Забезпечення експортоспроможності
продукції окремих народногосподарських комплексів
на російському ринку

Прогнозування зовнішньоторговельної діяльності України в російському напрямку повинно спиратися на заходи, що дозволяють вже у 1998-1999 рр. досягти відродження і нарощування виробничого та науково-технічного потенціалу тих галузей, що в значній частині зорієнтовані на російський ринок. Визначення цих заходів також може сприяти цілеспрямованому залученню інвестицій для підвищення експортної спроможності української продукції.

У промисловому комплексі для нарощування виробництва та експорту наукоємної конкурентоспроможної продукції передбачається :

• структурна перебудова машинобудівного комплексу і ВПК шляхом забезпечення керованості процесами конверсії, реструктуризації підприємств, реформування відносин власності;
• залучення в 1998-1999 рр. інвестицій для модернізації виробництва за рахунок продажу акцій близько 90 підприємств, що приватизуються за індивідуальними планами;
• реструктуризація у 1998-1999 рр. не менше 80 підприємств, у першу чергу, концерну “Азовмаш”, заводу ім. Петровського, ВО ім. Артема, ВО “Завод ім. Малишева”, Павлоградського хімічного заводу, ВО “Південмаш”, заводу “Радар”;
• створення близько 40 промислово-фінансових груп і холдингових компаній для організації виробництва високотехнологічної конкурентоспроможної продукції (“Літаки України - на базі асоціації державних підприємств “Укравіапром”, “Українські авіамотори”- на базі ВАТ “Мотор-Січ”, “Український автобус” - на базі ВАТ “ЛАЗ”, “Артем”, “Реле і автоматика”, “Топаз”, холдингової компанії “Каскад” та інші);
• створення СП на базі ВО “Луганськтепловоз”, Дніпропетровського електровозобудівного об’єднання разом з фірмами ФРН;
• реформування відносин власності майже на 800 підприємствах;

Реалізація цих заходів дає можливість:

• забезпечити серійний випуск літака АН-70, починаючи з 2000 року, літака АН-140 - з 1999 року, опрацювати питання щодо застосування лізингового механізму реалізації літаків нових моделей, залучивши до цієї роботи асоціацію підприємств авіаційної промисловості України “Укравіапром”.
• забезпечити виконання української частини проекту “Морський старт” (РКК морського базування) та “Глобалстар” (мобільна система супутникового зв’язку);
• збільшити випуск обладнання для реконструкції телефонних мереж загального користування з пріоритетним використанням вітчизняного обладнання: цифрових систем комутації системи С-32, ЕАТС “Донець”, ЕАТС “Євроквант”, які виготовляються акціонерною холдинговою компанією “Дніпровський машинобудівний завод”, Запорізьким ВО “Радіоприлад”, Харківським заводом ім. Т.Г.Шевченка, Роменським заводом автоматичних телефонних станцій;
• освоїти з 1999 року випуск до 250 пасажирських вагонів, 214 вагонів дизель- та електропоїздів;
• збільшити випуск високоточного обладнання на підприємствах ВАТ “Мікрон” (м. Одеса), ВАТ “Одеський завод фрезерних верстатів”, Харківський завод шліфувальних верстатів, Краматорський завод важкого верстатобудування, Дніпропетровський завод важкого верстатобудування, Дніпропетровський завод важких пресів, Бердичівський верстатобудівний завод;
• продовжити виконання національної програми виробництва машин, устаткування, запчастин, вузлів і агрегатів для потреб АПК;
• забезпечити виробництво оборонної продукції та спеціальної техніки на підприємствах ВПК за замкнутим циклом з доведенням питомої ваги продукції власного виробництва до 50 відсотків у 2000 році (бронетанкової техніки, боєприпасів, радіоелектронного озброєння та військово-транспортної авіації);
• знизити собівартість суднобудування через застосування вітчизняного комплектуючого обладнання, збільшити до 2000 р. використання вітчизняної продукції машинобудування, металевих виробів з 30 до 60 відсотків, а морського приладобудування - з 28 до 70 відсотків, запровадити консорціальну систему фінансування суднобудування;

У металургійному комплексі України передбачається:

• створення виробничих об’єднань завершеного технологічного циклу (руда-кокс-прокат) за прикладом державного комбінату “Криворіжсталь”; будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд;
• реалізація Державної програми розвитку золотовидобувної та золотопереробної галузі з введенням першої черги Мужіївського державного золотополіметалевого комбінату у 1999 році;
• створення потужностей для виробництва труб з антикорозійним покриттям на ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод “Комінмет”.
• завершення будівництва машин безперервного розливу сталі на ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” та Дніпропетровському металургійному комбінаті ім. Дзержинського;
• освоєння потужностей по виробництву губчастого титану на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті до 6,25 тис. тонн на рік у 1998 році;
• реконструкція цеху холодної прокатки (перша черга) на ВАТ “Запоріжсталь” з метою отримання автомобільного листа підвищеної якості;
• реконструкція електросталеплавильного цеху ВАТ “Донецький металургійний завод” із впровадженням ресурсозберігаючих технологій виробництва сталевих заготовок.

