Економічні зв’язки між Україною та Росією традиційно складалися на основі тісного співробітництва, однак в останні роки унаслідок радикальних змін в економіках обох країн спостерігається послаблення господарських та коопераційних зв’язків, значний спад обсягів виробництва, різке скорочення взаємного товарообміну, погіршення його структури, зростання бартеризації експортно-імпортних операцій.

В останні роки мляво розвивався один з найважливіших напрямів розвитку співробітництва України та Росії – створення спільних виробничих структур, що сприяють поновленню і зміцненню коопераційних та технологічних зв’язків підприємств і галузей, збереженню і більш ефективному використанню існуючої раніше спеціалізації підприємств у галузі машинобудування, хімічної промисловості, паливно-енергетичного і військово-промислового комплексів, мобілізації фінансових та інвестиційних ресурсів. Правова основа щодо організації і діяльності таких структур у законодавчих актах України та Росії поки що суттєво різняться, що є серйозним гальмом на шляху їх створення і успішного функціонування.

Аналогічне становище склалось також і з розробкою довгострокових міждержавних цільових комплексних програм щодо рішення проблем, які представляють собою взаємний інтерес, у галузі виробництва різних видів продукції, в тому числі технічно складної і наукоємної, в проведенні фундаментальних досліджень.

При виявленні взаємного інтересу українських та російських господарських суб’єктів до участі в акціонуванні підприємств, розміщених на території обох держав, і насамперед у таких галузях, як нафтопереробка, енергетика, чорна і кольорова металургія, через відмінності у нормативно-правовій базі їх участь у цьому процесі не набуває розвитку.

Між Україною та Росією не повністю врегульовані проблеми, пов’язані з узгодженням транзитних режимів стягнення місцевих податків і портових збирань, недостатньо використовуються можливості взаємовигідного співробітництва, повітряного сполучення, трубопровідного транспорту тощо.

Такий стан економічних відносин не відповідає потребам обох держав, тому виникає необхідність їх адекватного докорінного поліпшення, розробки спільної довгострокової стратегії взаємовигідного економічного співробітництва. Враховуючи це, президенти обох країн доручили своїм урядам підготувати на підставі широкомасштабного Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Російською Федерацією і Україною від 31 травня 1997 р. проект Договору про економічне співробітництво між обома державами на 1998-2007 рр.

Робочими групами України та РФ з метою реалізації цих доручень підготовлено та узгоджено на спільних засіданнях проект такого Договору, а також на його розвиток – Програму економічного співробітництва України і Російської Федерації на 1997-2007 рр.

Проект Програми підготовлено з урахуванням Основних напрямів довгострокового економічного і науково-технічного співробітництва України та РФ на 1997-2000 рр. і на період до 2005 р., проекту Програми діяльності Уряду України на 1997-1999 рр., розпорядження Президента України від 18 серпня 1997 р. по схваленню Невідкладних заходів щодо прискорення реформ і виведення економіки України з кризи.

Архітектоніка Програми включає вступ та 7 розділів, які містять ряд загальних положень рамкового характеру:

· стан і проблема розвитку українсько-російського економічного співробітництва;

· зближення основних напрямів у проведенні економічних реформ і розвиток економічного співробітництва;

· координація пріоритетних напрямів структурних змін в економіках;

· координація заходів по вирішенню соціальних проблем;

· розвиток торговельних відносин;

· механізм реалізації Програми.

Програма розроблена для здійснення Україною та Росією на довготривалій основі узгодженого комплексу заходів щодо державного сприяння розвитку взаємовигідних економічних на науково-технічних зв’язків між двома країнами, досягненню суттєвого прогресу у виробничому співробітництві провідних галузей національних економік і зростання на цій основі взаємного товарообміну до 2007 р. не менше, ніж у 2,5 раза.

У процесі виконання Програми передбачається вирішити завдання щодо:

· зближення і уніфікації нормативно-правової бази в галузі регулювання зовнішньоекономічної діяльності та податкової системи, здійснення заходів по взаємному захисту національних товаровиробників, розвитку прикордонного співробітництва;

· формування пріоритетних міждержавних та міжрегіональних інвестиційних проектів і програм економічного співробітництва, створення СП та МФПГ у різних галузях економіки, розвитку виробничої кооперації, активізації взаємної діяльності національних та іноземних інвесторів на території обох держав;

· ефективного, взаємовигідного використання і розвитку транспортних комунікацій країн (трубопровідного, залізничного, автомобільного, морського транспорту, ліній електропередач);

· удосконалення платіжно-розрахункових та кредитно-фінансових стосунків;

· взаємодії з урахуванням інтересів обох країн.

