. Основними джерелами утворення і складування багатотонажних відходів є такі галузі - вугільна, металургійна, енергетика і видобуток нерудних матеріалів. Обсяг утворення промислових відходів в області в 1999 році зріс у порівнянні з 1998р., що пов'язано із зростанням виробництва в деяких галузях промисловості і склав, за даними підприємств, 48 млн. т. (враховуючи розкривні породи). В адміністративному плані найбільша кількість відходів, як і в попередні роки, утворилась в містах Маріуполь, Донецьк, Макіївка, Докучаївськ, Горлівка., Добропілля, Красноармійськ, Димитров, Єнакієве, Старобешівському та Волновахському районах. ( від 8 млн.т до 1,8 млн .т за рік).

Інтенсивна розробка корисних копалин та їх переробка негативно впливає на геологічне і навколишнє природне середовище, сприяє активізації екзогенних геологічних процесів, зміненню фізико-механічних властивостей і складу грунтів, підземних і поверхневих вод. У зв'язку із процесом закриття неперспективних вугільних шахт, що розпочався в 1996-1997 роках, до існуючих екологічних проблем, зумовлених виробничою діяльністю гірничовидобувних підприємств, додається необхідність комплексної оцінки змін екологічної ситуації і вживання заходів з мінімізації негативних наслідків закриття вугільних шахт.

В області продовжує знижуватись чисельність усіх видів диких тварин. Продовжує знижуватися рибопродуктивність водоймищ, які використовуються як спеціальні товарні рибницькі господарства. Стан лісів області в цілому задовільний, за винятком лісів сільськогосподарських підприємств, в яких через відсутність коштів на ведення лісового господарства значно зменшились вирубки догляду за насадженнями та вибіркові санітарні вирубки.