У хімічному комплексі України буде проведено:

• реконструкцію агрегатів синтезу аміаку на Сєвєродонецькому ДВП “Об’єднання “Азот”, Одеському припортовому заводі та ВАТ “Дніпроазот” для зниження витрат природного газу на 12-15 відсотків;
• модернізацію виробництва шин для легкових автомобілів Білоцерківського ВАТ “Росава” за рахунок кредиту від фірми “Міцубісі” під гарантію Уряду України для зменшення собівартості продукції на 15 відсотків та збільшення обсягів виробництва на 8 відсотків;
• введення у 2001 році сучасного сірчанокислотного цеху потужністю 700 тис. тонн на рік замість застарілих виробництв на ВАТ “Сумихімпром”;
• створення виробництва тари з поліетилентерафталату місткістю 1,5 літри на ВАТ “Харпластмас” та виробництва сінов’язального шпагату на ВАТ “Київхімволокно”, що дозволить відмовитись від імпорту цієї продукції;
• виконання підготовчих робіт з будівництва агрегатів для виробництва аміаку на Черкаському ВАТ “Азот” і ВАТ “Рівнеазот для зменшення витрат природного газу на 1 тонну продукції на 15-20 відсотків;
• освоєння виробництва конкурентоздатних шин для сільгосптехніки на Білоцерківському ВАТ “ВАЛСА” для збільшення обсягів їх виробництва у 3 рази та обсягів експорту до 60 відсотків обсягів виробництва шин;
• освоєння виробництва важкогорючих конвеєрних стрічок для вугільної промисловості для збільшення обсягів їх реалізації у 10 разів (ВАТ “Лисичанський завод гумотехнічних виробів”), а також виробництва лавсанової рентгенографічної плівки, яка придатна для машинної обробки для збільшення обсягів її реалізації на 30 відсотків(Шосткінський ОП “ВО Свема”).

У легкій промисловості України передбачається:

• освоїти виробництво нових видів текстилю (камуфльованих, сорочкових, плащових тканин та інших матеріалів) та випуск необхідного асортименту товарів;
• створити протягом 1997-1998 років виробництво поліуретанових композицій для взуттєвої промисловості на колективному взуттєвому виробничо-торговельному підприємстві “Київ” потужністю 1,4 тис. тонн;
• залучити іноземний кредит в сумі 10 млн. дол. США для закупівлі бавовни за програмою Мінсільгоспу США “PL-480”, що дозволить наростити обсяги виробництва бавовняних тканин у 1998 році на 100 млн. метрів;
• впровадити технологію виробництва трикотажних полотен із застосуванням ниток “лайкра” на ВАТ “Кременчуцька фабрика трикотажного полотна”;
• організувати довгострокове (на термін 6-9 місяців) кредитування підприємств легкої промисловості для сезонної закупівлі сільськогосподарської сировини і виробництва конкурентоспроможної продукції сезонного попиту;
• вдосконалити протягом 1997-1998 років технологію поглибленої переробки льону (котонізацію) для виробництва високоякісних тканин, трикотажних виробів підвищеної комфортності та медичної вати і довести потужності по її переробці до 3 тис. тонн на рік.
• У медичній та мікробіологічній промисловості України передбачається реалізація Комплексної програми розвитку медичної та мікробіологічної промисловості для розширення власного виробництва лікарських засобів, зокрема:
• реконструкція, технічне переоснащення і розширення діючих підприємств, на основі імпортного обладнання, поставка якого здійснюється в межах іноземних кредитів, наданих під гарантію Кабінету Міністрів України;
• розширення сировинної бази за рахунок диверсифікації діючих підприємств хімічного та оборонного комплексів;
• стабілізація роботи мікробіологічної промисловості за рахунок відновлення вітчизняного виробництва ферментних препаратів, створення умов для відновлення роботи вітчизняних підприємств мікробіологічного синтезу;
• зміцнення за рахунок конверсії ВПК машинобудівної бази для забезпечення галузі спеціальним технологічним обладнанням;
• збільшення асортименту виробництва лікарських засобів, медичної техніки, освоєння виробництва інсулінів, вакцин, протитуберкульозних препаратів, антибіотиків (до 1999 року понад 200 препаратів).