Для реалізації цих цілей і завдань Програма передбачає взаємодію державних органів України та РФ у напрямах:

· пошук спільних шляхів, що забезпечують ефективне проведення в Україні та Росії економічних реформ, виходячи з необхідності послідовного поліпшення умов життя населення обох держав, зростання його реальних доходів і споживання;

· узгодження взаємодії у здійсненні інституційних перетворень при формуванні ринкової економіки обох держав, у тому числі в галузі проведення приватизації, створення умов для добросовісної конкуренції, регулюванні діяльності природних монополій;

· зближення концептуальних підходів у структурній перебудові економік обох держав, створення об’єктам господарювання обох країн стимулів для зростання їх виробництва, взаємних інвестицій у їх розвиток, взаємовигідного обміну досвідом запровадження нововведень у галузі передових технологій, підвищення якості і конкурентоздатності продукції, що випускається.

Домінуючим напрямом економічного співробітництва між Україною та РФ є розвиток торговельно-економічних відносин, створення умов вільного переміщення товарів, послуг, капіталів та робочої сили. Здійснення узгоджених заходів з реалізації режиму вільної торгівлі викликано необхідністю сприяння розвитку гармонійних та сталих економічних зв’язків, а також створенню сприятливих умов для ведення ефективної торгівлі.

Досягнення поставленої мети передбачає активну участь держав у розвитку торговельно-економічних відносин, відпрацювання механізмів їх забезпечення фінансовою, інформаційно-консультативною, маркетинговою та іншими видами підтримки.

Першочерговим питанням у торговельно-економічних відносинах між Україною та РФ є практична реалізація режиму вільної торгівлі без будь-яких винятків, у тому числі за такими напрямами:

· заборона та відміна мита на імпорт-експорт і зборів, що мають еквівалентну дію;

· заборона і відміна кількісних обмежень на імпорт-експорт і заходів, які мають еквівалентну дію;

· усунення технічних перешкод у торгівлі;

· недопущення створення умисних дискримінаційних умов, за якими товари продаються чи купуються;

· забезпечення адекватного, ефективного і недискримінаційного правового захисту прав інтелектуальної власності і товарних знаків;

· недопущення зловживань підприємствами монопольним становищем на територіях обох держав у цілому або на значній їх частині;

· взаємне забезпечення транспарентності заходів державної підтримки шляхом обміну інформацією;

· забезпечення принципу свободи транзиту;

· вирішення усіх проблемних питань режиму торгівлі виключно шляхом двосторонніх консультацій та переговорів.

Введення режиму вільної торгівлі передбачає створення всіх умов для переходу до торгівлі виключно на ринкових засадах.

Метою розвитку співробітництва в галузі митної справи є забезпечення виконання усіх положень, які можуть бути прийнятними для забезпечення взаємовигідної торгівлі й досягнення зближення української і російської митних систем.

Співробітництво щодо досягнення сумісності митних систем здійснюватиметься за такими напрямами:

· спрощення митних процедур стосовно товарів, що обертаються у торгівлі між країнами та удосконалення методів роботи митних служб;

· взаємозв’язок між транзитними системами України і Росії та їх гармонізація;

· гармонізація процедур митного оформлення у різних митних режимах, зокрема при транзиті, реекспорті, реімпорті, у тому числі технології митного контролю потягів міжнародного сполучення;

· уніфікація вантажної митної декларації;

· розробка єдиного підходу до питання організації митного контролю за переміщенням і оформленням підакцизних товарів, які підлягають маркіруванню;

· здійснення спільного митного контролю у пунктах пропуску і при митному оформленні енергоносіїв (газ, електроенергія);

· удосконалення митного режиму при поставках продукції по виробничій кооперації господарських суб’єктів, а також митно-банківського валютного контролю;

· підготовка пропозицій щодо розвитку співробітництва митних служб в питаннях затримки і повернення культурних цінностей, які незаконно вивозяться чи ввозяться;

· сприяння впровадженню і управлінню сучасними системами митної інформації, включаючи комп’ютерні системи у пунктах митного контролю;

· технічне сприяння і обмін інформацією;

· організація семінарів і навчальних програм;

· сприяння впровадженню в практику митного контролю положень спеціально розроблених нормативних документів про захист інтелектуальної власності.

З метою забезпечення адекватного, ефективного і недискримінаційного правового захисту прав інтелектуальної власності і товарних знаків передбачається створити узгоджену систему взаємних заходів запобігання ввозу, виготовлення і реалізації товарів з використанням методів недобросовісної конкуренції. Для цього передбачається, зокрема, заснування контактних пунктів з обміну інформацією про торгівлю товарами з використанням методів недобросовісної конкуренції (сфальсифіковані товарні знаки і товари, вироблені з порушенням промислових і авторських прав). Це забезпечить оперативне інформування відповідних органів при прийнятті ними необхідних рішень.

