Головна сторінка ДонНТУ Сторінка магістрів ДонНТУ
|
|
Донецький Національний Технічний Університет (ДонНТУ)Іхно Олександр СергійовичМагистрант кафедри "ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА" |
Тема магістерської дисертації: "Удосконалювання організаційно-економічного механізму сертифікації гірничо-шахтної продукції на прикладі діяльності "Київського експертно-технічного центра"
Науковий керівник: доц., к.е.н. Степанова Т.А.
Народився 9 травня 1981 року в місті Макіївка Донецької області в родині службовців. Мої батьки: батько - Іхно Сергій Панасович 1952 року народження, начальник відділу сертифікації гірничо-шахтного устаткування, к.т.зв., Державного департаменту по нагляду за охороною праці України, Органа по сертифікації продукції і систем якості "КЕТЦ"; мати - Іхно Галина Миколаївна 1951 року народження, фахівець виконкому по роботі з громадянами пільгової категорії. Мрією мого дитинства, утім як і багатьох дітей, було стати космонавтом, чи відомим спортсменом, хоча мої батьки хотіли бачити мене лікарем, тому що бабуся по батьку в мене була головним лікарем поліклініки №1 міста Макіївки. Головним захопленням того часу в мене було збирання марок, але "збиранням" це було назвати важко, тому як марки приносили мені батьки, родичі, а я лише розставляв їх в альбом. Але вже тоді, марки з зображенням спорту стали найбільш цікаві мені, і поступово "марочний спорт" перейшов у моє повсякденне життя і я став займатися футболом, наскільки цим серйозно було зайнятися в 4-5 років. У садку за свій досить важкий характер я був постійно "на олівці" у вихователів, хоча це не перешкодило їм вибрати мене відповідальним за свою групу. Це було моє перше серйозне призначення в житті, як відповідальному мені іноді діставалося від вихователів за свою групу, але я розумів, що вже маю деяку владу, наприклад, призначати чергових, і користався своїм "службовим становищем" без зазору совісті. Хочеться також відзначити цікаву деталь, що відбулася під час мого перебування в садку. Дуже полюбивши футбол і дозрівши для перегляду цієї гри на стадіоні, я з батьком відвідував майже всі домашні ігри донецького "Шахтаря", але при цьому став жагучим фанатом, яким і є донині "Динамо" (Київ). І якщо чесно зізнатися, сам не можупояснити, чому так відбулося. Хоча зараз для мене так навіть краще, тому що вся мояродина 3 роки тому переїхала в столицю Українина постійне місце проживання, і формально я теж став киянином.
У 1987 році я надійшов у середню школу № 29 Гірницького району міста Макіївки і провчився там включно до 3 класу, але в 1990 році на настійну вимогу батьків я був переведений у Ліцей №1 з СШ № 61 Центрально-Міського району міста Макіївки. У той час, коли япереводився в Ліцей № 1, він був одним з перших навчальних закладів нового типу в місті Макіївка, і йому конкурентів практично не було. І зараз Ліцей № 1 є лідером у своїй галузі.Такі показники як кількість випускників з "золотими" медалями, кількість випускників навчальних закладів, що стали студентами вузів, є кращими в місті, що свідчить про авторитет Ліцею № 1. Одержання знань від кращих учителів міста, нестандартний підхід до навчання учнів, прекрасна база для одержання знань, усе це не могло залишити "позитивного сліду" при формуванні мене як особистості. Причому найбільший вплив на моє формування зробили такі вчителі як Расторгуев Н.Г., Клименко О.Н., Павлова В.Г., Солопака В.В., Кридинер Р.Г. Усі вони були і друзями, і добрими порадниками, і просто гарними людьми. Закінчивши Ліцей № 1 із двома "четвірками" (по хімії й українській мові), завдяки договору, укладеному ДонНТУ і нашим Ліцеєм № 1, я відразу став студентом цього вуза. Будучи учнем я був багаторазовим учасником різних шкільних, районних, міських олімпіад, хоча переможцем був тільки шкільних олімпіад (в основному по математиці). Також я був членом Малої Академії Наук (МАН) і написав наукову працю на тему: "Комбінаторика", що вважаю визначеним успіхом. Однак приділяючи значний час для навчання в Ліцеї № 1, я не закидав свої захоплення. Так, колекція марок, що зібралася в мене була досить значної і була об'єктом заздрості в моїх однокласників і знайомих. Також у мене з'явилося нове захоплення - збирання футбольних футболок з іменами моїх кумирів. Що стосується спорту, а саме футболу, те будучи членом збірної Ліцею № 1, наша команда двічі ставала чемпіоном міста.