В агропромисловому комплексі передбачається:

• здійснення системи заходів для зростання сільськогосподарського виробництва (охорона земель, підвищення родючості грунтів, раціональне використання мінеральних добрив та засобів захисту рослин, підвищення ефективності використання меліоративних земель);
• адаптація структури посівних площ до вимог ринку, зосередження виробництва основної продукції, головним чином, у високотоварних господарствах, розширення площі вирощування за прогресивними технологіями: зернових культур і соняшнику у 2, цукрових буряків - в 1,7, плодових насаджень - в 1,4 рази;
• сприяння зростанню виробництва картоплі, овочів в господарствах приватного сектору, створення сервісних служб та інфраструктури закупівель, переробки та реалізації продукції;
• бюджетна підтримка відтворення площ плодово-ягідних насаджень і виноградників на період їх закладання та догляду за молодими насадженнями;
• розширення на 0,9 млн. га площі луків і пасовищ на виведених з обробітку полях, в тому числі навколо населених пунктів для худоби приватного сектору, розширення системи лучно-пасовищного утримання худоби;
• поліпшення генетичного потенціалу худоби і птиці та селекційного процесу з метою формування конкурентоспроможності м’ясного скотарства, свинарства, вівчарства, конярства та птахівництва;
• збільшення масиву високопродуктивного поголів’я молочної і м’ясної худоби: молочних корів - до 5,5 млн. голів, в тому числі у суспільному секторі - 2,5 млн. голів та м’ясних корів - до 1,7 млн. голів;
• доведення високоякісного молодняку свиней для потреб господарств громадського і приватного секторів - до 5,5 млн. голів у рік;
• забезпечення селекційно-племінного та ветеринарного обслуговування селянських (фермерських) та особистих господарств, створення інфраструктури закупівлі, переробки та реалізації продукції в приватному секторі;
• залучення коштів вітчизняних і зарубіжних інвесторів з метою відновлення роботи спеціалізованих тваринницьких комплексів і птахофабрик та нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції;
• збільшення виходу готової продукції у виробництві продовольчих товарів в 1,5-2 рази за рахунок впровадження новітніх технологічних процесів комплексної переробки худоби, молока, цукрових буряків, насіння соняшнику;
• розширення виробництва імпортозамінюючої продукції, в першу чергу для потреб кондитерської, пиво-безалкогольної, харчо-концентратної галузі (какао-масла, харчових ароматизаторів, фарбників, пектину, косерваторів, емульгаторів);
• забезпечення серійного виготовлення вітчизняного автоматизованого технологічного обладнання для виробництва м’ясних напівфабрикатів, ковбасних і кондитерських виробів, пива, безалкогольних напоїв; контрольно-вимірювальних приладів відповідно до вимог ресурсо-енергозбереження тощо;
• розробка і реалізація нормативної бази щодо випуску якісної харчової продукції та сільськогосподарської сировини, виходячи з вимог міжнародних стандартів ІСО, для забезпечення конкурентоздатності продуктів;
• створення ринків сучасного вітчизняного технологічного устаткування на основі лізингу та продажу його за платежами в розстрочку;
• продовження роботи по відновленню традиційних та пошуку нових ринків збуту продовольчих товарів;
• оновлення флоту рибного господарства шляхом побудови до 1999 року на вітчизняних суднобудівних заводах 78 рибопромислових суден;
• започаткування реконструкції і технічного переоснащення Севастопольського і Керченського морських рибних портів, Іллінського рибоконсервного комбінату, введення в дію першої черги Цюрупинського заводу;
• збереження та збільшення чисельності популяцій промислових видів риб внутрішніх водойм в Азово-Чорноморського басейні, підвищення ефективності використання сировинної бази світового океану;
• переорієнтація рибного господарства внутрішніх водойм на широке впровадження полікультури та ресурсозберігаючих технологій з поетапним переходом на 3-річний цикл вирощування товарної риби, доведення обсягів вирощування рослиноїдних риб в 1999 році до 60 відсотків загального обсягу;
• запровадження басейнової технології відтворення рослиноїдних риб в рибницьких господарствах України, поліпшення генетичного потенціалу рибництва та виконання селекційних програм;
• розширення асортименту та підвищення якості вітчизняних рибних продуктів, впровадження пакування копченої та солоної рибної продукції в дрібній розфасовці та під вакуумом;
• укладання міжнародних угод з питань використання сировинної бази прибережних країн з державами Королівство Марокко, Намібія, Південно-Африканська Республіка та поновлення дії Угоди з Мавританією;
• створення умов для щорічного випуску навчальними закладами галузі не менше 1000 фахівців (судноводіїв, судномеханіків, технологів з рибництва та промислового рибальства);
• забезпечення на основі перелічених заходів вилову риби: в 1998 р. - 455 і в 1999 р. - 475 тис. тонн;
• створення сучасної техніки і обладнання для АПК та запровадження сучасних форм її використання;
• налагодження на конкурсній основі з провідними фірмами світу виробництва зернозбиральних комбайнів “Джон-Дір” та “Славутич” на Херсонському комбайновому заводі - у 1998 р. 200 шт.; “МДВ” на ВАТ “Рівнесільмаш” - 50 шт.; “Клаас” на Павлоградському заводі - 200 шт.; “Лан” на Олександрійському заводі “Автоштамп” - 200 шт.; кормозбиральних комбайнів “Марал-125” на Хмельницькому заводі “Адвіс” - 200 шт.