Розвиток торговельно-економічних відносин неможливий без одночасного розширення співробітництва в галузі транспорту та його інфраструктури, яке здійснюватиметься за такими напрямами:

· удосконалення нормативно-правової бази на основі реалізації існуючих і підготовки нових двосторонніх угод у галузі автомобільного, залізничного, повітряного, морського і річкового транспорту;

· збереження працездатності залізничного транспорту, функціонуючого на територіях обох країн;

· збереження взаємних поставок продукції та послуг по ремонту рухомого складу і устаткування на рівні, що задовольняє власні виробничі потреби залізниць України та РФ на пільгових умовах;

· встановлення пільгового тарифу на пересилку рухомого складу в ремонт і з ремонту залізницями України і РФ;

· координація спільних дій щодо будівництва на території України трансєвропейських магістралей з подальшим виходом на Росію, у тому числі із залученням російського і українського капіталів, кредитів ЄБРР та капіталів третіх країн;

· розробка узгодженої політики в галузі гармонізації систем тарифів по перевезенню і обробці експортно-імпортних вантажів;

· координація дій транспортних служб у частині раціонального використання парку вагонів і контейнерів, вироблення єдиних вимог до транспортних комунікацій, габаритів транспортних засобів, перевезення надвагових і великогабаритних вантажів.

Організація торговельно-економічних відносин між країнами є можливою тільки на основі активного обміну інформацією, підготовленою на основі митної статистики. Його передбачається здійснювати на постійній основі за узгодженим переліком показників у межах уже досягнутих двосторонніх домовленостей з метою зіставлення даних про зовнішню торгівлю, виявлення розбіжностей та їх причин, розробки заходів щодо усунення цих причин. Крім того, здійснюватиметься обмін статистичними виданнями і публікаціями, методологічними матеріалами і розробками, програмами, а також методами проведення статистичних обстежень, переписів, спостережень.

З цією метою передбачається підготувати до підписання Угоду про співробітництво в галузі статистики, що дозволить поліпшити обмін статистичною інформацією з усіх напрямів соціально-економічного розвитку обох країн на постійній основі.

Одним з напрямів співробітництва в галузі інформаційного забезпечення торговельно-економічних відносин, який передбачається активно розвивати, є проведення спільних заходів з організації професійної підготовки (семінари, конференції, консультації, стажування), обмін і взаємне погодження методичних принципів формування статистики зовнішньої торгівлі.

Співробітництво будівельних і машинобудівних комплексів обох держав по будівництву в третіх країнах, з урахуванням дотримання принципів рівності, взаємної вигоди, ненанесення економічних збитків один одному, передбачається здійснювати за такими напрямами:

· співробітництво в реалізації у третіх країнах проектів з будівництва, реконструкції, модернізації і технічного переозброєння підприємств та інших об’єктів, а також у галузі спільного проектування, поставок устаткування і комплектуючих, виконання пусконалагоджувальних робіт і спільної експлуатації об’єктів;

· створення спільного банку інформації за чинним законодавством обох держав, а також нормативних актів міністерств, відомств, які належать до питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності в частині реалізації технічних проектів і будівництва промислових об’єктів у третіх країнах.

В галузі житлово-комунального господарства планується здійснити низку спільних заходів по вирішенню проблеми обміну житловими приміщеннями між громадянами обох країн і розробці угоди з цього питання.

В галузі містобудування передбачаються заходи щодо розробки і впровадження в обох країнах передових технологій реконструкції крупнопанельних житлових будинків першої серії масової забудови 1960-1970 рр., налагодження обміну інформацією з даного питання.

Одночасно передбачається здійснення заходів щодо збереження та розвитку існуючих виробництв будівельних матеріалів і конструкцій, збереження спеціалізації підприємств по виготовленню сировини і сировинних матеріалів (азбест, каолін, графіт, борна кислота, спеціальні прокатні профілі тощо), організація випуску яких неможлива або економічно неефективна без виробничої кооперації.

З метою безпечної експлуатації будівельної техніки високої вартості передбачається узгодження і участь у спільній розробці нормативних документів з випробовування і сертифікації продукції будівельного машинобудування, зближення вимог вітчизняних стандартів у цій галузі з міжнародними.

Важливим напрямом торгово-економічного співробітництва є встановлення прямих торговельно-економічних зв’язків між прикордонними областями України і РФ. Міжрегіональне прикордонне співробітництво здійснюватиметься за такими напрямами:

· створення умов для полегшеного перетинання державного кордону між Україною і РФ, удосконалення системи прикордонного, митного, міграційного та інших видів контролю у пунктах пропуску;

· сприяння у розробці спільних спеціальних природоохоронних програм і проектів, особливо в екологічно несприятливих районах;

· обмін інформацією про асортимент продукції, що випускається, і потреби підприємств областей, а також створення міжрегіонального інформаційного центру фармацевтичної промисловості, однією з основних функцій якого буде проведення моніторингу забезпечення населення прикордонних областей ліками;

· надання консультативної допомоги підприємницьким структурам у налагодженні ділових контактів між підприємствами прикордонних областей з питань зовнішньоекономічного і митного законодавства;

· обмін позитивним досвідом вирішення нагальних проблем прикордонних областей;

· сприяння відкриттю консигнаційних складів медикаментів і фірмових аптек в обласних центрах прикордонних областей України і Російської Федерації;

· розробка спільних проектів розвитку прикордонних областей, зокрема в галузі містобудування, а також обмін досвідом шляхом проведення семінарів з питань розробки регіональних містобудівних проектів, генпланів населених пунктів.