Протягом мого навчання в Ліцеї № 1 мої відносні успіхи були зв'язані не тільки з "стінами" рідного навчального закладу, але і за його межами. Членство в МАНє, зв'язані з цим членством події, наприклад, наукові конференції у своєму місті, виїзд за його межі, де була можливість поспілкуватися зі своїми "колегами", усе це я вважаю для себе визначеним успіхом. Адже зустрічі, спілкування з розумними людьми, нікому і ніколи не шкодили, а навпаки. Що стосується моїх спортивних досягнень, то в складі команди "Гірник" (шахта "Капітальна") я тричі ставав чемпіоном міста. Але сама значима перемога прийшла в 1995 році, коли "Гірник" став четвертою командою в області.
Благополучно закінчивши навчання в Ліцеї № 1, як це ні дивно, але питання вибору вуза переді мною не стояв. По-перше, до цього часу я був уже студентом ДонНТУ, у зв'язку з договором нашого Ліцею № 1 і ДонНТУ, а по-друге, що може бути краще переконливих слів батька і брата, що закінчили ДПІ, і всього їхнього спогаду з вузом тільки приємні і позитивні. Таким чином, ставши студентом ДонНТУ в родині назріло наступний питання: " чи потрібне родині третій енергетик?", адже батько і брат випускники енергетичного факультету, за фахом "Енергопостачання промислових міст". Було вирішено, що двох енергетиків родині вистачить, що майбутнє за економікою, і вибір був зроблений на користь економічного факультету. Вибір спеціальності "Економіка підприємства" також був не випадковим. Спеціальність "Економіка підприємства" охоплює досить широкий спектр питань і, закінчивши навчання по цій спеціальності знайти роботу, яка б мене цілком улаштувала б, простіше, ніж закінчивши спеціальність з вузькою спеціалізацією.
Протягом п'яти років навчання в університеті, мені, насамперед , повезло з людьми, що мене оточували, при чому це стосується як одногруппников, так і викладачів. Проводячи науково-дослідні роботи під керівництвом мого наукового керівника, я неодноразово брав участь у різних конференціях, що проводилися в різних містах України. У 2002 році одержав диплом бакалавра, а також закінчив військову кафедру за фахом "Командир механізованого взводу.
При виборі теми науково-дослідної роботи, що згодом стала темою моєї магістерської роботи, я виходив з того, що, по-перше, ця тема дуже подобається мені самому і моєму керівнику; по-друге, на сьогоднішній день дана тема не вичерпала себе цілком і в ній дуже багато порожніх просторів, тобто є місце, де можна "розігнатися" своїм думкам і, де можна застосувати свої професійні якості.
Тема моєї магістерської роботи і її область застосування не мала широкого поширення на кафедрі "Економіка підприємства". Тому її вибір мною і моїм науковим керівником своєрідний "прорив", що знайшов гарні відгуки на кафедрі. Розвиток, обраної мною теми сьогодні дуже важливо і приймаючи участь у цьому "розвитку", головне - одержати результат, до якого прагнеш.
Що стосується майбутнього моєї теми, то сьогодні прорив до світового рівня якості - це забезпечення конкурентноздатності продукції. Для гірничодобувної галузі на даному етапі першорядної важливості досягає забезпечення конкурентноздатності шахтного устаткування. Сьогодні успішно може бути реалізована тільки конкурентноздатна продукція, що володіє високим рівнем якості і захищена сертифікатом відповідності. Отже, сертифікація продукції здобуває дуже важливе значення і дослідження питань сертифікації шахтного устаткування дуже важливо в нинішніх умовах.
Професійні перспективи людини залежать, насамперед, від нього самого. Наскільки людина себе реалізує в майбутньому, також залежить тільки від нього самого, від тієї "бази", що була отримана їм у період навчання, від його бажання підвищувати свій рівень з кожним роком навчання, від його прагнення. Поставивши перед собою ціль, а також виконавши її, не зупинятися на досягнутому, а продовжувати прогресувати. Тому в майбутньому я хотів би обґрунтуватися у своєму "другому" рідному місті Києві, реалізувати свої професійні якості, а також продовжувати виконувати дослідницькі роботи по вищезгаданій темі.