• опрацювання на конкурсній основі можливості випуску потужного самохідного кормозбирального комбайну типу “Ягуар” на Білоцерківському машинобудівному заводі; налагодження серійного випуску кормозбирального комбайну “Полісся-250” на Тернопільському комбайновому заводі; розпочаток виробництва прес-підбирачів на Київському заводі “Агромаш” спільно з фірмою “Джон-Дір;
• створення у 1998 році лізингового фонду технічного переоснащення підприємств АПК, із залученням до нього бюджетних асигнувань в обсягах, визначених для закупівлі товарного зерна держзамовниками;
• створення 480 регіональних прокатних пунктів машинно-технологічних станцій та дилерських фірм з використанням потужної енергонасиченої техніки ;
• формування ринків сільськогосподарської продукції, зокрема:
• відхід від практики закупівлі зерна за держзамовленнями, обмеження його закупівлі за регіональним замовленням, проведення таких закупок, як правило, на біржових торгах;
• формування інтервенційного фонду зерна, здійснення закупок до цього фонду і реалізація його продукції лише через систему бірж;
• створення Української зернової спілки і необхідних умов для взаємодії учасників національного ринку зерна на внутрішньому і зовнішньому ринках;
• завершення реструктуризації ДАК “Хліб України”, утворення самостійних регіональних структур;
• здійснення заходів щодо демонополізації зберігання і переробки зерна;
• створення системи оперативного інформування з питань кон’юнктури біржового ринку;
• ввести регулювання обсягів цукру для потреб внутрішнього ринку та заохочення його експорту;
• обмеження обсягів переробки цукросировини за давальницькою схемою, зниження її не менше, ніж в 2 рази, скорочення бартерних операцій;
• розширення залучення кредитів для закупок цукросировини;
• створення інтервенційного фонду цукру;
• сприяння переходу до більш укрупнених схем оптового ринку цукру, розширення його реалізації на біржовому ринку;
• визначення квот переробки соняшнику на вітчизняних підприємствах;
• розширення кредитування закупівлі сировини підприємствами олієжирової промисловості;
• зниження митних тарифів на ввезення компонентів для виробництва продукції олієжирової промисловості та перегляд мита на вивезення насіння соняшнику;
• здійснення заходів щодо недопущення монополізації ринку соняшнику;
• формування оптових ринків картоплі, овочів та фруктів, сприяння з цією метою створенню мережі заготівельних підприємств у сільській місцевості;
• створення умов для поліпшення роботи переробних підприємств плодовоовочевої промисловості, їх модернізації відповідно до вимог ринку;
• реалізація ряду пілотних проектів з переведення колгоспних ринків у великих містах в режим оптово-закупівельної, оптово-роздрібної та роздрібної торгівлі;
• визначення квоти внутрішнього споживання м’ясної та молочної продукції; проведення тендерного відбору підприємств, які забезпечать виробництво конкурентоспроможної продукції; продовження державної “крапкової” підтримки перспективних підприємств і виробництв, які забезпечать обсяги внутрішньої квоти;
• створення бази аукціонів для торгівлі живою худобою та розширення практики закупок сировини на аукціонах;
• утворення Української продовольчої корпорації;
• реформування земельних відносин: завершення паювання земель недержавних сільгосппідприємств, проведення реформування державних сільгосппідприємств у недержавні з передачею у 1998 р. в їх власність земель та паюванням сільськогосподарських угідь;
• відпрацювання економічних, організаційних та правових механізмів охорони земель, забезпечення цільового використання сільськогосподарських угідь, збереження і відтворення родючості грунтів;
• використання вартісної оцінки земель при обгрунтуванні ставок плати за землю, укладенні договорів оренди земель та їх застави;
• ведення земельного кадастру та Національної системи реєстрації прав власності на землю та інше нерухоме майно;
• проведення до 2000 року суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення;
• подальша реструктуризація сільськогосподарських підприємств, зокрема, завершення приватизації підприємств “Украгротехсервісу”; прискорення демонополізації переробних, збутових та сервісних підприємств АПК, забезпечення при цьому пріоритетності інтересів сільськогосподарських товаровиробників та виробництва конкурентоспроможних продовольчих товарів;
• створення в АПК фінансово-агропромислових формувань; створення на кооперативній основі підприємств із сервісного обслуговування виробництв, переробки та збуту продукції на базі невеликих груп власників паїв;
• відпрацювання механізму формування і функціонування приватно-орендних підприємств, розробка порядку і шляхів передачі в оренду землі, земельних часток (паїв), майна і майнових паїв;
• сприяння розвитку особистих підсобних господарств громадян, орієнтації агросервісних і переробних підприємств заготівельних організацій на поліпшення роботи з приватними сільськогосподарськими товаровиробниками;
• розвиток у сфері агросервісу, переробки і збуту продукції сектора малих підприємств, діяльність яких грунтується на принципі працюючого власника.