Підвищенню ефективності прикордонного торгово-економічного співробітництва сприятиме і реалізація Угоди між Урядом України та Урядом РФ про співробітництво прикордонних областей.

Вирішення завдання усунення зайвих перешкод у торгівлі між країнами з метою взаємного забезпечення якості експортних товарів, захисту життя і здоров’я людей, тварин і рослин, навколишнього середовища передбачає здійснення таких заходів:

· співробітництво по удосконаленню і гармонізації нормативної договірно-правової бази в галузі санітарних і фітосанітарних заходів;

· обмін інформацією в галузі стандартизації, метрології, сертифікації, систем пакування і маркування товарів;

· визначення уповноважених органів по сертифікації, скороченню переліку продукції, що поставляється взаємно, яка підлягає обов’язковій сертифікації в Україні і РФ, у тому числі взаємній сертифікації і реєстрації лікарських засобів;

· зближення методичних підходів у галузі метрології, стандартизації та сертифікації з використанням норм і принципів міжнародного права.

Резюмуючи вищенаведене, можна стверджувати, що широкий спектр заходів економічних взаємин, їх актуальність і обгрунтованість, визначеність термінів реалізації та адресність виконавців, які властиві розробленому проекту Програми економічного співробітництва України і Російської Федерації на 1998-2007 рр., дозволить, в разі його підписання, отримати такі преференції:

· здійснити на довгостроковій основі узгоджений комплекс заходів, у тому числі нормативно-правових, державного сприяння розвитку взаємовигідних економічних та науково-технічних зв’язків між двома державами;

· досягти суттєвого прогресу у виробничому співробітництві провідних галузей національних економік;

· проводити стимули суб’єктам господарювання для розширення виробництва, збільшення інвестиційних потоків, підвищення якості і конкурентоздатності продукції, можливості виходу на світові ринки;

· подвоїти товарообіг у взаємній торгівлі та поліпшити торговельне сальдо в першу чергу за рахунок зростання експорту українських товарів;

· реалізація Програми сприяння виходу економіки України зі стану стагфляції.

З метою виконання цієї Програми передбачається в рамках Змішаної українсько-російської комісії з питань співробітництва створити Координаційну раду по реалізації Програми і робочі групи з основних її розділів.

Основними функціями Координаційної ради є:

Експортний потенціал є похідним від виробничого потенціалу народногосподарського комплексу України, хоча й активно впливає на його розвиток. Сьогодні на стані зовнішньоторговельної діяльності відбиваються результати загального “захворювання” української економіки. Тому зараз, як ніколи, зі всією гостротою постає проблема проведення ефективної державної промислової політики, здатної забезпечити умови для відновлення та зростання виробничого потенціалу народного господарства та розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України.

Концептуальні ідеї для розв’язання проблеми вже є, а на рівні окремих міністерств та відомств повинні розроблятися конкретні програми з активізації державної промислової політики і створення умов для зростання експортного потенціалу України.

В контексті висунутих завдань важливо те, щоб при розробці програми виходу країни із кризи питання проведення промислової і зовнішньоторговельної політики були найтісніше взаємопов’язані. Цей взаємозв’язок повинен бути забезпечений і при удосконаленні податкової, митної, грошово-кредитної та валютної політики, і при розробці заходів стимулювання науково-технічного прогресу, інвестиційної та інноваційної активності, підвищення конкурентоздатності вітчизняної промислової продукції та захисту внутрішнього ринку.

На якісно новому рівні повинні проходити конверсія оборонних галузей і здійснюватися військово-технічне співробітництво. Необхідно створити умови для розвитку інтеграційних процесів у промисловості на міждержавному рівні, в першу чергу з Росією. Залишається сподіватися, що уряд максимально врахує реалії сьогоднішнього стану вітчизняної економіки і зможе знайти оптимальний вихід із несприятливої ситуації. Пріоритетні напрями необхідно вибрати в промисловій, регіональній і зовнішньоекономічній політиці тільки в рамках цілісного державного підходу до проблеми. Тоді й підвищення експортного потенціалу України стане не самоціллю, а фактором позитивних зрушень як у промисловості, так і в економіці в цілому.