У паливно-енергетичному комплексі передбачається:

• здійснити організаційно-технічні заходи у вугільній промисловості щодо нарощування видобутку вугілля: у 1998 році - 80 млн. тонн, у 1999 році - 85 млн. тонн;
• запровадити механізм внутрішньогалузевого лізингу на базі ВАТ “Укрвуглепостач” для оснащення щорічно не менш 100 високопродуктивних комплексно-механізованих лав вітчизняним гірничо-шахтним обладнанням;
• реалізувати Програму підвищення технічного рівня засобів механізації гірничих робіт шляхом створення спільного виробництва гірничого обладнання за рахунок кредитів, внутрішніх та зовнішніх інвестицій;
• ввести в 1998 році цех з виробництва довгомірних сталевих канатів на Харцизькому канатному заводі (ВАТ “Силур”), створити на базі ВАТ “Лисичанський завод гумотехнічних виробів” потужності з виробництва важкозаймистих конвеєрних стрічок, продовжити створення на Петровському машинобудівному заводі (м. Донецьк) ліній з виробництва конкурентоспроможних шахтних стрічкових конвейєрів, механізованих бункерів, а також апаратури для АСУ стрічковими конвейєрами, освоїти в 1997-1998 рр. у виробничому об’єднанні “Азовкабель” (м. Бердянськ) виробництво високовольтних броньованих кабелів;
• протягом 1997-1999 років виконати роботи щодо реалізації проекту “Технічна модернізація шахт “Шахтарська-Глибока” та “Прогрес” за рахунок коштів німецького експортного кредиту під гарантії Уряду України з метою забезпечення Зміївської ТЕС достатньою кількістю палива підвищеної якості;
• продовжити роботи щодо реформування підприємств з видобутку бурого вугілля, за рахунок коштів німецького експортного кредиту під гарантії Уряду України, продовжити будівництво четвертого і п’ятого пускових комплексів розрізу “Констянтинівський” потужністю 0,8 млн. тонн на рік із завершенням його у 2000 році та реконструкцію ТЕЦ-3 і брикетних фабрик;
• створити товарну вугільну біржу, зберегти вплив держави на формування вугільного ринку (можливість надання пріоритету споживачам державної сфери, проведення антидемпінгових заходів, єдиної зовнішньоекономічної політики), забезпечення формування ринкової ціни на вугільну продукцію з урахуванням реальної вартості різних марок вугілля, яка складається на біржових торгах;
• виконати необхідні обсяги робіт щодо реконструкції та підготовки нових горизонтів на 47 шахтах, продовжити реконструкцію та будівництво об’єктів, пов’язаних з брикетуванням вугілля;
• активізувати у 1997-1999 роках ліквідаційні роботи на шахтах (розрізах) щодо закриття 51 шахти із забезпеченням раціонального використання бюджетних коштів;
• для сталого функціонування електроенергетики реалізувати проекти реконструкції четвертого енергоблоку Старобешівської ТЕС, реабілітації гідроелектростанцій Дніпровського та Дністровського каскадів за рахунок позик міжнародних фінансових організацій та іноземних комерційних банків;
• реконструювати “Бурштинський острів” відповідно до узгодженого з енергосистемою західних країн каталогу заходів за рахунок кредитів комерційних банків та коштів підприємств і збільшити експорт електроенергії в Західну Європу;
• продовжити будівництво енергоблоків високого ступеня готовності № 2 Хмельницької АЕС і № 4 Рівненської АЕС за рахунок кредитів ЄБРР і банку “Євроатом”, кредитів комерційних банків, прибуту станцій;
• ввести в дію додаткові передавальні лінії - ПЛ 750 квт Південнодонбаська - Донбаська, ПЛ 330 квт Хмельницька АЕС - Хмельницький за рахунок власних коштів підприємств, що забезпечить максимальне використання потужностей атомних електростанцій;
• створити у 1998 році ВАТ на Дністровській ГАЕС, Добротвірській, Придніпровській та Чигиринській ТЕС і залучити іноземні інвестиції для завершення будівництва;
• забезпечити підвищення рентабельності роботи галузі та зниження тарифів на електроенергію для промислових споживачів за рахунок підвищення економічності енергоустаткування, зниження ціни палива, введення в дію механізму формування тарифів на електроенергію на конкурентних засадах;
• забезпечити стовідсоткові розрахунки за поточне споживання електричної та теплової енергії, в тому числі банківськими коштами не менш як 40 відсотків, з метою поліпшення фінансового стану енергетики, проведення розрахунків з бюджетом, ліквідації заборгованості по заробітній платі за рахунок вдосконалення порядку розрахунків за спожиту електроенергію;
• виключити з практики розрахунків давальницькі та адресні схеми постачання електроенергії за рахунок продажу електроенергії через енергоринок та використання переказових доручень;
• врегулювати відносини між виробниками, постачальниками та споживачами за рахунок вдосконалення ліцензійної роботи та з метою підвищення заінтересованості генеруючих компаній у зниженні витрат на виробництво електроенергії та збільшенні її виробництва;
• провести погашення заборгованості організацій та установ, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, за спожиту електричну та теплову енергію та боргів енергетичних підприємств перед бюджетом;
• забезпечити за рахунок держбюджету і коштів підприємств відновлення ліній електропередач та підстанцій, заміну силових трансформаторів, що працюють у нераціональних режимах, оптимізацію режимів компенсації реактивної потужності, що дозволить заощадити до кінця 1999 року 1 млрд. квт-год.;
• розробити програму виведення з експлуатації і консервації енергоблоків ТЕС на підставі балансу електроенергії і потужності до 2005 року, розробленого Мінекономіки України;
• організувати роботу щодо передачі в оренду окремих енергоблоків чи електростанцій з метою збільшення навантаження генеруючих потужностей та підвищення конкуренції на ринку енергії;
• завершити перший етап приватизації енергокомпаній, зокрема шляхом продажу пакетів акцій на некомерційних конкурсах під інвестиційні зобов’язання;
• розробити програму виробництва сучасних лічильників електроенергії для вдосконалення розрахунків та управління електроспоживанням;
• підвищити протягом 5 років коефіцієнт використання встановленої потужності АЕС України до 80 відсотків за рахунок підвищення надійності роботи обладнання та вдосконалення організації ремонтів;
• підвищити безпеку енергоблоків АЕС шляхом модернізації, реконструкції та підтримання технічного стану відповідно до вимог національних і міжнародних нормативних документів з безпеки;
• здійснити до 2000 року перехід на розрахунки за енергетичне вугілля по калорійності для зменшення витрат на його закупівлю, перевезення та переробку;
• здійснити укладення прямих договорів з постачальниками палива за типовим договором на його поставку, передбачивши в ньому механізм формування ціни палива залежно від калорійності, зольності, вологості та строків постачання;
• продовжити передачу соціальної інфраструктури державних енергогенеруючих та енергопостачальних компаній до комунальної власності у межах коштів державного бюджету, передбачених на ці цілі;
• здійснити поетапне скорочення та заміну системи пільг для населення на державні адресні субсидії за нормовану кількість спожитої електроенергії;
• організувати роботу нафтогазового комплексу згідно з програми “Нафта і газ України до 2010 року” та “Освоєння вуглеводневих ресурсів українського сектора Чорного та Азовського морів”, забезпечивши нарощування розвіданих запасів за рахунок збільшення ефективності геологорозвідувальних робіт, створити умови для ефективнішого використання нафтової сировини;
• залучити інвестиції, у т. ч. іноземні, для розробки Бугреватівського родовища високов’язкої нафти у Сумській області; облаштування Локачинського газового родовища у Волинській області; дослідно-промислової експлуатації Рудівського-Червонозаводського нафтогазоконденсатного родовища у Полтавській області; промислової експлуатації Луквинського, Бугрівського, Довбушанського-Бистрицького та дорозробки Долинського нафтових родовищ в Івано-Франківській області, що в цілому забезпечить в 1999 році додатковий видобуток 1 млрд. куб. метрів газу і 600 тис. тонн нафти з конденсатом;
• удосконалити ліцензування користування надрами шляхом: передачі цієї функції державному органу, що не має у підпорядкуванні господарюючих суб’єктів; видачі крім існуючих ліцензій (на геологічне вивчення і на промислову розробку родовищ) єдиної ліцензії на геологічне вивчення з подальшою розробкою;
• реалізувати в 1997-1998 роках програму структурної перебудови нафтогазового комплексу для чого:
• розробити ТЕО створення вертикально-інтегрованих компаній на базі АТ “Укргазпром” і держпідприємства “Чорноморнафтогаз”; створити вертикально-інтегровані компанії “Укрнафтогаз” на базі АТ “Укрнафта” та державного концерну “Укртранснафта” на базі держпідприємства нафтопроводів “Дружба” і підприємства Придніпровських нафтопроводів;
• продовжити будівництво першої черги морського нафтоперевалочного терміналу біля м. Одеси та нафтопроводу Одеса-Броди, для чого завершити роботу з ЄБРР щодо залучення інвестицій на суму 107 млн.дол. США згідно з фінансовим проектом будівництва пускового комплексу головного технологічного майданчика терміналу; визнати за необхідне передати в заставу оборотну нафту під кошти, що надаються інвесторами за розробленими бізнес-планами для будівництва допоміжних споруд терміналу та нафтопроводу Одеса-Броди;
• здійснити продаж державних пакетів акцій нафтопереробних підприємств шляхом конкурсів, умови яких передбачають інвестиційні зобов’язання учасників конкурсів щодо забезпечення стабільних поставок нафти, проведення реконструкції нафтопереробних підприємств та погашення їх заборгованості;
• удосконалити систему забезпечення споживачів природним газом і розрахунків за нього у напрямі створення прозорового газового ринку шляхом ліцензування діяльності з постачання газу, додержання принципу конкурсності при визначенні оптових постачальників газу, забезпечення вільного доступу постачальників і споживачів до газотранспортної системи, неприпустимості безоплатного постачання газу споживачам;
• розробити систему нормативно-правових актів з енергозбереження для забезпечення розвитку енергозберігаючих технологій, енергетичного аудиту та експертизи, контролю за використанням паливно-енергетичних ресурсів, в тому числі шляхом удосконалення статистики у сфері енергозбереження;
• організувати із залученням кредитів та існуючої промислової бази широкомасштабне впровадження проектів з енергозбереження, що мають загальнодержавне значення: виробництво компактних люмінесцентних ламп освітлення; виробництво протизносних присадок до масел двигунів внутрішнього згоряння на основі дисульфіду молібдену; впровадження побутових газових пальників; виробництво та впровадження турбодетандерних установок;
• створити при підтримці ЄБРР інвестиційно-сервісну компанію з енергозбереження, що дозволить в 1998-1999 роках збільшити обсяги інвестування енергозберігаючих проектів до 190 млн. гривень за рахунок власних коштів компанії;
• реалізувати програму заходів щодо скорочення споживання природного газу в Україні протягом 1997-2000 років на 20 відсотків у порівнянні з 1996 р., в тому числі за рахунок заміни зношених газоперекачувальних агрегатів на агрегати нового покоління, що дасть змогу зменшити використання паливного газу для власних газотранспортних потреб у 1999 році на 457,2 млн. куб. метрів;
• розробити програму перепрофілювання неперспективних шахт у малі теплоенергетичні комплекси “Шахта-ТЕС”, здійснити до 2000 року із залученням іноземних інвестицій пілотний проект щодо утворення такого комплексу потужністю 90 Мвт на базі нині збиткової шахти Кіровоградська-Західна і ЦЗФ “Колосниківська” з використанням енергетичного вугілля і відходів вуглезбагачення;
• забезпечити виконання робіт по видобутку шахтного метану вугленосних родовищ Лугансько-Донецького регіону (за попередніми даними, запаси газу тільки на Чабанівській газоносній площі оцінюються в 2 млрд. куб. метрів);
• впровадити у 1998-1999 роках на підприємствах Міненерго високоефективне теплоенергетичне обладнання, схеми децентралізованого теплопостачання автономних об’єктів, системи променевого опалення виробничих та службових приміщень на основі газових радіаційних труб (що дозволить підвищити коефіцієнт використання палива до 10-20 відсотків), забезпечити використання шахтного метану як паливо для малої енергетики і на транспорті;
• впровадити на підприємствах енергетичного комплексу в 1998-2000 роках технології когенерації (надбудова газової турбіни), додаткового використання тепла газів, що відходять, зокрема теплоти конденсації водяної пари з метою підвищення коефіцієнта використання палива на ТЕС (крім технології ЦКШ);
• продовжити роботи з впровадження попередньо ізольованих труб;
• до кінця 1999 р. за рахунок реалізації Комплексної державної програми енергозбереження України забезпечити економію паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 36 млн. тонн умовного палива.

Інноваційна політика, виходячи з наявних ресурсів, концентрується на напрямах, що дозволяють отримати стратегічні переваги: розвиток літакобудування та космічної техніки; розробка біотехнологій для сільського господарства та виробництва медичних препаратів; створення нових видів озброєнь і військової техніки; інформатизація та розвиток інформаційних систем.

В ході реалізації зазначених пріоритетів передбачається виконати ряд проектів з використанням передових вітчизняних технологій:

• завершити політно-сертифікаційні випробування та освоїти серійне виробництво літака АН-140 (технології і матеріали для зварювання плавленням елементів широкофюзеляжних літаків нового покоління з високоміцних алюмінієвих сплавів, високоміцні корозійностійкі сталі);
• освоїти серійний випуск базової моделі літака АН-74 і багатоцільового транспортного літака АН-70 (технології та механізоване обладнання для реалізації процесів одержання силових трубчатих елементів з волокнистих металоматричних композитів, технології виробництва пластових конструкційних матеріалів, методології і засоби для діагностики довговічності авіаційних конструкцій);
• вдосконалити і здійснити випуск ракет типу “Зеніт” (технології, матеріали та апаратура для зварювання елементів агрегатів та устаткування, технології виробництва та обробки титану та його сплавів, зміцнюючі покриття з нетрадиційною структурою на алюмінієвих сплавах, технології використання нових функціональних та полімерних матеріалів);
• вдосконалити космічний зв’язок та інформаційні системи (технології випуску фотоелектричних батарей та технічних засобів для прямого перетворення сонячної енергії в електричну, розробка і провадження літієвих джерел струму);
• створити космічні системи природокористування та екологічного моніторингу (високостабільні сенсори тиску, термодіодний сенсор температури, технології виготовлення та обробки оптичних та конструкційних сапфірів);
• продовжити розробку комплексу безкосмодромного запуску ракети-носія з літака АН-225 “Мрія” (розробка методології і засобів для оцінки деградації матеріалів та діагностики довговічності авіаційних конструкцій);
• освоїти виробництво моноклональних антитіл, нових лікувальних вакцин та сироваток, а також пробіотичних і пребіотичних препаратів (визначення Т, В - лімфоцитів, клітин-кілерів, хелперів-індукторів, онкомаркерів, ранньої діагностики інфаркту, гама-глобулінів, імуноглобулінів тощо);
• розробити технології виробництва антибіотиків. імуномодуляторів, противірусних та протипухлинних препаратів нового покоління (цефалоспорінів, канаміцинів, олеандоміцинів, клавулонової кислоти, інтерферонів різного походження, інтерлейкінів. факторів некрозу пухлин, ростових гормонів);
• розробити біотехнології для харчової промисловості (біфідо- та лактофлора. лактовіт білковий, хлібопекарські дріжджі типу “Інстант”);
• впровадити біотехнології виробництва засобів захисту рослин, біодобрив (штами бактерій Pseudomonas, Bacillus, Xantomonas для захисту плодових культур від парші, гнилі, кокомікозів, біопрепарат вертицилін-Р, фітоспорин, штами фосфоромобілізуючих та азотофіксуючих мікроорганізмів);
• модернізувати танк Т-84;
• розробити малогабаритні навігаційні системи;
• розробити нові радіолокаційні станції і комплекси;
• створити системи оптико-радіолокаційного керування зенітними комплексами;
• створити конкурентоспроможні сенсори та датчики фізичних параметрів;
• розробити методи та програмні засоби підтримки процесів прийняття рішень у державних та регіональних органах управління;
• розробити та створити системи інформаційно-аналітичної підтримки найбільш актуальних секторів ринку України та опанування світовими технологіями електронного бізнесу;
• розробити та створити розподілену систему надання інформаційних послуг всім категоріям користувачів і засобів її інтеграції у світову інформаційну мережу;
• опрацювати пропозиції щодо ліквідації митних бар’єрів для ввезення наукових приладів і обладнання за програмами міжнародного співробітництва та благодійної допомоги;
• передбачити підтримку інноваційно-інвестиційної активності за цільовим фінансуванням науково-технологічних проектів з бюджету та шляхом залучення в інноваційні процеси коштів вітчизняних і зарубіжних інвесторів, коштів від приватизації, вітчизняних і міжнародних фондів різного спрямування тощо;
• розробити механізм відбору високорентабельних інноваційно-інвестиційних проектів, реалізація яких може дати віддачу в найближчі 1,5 - 2 роки і започаткує прогресивні зміни в структурі економіки;
• послідовно довести частку витрат на науку в держбюджеті до 1,7 відсотка ВВП у 2000 році, встановити в 1998 році частку програмно-цільового фінансування НДДКР на рівні не менше 30 відсотків загальних бюджетних витрат на науку зі збільшенням до 50 відсотків у 2000 році, здійснювати адресне фінансування програми міжнародного співробітництва в сфері високих та критичних технологій;
• запровадити ринкові механізми стимулювання кооперації науки і виробництва в освоєнні нової техніки і технологій;
• продовжити створення мережі інноваційних бізнес-інкубаторів Державного інноваційного фонду, покласти на них та на центри науково-технічної та економічної інформації обов’язки із забезпечення виконавців інноваційних проектів інформаційними, консалтинговими та організаційними послугами;
• створити систему державної сертифікації та реєстрації інноваційних центрів, що мають податкові пільги при реалізації інноваційних проектів.